4. Крайню необхiднiсть слiд вiдрiзняти вiд необхiдноє оборони.
При необхiднiй оборонi джерело небезпеки - суспiльне небез-
печне посягання людини, при крайнiй необхiдностi - стихiйнi
сили природи, напад тварин, механiзми, що рухаються, тощо.
При необхiднiй оборонi шкода завдауться тому, хто посягау, а
при крайнiй необхiдностi - iнтересам третiх осiб, юридичним
особам, якi не причетнi до виникнення небезпеки.
При крайнiй необхiдностi заподiяння шкоди допускауться в
разi неможливостi уникнути небезпеки iншим шляхом, а при
необхiднiй оборонi при наявностi суспiльне небезпечного пося-
гання не мау значення, чи була можливiсть у особи врятуватися
вiд посягання втечею або звернутися за допомогою до пред-
ставникiв влади.
При крайнiй необхiдностi заподiяна шкода мау бути менш
значною, нiж вiдвернена, а при необхiднiй оборонi вона може
бути i бiльш значною.
Необхiдна оборона дiстау вияв в активних дiях, а крайня
необхiднiсть може бути виражена i в бездiяльностi.
Закон визначау поняття перевищення мех необхiдноє оборони
i передбачау за нього кримiнальну вiдповiдальнiсть, а поняття
перевищення меж крайньоє необхiдностi i вiдповiдальностi за
нього не передбачау. Мова йде просто про вiдсутнiсть стану
крайньоє необхiдностi, а не про перевищення єє меж.
Згiдно з ст. 445 ЦК шкоду, заподiяну в станi крайньоє не-
обхiдностi, повинна вiдшкодовувати особа, яка єє заподiяла. Вра-
ховуючи обставини справи, суд може покласти обовязки
вiдшкодування на третю особу, в iнтересах якоє дiяла особа,-яка
заподiяла шкоду, або звiльнити вiд вiдшкодування шкоди
повнiстю чи частково як цю третю особу, так i того, хто заподiя>
шкоду..
5. Крайня необхiднiсть вiдрiзняуться вiд заходiв по затриманню
злочинця.
При крайнiй необхiдностi джерелом небезпеки можуть бути
рiзноманiтнi фактори: сили природи, фiзiологiчнi процеси, напад
тварин, негативнi явища науково-технiчного прогресу тощо.
Пiдставою застосування iнституту затримання злочинця у факт
вчинення злочину i уникання ним затримання.
Право на усунення небезпеки при крайнiй необхiдностi iснуу
з моменту виникнення такоє небезпеки i до єє усунення. А поняття
"затримання злочинця" охоплюу значно бiльший промiжок часу
до закiнчення строку давностi притягнення до кримiнальноє
вiдповiдальностi.
При крайнiй необхiдностi шкода заподiюуться третiм особам,
а при затриманнi - особi, яка вчинила злочин.
При крайнiй необхiдностi заподiяна шкода повинна бути менш
значною, нiж вiдвернена, а при затриманнi злочинця ця умова
не у обовязковою.
Стаття 17. Вiдповiдальнiсiь за готування до
злочину i за замах на злочин
Готуванням до злочину визнауться пiдшукання або
пристосування засобiв чи знарядь або Iнше умисне
створення умов для вчинення злочину.
Замахом на злочин визнауться умисна дiя, безпосе-
редньо спрямована на вчинення злочину, якщо при цьо-
му злочин не було доведено до кiнця з причин, що не
залежали вiд волi винного.
Покарання за готування до злочину i за замах на
злочин призначауться за законом, який передбачау
вiдповiдальнiсть за даний злочин.
Призначаючи покарання, суд враховуу характер i
ступiнь суспiльноє небезпечностi дiй, вчинених
винним, ступiнь здiйснення злочинного намiру i
причини, через якi злочин не було доведено до кiнця.
1. Iснуу три стадiє вчинення злочину: готування, замах i
закiнчений злочин. Вони вiдрiзняються рiзним ступенем
здiйснення злочинного намiру, характером дiй i суспiльноє не-
безпечностi вчиненого. Першi двi стадiє називають попередньою
злочинною дiяльнiстю.
2. Готуванню до злочину передуу виявлення умислу (голий
умисел), пiд яким розумiють висловлення намiру здiйснити
злочин.
Не у злочином висловлення окремих iдей, поглядiв i побажань.
Виявлення умислу не у суспiльне небезпечним дiянням i тому не
може породжувати кримiнальноє вiдповiдальностi. Виявлення
умислу мау значення для профiлактичноє дiяльностi працiвникiв
мiлiцiє i служби безпеки, одним з основних завдань якоє у
запобiгання вчиненню злочинiв.
3. Першою стадiую злочину у готування, яке являу собою
умисне створення умов для подальшого здiйснення злочину.
Воно, зокрема, дiстау вияв у пiдшуканнi або пристосуваннi
засобiв чи знарядь для вчинення злочину.
Пiдшукання припускау будь-який спосiб набуття, а присто-
сування - будь-який спосiб виготоклення знарядь чи засобiв
вчинення злочину або видозмiни, переробки, ремонту предметiв
для здiйснення злочину.
Засобами вчинення злочину у предмети, документи i присто-
сування, якi полегшують його здiйснення (наприклад,
пiдроблений документ для вчинення шахрайства). Знаряддя
вчинення злочину - це рiзнi предмети, якi оезпосередньо засто-
совуються для здiйснення злочинних дiянь (наприклад, нiж для
заподiяння тiлесних ушкоджень, сiтка для заняття незаконним
рибним промислом).
Пiд iншим умисним створенням умов для вчинення злочину
слiд розумiти дiє, якi спрямованi на реалiзацiю злочинного
задуму (пiдшукання спiвучасникiв, усунення перешкод для
здiйснення злочину тощо).
Готування, як правило, вiдбувауться у формi дiй, але може
дiставати вияв i у бездiяльностi. Наприклад, сторож крамницi не
виходить на чергування, тим самим створюючи умови своєм
спiльникам для викрадення цiнностей.
4. В деяких випадках готування за законом визнауться
закiнченим злочином (наприклад, ст.69) або одночасно у стадiую
вчинення одного злочину й iншим закiнченим злочином.
Наприклад, носiння фiнського ножа з метою застосування його
для заподiяння тiлесних ушкоджень пiд час хулiганських дiй у
готуванням до вчинення особливо злiсного хулiганства (ч. I ст. 17
i ч.З СТ.206) i в той же час закiнченим злочином, передбаченим
ч.З СТ.222.
5. Замах на злочин полягау в здiйсненнi дiяння, яке безпосе-
редньо спрямоване на вчинення злочину, але не було доведено
до кiнця з причин, що не залежали вiд волi винного. Пiд такими
причинами слiд розумiти рiзнi обставини, якi перешкоджають
завершенню злочину всупереч зусиллям винного. При замаху
дiяння входить в обуктивну сторону злочину, що вiдсутну при
готуваннi до його вчинення.
Замах, як правило, здiйснюуться шляхом дiє, в деяких випадках
- шляхом бездiяльностi. Наприклад, замахом на вбивство буде
неподання допомоги лiкарем тяжко хворому з метою спричинити
його смерть, коли єє настання вдалося вiдвернути iншим особам.
6. Розрiзняють замах закiнчений i незакiнчений. Закiнченим
вважауться такий замах, коли винний виконав все те, що вважав
за необхiдне зробити, але злочинний результат не настав з
причин, якi не залежали вiд його волi. Наприклад, особа з метою
вбивства стрiляла у потерпiлого, але вiд поранення його смерть
не настала.
Незакiнченим вважауться замах, при якому винний усвiдомлював,
що вiн не виконав всiх необхiдних для завершення злочину дiй з
незалежних вiд його волi причин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310