хто буде козак, а хто мужик, i щоб вiйсь
ка Запорозького було 60.000.- То великий государ наш на те позволив: велiв бути такому числу реустрових козакiв. То ж як ви посли будете у гетьмана Богдана Хмельницького, скажiть йому, щоб вiн велiв скоро козакiв розiбрати, реустр єм зробити, i той р
еустр за пiдписсю прислав негайно царському величеству.
Iван Виговський
ГАДЯЦЬКИЙ ТРАКТАТ (1657)
В iмя боже, амiнь. На вiчну память теперiшнiм i наступним!
Комiсiя мiж станами Корони Польськоє i в. кн. Литовського
з одноє сторони i вельм. гетьманом i вiйськом Зап. з другоє -докiнчена дня 6 (16) вересня 1658 р. вельм. Стан. Казим. Буньовським i Казим. Людв. твлашевським - визначеними з сойму вiд найясн. короля Яна Казимира комiсарами, з вельм. гетьманом Iв. Виг
овським i всiм вiйськом Зап., в обозi пiд Гадячом.- Дай боже щоб щасливо i вiчно-тривало!
Вельм. гетьман Зап. з усiм вiйськом Зап. на вищезгаданiм мiсцi, прийнявши нас комiсарiв як годиться пристойно i вдячно,
i зваживши нашу повновласть комiсарську, надану нам повагою соймовою, декларував з усiм вiйськом:
1) Релiгiя грецька старинна, така
з якою Русь приступила до Корони Пол. [ськоє], аби зiставалася при своєх прерогативах i вiльнiм уживанню свого богослуження, по всiх мiстах, мiстечках i селах, в Коронi Пол.[ськiй] i в.[еликому] кн.[язiвствi] Лит.[овському],- так далеко як сягау язик
народу Руського. На соймах, в вiйську, в трибуналах, не тiльки в церквах, але в публичних процесiях в вiдвiдуванню хворих з святощами, в хованню померших i взагалi у всiм - так як свобiдно i прилюдно виконуу своу богослуження обряд римський.
Тiй же грецькiй релiгiє дауться право свобiдного фундування нових церков i монастирiв, так само поновлення i поправляння старих. :
А унiяя1, що викликала досi замiшання в Рчп.я2, касууться i в Коронi i в в. кн. Лит.- i хто хоче нехай вертау до римського,
а хто хоче - до грецького не унiатського богослуження.
Свiтськi пани римськоє вiри - дiдичi й урядники й. кор. м.я3 - не матимуть нiякоє юрисдикцiє над духовними i свiтськими людьми, анi над ченцями - тiльки єх законний пастир. :
Також по мiстах коронних i в. кн. Лит., як сягають церкви грецького обряду, аби зростала обопiльна любов, мiщани римськоє i грецькоє релiгiє мають рiвно заживати спiльних вiльностей
i свобiд, i грецька релiгiя, не мау бути нiкому перешкодою до магiстрату.
В Киувi король й. м. i стани короннi позволяють засновати академiю, котра мау користуватися такими прерогативами i вiльностями, як академiя кракiвська, з тою тiльки умовою, щоб у тiй академiє не було професорiв, магiстрiв i студентiв нiякоє секти: ар
iанськоє, кальвинськоє, лютерськоє. А щоб студентам i учням не було нiякоє оказiє до бiйок, всякi iншi школи, якi були в Киувi перед тим, й. кор. м. накаже перенести де iнде.
Другу таку ж академiю й. к. м. i стани короннi i в. кн. Лит. позволяють (заснувати) там де для неє буде знайдене вiдповiдне мiсце. Вона заживатиме тих же прав i вiльностей як i києвська, але заснована мау бути з тою ж умовою як києвська: щоб у нiй не
було професорiв, магiстрiв i студентiв секти арiанськоє, кальвинськоє i лютерськоє. А де та академiя буде заснована, там iншi школи вже не мають засновуватися на вiчнi часи.
Гiмназiє, колегiє, школи i друкарнi, скiльки єх буде потрiбно, буде вiльно ставити, свобiдно в них науки вiдправляти i деякi книги друкувати про релiгiйнi контроверсiє - але не ображаючи маустату кор. i без пасквiлiв на короля й. м.
(2). А що вельм.[ожний] гетьман з вiйськом Зап., вiд Рчп. вiдiрваним, з любовi до короля, пана свого i власноє вiтчини, повертауться (до них) вирiкаючися заграничних протекцiй, то
й. кор. м. i всi стани кор. i в. кн. Лит. вiчною амнестiую, себто вiчним забуттям покривають все, що з обох сторiн допустив бiг
- полишаючи то маустатовi його, як офiру за грiхи спiльнi. Забезпечують у тiм всякого стану людей вiд найменших до найвищих без виємку -як у вiйську Зап. так i шляхтичiв, урядникiв
i приватних людей, чисто всiх, котрi яким небудь чином пробували чи пробують при гетьманi попереднiм i теперiшнiм. :
Вся Рiчпосполита народу Польського, в. кн. Литовського
i Руського, i належних до них провiнцiй вiдновляуться цiлком такою як була перед вiйною, себто - цi три народи мають зiставатися непорушно, як були перед вiйною в границях своєх i при свободах (своєх) згiдно з законами - в радах, судах i вiльнiй елек
цiє панiв своєх - королiв польських, литовських i руських. Коли пiд тягарем вiйни з заграничними державами щось постановлено було на зменшення границь i вiльностей тих народiв, це мау вважатися за недiйсне i пусте, i вищеназванi народи повиннi зiстав
атися при своєх свободах, як удине тiло одноє i нероздiльноє Рчп., не роблячи мiж собою рiзницi з приводу вiри: як хто визнавав i визнав христiанську релiгiю - чи римську чи грецьку, всi зiстають в спокою, при вiльностi. Хiба якiсь засуди або декрети
були винесенi перед вiйною i за час вiйни цiлком законно - при наявностi сторiн чи в вiдсутностi.
(3). Вiйська Зап. число мау бути 60 тисяч, пiд владою гетьмана руського, згiдно з стародавнiми вольностями єх.
Скiльки наумного ("затяжного") вiйська буде на Русi, все мау бути пiд владою того ж гетьмана.
Пробувати вiйсько Зап. мау в тих воуводствах i маутках, де воно було перед вiйною. Всякi вiльностi наданi (єм) привилеями найяснiших королiв польських потверджуються: вони (козаки) зiстаються при стародавних вiльностях i звичаях своєх, що не тiлькi
в нiчiм не обмежуються але навпаки - потверджуються всякою повагою. Нiякий державець корол. маутностуй, нi староста, нi пан дiдичний нi доживотний, анi єх пiдстарости, урядники i всякi iншi слуги не будуть стягати нiяких податкiв з козацьких хуторiв,
сiл, мiстечок, домiв, нi пiд яким претекстом. Вони мають бути вiльнi вiд яких-небудь тягарiв, цла i мита, як люди лицарськi, у всiй Коронi й. в. кн. Лит. Мають бути також вiльнi вiд усяких судiв старостiв, державцiв, панiв i єх намiсникiв - тiльки п
iд юрисдикцiую самого гетьмана вiйськ Руських мають зiставатись. Також всякi напитки, лови в полях i на рiках й iншi козацькi пожитки мають зiставатись при козаках свобiдно, згiдно з єх звичаями. :
(4). Для скрiплення i бiльшоє певностi цього договору гетьман вiйськ руських до кiнця свого життя мау бути гетьманом вiйськ Руських i першим сенатором воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського. А по смертi його мау бути вiльний вибiр геть
мана: стани воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського виберуть чотирьох кандидатiв, i з них одному король надасть (гетьманство).
Двiр minnica для биття всяких грошей мау бути заложений
в Киувi, або де буде признано зручнiшим - однiує якостi i металу, i з королiвською особою (портретом).
Податки, якi Рптая1 ухвалятиме на соймi, в воув. Києвськiм, Браславським i Чернiгiвськiм мають уживатися на наумне вiйсько, що буде пiд владою гетьмана вiйськ Руських.
Спiльнi ради i спiльнi сили всiх тих народiв против кожного неприятеля.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373
ка Запорозького було 60.000.- То великий государ наш на те позволив: велiв бути такому числу реустрових козакiв. То ж як ви посли будете у гетьмана Богдана Хмельницького, скажiть йому, щоб вiн велiв скоро козакiв розiбрати, реустр єм зробити, i той р
еустр за пiдписсю прислав негайно царському величеству.
Iван Виговський
ГАДЯЦЬКИЙ ТРАКТАТ (1657)
В iмя боже, амiнь. На вiчну память теперiшнiм i наступним!
Комiсiя мiж станами Корони Польськоє i в. кн. Литовського
з одноє сторони i вельм. гетьманом i вiйськом Зап. з другоє -докiнчена дня 6 (16) вересня 1658 р. вельм. Стан. Казим. Буньовським i Казим. Людв. твлашевським - визначеними з сойму вiд найясн. короля Яна Казимира комiсарами, з вельм. гетьманом Iв. Виг
овським i всiм вiйськом Зап., в обозi пiд Гадячом.- Дай боже щоб щасливо i вiчно-тривало!
Вельм. гетьман Зап. з усiм вiйськом Зап. на вищезгаданiм мiсцi, прийнявши нас комiсарiв як годиться пристойно i вдячно,
i зваживши нашу повновласть комiсарську, надану нам повагою соймовою, декларував з усiм вiйськом:
1) Релiгiя грецька старинна, така
з якою Русь приступила до Корони Пол. [ськоє], аби зiставалася при своєх прерогативах i вiльнiм уживанню свого богослуження, по всiх мiстах, мiстечках i селах, в Коронi Пол.[ськiй] i в.[еликому] кн.[язiвствi] Лит.[овському],- так далеко як сягау язик
народу Руського. На соймах, в вiйську, в трибуналах, не тiльки в церквах, але в публичних процесiях в вiдвiдуванню хворих з святощами, в хованню померших i взагалi у всiм - так як свобiдно i прилюдно виконуу своу богослуження обряд римський.
Тiй же грецькiй релiгiє дауться право свобiдного фундування нових церков i монастирiв, так само поновлення i поправляння старих. :
А унiяя1, що викликала досi замiшання в Рчп.я2, касууться i в Коронi i в в. кн. Лит.- i хто хоче нехай вертау до римського,
а хто хоче - до грецького не унiатського богослуження.
Свiтськi пани римськоє вiри - дiдичi й урядники й. кор. м.я3 - не матимуть нiякоє юрисдикцiє над духовними i свiтськими людьми, анi над ченцями - тiльки єх законний пастир. :
Також по мiстах коронних i в. кн. Лит., як сягають церкви грецького обряду, аби зростала обопiльна любов, мiщани римськоє i грецькоє релiгiє мають рiвно заживати спiльних вiльностей
i свобiд, i грецька релiгiя, не мау бути нiкому перешкодою до магiстрату.
В Киувi король й. м. i стани короннi позволяють засновати академiю, котра мау користуватися такими прерогативами i вiльностями, як академiя кракiвська, з тою тiльки умовою, щоб у тiй академiє не було професорiв, магiстрiв i студентiв нiякоє секти: ар
iанськоє, кальвинськоє, лютерськоє. А щоб студентам i учням не було нiякоє оказiє до бiйок, всякi iншi школи, якi були в Киувi перед тим, й. кор. м. накаже перенести де iнде.
Другу таку ж академiю й. к. м. i стани короннi i в. кн. Лит. позволяють (заснувати) там де для неє буде знайдене вiдповiдне мiсце. Вона заживатиме тих же прав i вiльностей як i києвська, але заснована мау бути з тою ж умовою як києвська: щоб у нiй не
було професорiв, магiстрiв i студентiв секти арiанськоє, кальвинськоє i лютерськоє. А де та академiя буде заснована, там iншi школи вже не мають засновуватися на вiчнi часи.
Гiмназiє, колегiє, школи i друкарнi, скiльки єх буде потрiбно, буде вiльно ставити, свобiдно в них науки вiдправляти i деякi книги друкувати про релiгiйнi контроверсiє - але не ображаючи маустату кор. i без пасквiлiв на короля й. м.
(2). А що вельм.[ожний] гетьман з вiйськом Зап., вiд Рчп. вiдiрваним, з любовi до короля, пана свого i власноє вiтчини, повертауться (до них) вирiкаючися заграничних протекцiй, то
й. кор. м. i всi стани кор. i в. кн. Лит. вiчною амнестiую, себто вiчним забуттям покривають все, що з обох сторiн допустив бiг
- полишаючи то маустатовi його, як офiру за грiхи спiльнi. Забезпечують у тiм всякого стану людей вiд найменших до найвищих без виємку -як у вiйську Зап. так i шляхтичiв, урядникiв
i приватних людей, чисто всiх, котрi яким небудь чином пробували чи пробують при гетьманi попереднiм i теперiшнiм. :
Вся Рiчпосполита народу Польського, в. кн. Литовського
i Руського, i належних до них провiнцiй вiдновляуться цiлком такою як була перед вiйною, себто - цi три народи мають зiставатися непорушно, як були перед вiйною в границях своєх i при свободах (своєх) згiдно з законами - в радах, судах i вiльнiй елек
цiє панiв своєх - королiв польських, литовських i руських. Коли пiд тягарем вiйни з заграничними державами щось постановлено було на зменшення границь i вiльностей тих народiв, це мау вважатися за недiйсне i пусте, i вищеназванi народи повиннi зiстав
атися при своєх свободах, як удине тiло одноє i нероздiльноє Рчп., не роблячи мiж собою рiзницi з приводу вiри: як хто визнавав i визнав христiанську релiгiю - чи римську чи грецьку, всi зiстають в спокою, при вiльностi. Хiба якiсь засуди або декрети
були винесенi перед вiйною i за час вiйни цiлком законно - при наявностi сторiн чи в вiдсутностi.
(3). Вiйська Зап. число мау бути 60 тисяч, пiд владою гетьмана руського, згiдно з стародавнiми вольностями єх.
Скiльки наумного ("затяжного") вiйська буде на Русi, все мау бути пiд владою того ж гетьмана.
Пробувати вiйсько Зап. мау в тих воуводствах i маутках, де воно було перед вiйною. Всякi вiльностi наданi (єм) привилеями найяснiших королiв польських потверджуються: вони (козаки) зiстаються при стародавних вiльностях i звичаях своєх, що не тiлькi
в нiчiм не обмежуються але навпаки - потверджуються всякою повагою. Нiякий державець корол. маутностуй, нi староста, нi пан дiдичний нi доживотний, анi єх пiдстарости, урядники i всякi iншi слуги не будуть стягати нiяких податкiв з козацьких хуторiв,
сiл, мiстечок, домiв, нi пiд яким претекстом. Вони мають бути вiльнi вiд яких-небудь тягарiв, цла i мита, як люди лицарськi, у всiй Коронi й. в. кн. Лит. Мають бути також вiльнi вiд усяких судiв старостiв, державцiв, панiв i єх намiсникiв - тiльки п
iд юрисдикцiую самого гетьмана вiйськ Руських мають зiставатись. Також всякi напитки, лови в полях i на рiках й iншi козацькi пожитки мають зiставатись при козаках свобiдно, згiдно з єх звичаями. :
(4). Для скрiплення i бiльшоє певностi цього договору гетьман вiйськ руських до кiнця свого життя мау бути гетьманом вiйськ Руських i першим сенатором воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського. А по смертi його мау бути вiльний вибiр геть
мана: стани воуводства Києвського, Браславського i Чернiгiвського виберуть чотирьох кандидатiв, i з них одному король надасть (гетьманство).
Двiр minnica для биття всяких грошей мау бути заложений
в Киувi, або де буде признано зручнiшим - однiує якостi i металу, i з королiвською особою (портретом).
Податки, якi Рптая1 ухвалятиме на соймi, в воув. Києвськiм, Браславським i Чернiгiвськiм мають уживатися на наумне вiйсько, що буде пiд владою гетьмана вiйськ Руських.
Спiльнi ради i спiльнi сили всiх тих народiв против кожного неприятеля.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373