ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Служби, ЯК)
вчинили злочини, може застосовуватися направления в
дисциплiнарний батальйон у випадках, передбачених
законом, на строк вiд трьох мiсяцiв до двох рокiв, а та-
кож у випадках, коли суд, враховуючи обставини
справи 1 особу засудженого, визнас доцiльним замiсть
позбавлення водi на строк до трьох рокiв застосувати
направлення в дисциплiнарний батальйон на той же
отрок. Направлення в дисциплiнарний батальйон
замiсть позбавлення волi не може застосовуватися до
осiб, якi ранiше вiдбували покарання у виглядi позбав-
лення волi.
Виправнi роботи без позбавлення волi замiнюються
вiйськовослужбовцям триманням на гауптвахтi на строк
до двох мiсяцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 10 грудня 1985 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1985. -№52. -Ст. 1224).
1. Напроаминя > дисциплiнарний батальйон е основним
видом покарання, застосовуванвм у мирний час вiйськовими
судами за вчинення злочинiв до вiйськовослужбовцiв строковоє
служби i прирiвняних до них за вiдповiдальнiстю осiб. Це пока-
рання може бути також застосоване до курсантiв вiйськових
училищ, шкiл прапорщикiв i мiчманiв та iнших вiйськово-на-
вчальних закладiв за злочини, вчиненi в перiод навчання, якщо
до зарахування на навчання вони не вiдслужили дiйсну строкову
вiйськову службу. Воно не застосовууться до вiйськовослужбовцiв
надстроковоє служби, прапорщикiв, мiчманiв, офiцерiв, а також
вiйськовозобовязаних, якi вчинили злочини в перiод проходжен-
ня учбових чи перевiрних зборiв.
Сутнiсть цього покарання полягау в тому, що засуджений
примусово направляуться в особливу вiйськову частину -
дисциплiнарний батальйон (це може бути також дисциплiнарна
робота), в якiй дiу спецiальний внутрiшнiй розпорядок. Умови
вiдбування даного покарання встановленi Положенням про
дисциплiнарний батальйон у Збройних Силах СРСР 1983 р.
2. Направлення в дисциплiнарний батальйон може бути
призначене на строк вiд трьох мiсяцiв до двох рокiв у випадках,
коли воно вказане в санкцiє статтi, за якою засуджууться
вiйськовослужбовець (наприклад, ч.I ст.239 чи ч.I ст.244), а
також тодi, коли суд, враховуючи обставини справи i особу
засудженого, дiйде висновку про доцiльнiсть застосувати до
винного це покарання замiсть позбавлення волi на строк до трьох
рокiв. В останньому випадку суд встановлюу строк позбавлення
волi, а потiм вказуу про замiну його направленням в
дисциплiнарний батальйон на той хе строк. Така замiна можлива
при засудженнi вiйськовослужбовця за вчинення не обовязково
вiйськового злочину. Вона неприпустима щодо особи, яка ранiше
вiдбувала покарання у виглядi позбавлення водi.
3. При призначеннi вiйськовослужбовцям строковоє служби
покарання в межах до трьох рокiв позбавлення водi суд обгово-
рюу питання про доцiльнiсть застосування замiсть цього пока-
рання напракаення в дисциплiнарний батальйон. Прийнявши
таке рiшення, суд мау мотивувати його у вироку i вказати про
тримання засудженного на гауптвахтi до набрання вироком
законноє сили.
Засудженим до направлення в дисциплiнарний батальйон у
передбачених законом випадках можуть призначатись додатковi
покарання, в тому числi й на строк, який перевищуу час
вiдбування основного покарання.
4. Розглядуване покарання застосовууться у випадках вчине-
ння злочинiв, що не являють значноє суспiльноє небезпеки, коли
засуджених можна залишити на вiйськовiй службi i виправити в
умовах спецiальноє вiйськовоє частини.
5. Засудженi, якi вiдбувають розглядуване покарання, не пере-
стають бути вiйськовослужбовцями. Однак час вiдбування ними
покарання в дисциплiнарних частинах до строку дiйсноє
вiйськовоє служби не зараховууться.
6. Звiльнення з дисциплiнарноє частини здiйснюуться: а) за
вiдбуттям строку покарання; б) при умовно-достроковому
звiльненнi вiд покарання (ст.52); в) при замiнi невiдбутоє частини
покарання бiльш мяким покаранням (ст.52); г) в силу акта
амнiстiє чи помилування; д) у випадку дострокового звiльнення;
е) при змiнi вироку з застосуванням умовного засудження чи
вiдстрочки виконання вироку; у) при скасуваннi вироку з
закриттям справи провадженням (ст. 66 Положення про
дисциплiнарний батальйон). Звiльненi з дисциплiнарноє частини
можуть направлятися для подальшого проходження дiйсноє
вiйськовоє служби.
7. Особи, визнанi за станом здоровя непридатними до
вiйськовоє служби, залежно вiд характеру i ступеня суспiльноє
небезпечностi вчиненого, тривалостi перебування у
дисциплiнарнiй частинi, характеристики по службi та iнших
обставин, можуть бути звiльненi з такоє частини як достроково,
так i з замiною невiдбутоє частини покарання бiльш мяким
покаранням. Особи, якi вiдбули покарання в дисциплiнарному
батальйонi або достроково звiльненi з нього, визнаються такими,
що не мають судимостi (п.2 ч. I ст.55).
8. У випадку засудження вiйськовослужбовця (строковоє та
надстроковоє служби, прапорщика, мiчмана, а також офiцера) за
вчинення загальнокримiнального злочину до виправних робiт
останнi замiнюються триманням на гауптвахтi. Максимальний
строк тримання на гауптвахтi - два мiсяцi, мiнiмальний в законi
не встановлений, отже може дорiвнювати i одному дню.
Спiввiдношення тримання на гауптвахтi з виправними роботами
суд визначау окремо в кожному конкретному випадку з враху-
ванням тяжкостi вчиненого, особи винного i можливостi досяг-
нення цiлей покарання. В строк тримання на гауптвахтi зарахо-
вууться строк перебування пiд вартою в порядку застосування
запобiжного заходу.
Особи, якi вiдбули покарання у виглядi тримання на гауптвахтi
взамiн виправних робiт, визнаються такими, що не мають
судимостi (п.2 ч.I ст.55).
Слiд розрiзняти тримання на гауптвахтi як покарання, призна-
чене судом за вчинення злочину, i як дисциплiнарне стягнення,
накладене командиром за вчинення проступку.
9. Замiна виправних робiт направленням у дисциплiнарний
батальйон законом не передбачена.
Стаття 34\Виключена
(Ст. 34 Кодекс доповнено Указом вiд 16 листопада 1982 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1982. -№48. -Ст. 774).
(Виключена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. - 1992. - №39. - Ст. 570).
Стаття 35. Конфiскацiя майна
Конфiскацiя майна полягав в примусовому безопла",-
ному вилученнi у власнiсть держави всього або частини
майна, яке е особистою власнiстю засудженого.
Конфiскацiю майна може бути призначено тiльки у
випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд повинен вказати у вироку, чи конфiскууться все
майно засудженого чи його частина; в останньому разi
суд повинен зазначити, яка частина майна
конфiскууться, або перелiчити предмети, якi
конфiскуються.
Не пiдлягають конфiскацiє предмети, необхiднi для
засудженого та осiб, якi перебувають на його
утриманнi, згiдно з перелiком, даним у Додатку до цьо-
го Кодексу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310