ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Якщо ж новий закон звужуу коло таких дiянь, вiн мау
зворотну силу.
17. Визнання особи особливо небезпечним рецидивiстом тягне
такi наслiдки: а) в рядi випадкiв вчинення дiяння особливо
небезпечним рецидивiстом розцiнюуться як квалiфiкуюча або
особливо квалiфiкуюча ознака складу злочину. Наприклад, за
вчинення особливо небезпечним рецидивiстом згвалтування
вiдповiдальнiсть настау за ч.4 ст. 117. За статтями, що передба-
чають пiдвищену вiдповiдальнiсть за злочини, вчиненi особливо
небезпечним рецидивiстом, можуть квалiфiкуватись дiє лише тих
осiб, якi до вчинення цього злочину вже були у встановленому
законом порядку визнанi особливо небезпечними рецидивiстами;
б) таким особам може бути призначене покарання у виглядi
позбавлення водi на строк до 15 рокiв (зрозумiло, якщо це дозволяу
санкцiя статтi). Причому єм призначауться вiдбування цього пока-
рання у виправно-трудовiй колонiє особливого режиму або в тюрмi;
в) до них не може застосовуватись умовно-дострокове звiльнення
або замiна покарання бiльш мяким в порядку ст.52; г) пiсля вiдбуття
покарання за цими особами встановлюуться адмiнiстративний на-
гляд; д) щодо особливо небезпечних рецидивiстiв встановлено
особливий порядок зняття судимостi (ст.55).
18. Визнання особи особливо небезпечним рецвдивiстом скасо-
вууться судом при погашеннi судимостi за умов, встановлених
п.8 ч.I ст.55.
Стаття 27. Виключена
(Закон Украєни вiд 6 березня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1992. - №23. - Ст. 337).
Стаття 28. Виключена
(Закон Украєнивiдбберезня 1992р. //Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1992. - №23. - Ст. 337).
Стаття 29. Виправнi роботи без позбавлення волi
Виправнi роботи без позбавлення волi призначаються
на строк вiд двох мiсяцiв до двох рокiв 1 вiдбуваються
вiдповiдно до вироку суду або за мiсцем роботи засуд-
женого, або в Iнших мiсцях, що визначаються орга-
нами, якi вiдають застосуванням виправних робiт, але
в районi проживання засудженого.
Iз заробiтку засудженого до виправних робiт без поз-
бавлення волi провадиться вiдрахування в доход де-
ржави у розмiрi, встановленому вироком суду, але не
бiльше 20 процентiв.
Особам, що визнанi непрацездатними, а також осо-
бам, якi стали непрацездатними пiсля постановления
вироку суду, суд може замiнити виправнi роботи штра-
фом з розрахунку двадцять карбованцiв штрафу за один
мiсяць виправних робiт, а за злочини: що не е
корисливими, з того ж розрахунку, але на суму не бiльш
як триста карбованцiв, або громадською доганою.
Порядок вiдбування виправних робiт без позбавлення
волi встановлюуться законодавством Украєни.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 12грудня1969 р., 12 сiчня
1983 р. i Законом вiд 17 червня 1992 р. // Вiдомостi Верхов-
чоТРади УРСР. -1969. -№50. -Ст. 388; 1983. -№4. -Ст. 50;
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
I. Виправнi роботи у основною мiрою покарання, яка може бути
призначена судом у випадках: а) коли така мiра покарання
яередбачена в санкцiє статтi кримiнального закону; 6) призна-
чення бiльш мякого покарання, нiж передбачено законом
(ст. 44); в) замiни покарання бiльш мяким покаранням (статтi
52, 53); г) замiни зиправнин роботами штрафу, призначеного
як основне покарання, при злiсному ухиленнi засудженого вiд
його сплати (ст-32).
2. Керiвнi розяснення Пленуму Верховного Суду Украєни
орiунтують судовi органи на використання наданих законом
можливостей для призначення покарань, не повязаних з позбав-
ленням волi, стосовно осiб, винних у вчиненнi менш небезпечних
злочинiв i здатних виправитись без iзоляцiє вiд суспiльства (п.Є
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня 1985 р.
№6 "Про хiд виконання судами Украєни законодавства, а також
постанов Пленуму Верховного Суду Украєни з питань призна-
чення покарання" // Бюлетень... - С.37). До числа таких
покарань належать i виправнi роботи без позбавлення волi.
Правильне вирiшення питання про застосування виправних
робiт значною мiрою залежить вiд ретельного зясування даних
про особу пiдсудного (працездатнiсть, сiмейний стан, поведiнка
на роботi i за мiсцем проживання, ставлення до працi, причини,
в силу яких винний на час вчинення злочину не працював, тощо).
Наприклад, змiнюючи вирок народного суду, за яким О. був
засуджений за ч. I ст.81 до одного року i шести мiсяцiв позбав-
лення волi, та призначаючи О. виправнi роботи на той же строк,
президiя Тернопiльськогб обласного суду вказала у своєй поста-
новi, що народний суд при призначеннi покарання неповно
врахував обставини, якi помякшують вiдповiдальнiсть О., i данi,
що характеризують його особу. О. вчинив злочин вперше, визнав
себе винним i щиро розкаявся, заподiяну шкоду повнiстю
вiдшкодував. Вiн займався суспiльне корисною працею, за
мiсцем роботи i проживання характеризувався позитивно, на його
утриманнi перебувають двоу неповнолiтнiх дiтей i престарiла
мати (див.: Рад. право. - 1984. - №3. - С.87).
В той же час явно недоцiльно призначати виправнi роботи з
застосуванням ст.44 особам, якi вчинили тяжкi злочини, особливо
ранiше судимим.
3. Коментована стаття передбачау два види виправних робiт:
а) за мiсцем роботи засудженого; б) в iнших мiсцях, що визнача-
ються органами, якi вiдають застосуванням цього виду покаран-
ня, але в районi проживання засудженого. Пiд районом
проживання розумiються не лише межi адмiнiстративно-
територiальноє одиницi, але й таке розташування мiсця
виправних робiт, коли єх вiдбування не вимагау перемiни мiсця
постiйного проживання засудженого. Вид виправних робiт суд
зобовязаний зазначити у вироку.
4. Виправнi роботи за мiсцем роботи засудженого
вiдбуваються, як правило, на попереднiй посадi, якщо до нього
не застосовано як додаткову мiру покарання позбавлення права
займати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю. Переве-
дення засудженого на iншу роботу може мати мiсце лише за
наявностi вказаних у трудовому законодавствi пiдстав. Отже, не
виключауться призначення виправних робiт службовим особам
за мiсцем єх роботи.
У випадку призначення цього виду виправних робiт особi, яка
займау виборну посаду, суд надсилау копiю вироку органiзацiє
або колективу, якi здiйснювали вибори. Вони й вирiшують питан-
ня про подальше перебування засудженого на цiй посадi.
5. Виправнi роботи в iнших мiсцях у бiльш тяжким видом
розглядуваного покарання. Воно звичайно призначауться осо-
бам, якi на момент засудження не мають постiйноє роботи або
яким призначено додаткове покарання у виглядi позбавлення
права займати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю, а
також особам, залишення яких на попередньому мiсцi роботи у
недоцiльним з врахуванням конкретних обставин справи, особи
винного i мотивiв вчиненого ним злочину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310