2 ст.117 у подання скарги потерпшоє вiд
першого злочину або скарг обома потерпiлими. Якщо потерпiла вiд
першого злочину не порушувала питання про притягнення винного
до кримiнальноє вiдповiдальностi, то наступне вчинення ним згвал-
тування iншоє погершлоє не може розцiнюватись як повторний
злочин. В такому випадку за наявностi скарги про порушення
справи лише потерпiлоє вiд другого згвалтування дiє винного мають
квалiфiкуватись за ч.I ст.117 (абз.I п.21 постанови).
II. Квалiфiкацiя згвалтування, вчиненого групою осiб (ч.З
ст.117), може мати мiсце в разi, коли група осiо дiяла погоджено
з метою вчинення насильницького статевого акту з потерпiлою.
Для визнання згвалтування вчиненим групою осiб не вима-
гауться попередньоє змови мiж учасниками злочину.
Якщо виннi особи дiяли погоджено щодо кiлькох потерпiлих,
хоча кожен з них мав на метi i згвалтував одну потерпiлу, до
кожного пiдлягають квалiфiкацiє як згвалтування, вчинене гру-
пою осiб (п. 13 постанови).
Дiє особи, яка не вчинила i не мала намiру вчинити статеви>
акт, але безпосередньо застосувала фiзичне насильство, погрозу
чи довела потерпiлу до безпорадного стану з метою згвалтування
єє iншою особою, повиннi розглядатись як спiввиконавство у
цьому злочинi (п. 14 постанови).
Квалiфiкацiю дiй таких спiввиконавцiв потрiбно здiйснювати
без посилання на ст. 19. Це стосууться i спiввиконавцiв - жiнок.
Дiє учасника групового згвалтування пiдлягають квалiфiкацiє
за ч.З ст.117 i в тому разi, коли iншi учасники злочину черев
неосуднiсть (ст. 12), недосягнення вiку, з якого настау
кримiнальна вiдповiдальнiсть (ст. 10) або з iнших передбачених
законом пiдстав не були притягнутi до кримiнальноє
вiдповiдальностi (абз.2 п. 14 постанови).
i 2. Квалiфiкацiя згвалтування за ознакою вчинення його
особливо небезпечним рецидивiстом можлива тiльки тодi,
коли суд визнав його таким ще до вчинення ним згвалтування
вироком, який набрав чинностi.
IЗ. Особливо тяжкими наслiдками, що дають пiдстави
квалiфiкувати дiє винного за ч.4 ст.117, можуть бути визнанi
смерть або самогубство потерпiлоє, втрата будь-якого органа чи
його функцiє, душевна хвороба або iнший розлад здоровя,
поуднаний з стiйкою втратою працездатностi не менше нiж на
одну третину, непоправне знiвечення обличчя, переривання
вагiтностi чи втрата здатностi до дiтонародження, а так само
зараження вiрусом iмунодефiциту людини або сифiлiсом, що
сталися внаслiдок згвалтування.
При цьому вiдповiдальнiсть за особливо тяжкi насяiдхя згва>-
тування настау як тодi, коли винний передбачав єх можливiсть,
так i тодi, коли вiн мiг i повивен був єх передбачитi.
Згвалтування чи замах на згвалтування, поуднанi iз заподiянням
потерпiлiй тiлесного ушкодження, визнаного тяжким лише за озна-
кою небезпечностi для життя на момент його заподiяння, не можуть
вважатись такими, що спричинили особливо тяжкi наслiдки. Такi дiє
пiдлягають квалiфiкацiє за сукупнiстю злочинiв, передбачених
вiдповiдними частинами ст.ЮI i ст.117.
поставлення потерпiлоє в загрозу зараження вiрусом iмуно-
дефiциту людини або сифiлiсом, якщо захворювання не настало.
Такi дiє належить квалiфiкувати за сукупнiстю ст.I-17 i ч.I ст.108
або ч.I ст. 108 (п. 15 постанови).
Не становлять особливо тяжких наслiдкiв також зараження
потерпiлоє внаслiдок згвалтування iншими (крiм сифiлiсу) ве-
неричними хворобами, iншими заразними хворобами, вагiтнiсть
потерпiлоє, а також втрата нею невинностi (дефлорацiя).
14. Заподiяння при згвалтуваннi тяжких тiлесних ушкоджень, вiд
яких сталася смерть потерпiлоє, слiд розглядати як настання
особливо тяжких наслiдкiв, передбачених ч.4 ст. 117, тому додаткова
квалiфiкацiя за ч.З ст. 101 не потрiбна .(абз.I п. 16 постанови).
Вбивство, вчинене в процесi згвалтування чи вiдразу пiсля
нього, необхiдно квалiфiкувати за п.ж" ст.93 як поуднане iз
згвалтуванням та за ч.4 ст.117 - за ознакою згвалтування, що
спричинило особливо тяжкi наслiдки. У випадках, коли вбивство
з метою приховати згвалтування вчинено через деякий час (щж
наявностi розриву в часi), дiє винного належить квалiфiкувати за
вiдповiдною частиною ст.117 i п.ж" ст.93 як вбивство з метою
приховання ранiше вчиненого злочину (абзаци 6 i 7п.15 поста-
нови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1994 р. №1
"Про судову практику в справах про злочини проти життi i
здоровя людини" // Бюлетень... - С.79).
Дiє особи, яка в процесi Згвалтування чи замаху на цей злочин
або пiсля цього вчинила умисне вбивство потерпiлоє, потрiбно
квалiфiкувати за п. "ж" ст. 93 i вiдповiдно за ст. 17ч.4 ст.117
чи ч.4 ст.117, як такi, що потягли особливо тяжкi наслiдки .
В усякому разi для квалiфiкацiє згвалтування як такого, що-
спричинило особливо тяжкi наслiдки, необхiдно встановити на-
явнiсть причинного звязку мiж Згвалтуванням i цими наслiдками.
15. Неповнолiтиiми потерпiлими вiд згвалтування слiд вва-.
жати осiб вiком вiд 14 до 18 рокiв, малолiтнiми - осiб, яким ва
момент злочину не виповнилось 14 рокiв (п. 17 постанови Пле-
нуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р. № 4 "Про
судову практику у справах про Згвалтування та iншi сiатем
злочини"). На квалiфiкацiю Згвалтування неповнолiтньоє не
впливають такi можливi фактори, як те, що вона одружена , єє
досягла шлюбного вiку аоо статевоє зрiлостi, мау дитину тощо.
16. Застосовуючи закон про кримiнальну вiдповiдальнiсть з
згвалтування неповонолiтньоi або малоштньоє, слiд мати на увазi,
що квалiфiкацiя цих злочинiв за ч.З або ч.4 ст.117 можлива лише ;
у випадках, коли винний знав або допускав, що вчвняеi
насильницький статевий акт з неповнолiтньою або малолiтньою, I
а так само коли вiн мiг i повинен був це передбачити.
Неповнолiтнiй або малолiтнiй вiк потерпiлоє не може бути
пiдставою для квалiфiкацiє згвалтування за ч.З чи ч.4 ст.117,
якщо буде доведено, що винний сумлiнно помилявся щодо
фактичного вiку потерпiлоє (абз.2 п. 17 постанови).
17. Добровiльна вiдмова (ст. 18) вiд вчинення згвалтування
виключау вiдповiдальнiсть за замах на даний злочин. Для
визнання вiдмови вiд згвалтування добровiльною потрiбно вста-
новити, що особа, маючи реальну можливiсть довести цей злочин
до кiнця, вiдмовилась вiд цього i з власноє волi припинила дiє. В
таких випадках особа може нести вiдповiдальнiсть за фактично
вчиненi дiє, якщо вони утворюють склад iншого злочину
(наприклад, заподiяння тiлесного ушкодження).
разом з тим, не може визнаватись добровiльною вiдмова вiд
згвалтування, котра викликана неможливiстю дальшого продов-
ження злочинних дiй з причин, не залежних вiд волi винного
(наприклад, коли цьому перешкодили iншi особи або насильник
не мiг подолати опору потерпiлоє чи не мIГ закiнчити злочин з
фiзiологiчних причин тощо) (п. 19 постанови).
18. При вчиненнi двох i бiльше згвалтувань, вiдповiдальнiсть
за якi передбачена рiзними частинами ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
першого злочину або скарг обома потерпiлими. Якщо потерпiла вiд
першого злочину не порушувала питання про притягнення винного
до кримiнальноє вiдповiдальностi, то наступне вчинення ним згвал-
тування iншоє погершлоє не може розцiнюватись як повторний
злочин. В такому випадку за наявностi скарги про порушення
справи лише потерпiлоє вiд другого згвалтування дiє винного мають
квалiфiкуватись за ч.I ст.117 (абз.I п.21 постанови).
II. Квалiфiкацiя згвалтування, вчиненого групою осiб (ч.З
ст.117), може мати мiсце в разi, коли група осiо дiяла погоджено
з метою вчинення насильницького статевого акту з потерпiлою.
Для визнання згвалтування вчиненим групою осiб не вима-
гауться попередньоє змови мiж учасниками злочину.
Якщо виннi особи дiяли погоджено щодо кiлькох потерпiлих,
хоча кожен з них мав на метi i згвалтував одну потерпiлу, до
кожного пiдлягають квалiфiкацiє як згвалтування, вчинене гру-
пою осiб (п. 13 постанови).
Дiє особи, яка не вчинила i не мала намiру вчинити статеви>
акт, але безпосередньо застосувала фiзичне насильство, погрозу
чи довела потерпiлу до безпорадного стану з метою згвалтування
єє iншою особою, повиннi розглядатись як спiввиконавство у
цьому злочинi (п. 14 постанови).
Квалiфiкацiю дiй таких спiввиконавцiв потрiбно здiйснювати
без посилання на ст. 19. Це стосууться i спiввиконавцiв - жiнок.
Дiє учасника групового згвалтування пiдлягають квалiфiкацiє
за ч.З ст.117 i в тому разi, коли iншi учасники злочину черев
неосуднiсть (ст. 12), недосягнення вiку, з якого настау
кримiнальна вiдповiдальнiсть (ст. 10) або з iнших передбачених
законом пiдстав не були притягнутi до кримiнальноє
вiдповiдальностi (абз.2 п. 14 постанови).
i 2. Квалiфiкацiя згвалтування за ознакою вчинення його
особливо небезпечним рецидивiстом можлива тiльки тодi,
коли суд визнав його таким ще до вчинення ним згвалтування
вироком, який набрав чинностi.
IЗ. Особливо тяжкими наслiдками, що дають пiдстави
квалiфiкувати дiє винного за ч.4 ст.117, можуть бути визнанi
смерть або самогубство потерпiлоє, втрата будь-якого органа чи
його функцiє, душевна хвороба або iнший розлад здоровя,
поуднаний з стiйкою втратою працездатностi не менше нiж на
одну третину, непоправне знiвечення обличчя, переривання
вагiтностi чи втрата здатностi до дiтонародження, а так само
зараження вiрусом iмунодефiциту людини або сифiлiсом, що
сталися внаслiдок згвалтування.
При цьому вiдповiдальнiсть за особливо тяжкi насяiдхя згва>-
тування настау як тодi, коли винний передбачав єх можливiсть,
так i тодi, коли вiн мiг i повивен був єх передбачитi.
Згвалтування чи замах на згвалтування, поуднанi iз заподiянням
потерпiлiй тiлесного ушкодження, визнаного тяжким лише за озна-
кою небезпечностi для життя на момент його заподiяння, не можуть
вважатись такими, що спричинили особливо тяжкi наслiдки. Такi дiє
пiдлягають квалiфiкацiє за сукупнiстю злочинiв, передбачених
вiдповiдними частинами ст.ЮI i ст.117.
поставлення потерпiлоє в загрозу зараження вiрусом iмуно-
дефiциту людини або сифiлiсом, якщо захворювання не настало.
Такi дiє належить квалiфiкувати за сукупнiстю ст.I-17 i ч.I ст.108
або ч.I ст. 108 (п. 15 постанови).
Не становлять особливо тяжких наслiдкiв також зараження
потерпiлоє внаслiдок згвалтування iншими (крiм сифiлiсу) ве-
неричними хворобами, iншими заразними хворобами, вагiтнiсть
потерпiлоє, а також втрата нею невинностi (дефлорацiя).
14. Заподiяння при згвалтуваннi тяжких тiлесних ушкоджень, вiд
яких сталася смерть потерпiлоє, слiд розглядати як настання
особливо тяжких наслiдкiв, передбачених ч.4 ст. 117, тому додаткова
квалiфiкацiя за ч.З ст. 101 не потрiбна .(абз.I п. 16 постанови).
Вбивство, вчинене в процесi згвалтування чи вiдразу пiсля
нього, необхiдно квалiфiкувати за п.ж" ст.93 як поуднане iз
згвалтуванням та за ч.4 ст.117 - за ознакою згвалтування, що
спричинило особливо тяжкi наслiдки. У випадках, коли вбивство
з метою приховати згвалтування вчинено через деякий час (щж
наявностi розриву в часi), дiє винного належить квалiфiкувати за
вiдповiдною частиною ст.117 i п.ж" ст.93 як вбивство з метою
приховання ранiше вчиненого злочину (абзаци 6 i 7п.15 поста-
нови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1994 р. №1
"Про судову практику в справах про злочини проти життi i
здоровя людини" // Бюлетень... - С.79).
Дiє особи, яка в процесi Згвалтування чи замаху на цей злочин
або пiсля цього вчинила умисне вбивство потерпiлоє, потрiбно
квалiфiкувати за п. "ж" ст. 93 i вiдповiдно за ст. 17ч.4 ст.117
чи ч.4 ст.117, як такi, що потягли особливо тяжкi наслiдки .
В усякому разi для квалiфiкацiє згвалтування як такого, що-
спричинило особливо тяжкi наслiдки, необхiдно встановити на-
явнiсть причинного звязку мiж Згвалтуванням i цими наслiдками.
15. Неповнолiтиiми потерпiлими вiд згвалтування слiд вва-.
жати осiб вiком вiд 14 до 18 рокiв, малолiтнiми - осiб, яким ва
момент злочину не виповнилось 14 рокiв (п. 17 постанови Пле-
нуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р. № 4 "Про
судову практику у справах про Згвалтування та iншi сiатем
злочини"). На квалiфiкацiю Згвалтування неповнолiтньоє не
впливають такi можливi фактори, як те, що вона одружена , єє
досягла шлюбного вiку аоо статевоє зрiлостi, мау дитину тощо.
16. Застосовуючи закон про кримiнальну вiдповiдальнiсть з
згвалтування неповонолiтньоi або малоштньоє, слiд мати на увазi,
що квалiфiкацiя цих злочинiв за ч.З або ч.4 ст.117 можлива лише ;
у випадках, коли винний знав або допускав, що вчвняеi
насильницький статевий акт з неповнолiтньою або малолiтньою, I
а так само коли вiн мiг i повинен був це передбачити.
Неповнолiтнiй або малолiтнiй вiк потерпiлоє не може бути
пiдставою для квалiфiкацiє згвалтування за ч.З чи ч.4 ст.117,
якщо буде доведено, що винний сумлiнно помилявся щодо
фактичного вiку потерпiлоє (абз.2 п. 17 постанови).
17. Добровiльна вiдмова (ст. 18) вiд вчинення згвалтування
виключау вiдповiдальнiсть за замах на даний злочин. Для
визнання вiдмови вiд згвалтування добровiльною потрiбно вста-
новити, що особа, маючи реальну можливiсть довести цей злочин
до кiнця, вiдмовилась вiд цього i з власноє волi припинила дiє. В
таких випадках особа може нести вiдповiдальнiсть за фактично
вчиненi дiє, якщо вони утворюють склад iншого злочину
(наприклад, заподiяння тiлесного ушкодження).
разом з тим, не може визнаватись добровiльною вiдмова вiд
згвалтування, котра викликана неможливiстю дальшого продов-
ження злочинних дiй з причин, не залежних вiд волi винного
(наприклад, коли цьому перешкодили iншi особи або насильник
не мiг подолати опору потерпiлоє чи не мIГ закiнчити злочин з
фiзiологiчних причин тощо) (п. 19 постанови).
18. При вчиненнi двох i бiльше згвалтувань, вiдповiдальнiсть
за якi передбачена рiзними частинами ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310