перша з них
стосууться дiяння, друга - особи, що його вчинила.
3. Дiяння в таких випадках не повинно являти собою великоє
суспiльноє небезпеки. При цьому мауться на увазi не абстрактна
його небезпечнiсть, а конкретна, що визначауться залежно вiд
обставин справи: можливоє або реально спричиненоє шкоди,
спрямованостi умислу та iнших факторiв обуктивного й
субуктивного характеру.
4. Закон не встановлюу перелiку таких дiянь i не дау чiтких
критерiєв єх визначення, за винятком випадкiв звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi iз застосуванням адмiнiстративно-
го стягнення (див. п. 13 коментаря до цiує статтi). Тому практично
ст.51 можна застосувати при вчиненнi будь-якого злочину, що
не у тяжким або особливо тяжким, якщо ступiнь конкретноє
небезпечностi невеликий.
5. Дiяння, що мiстить ознаки злочину, який не являу великоє
суспiльноє небезпеки, треба вiдрiзняти вiд поведiнки, котра хоч
формально i мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого
кримiнальним законом, але через малозначнiсть не являу
суспiльноє небезпеки. В останньому випадку згiдно з ч.2 ст.7
дiяння не визнауться злочином i пiдстава для притягнення до
кримiнальноє вiдповiдальностi вiдсутня. В ст.51 йдеться про
дiяння, що мiстять i формальнi, i сутнiснi ознаки злочину, тому
при вчиненнi особою проступку (про що йдеться в ч.2 ст.7)
застосування ст.51 категорично неприпустиме, оскiльки ця стат-
абiлiтуючих пiдстав.
6. Друга умова застосування ст.51 полягау в тому, щоб було
визнано можливим виправлення та перевиховання особи, яка
вчинила зазначене вище дiяння, без застосування до неє
кримiнального покарання. Це питання вирiшууться з урахуван-
ням даних, що характеризують зазначену особу: єє поведiнки
психофiзичних особливостей, ставлення до працi, визнання своує
вини тощо. При цьому прийняттю рiшень про звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi можуть перешкоджати судимiсть,
що не погашена або не .знята у встановленому законом порядку,
визнання особи хронiчним алкоголiком або наркоманом, ведення
антигромадського способу життя та iн.
7. За наявнiстi зазначених вище умов суд, прокурор або слiдчий
за згодою прокурора можуть закрити кримiнальну справу
щодо особи, яка вчинила дiяння, що не являу великоє суспiльноє
небезпеки, прийнявши одне з таких рiшень: а) про притягнення
до адмiнiстративноє вiдповiдальностi; 6) про передачу матерiалiв
на розгляд товариського суду; .в) про застосування примусових
заходiв виховного характеру; г) про передачу особи на поруки
громадськiй органiзацiє або трудовому колективу.
8. У всiх цих випадках застосування ст.51 у правом, а не
обовязком прокурора, слiдчого або суду.
9. Для вирiшення питання про звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi в порядку ст.51 необхiдна згода особи, що
вчинила дiяння, яке мiстить ознаки злочину.
10. Порядок звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi на
пiдставi ст.51 КК регламентууться статтями 7, 7, 8, 9, 10 КПК.
II. Постанова прокурора, слiдчого не у остаточним
вирiшенням питання про звiльнення особи вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi. Народний суддя або товариський суд, якщо
вони дiйдуть висновку про необхiднiсть притягнення особи до
кримiнальноє вiдповiдальностi, можуть повернути цi матерiали
прокурору. Якщо ж цi органи погодяться з висновком про
звiльнення особи вiд кримiнальноє вiдповiдальностi, таке рiшення
стау остаточним i безумовним. Що стосууться передачi на
поруки, кiнцевий результат залежить вiд подальшоє поведiнки
особи (див. п.33-34 коментаря до цiує статтi).
12. Кожний з зазначених видiв звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi мау своє особливостi. Частково вони полягають
в додаткових умовах застосування такого звiльнення. Але го-
ловним чином вони рiзняться мiж собою природою та характером
впливу на осiб, до яких застосовуються тi чи iншi заходи замiсть
кримiнальноє вiдповiдальностi.
IЗ. Рiшення про звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi
з притягненням до вiдповiдальностi адмiнiстративноє мо-
же бути прийнято лише за умови, що за вчинене особою дiяння
згiдно з санкцiую вiдповiдноє статтi можливе позбавлення волi на
строк до одного року або бiльш мякий вид покарання
(наприклад, виправнi роботи).
Кодо цих дiянь досить широке. Найчастiше цей вид звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi застосовууться в справах про
хулiганство (ч. I ст.206), умисне легке тiлесне ушкодження (ст.iОб),
побоє та мордування (ч. I ст. 107) тощо. Не становлять винятку в
цьому розумiннi i випадки вчинення дiяння, що визнауться
злочинним за умови повторностi його вчинення та застосування до
особи ранiше адмiнiстративного стягнення за аналогiчне правопору-
шення (наприклад, злочину, передбаченого ч. I ст. 161).
14. Для застосування п. I ч. I ст.51 вимагауться також, щоб
особа визнавала себе винною (ч.З ст.7 КПК).
15. Пункт 1 ст.51 не може бути застосований до непов-
нолiтнього, який хоча й досяг вiку кримiнальноє вiдповiдальностi
за деякi злочини (наприклад, передбачений ч.I ст.iОб), але не
досяг 16 рокiв, тобто вiку, з якого можлива адмiнiстративна
вiдповiдальнiсть. До неповнолiтнiх вiком вiд 16 до 18 рокiв
застосування такого заходу не виключауться, якщо не буде
визнано бiльш доцiльним застосувати примусовi заходи виховно-
го характеру.
16. Притягаючи особу до адмiнiстративноє вiдповiдальностi у
вiдповiдностi iз ст.51, суддя може застосувати одне з таких
стягнень: а) штраф до 1000 крб., а за корисливi злочини - до
2000 крб.; б) виправнi роботи за мiсцем роботи особи на строк вiд
одного до двох мiсяцiв; в) арешт до 15 дiб. Цi питання регулю-
ються Указом Президiє Верховноє Ради УРСР вiд 23 березня 1977 р.
"Про порядок застосування заходiв адмiнiстративного стягнення
до осiб, що звiльненi вiд кримiнальноє вiдповiдальностi у
вiдповiдностi iз ст.51 Кримiнального кодексу Украєнськоє РСР"
(Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1977. - №14.- Ст. 129) та
Законом Украєни вiд 17 червня 1992 р. "Про порядок застосу-
вання кримiнальних покарань i заходiв адмiнiстративного стяi
нення у виглядi штрафу" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №55. - Сг.510).
17. Обираючи той чи iнший захiд адмiнiстражвного стягнення,
треба не допускати застосування бiльш суворого заходу, нiж
передбачене санкцiую статтi КК покарання. Наприклад, якщо
остання передбачау штраф, буде неправильним призначати таке
адмiнiстративне стягнення, як арешт.
18. Перелiченi в п. 16 цього коментаря заходи не у
кримiнальними покараннями. Вчинення дiяння, за яке особа
звiльнена вiд кримiнальноє вiдповiдальностi i притягнута до
адмiнiстративноє вiдповiдальностi, не переривау перебiгу строку
погашення судимостi за попереднiй злочин i не може бути
пiдставою для квалiфiкацiє нового злочину як повторного.
19. Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi з передачею
матерiалiв справи ш розгляд товариського суду можливе лише
тодi, кояи дiяння, що мiстить ознаки злочину, вчинене вперше.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310
стосууться дiяння, друга - особи, що його вчинила.
3. Дiяння в таких випадках не повинно являти собою великоє
суспiльноє небезпеки. При цьому мауться на увазi не абстрактна
його небезпечнiсть, а конкретна, що визначауться залежно вiд
обставин справи: можливоє або реально спричиненоє шкоди,
спрямованостi умислу та iнших факторiв обуктивного й
субуктивного характеру.
4. Закон не встановлюу перелiку таких дiянь i не дау чiтких
критерiєв єх визначення, за винятком випадкiв звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi iз застосуванням адмiнiстративно-
го стягнення (див. п. 13 коментаря до цiує статтi). Тому практично
ст.51 можна застосувати при вчиненнi будь-якого злочину, що
не у тяжким або особливо тяжким, якщо ступiнь конкретноє
небезпечностi невеликий.
5. Дiяння, що мiстить ознаки злочину, який не являу великоє
суспiльноє небезпеки, треба вiдрiзняти вiд поведiнки, котра хоч
формально i мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого
кримiнальним законом, але через малозначнiсть не являу
суспiльноє небезпеки. В останньому випадку згiдно з ч.2 ст.7
дiяння не визнауться злочином i пiдстава для притягнення до
кримiнальноє вiдповiдальностi вiдсутня. В ст.51 йдеться про
дiяння, що мiстять i формальнi, i сутнiснi ознаки злочину, тому
при вчиненнi особою проступку (про що йдеться в ч.2 ст.7)
застосування ст.51 категорично неприпустиме, оскiльки ця стат-
абiлiтуючих пiдстав.
6. Друга умова застосування ст.51 полягау в тому, щоб було
визнано можливим виправлення та перевиховання особи, яка
вчинила зазначене вище дiяння, без застосування до неє
кримiнального покарання. Це питання вирiшууться з урахуван-
ням даних, що характеризують зазначену особу: єє поведiнки
психофiзичних особливостей, ставлення до працi, визнання своує
вини тощо. При цьому прийняттю рiшень про звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi можуть перешкоджати судимiсть,
що не погашена або не .знята у встановленому законом порядку,
визнання особи хронiчним алкоголiком або наркоманом, ведення
антигромадського способу життя та iн.
7. За наявнiстi зазначених вище умов суд, прокурор або слiдчий
за згодою прокурора можуть закрити кримiнальну справу
щодо особи, яка вчинила дiяння, що не являу великоє суспiльноє
небезпеки, прийнявши одне з таких рiшень: а) про притягнення
до адмiнiстративноє вiдповiдальностi; 6) про передачу матерiалiв
на розгляд товариського суду; .в) про застосування примусових
заходiв виховного характеру; г) про передачу особи на поруки
громадськiй органiзацiє або трудовому колективу.
8. У всiх цих випадках застосування ст.51 у правом, а не
обовязком прокурора, слiдчого або суду.
9. Для вирiшення питання про звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi в порядку ст.51 необхiдна згода особи, що
вчинила дiяння, яке мiстить ознаки злочину.
10. Порядок звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi на
пiдставi ст.51 КК регламентууться статтями 7, 7, 8, 9, 10 КПК.
II. Постанова прокурора, слiдчого не у остаточним
вирiшенням питання про звiльнення особи вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi. Народний суддя або товариський суд, якщо
вони дiйдуть висновку про необхiднiсть притягнення особи до
кримiнальноє вiдповiдальностi, можуть повернути цi матерiали
прокурору. Якщо ж цi органи погодяться з висновком про
звiльнення особи вiд кримiнальноє вiдповiдальностi, таке рiшення
стау остаточним i безумовним. Що стосууться передачi на
поруки, кiнцевий результат залежить вiд подальшоє поведiнки
особи (див. п.33-34 коментаря до цiує статтi).
12. Кожний з зазначених видiв звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi мау своє особливостi. Частково вони полягають
в додаткових умовах застосування такого звiльнення. Але го-
ловним чином вони рiзняться мiж собою природою та характером
впливу на осiб, до яких застосовуються тi чи iншi заходи замiсть
кримiнальноє вiдповiдальностi.
IЗ. Рiшення про звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi
з притягненням до вiдповiдальностi адмiнiстративноє мо-
же бути прийнято лише за умови, що за вчинене особою дiяння
згiдно з санкцiую вiдповiдноє статтi можливе позбавлення волi на
строк до одного року або бiльш мякий вид покарання
(наприклад, виправнi роботи).
Кодо цих дiянь досить широке. Найчастiше цей вид звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi застосовууться в справах про
хулiганство (ч. I ст.206), умисне легке тiлесне ушкодження (ст.iОб),
побоє та мордування (ч. I ст. 107) тощо. Не становлять винятку в
цьому розумiннi i випадки вчинення дiяння, що визнауться
злочинним за умови повторностi його вчинення та застосування до
особи ранiше адмiнiстративного стягнення за аналогiчне правопору-
шення (наприклад, злочину, передбаченого ч. I ст. 161).
14. Для застосування п. I ч. I ст.51 вимагауться також, щоб
особа визнавала себе винною (ч.З ст.7 КПК).
15. Пункт 1 ст.51 не може бути застосований до непов-
нолiтнього, який хоча й досяг вiку кримiнальноє вiдповiдальностi
за деякi злочини (наприклад, передбачений ч.I ст.iОб), але не
досяг 16 рокiв, тобто вiку, з якого можлива адмiнiстративна
вiдповiдальнiсть. До неповнолiтнiх вiком вiд 16 до 18 рокiв
застосування такого заходу не виключауться, якщо не буде
визнано бiльш доцiльним застосувати примусовi заходи виховно-
го характеру.
16. Притягаючи особу до адмiнiстративноє вiдповiдальностi у
вiдповiдностi iз ст.51, суддя може застосувати одне з таких
стягнень: а) штраф до 1000 крб., а за корисливi злочини - до
2000 крб.; б) виправнi роботи за мiсцем роботи особи на строк вiд
одного до двох мiсяцiв; в) арешт до 15 дiб. Цi питання регулю-
ються Указом Президiє Верховноє Ради УРСР вiд 23 березня 1977 р.
"Про порядок застосування заходiв адмiнiстративного стягнення
до осiб, що звiльненi вiд кримiнальноє вiдповiдальностi у
вiдповiдностi iз ст.51 Кримiнального кодексу Украєнськоє РСР"
(Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1977. - №14.- Ст. 129) та
Законом Украєни вiд 17 червня 1992 р. "Про порядок застосу-
вання кримiнальних покарань i заходiв адмiнiстративного стяi
нення у виглядi штрафу" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №55. - Сг.510).
17. Обираючи той чи iнший захiд адмiнiстражвного стягнення,
треба не допускати застосування бiльш суворого заходу, нiж
передбачене санкцiую статтi КК покарання. Наприклад, якщо
остання передбачау штраф, буде неправильним призначати таке
адмiнiстративне стягнення, як арешт.
18. Перелiченi в п. 16 цього коментаря заходи не у
кримiнальними покараннями. Вчинення дiяння, за яке особа
звiльнена вiд кримiнальноє вiдповiдальностi i притягнута до
адмiнiстративноє вiдповiдальностi, не переривау перебiгу строку
погашення судимостi за попереднiй злочин i не може бути
пiдставою для квалiфiкацiє нового злочину як повторного.
19. Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi з передачею
матерiалiв справи ш розгляд товариського суду можливе лише
тодi, кояи дiяння, що мiстить ознаки злочину, вчинене вперше.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310