.. - С.35). В санкцiє статтi штраф може
бути вказаний як обовязкова (наприклад, ч.I ст.143, ч.З
ст. 213) або факультативна (наприклад, чч.I i 2 ст. 163 ч.2
ст. 213) додаткова мiра покарання. За згаданими тут нормами
штраф як додаткова мiра покарання може бути призначений i
при умовному засудженнi (ч.З ст.45).
5. Конкретна сума штрафу, яка пiдлягау стягненню в межах
санкцiє кримiнально-правовоє норми, визначауться судом залеж-
но вiд тяжкостi вчиненого злочину з врахуванням майнового
стану винного (ч.2 ст.32) та виходячи з загальних начал призна-
чення покарання (ст.39).
6. В порядку виконання покарання суд пропонуу засудженому
добровiльно сплатити в мiсячний строк визначену суму штрафу
i попереджау, що в разi несплати штрафу вiн буде стягнений у
примусовому порядку (ст. 11 Положення про порядок i умови
виконання кримiнальних покарань, не звязаних iз заходами
виправно-трудового впливу на засуджених, затвердженого Ука-
зом Президiє Верховноє Ради УРСР вiд 22 червня 1984 р.). У
випадках, коли засуджений не в змозi сплатити штраф у цей
строк, стягнення його може бути вiдстрочене або розстрочене,
але не бiльше, нiж на один рiк з дня набрання вироком законноє
сили (ст.405 КПК).
При несплатi засудженим штрафу у встановлений строк його
стягнення здiйснюуться у примусовому порядку на пiдставi
виконавчого листа, виданого судом, який постановив вирок.
При неможливостi сплати штрафу суд може замiнити його
громадською доганою.
У разi злiсного ухилення вiд сплати штрафу, призначеного як
основне покарання, суд за поданням судового виконавця або з
власноє iнiцiативи (наприклад, коли засуджений приховуу майно
чи джерела своєх доходiв) може замiнити неспланену суму
штрафу покаранням у виглядi виправних робiт без позоав-
лення волi з розрахунку один мiсяць виправних робiт за двадцять
карбованцiв штрафу, але на строк не бiльше двох рокiв у
порядку, передбаченому ст.410 КПК (про обчислення розмiру
штрафу див. п.2 цього коментаря). Розглядувану ситуацiю з
замiною штрафу виправними роботами проiлюструумо конк-
ретним прикладом. Визнана винною у вчиненнi хулiганства особа
засуджена за ч.I ст.206 до штрафу в розмiрi 10 000 крб. в перiод,
коли мiнiмальна заробiтна плата становила 6900 крб. Засуджений
сплатив, скажiмо, 5000 крб. призначеного йому вироком суду штра-
фу, а вiд сплати решти 5000 крб. злiсно ухилявся. З урахуванням
того, що до прийняття Закону вiд 17 червня 1992 р. один мiсяць
виправних рооiт призначався згiдно з ч.З ст.32 за 20 крб. несплаче-
ного штрафу, а пiсля прийняття цього Закону - за 200 крб. неспла-
ченого штрафу при мiнiмальному розмiрi заробiтноє плати 900 крб.,
доходимо висновку, що один мiсяць виправних робiт мау призна-
чатись за несплату суми штрафу, яка становить 0,22 офiцiйно
встановленого мiнiмуму заробiтноє плати. При мiнiмумi зарплати в
6900 крб. це становитиме 1518 крб. (6900 х 0,22). В нашому випадку
5000 крб. несплаченого штрафу мають бути замiненi на 3 мiс.8 днiв
виправних робiт (5000 крб. : 1518 крб. = 3,29 мiсяця).
При замiнi штрафу виправними роботами останнi можуть
призначатись до вiдсування за мiсцем роботи засудженого аоо в
iнших мiсцях, що визначаються органами, якi вiдають застосу-
ванням виправних робiт. При визначеннi розмiру вiдрахувань iз
заробiтку засудженого суд мау взяти до уваги розмiр штрафу, вiд
сплати якого винний ухиляуться. Замiна штрафу виправними
роботами неможлива щодо непрацездатноє особи. Недопустима
також замiна виправними роботами штрафу, призначеного як
додаткова мiра покарання.
7. Замiна штрафу позбавленням волi i позбавлення волi штра-
фом не допускауться. Якщо в звязку iз злiсним ухиленням
засудженого вiд сплати штрафу суд замiнюу несплачену суму
штрафу виправними роботами, вiд вiдбування яких вiн злiсно
ухиляуться, останнi не можуть бути замiненi позбавленням волi
в порядку застосування ст. ЗО.
При призначеннi покарання за вчинення кiлькох злочинiв, а
також за кiлькома вироками штраф у поуднаннi з iншими видами
покарання виконууться самостiйно.
8. За своую правовою природою i наслiдками штраф як мiра
кримiнального покарання вiдрiзняуться вiд штрафу як мiри
адмiнiстративного стягнення та громадського впливу. Штраф,
призначений судом за вчинений элочин, тягне судимiсть. Остан-
ня вважауться погашеною, якщо засуджена до штрафу особа
протягом року з дня вiдбуття покарання не вчинить нового
злочину (п.4 ч.I СТ.55).
Стаття 33. Громадська догана
Громадська догана полягав в публiчному висловленнi
судом догани винному з доведенням про це в не-
обхiдних випадках до вiдома громадськостi через пресу
або Iншим способом,
I. Громадська догана у рiзновидом основного покарання. При
призначеннi цього покарання додатковi покарання не застосо-
судом осуду винному вiд iменi держави.
2. Громадська догана призначауться: а) за вчинення злочинiв,
що не являють великоє суспiльноє небезпеки, у випадках, коли
така мiра покарання передбачена в санкцiє статтi (ч.I ст. 106, ч.I
СТ.107, ч.I СТ.109, статтi 110. 112, ч.I ст.IIЗ, статтi 115 116,
ч.I ст.125, статтi 126, 130, 131, ч.I ст.135, статтi 139, 198);
6) в порядку призначення покарання бiльш мякого, нiж перед-
бачено законом (ст.44); в) при замiнi виправних робiт особам,
визнаним непрацездатними, а також тим, якi стали непрацез-
датними пiсля постановления вироку (ч.З ст. 29); г) при не-
можливостi сплати штрафу (ч.4 ст.32); д) в порядку замiни
покарання бiльш мяким (статтi 52, 53).
3. Громадська догана виконууться судом, який постановив
вирок (ухвалу; постанову), i полягау в публiчному висловленнi
винному осуду, що мiститься у вироку, пiд час проголошення
останнього. Якщо вироком передбачено довести громадськуо-
гану до вiдома громадськостi через пресу або iншим способом,
копiя вироку пiсля набрання ним законноє сили надсилауться
власнику пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважено-
му ним органу, громадським органiзацiям за мiсцем роботи,
навчання чи проживання засудженого або органу преси. Вирок
доводиться до вiдома трудового колективу на зборах, через
оагатотиражну i стiнну пресу чи iншим способом (ст.I7, 18
Положення про порядок i умови виконання кримiнальних пока-
рань, не звязаних iз заходами виправно-трудового впливу на
засуджених, затвердженого Указом Президiє Верховноє Ради
УРСР вiд 22 червня 1984 р.// Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1984. - №27. - Ст.511).
4. За своую правовою природою i нахiдками - наявнiстю
судимостi протягом року з дня вiдбуття покарання (п.4 ч.I ст.55)
- громадська догана як мiра кримiнального покарання
вiдрiзняуться вiд громадськоє догани, що призначауться то-
вариським судом як захiд громадського впливу.
Стаття 34. Направлення вiйськово-службовцiв)
якi вчинили зло-1й, в дисiфплЬiариий
бспальйон i замiна втравних робiт
ЦХВЯШЙШМ НВ IIIуiIНПIIНi
ДО Вiйськовослужбовцiв ОТрОКОВО?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
бути вказаний як обовязкова (наприклад, ч.I ст.143, ч.З
ст. 213) або факультативна (наприклад, чч.I i 2 ст. 163 ч.2
ст. 213) додаткова мiра покарання. За згаданими тут нормами
штраф як додаткова мiра покарання може бути призначений i
при умовному засудженнi (ч.З ст.45).
5. Конкретна сума штрафу, яка пiдлягау стягненню в межах
санкцiє кримiнально-правовоє норми, визначауться судом залеж-
но вiд тяжкостi вчиненого злочину з врахуванням майнового
стану винного (ч.2 ст.32) та виходячи з загальних начал призна-
чення покарання (ст.39).
6. В порядку виконання покарання суд пропонуу засудженому
добровiльно сплатити в мiсячний строк визначену суму штрафу
i попереджау, що в разi несплати штрафу вiн буде стягнений у
примусовому порядку (ст. 11 Положення про порядок i умови
виконання кримiнальних покарань, не звязаних iз заходами
виправно-трудового впливу на засуджених, затвердженого Ука-
зом Президiє Верховноє Ради УРСР вiд 22 червня 1984 р.). У
випадках, коли засуджений не в змозi сплатити штраф у цей
строк, стягнення його може бути вiдстрочене або розстрочене,
але не бiльше, нiж на один рiк з дня набрання вироком законноє
сили (ст.405 КПК).
При несплатi засудженим штрафу у встановлений строк його
стягнення здiйснюуться у примусовому порядку на пiдставi
виконавчого листа, виданого судом, який постановив вирок.
При неможливостi сплати штрафу суд може замiнити його
громадською доганою.
У разi злiсного ухилення вiд сплати штрафу, призначеного як
основне покарання, суд за поданням судового виконавця або з
власноє iнiцiативи (наприклад, коли засуджений приховуу майно
чи джерела своєх доходiв) може замiнити неспланену суму
штрафу покаранням у виглядi виправних робiт без позоав-
лення волi з розрахунку один мiсяць виправних робiт за двадцять
карбованцiв штрафу, але на строк не бiльше двох рокiв у
порядку, передбаченому ст.410 КПК (про обчислення розмiру
штрафу див. п.2 цього коментаря). Розглядувану ситуацiю з
замiною штрафу виправними роботами проiлюструумо конк-
ретним прикладом. Визнана винною у вчиненнi хулiганства особа
засуджена за ч.I ст.206 до штрафу в розмiрi 10 000 крб. в перiод,
коли мiнiмальна заробiтна плата становила 6900 крб. Засуджений
сплатив, скажiмо, 5000 крб. призначеного йому вироком суду штра-
фу, а вiд сплати решти 5000 крб. злiсно ухилявся. З урахуванням
того, що до прийняття Закону вiд 17 червня 1992 р. один мiсяць
виправних рооiт призначався згiдно з ч.З ст.32 за 20 крб. несплаче-
ного штрафу, а пiсля прийняття цього Закону - за 200 крб. неспла-
ченого штрафу при мiнiмальному розмiрi заробiтноє плати 900 крб.,
доходимо висновку, що один мiсяць виправних робiт мау призна-
чатись за несплату суми штрафу, яка становить 0,22 офiцiйно
встановленого мiнiмуму заробiтноє плати. При мiнiмумi зарплати в
6900 крб. це становитиме 1518 крб. (6900 х 0,22). В нашому випадку
5000 крб. несплаченого штрафу мають бути замiненi на 3 мiс.8 днiв
виправних робiт (5000 крб. : 1518 крб. = 3,29 мiсяця).
При замiнi штрафу виправними роботами останнi можуть
призначатись до вiдсування за мiсцем роботи засудженого аоо в
iнших мiсцях, що визначаються органами, якi вiдають застосу-
ванням виправних робiт. При визначеннi розмiру вiдрахувань iз
заробiтку засудженого суд мау взяти до уваги розмiр штрафу, вiд
сплати якого винний ухиляуться. Замiна штрафу виправними
роботами неможлива щодо непрацездатноє особи. Недопустима
також замiна виправними роботами штрафу, призначеного як
додаткова мiра покарання.
7. Замiна штрафу позбавленням волi i позбавлення волi штра-
фом не допускауться. Якщо в звязку iз злiсним ухиленням
засудженого вiд сплати штрафу суд замiнюу несплачену суму
штрафу виправними роботами, вiд вiдбування яких вiн злiсно
ухиляуться, останнi не можуть бути замiненi позбавленням волi
в порядку застосування ст. ЗО.
При призначеннi покарання за вчинення кiлькох злочинiв, а
також за кiлькома вироками штраф у поуднаннi з iншими видами
покарання виконууться самостiйно.
8. За своую правовою природою i наслiдками штраф як мiра
кримiнального покарання вiдрiзняуться вiд штрафу як мiри
адмiнiстративного стягнення та громадського впливу. Штраф,
призначений судом за вчинений элочин, тягне судимiсть. Остан-
ня вважауться погашеною, якщо засуджена до штрафу особа
протягом року з дня вiдбуття покарання не вчинить нового
злочину (п.4 ч.I СТ.55).
Стаття 33. Громадська догана
Громадська догана полягав в публiчному висловленнi
судом догани винному з доведенням про це в не-
обхiдних випадках до вiдома громадськостi через пресу
або Iншим способом,
I. Громадська догана у рiзновидом основного покарання. При
призначеннi цього покарання додатковi покарання не застосо-
судом осуду винному вiд iменi держави.
2. Громадська догана призначауться: а) за вчинення злочинiв,
що не являють великоє суспiльноє небезпеки, у випадках, коли
така мiра покарання передбачена в санкцiє статтi (ч.I ст. 106, ч.I
СТ.107, ч.I СТ.109, статтi 110. 112, ч.I ст.IIЗ, статтi 115 116,
ч.I ст.125, статтi 126, 130, 131, ч.I ст.135, статтi 139, 198);
6) в порядку призначення покарання бiльш мякого, нiж перед-
бачено законом (ст.44); в) при замiнi виправних робiт особам,
визнаним непрацездатними, а також тим, якi стали непрацез-
датними пiсля постановления вироку (ч.З ст. 29); г) при не-
можливостi сплати штрафу (ч.4 ст.32); д) в порядку замiни
покарання бiльш мяким (статтi 52, 53).
3. Громадська догана виконууться судом, який постановив
вирок (ухвалу; постанову), i полягау в публiчному висловленнi
винному осуду, що мiститься у вироку, пiд час проголошення
останнього. Якщо вироком передбачено довести громадськуо-
гану до вiдома громадськостi через пресу або iншим способом,
копiя вироку пiсля набрання ним законноє сили надсилауться
власнику пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважено-
му ним органу, громадським органiзацiям за мiсцем роботи,
навчання чи проживання засудженого або органу преси. Вирок
доводиться до вiдома трудового колективу на зборах, через
оагатотиражну i стiнну пресу чи iншим способом (ст.I7, 18
Положення про порядок i умови виконання кримiнальних пока-
рань, не звязаних iз заходами виправно-трудового впливу на
засуджених, затвердженого Указом Президiє Верховноє Ради
УРСР вiд 22 червня 1984 р.// Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1984. - №27. - Ст.511).
4. За своую правовою природою i нахiдками - наявнiстю
судимостi протягом року з дня вiдбуття покарання (п.4 ч.I ст.55)
- громадська догана як мiра кримiнального покарання
вiдрiзняуться вiд громадськоє догани, що призначауться то-
вариським судом як захiд громадського впливу.
Стаття 34. Направлення вiйськово-службовцiв)
якi вчинили зло-1й, в дисiфплЬiариий
бспальйон i замiна втравних робiт
ЦХВЯШЙШМ НВ IIIуiIНПIIНi
ДО Вiйськовослужбовцiв ОТрОКОВО?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310