.. діставалось козакові.' І не
тому, що у наших українських жінок такий сварливий
характер. То був древній магічний обряд. Саме в такий
спосіб кохана дружина відводила від свого чоловіка
злих духів, які чатували на нього і після боїв та похо-
дів. Це вже потім, за зачиненими дверима, під іконою
Божої Матері вона своєму єдиному пошепки зовсім
інші слова скаже...
V./ В е Д у ч й й 2: Постійна відсутність чоловіка-козака,
що пішов на Січ, в похід або загинув, сприяла форму-
ванню в українській жінці незалежного характеру, ви-
сокого авторитету та поваги в сім'ї. Про незалежність
жінки та повагу до неї в козацькі часи свідчить її ви-
сока освіченість: більшість із них уміли читати і знали
порядок церковних служб і церковні співи.
41
Ведучий 1: Незалежності української жінки в ко-
зацькі часи могла позаздрити дворянка будь-якої євро-
пейської країни. Бо козачка була рівноправною з чоло-
віком, мала такі ж громадські права, особисту незалеж-
ність, як і її чоловік.' Жінка була членом церковних
братств, засновувала школи, монастирі, богадільні, слу-
жила у війську, вільно вибирала собі нареченого, вихо-
вувала дітей, сама розпоряджалась своїм майном,
управляла ним, розривала шлюб. Оспівуючи славу ко-
* зацьку, не можна не згадати, що першими фермерами
в Україні були козацькі мадонни. Звідки б узялася ота
козацька сила без них, хліборобів-годувальниць?
, В е Д у ч й й 2: Почуття гідності та поваги, що ото-
чували українську жінку в козацькі часи, сприяли тому,
що вона підносилась до високого розуміння інтересів
народу і вітчизни.
, , Так, Олена Горностаєва, що походила з родини ко-
1 заків Чарторийських, була фундатором Пересопницько-
го монастиря, де збереглося знамените Пересопницьке
Євангеліє, написане живою українською мовою. Олена
склала для цього монастиря оригінальний статут, засну-
вала шпиталь для вбогих і недужих, а також школу
для дітей.
; і?' Ведучий 1: Ганна Гойська в XVI столітті засну-
вала Почаївський монастир, де була друкарня, а Раїна
Ярмолинська — Загаєцький./Софія Михайлівна Чарто-
рийська відкрила в своєму~маєтку Рахманові на Волині
-' друкарню і сама перекладала з грецької на українську
мову книги святого письма (євангельські та апостольсь-
кі).' Раїна Могилянка Вишневецька підтримувала пра-
вославну віру, надавала допомогу Густинському, Мгар-
ському, Ладинському монастирям. Ганна Борзобагата-
Красенська управляла казною Луцької Єпархії, роби-
ла наїзди на маєтки сусідів-шляхтичів, навіть відмовля-
лась виконувати накази і вимоги самого короля. Коли
проти неї було організоване загальне ополчення цілого
воєводства, то ця безстрашна жінка одягла панцир і,
орудуючи гайдуками з гарматами, мужньо відбила
атаки шляхти і розгромила її військо. Добре знала
закони і вела судові справи.
Читець:
Ніхто не боронить,
Та й піками: осталися
Діти та собаки,—
42
Жінки навіть з рогачами
Пішли в гайдамаки.
(Т. Шевченко. «Гупалівщина»)
Ведучий 2: Софія Ружинська, волинська княгиня,
на чолі шеститисячного війська з музикою і прапорами
приступом здобула 1608 року замок князів Корецьких у
місті Черемоші, спалила його і пограбувала містечко.
В заснуванні Київського братства, школи та монастиря
при ньому, а також Києво-Могилянської колегії активну
роль відіграла Гальшка (Єлизавета) Гулевичівна, дру-
жина київського воєводи, поборниця українського освіт-
ництва. Ім'я її займає почесне місце поряд з П. Сагай-
дачним, П. Могилою, керівництвом Запорізької Січі.
Вона подарувала у 1615 році свою садибу з землями
для створення цього культурно-освітнього комплексу.
Ведучий 1: Під час оборони містечка Буші (тепер
село Ямпільського району Вінницької області) в листо-
паді 1654 року, коли більшість захисників полягла в не-
, рГвному бою і польсько-шляхетське сійсько вдерлося до
фортеці, дружина сотника Зависного Олена підпалила
пороховий льох, від вибуху якого загинуло багато воро-
гів. Героїчний подвиг Олени Зависної український
письменник М. Старицький відобразив в історичній по-
: "У/вісті «Облога Буші» та в історичній драмі «Оборона
Буші».
Ведучий 2: Відомо також, що сестра полковника
їдана Донця в ролі кіннотника брала безпосередню
участь у бойових діях проти польсько-шляхетських
військ на Волині у 1649 році. Під час однієї з атак
загинула.
. Збереглися адміністративні універсали дружини
< Б. Хмельницького Ганни Сомко, що свідчить про її та-
1 лановитість як вірного спільника і помічника гетьмана
України.
Ведучий 1: Українська жінка в часи козаччини
була вірним і надійним спільником свого чоловіка у бо-
ротьбі за соціальне і національне визволення народу.
Але найбільший внесок вона зробила для козаччини,
виконуючи обов'язки Берегині сімейної оселі. Ось як
про це співається в одній з колядок:
Читець:
., !І
'" У нашого хазяїна хороша жона:
І '' Раненько встає, по двору походжає.
По двору ходить, як зоря сходить,
По дрова пішла — золото внесла,
По воду пішла — мед-вина внесла,
В світленьку ввійшла — все панове встало.
Все панове встало, шапочку ізняло.
Один каже: — Царівна увійшла,
Другий каже: — Королівна увійшла,
А третій каже: — Це не царівна і не королівна,
Це бо жона пана хазяїна.
Ведучий 2: Минуло з часів козаччини більше, як
два століття. За цей час доля української жінки зазнала
тяжких випробувань: кріпацтво, війни, голод, репресії...
Але не втратила вона таких рис духовної краси, як
доброта, милосердя, щедрість, вірність, працелюбність,
дотепність, веселість, співучість.
Придивіться уважніше до будь-якої дівчини чи жін-
ки, і ви побачите, що в кожній з них живе Роксолана і
Маруся Чурай.
Н. М. ДМИТРОВСЬКА,
3. О. СЕРПИЧУК..
Блок другий
«УКРАЇНО МОЯ,,УКРАЇНО...»
УКРАЇНСЬКА
НАЦІОНАЛЬНА
СИМВОЛІКА
УСНИЙ ЖУРНАЛ
Девіз:
Прочитайте знову
Тую славу
Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми...
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
Т. Шевченко. І мертвим, і живим...
Мета: Ознайомити учнів із національними символами
України — прапорами, гербами, гімнами, народ-
нопоетичними символами; сприяти формуванню
національної свідомості школярів, вихованню
почуття патріотизму.
Обладнання: Державний і національний ппапо-
ри України, малюнки різних гербів України, прапорів
різних часів, плакати «Козак Мамай», «Наша дума,
наша пісня не вмре, не загине», грамзаписи «Заповіту»
Т. Шевченка, «Вічного революціонера» І. Франка, гімну
«Ще не вмерла Україна», «Козацького маршу»; рушни-
ки, сорочки, кетяги калини; мікрофони, програвач.
% ХІД ЖУРНАЛУ
Звучить «Козацький марш».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
тому, що у наших українських жінок такий сварливий
характер. То був древній магічний обряд. Саме в такий
спосіб кохана дружина відводила від свого чоловіка
злих духів, які чатували на нього і після боїв та похо-
дів. Це вже потім, за зачиненими дверима, під іконою
Божої Матері вона своєму єдиному пошепки зовсім
інші слова скаже...
V./ В е Д у ч й й 2: Постійна відсутність чоловіка-козака,
що пішов на Січ, в похід або загинув, сприяла форму-
ванню в українській жінці незалежного характеру, ви-
сокого авторитету та поваги в сім'ї. Про незалежність
жінки та повагу до неї в козацькі часи свідчить її ви-
сока освіченість: більшість із них уміли читати і знали
порядок церковних служб і церковні співи.
41
Ведучий 1: Незалежності української жінки в ко-
зацькі часи могла позаздрити дворянка будь-якої євро-
пейської країни. Бо козачка була рівноправною з чоло-
віком, мала такі ж громадські права, особисту незалеж-
ність, як і її чоловік.' Жінка була членом церковних
братств, засновувала школи, монастирі, богадільні, слу-
жила у війську, вільно вибирала собі нареченого, вихо-
вувала дітей, сама розпоряджалась своїм майном,
управляла ним, розривала шлюб. Оспівуючи славу ко-
* зацьку, не можна не згадати, що першими фермерами
в Україні були козацькі мадонни. Звідки б узялася ота
козацька сила без них, хліборобів-годувальниць?
, В е Д у ч й й 2: Почуття гідності та поваги, що ото-
чували українську жінку в козацькі часи, сприяли тому,
що вона підносилась до високого розуміння інтересів
народу і вітчизни.
, , Так, Олена Горностаєва, що походила з родини ко-
1 заків Чарторийських, була фундатором Пересопницько-
го монастиря, де збереглося знамените Пересопницьке
Євангеліє, написане живою українською мовою. Олена
склала для цього монастиря оригінальний статут, засну-
вала шпиталь для вбогих і недужих, а також школу
для дітей.
; і?' Ведучий 1: Ганна Гойська в XVI столітті засну-
вала Почаївський монастир, де була друкарня, а Раїна
Ярмолинська — Загаєцький./Софія Михайлівна Чарто-
рийська відкрила в своєму~маєтку Рахманові на Волині
-' друкарню і сама перекладала з грецької на українську
мову книги святого письма (євангельські та апостольсь-
кі).' Раїна Могилянка Вишневецька підтримувала пра-
вославну віру, надавала допомогу Густинському, Мгар-
ському, Ладинському монастирям. Ганна Борзобагата-
Красенська управляла казною Луцької Єпархії, роби-
ла наїзди на маєтки сусідів-шляхтичів, навіть відмовля-
лась виконувати накази і вимоги самого короля. Коли
проти неї було організоване загальне ополчення цілого
воєводства, то ця безстрашна жінка одягла панцир і,
орудуючи гайдуками з гарматами, мужньо відбила
атаки шляхти і розгромила її військо. Добре знала
закони і вела судові справи.
Читець:
Ніхто не боронить,
Та й піками: осталися
Діти та собаки,—
42
Жінки навіть з рогачами
Пішли в гайдамаки.
(Т. Шевченко. «Гупалівщина»)
Ведучий 2: Софія Ружинська, волинська княгиня,
на чолі шеститисячного війська з музикою і прапорами
приступом здобула 1608 року замок князів Корецьких у
місті Черемоші, спалила його і пограбувала містечко.
В заснуванні Київського братства, школи та монастиря
при ньому, а також Києво-Могилянської колегії активну
роль відіграла Гальшка (Єлизавета) Гулевичівна, дру-
жина київського воєводи, поборниця українського освіт-
ництва. Ім'я її займає почесне місце поряд з П. Сагай-
дачним, П. Могилою, керівництвом Запорізької Січі.
Вона подарувала у 1615 році свою садибу з землями
для створення цього культурно-освітнього комплексу.
Ведучий 1: Під час оборони містечка Буші (тепер
село Ямпільського району Вінницької області) в листо-
паді 1654 року, коли більшість захисників полягла в не-
, рГвному бою і польсько-шляхетське сійсько вдерлося до
фортеці, дружина сотника Зависного Олена підпалила
пороховий льох, від вибуху якого загинуло багато воро-
гів. Героїчний подвиг Олени Зависної український
письменник М. Старицький відобразив в історичній по-
: "У/вісті «Облога Буші» та в історичній драмі «Оборона
Буші».
Ведучий 2: Відомо також, що сестра полковника
їдана Донця в ролі кіннотника брала безпосередню
участь у бойових діях проти польсько-шляхетських
військ на Волині у 1649 році. Під час однієї з атак
загинула.
. Збереглися адміністративні універсали дружини
< Б. Хмельницького Ганни Сомко, що свідчить про її та-
1 лановитість як вірного спільника і помічника гетьмана
України.
Ведучий 1: Українська жінка в часи козаччини
була вірним і надійним спільником свого чоловіка у бо-
ротьбі за соціальне і національне визволення народу.
Але найбільший внесок вона зробила для козаччини,
виконуючи обов'язки Берегині сімейної оселі. Ось як
про це співається в одній з колядок:
Читець:
., !І
'" У нашого хазяїна хороша жона:
І '' Раненько встає, по двору походжає.
По двору ходить, як зоря сходить,
По дрова пішла — золото внесла,
По воду пішла — мед-вина внесла,
В світленьку ввійшла — все панове встало.
Все панове встало, шапочку ізняло.
Один каже: — Царівна увійшла,
Другий каже: — Королівна увійшла,
А третій каже: — Це не царівна і не королівна,
Це бо жона пана хазяїна.
Ведучий 2: Минуло з часів козаччини більше, як
два століття. За цей час доля української жінки зазнала
тяжких випробувань: кріпацтво, війни, голод, репресії...
Але не втратила вона таких рис духовної краси, як
доброта, милосердя, щедрість, вірність, працелюбність,
дотепність, веселість, співучість.
Придивіться уважніше до будь-якої дівчини чи жін-
ки, і ви побачите, що в кожній з них живе Роксолана і
Маруся Чурай.
Н. М. ДМИТРОВСЬКА,
3. О. СЕРПИЧУК..
Блок другий
«УКРАЇНО МОЯ,,УКРАЇНО...»
УКРАЇНСЬКА
НАЦІОНАЛЬНА
СИМВОЛІКА
УСНИЙ ЖУРНАЛ
Девіз:
Прочитайте знову
Тую славу
Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми...
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
Т. Шевченко. І мертвим, і живим...
Мета: Ознайомити учнів із національними символами
України — прапорами, гербами, гімнами, народ-
нопоетичними символами; сприяти формуванню
національної свідомості школярів, вихованню
почуття патріотизму.
Обладнання: Державний і національний ппапо-
ри України, малюнки різних гербів України, прапорів
різних часів, плакати «Козак Мамай», «Наша дума,
наша пісня не вмре, не загине», грамзаписи «Заповіту»
Т. Шевченка, «Вічного революціонера» І. Франка, гімну
«Ще не вмерла Україна», «Козацького маршу»; рушни-
ки, сорочки, кетяги калини; мікрофони, програвач.
% ХІД ЖУРНАЛУ
Звучить «Козацький марш».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57