ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


чоловiки - 60 рокiв, жiнки - 55 рокiв, враховуючи при цьому
iндивiдуальнi особливостi кожного потерпiлого. Перебування в без-
порадному станi означау, що потерпiлий не може уникнути посяган-
ня чи протистояти йому з будь-яких причин, зокрема, в звязку з
iнвалiднiстю, хворобою, втратою свiдомостi, вагiтнiстю тощо.
10. Пункт 7 ст.41 передбачау як обставини, що обтяжують
вiдповiдальнiсть, пiдмовлення неповнолiтнiх до вчинення
злочину або залучення неповнолiтнiх до участi у злочинi.
Обидвi обставини пiдвищують суспiльну небезпечнiсть дiй винно-
го, оскiльки вони, крiм усього iншого, посягають на нормальний
розвиток неповнолiтнiх. Пiд неповнолiтнiми слiд розумiти осiб,
якi на момент вчинення винним зазначених дiй не досягли 18 рокiв.
Пiдмовлення неповнолiтнiх до вчинення злочину з боку дорослоє
особи завжди у конкретним проявом втягнення неповнолiтнiх у
злочинну дiяльнiсть, що утворюу окремий склад злочину, передба-
ченого ст. 208. Тому, якщо дiє винного квалiфiкуються за даною
статтею, зазначену обставину не слiд враховувати при призначеннi
покарання як таку, що обтяжуу вiдповiдальнiсть. Такий пiдхiд
зберiгауться i у випадку, коли проявом втягнення неповнолiтнiх у
злочинну дiяльнiсть у єх залучення до участi в злочинi.
Однак залучення неповнолiтнiх до участi у злочинi може i не
мiстити складу злочину, передбаченого ст. 208, наприклад, коли
неповнолiтнiй сам виявив бажання взяти участь у злочинi, а
дорослий лише дозволив йому це зробити. В такому випадку при
призначеннi покарання дорослому за вчинений разом з непов-
нолiтнiм злочин залучення останнього до участi в ньому на-
лежить розглядати як обставину, що обтяжуу вiдповiдальнiсть.
11. Вчинення злочину з особливою жорстокiстю або
знущанням над потерпiлим передбачене як обставина, що
обтяжуу вiдповiдальнiсть, в п.8 ст.41.
Пiд особливою жорстокiстю слiд розумiти, перш за все,
спричинення потерпiлому тяжких фiзичних страждань шляхом
тортур, мучення, нанесення великоє кiлькостi тiлесних ушкод-
жень тощо. В окремих випадках особлива жорстокiсть може
проявитись i в спричиненнi тяжких моральних або психiчних
страждань як самому потерпiлому, так i його близьким. Так,
особливо жорстоким буде згвалтування неповнолiтньоє дочки в
присутностi матерi, мордування малолiтнього сина на очах у
батька, позбавленого можливостi його захистити та iн.
Знущання над потерпiлим передбачау таку поведiнку винного
пiд час вчинення ним злочину, яка завiдомо для нього глибоко
принижуу честь i гiднiсть потерпiлого i тим самим завдау йому
особливих моральних страждань.
Визнаючи наявнiсть у дiях винного розглядуваноє обтяжуючоє
обставини, суд (суддя) повинен зазначити у вироку, якi саме з
них вiн вважау проявом особливоє жорстокостi чи знущанням над
потерпiлим.
12. У п.9 ст.41 передбачено як обставину, що обтяжуу
вiдповiдальнiсть, вчинення злочину з використанням умов
громадського лиха. Пiдвищена суспiльна небезпечнiсть
злочину i особи винного зумовлена в даному випадку тим, що
злочин вчинюуться з використанням обстановки, яка загрожуу
життю, здоровю, власностi багатьох людей.
Громадським лихом може бути будь-яка подiя - пожежа, повiнь,
землетрус, велика аварiя тощо, коли вона створюу реальну
иебезпеку життю, здоровю, власностi, iншим охоронюваним
законом правам та iнтересам багатьох людей.
IЗ. Така обтяжуюча вiдповiдальнiсть обставина, як вчинення
злочину звгальноиебезпечнимспвсобам (п.10ст.41) маумiсце
тодi, коли дiє винного створюють реальну небезпеку для життя
чи здоровя кiлькох людей або загрожують спричиненням знач-
ноє матерiальноє шкоди власностi фiзичних або юридичних осiб.
14. Пункт II ст.41 передбачау як обставину, що обтяжуу
вiдповiдальнiсть, вчинення злочину особою, яка перебувау в
станi спянiння.
Пiд спянiнням в даному разi слiд розумiти такий стан людини,
який виникау внаслiдок вживання алкогольних напоєв, нар-
котичних засобiв або речовин, що викликають одурманювання.
В залежностi вiд характеру вчиненого злочину суд вправi не
визнати вчинення злочину особою, яка перебувау в станi
спянiння, обставиною, що обтяжуу вiдповiдальнiсть. Це до-
пустимо у випадках, коли вчинення злочину взагалi не повязане
iз станом спянiння винного (наприклад, службова особа одержуу
в станi спянiння заздалегiдь обумовлений хабар) або коли
винний був доведений до стану спянiння всупереч його волi
(наприклад, його примусили вжити наркотик пiд погрозою
вбивством). Якщо суд (суддя) не визнау вчинення злочину в станi
спянiння обставиною, що обтяжуу вiдповiдальнiсть, вiн повинен
спецiально вказати про це у вироку, мотивувавши своу рiшення.
15. Вчинення нового злочину особою, яка була взята на
поруки, протягом строку поручительства або протягом одного
року пiсля закiнчення цього строку, передбачено як обставина,
що обтяжуу вiдповiдальнiсть, в п.12 ст.41. Те, що винна особа не
виправдала довiря трудового колективу або громадськоє
органiзацiє, якi за неє поручилися, свiдчить про пiдвищену
суспiльну небезпечнiсть цiує особи.
На вiдмiну вiд п. I ст.41, вчинення нового злочину особою, яка
була взята на поруки, протягом одного року пiсля закiнчення
строку поручительства визнауться обставиною, що обтяжуу
вiдповiдальнiсть, i в тому разi, коли пройшли строки давностi
яритягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi за дiяння, що
мiстило ознаки злочину i в звязку iз вчиненням якого особа була
звiльнена вiд цiує вiдповiдальностi з передачею на поруки.
16. Перелiк обставин, що обтяжують вiдповiдальнiсть, у
вичерпним, тому суд (суддя) при призначеннi покарання не
може посилатись як на обтяжуючi вiдповiдальнiсть на тi
обставини, якi в ст.41 не передбаченi. Зокрема, не повиннi
визнаватись такими обставинами невизнання пiдсудним своує
вини. вiдмова вiдшкодувати заподiяну шкоду, прагнення
ухилитись вiд вiдповiдальностi шляхом дачi завiдомо не-
правдивих показань та iн. За певних умов цi обставини можуть
розглядатись як показник ступеня суспiльноє небезпечностi
вчиненого злочину або особи винного i враховуватись при
призначеннi покарання саме як такi.
Стаття 42. Призначення покарання при вчиненнi
кiлькох злочинiв
Якщо особу визнано винною у вчиненнi двох або
бiльше злочинiв, передбачених рiзними статтями
кримiнального закону, нi за один з яких Ч не було засуд-
жено, суд, призначивши покарання окремо за кожний
злочин, остаточно визначау покарання за єх сукупнiстю
шляхом поглинення менш суворого покарання бiльш су
ворим або шляхом повного чи часткового складання
призначених покарань у межах, встановлених статтею
закону,яка передбачау бiльш суворе покарання,
До основного покарання може бути приуднано будь-
яке з додаткових покарань, передбачених статтями за-
кону, що встановлюють вiдповiдальнiсть за тi злочини,
у вчинеммi яких особу було визнано винною.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310