Спи-
нимося на таких вимогах докладнiше.
Зворотний звязок. Бажано говорити iншому членовi групи
про те, як емоцiйно сприймауться контакт iз ним, якi почуття
викликау його поведiнка. Зворотний звязок мас стосуватися
66
тих властивостей особистостi субукта, якi вiн спроможний змi-
нити; буде досягнуто великого навчального ефекту, якщо вис-
-ювлення стосуватимуться тих почуттiв, якi викликау поведiнка
iншого. Зворотний звязок прийнятний тiльки за вiдсутностi
оцiнок, порад.
Учасникiв АСПН необхiдно навчати розумiнню того, що
вiдбувауться не лише в групi, а й у ник самих у процесi нав-
чання. Цс сприяу глибокому самодослiдженню. Важливо, щоб
учасники зрозумiли: групова психокорекцiя - цс не мiсце
приумного, бездумного приведення часу, а лабораторiя, яку
можна використати для самодослiдження, й головним у роботi
групи е оптимiзацiя загальних та професiйних здiбностей спiл-
кування. Якщо керiвник не придiлятиме увагу цим питанням,
члени групи можуть працювати без ентузiазму над особистими
змiнами, i Єм важко буде визначити потрiбний напрям, вони
обмежуватимуться ситуативним почуттям емоцiйного пiдне-
сення.
Прийоми ефективноє поведiнки в групi демонструються по-
ведiнкою керiвника. Цс пiдтримка, блокування (конфронтацiя),
постановка питань, активне слухання, оцiнювання, спiвпере-
живання та iн.
Необхiдно привчати членiв групи бути активними учасни-
ками групового процесу, а не його спостерiгачами. Активно
слухати - означау бути уважним до iнших людей у процесi
спiлкування, л цс бiльше, нiж просто прислуховуватися до слiв
того, хто говорить. Цс не лише "слухання", а й "бачення", це
врахування жестiв, мiмiки, змiн iнтонацiй голосу, виразу об-
личчя, вловлювання психологiчного (й семантичного) пiдтек-
сту, iнтуєтивне вiдчуття того, про що людина не може або не
хоче сказати. Бажано прояснити кожному учасниковi причини,
якi заважають йому придiляти певну увагу iншiй людинi. Ось
деякi з таких причин: неповне слухання, заглиблення в обду-
мування вiдповiдi, надмiрна заклопотанiсть собою або тим, яке
треба справити враження в данiй ситуацiє, оцiнка спiвбесiдника,
невмiння поставити себе на його мiсце, вiдсутнiсть здатностi до
спiвпереживання та iн.
Належить також знати, що може гальмувати активну участь
у роботi групи АСПН. Передусiм це побоювання вiдкрити перед
iншими своє негативнi сторони. Тому надзвичайно важливо до-
помогти учасникам АСПН вiдiйти вiд оцiнки категорiй i вiдкри-
ти в собi новi позитивнi сторони, що стимулюватиме Єхну
саморозкриття. Характерною особливiстю груповоє психокорек-
цiє у те, що робота проходить в умовах центрацiє уваги на
позитивному потенцiалi особистостi. Поряд iз цим ставиться й
така вимога до поведiнки членiв групи, як здатнiсть iти на
конфронтацiю.
Конфронтацiя - важливий момент у роботi групи. Прак-
тика показуу, шо необхiдно навчати вмiнню йти на зiткнення,
але зi збереженням взаумоповаги. В групi часто з осторогою
йдуть на конфронтацiю, боячися скривдити когось, наштовхну-
тися на негативний зворотний звязок (це стосууться як членiв
групи, так i деяких, особливо початкуючих, керiвникiв груп).
Трапляуться, що окремi учасники АСПН намагаються атакува-
ти чи критикувати iнших. Таку поведiнку зобовязаний блоку-
вати керiвник Конфронтацiя - один iз найважливiших
специфiчних факторiв поетесу спiлкування й розвитку як окре-
мих учасникiв, так i групи в цiлому. Завдання керiвника -
навчити своєм прикладом iти на конфронтацiю. Звичайно, це
вимагау певного стилю поведiнки, iстинноє доброзичливостi,
чуйностi, уважностi й майстерностi.
Конфронтацiя доцiльна в тому випадку, коли поведiнка
субукта порушуу принципи функцiонування групи або у де-
монстративною. Керiвник мау враховувати, що мотивом кон-
фронтацiє в групi не завжди виступау бажання надати допомогу.
Приводом може стати нудьга, прагнення домiнувати, бажання
помститися комусь або вихiд з обговорення власноє проблема-
тики.
Керiвник може блокувати занадто частi питання зондуючого
характеру, "плiтки", рiзке, безцеремонне втручання в iнтимний
свiт iншоє людини. розголошення таумницi групи - порушення
принципу конфiленцiєiностi - та окремих єє членiв. При цьому,
одначе, необхiдно зберiгати загальне позитивне ставлення до
особистостi. Треба памятати, що мстою конфронтацiє у розви-
ток субукта, а не обуктивування його недолiкiв.
Умiння ставити запитання. Запитання часто бувають фор-
мою вiдвертання вiд власних переживань i можуть заважати
роботi iнших членiв групи. Цс слiд упередити, бо саме безосiб-
ний спосiб звертання може виступати своурiдним захисним щи-
том своує "безпеки й проявом непродуктивноє форми поведiнки.
Питання можуть заважати процесовi групового навчання, якщо
єх ставлять у невiдповiдний момент, аби зясувати подробицi чи
причини того. чому людина переживау те чи iнше почуття. Таку
поведiнку бажано дослiдити в групi й дати зрозумiти людинi,
що єє стиль може бути продиктований бажанням заховатися,
залишитися для групи непiзнаним i бути "в безпецi". Члени
групи повиннi зрозумiти, що тi, кому адресуються запитання,
можуть через них утратити гостроту емоцiйних переживань,
оскiльки запитання стимулюють до роздумiв.
Умiння надавати пiдтримку полягау, передусiм, у визначен-
нi моменту єє доречностi. Лише за цiує умови вона може мати
навчальний ефект. Загальною помилкою може бути поспiшнiсть
надання пiдтримки, перш нiж учасник АСПН устигне пережити
внутрiшнiй конфлiкт, або якусь емоцiю. Така пiдтримка, по-
роджена добрими мотивами, може завалити регулюванню емо-
цiй за якими мають постати певнi висновки. Друга небезпека
полягау в закрiпленнi демонстративно-iгровоє поведiнки, яка
може закрiпити деякi непродуктивнi тенденцiє в групi. Пiдтрим-
ка доцiльна V випадку кризового стану або коли учасники нав-
чальноє групи вiдважуються на психологiчно ризикований для
них крок.
Невиправдана пiдтримка закрiплюу iнфантильнiсть, нездат-
нiсть до самостiйностi.
Встановлення взаумного звязку. В групi АСПН заохочу-
уться звязок мiж членами групи, а не мiж ними и керiвником.
При цьому учасники АСПН розвивають у собi здатнiсть спiв-
вiдносити дiє одного члена групи з реакцiями (турботами, хви-
люваннями) iншого. Розумiння того, що в учасникiв АСПН е
спiльнi турботи й хвилювання, змiцнюу звязок мiж учасника-
ми й тим самим сприяу згуртованостi групи.
Спiвпереживання. Розвиток цiує якостi полягау в умiннi вiд-
чувати й розумiти свiт iншого, значною мiрою сприяу процесовi
групового навчання. Для цього членiв групи слiд активно слу-
хати, виявляти взаумну увагу й турботу, повагу один до одного,
а також дешифрувати як невербальнi безсловеснi сигнали, так
i вербальнi повiдомлення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
нимося на таких вимогах докладнiше.
Зворотний звязок. Бажано говорити iншому членовi групи
про те, як емоцiйно сприймауться контакт iз ним, якi почуття
викликау його поведiнка. Зворотний звязок мас стосуватися
66
тих властивостей особистостi субукта, якi вiн спроможний змi-
нити; буде досягнуто великого навчального ефекту, якщо вис-
-ювлення стосуватимуться тих почуттiв, якi викликау поведiнка
iншого. Зворотний звязок прийнятний тiльки за вiдсутностi
оцiнок, порад.
Учасникiв АСПН необхiдно навчати розумiнню того, що
вiдбувауться не лише в групi, а й у ник самих у процесi нав-
чання. Цс сприяу глибокому самодослiдженню. Важливо, щоб
учасники зрозумiли: групова психокорекцiя - цс не мiсце
приумного, бездумного приведення часу, а лабораторiя, яку
можна використати для самодослiдження, й головним у роботi
групи е оптимiзацiя загальних та професiйних здiбностей спiл-
кування. Якщо керiвник не придiлятиме увагу цим питанням,
члени групи можуть працювати без ентузiазму над особистими
змiнами, i Єм важко буде визначити потрiбний напрям, вони
обмежуватимуться ситуативним почуттям емоцiйного пiдне-
сення.
Прийоми ефективноє поведiнки в групi демонструються по-
ведiнкою керiвника. Цс пiдтримка, блокування (конфронтацiя),
постановка питань, активне слухання, оцiнювання, спiвпере-
живання та iн.
Необхiдно привчати членiв групи бути активними учасни-
ками групового процесу, а не його спостерiгачами. Активно
слухати - означау бути уважним до iнших людей у процесi
спiлкування, л цс бiльше, нiж просто прислуховуватися до слiв
того, хто говорить. Цс не лише "слухання", а й "бачення", це
врахування жестiв, мiмiки, змiн iнтонацiй голосу, виразу об-
личчя, вловлювання психологiчного (й семантичного) пiдтек-
сту, iнтуєтивне вiдчуття того, про що людина не може або не
хоче сказати. Бажано прояснити кожному учасниковi причини,
якi заважають йому придiляти певну увагу iншiй людинi. Ось
деякi з таких причин: неповне слухання, заглиблення в обду-
мування вiдповiдi, надмiрна заклопотанiсть собою або тим, яке
треба справити враження в данiй ситуацiє, оцiнка спiвбесiдника,
невмiння поставити себе на його мiсце, вiдсутнiсть здатностi до
спiвпереживання та iн.
Належить також знати, що може гальмувати активну участь
у роботi групи АСПН. Передусiм це побоювання вiдкрити перед
iншими своє негативнi сторони. Тому надзвичайно важливо до-
помогти учасникам АСПН вiдiйти вiд оцiнки категорiй i вiдкри-
ти в собi новi позитивнi сторони, що стимулюватиме Єхну
саморозкриття. Характерною особливiстю груповоє психокорек-
цiє у те, що робота проходить в умовах центрацiє уваги на
позитивному потенцiалi особистостi. Поряд iз цим ставиться й
така вимога до поведiнки членiв групи, як здатнiсть iти на
конфронтацiю.
Конфронтацiя - важливий момент у роботi групи. Прак-
тика показуу, шо необхiдно навчати вмiнню йти на зiткнення,
але зi збереженням взаумоповаги. В групi часто з осторогою
йдуть на конфронтацiю, боячися скривдити когось, наштовхну-
тися на негативний зворотний звязок (це стосууться як членiв
групи, так i деяких, особливо початкуючих, керiвникiв груп).
Трапляуться, що окремi учасники АСПН намагаються атакува-
ти чи критикувати iнших. Таку поведiнку зобовязаний блоку-
вати керiвник Конфронтацiя - один iз найважливiших
специфiчних факторiв поетесу спiлкування й розвитку як окре-
мих учасникiв, так i групи в цiлому. Завдання керiвника -
навчити своєм прикладом iти на конфронтацiю. Звичайно, це
вимагау певного стилю поведiнки, iстинноє доброзичливостi,
чуйностi, уважностi й майстерностi.
Конфронтацiя доцiльна в тому випадку, коли поведiнка
субукта порушуу принципи функцiонування групи або у де-
монстративною. Керiвник мау враховувати, що мотивом кон-
фронтацiє в групi не завжди виступау бажання надати допомогу.
Приводом може стати нудьга, прагнення домiнувати, бажання
помститися комусь або вихiд з обговорення власноє проблема-
тики.
Керiвник може блокувати занадто частi питання зондуючого
характеру, "плiтки", рiзке, безцеремонне втручання в iнтимний
свiт iншоє людини. розголошення таумницi групи - порушення
принципу конфiленцiєiностi - та окремих єє членiв. При цьому,
одначе, необхiдно зберiгати загальне позитивне ставлення до
особистостi. Треба памятати, що мстою конфронтацiє у розви-
ток субукта, а не обуктивування його недолiкiв.
Умiння ставити запитання. Запитання часто бувають фор-
мою вiдвертання вiд власних переживань i можуть заважати
роботi iнших членiв групи. Цс слiд упередити, бо саме безосiб-
ний спосiб звертання може виступати своурiдним захисним щи-
том своує "безпеки й проявом непродуктивноє форми поведiнки.
Питання можуть заважати процесовi групового навчання, якщо
єх ставлять у невiдповiдний момент, аби зясувати подробицi чи
причини того. чому людина переживау те чи iнше почуття. Таку
поведiнку бажано дослiдити в групi й дати зрозумiти людинi,
що єє стиль може бути продиктований бажанням заховатися,
залишитися для групи непiзнаним i бути "в безпецi". Члени
групи повиннi зрозумiти, що тi, кому адресуються запитання,
можуть через них утратити гостроту емоцiйних переживань,
оскiльки запитання стимулюють до роздумiв.
Умiння надавати пiдтримку полягау, передусiм, у визначен-
нi моменту єє доречностi. Лише за цiує умови вона може мати
навчальний ефект. Загальною помилкою може бути поспiшнiсть
надання пiдтримки, перш нiж учасник АСПН устигне пережити
внутрiшнiй конфлiкт, або якусь емоцiю. Така пiдтримка, по-
роджена добрими мотивами, може завалити регулюванню емо-
цiй за якими мають постати певнi висновки. Друга небезпека
полягау в закрiпленнi демонстративно-iгровоє поведiнки, яка
може закрiпити деякi непродуктивнi тенденцiє в групi. Пiдтрим-
ка доцiльна V випадку кризового стану або коли учасники нав-
чальноє групи вiдважуються на психологiчно ризикований для
них крок.
Невиправдана пiдтримка закрiплюу iнфантильнiсть, нездат-
нiсть до самостiйностi.
Встановлення взаумного звязку. В групi АСПН заохочу-
уться звязок мiж членами групи, а не мiж ними и керiвником.
При цьому учасники АСПН розвивають у собi здатнiсть спiв-
вiдносити дiє одного члена групи з реакцiями (турботами, хви-
люваннями) iншого. Розумiння того, що в учасникiв АСПН е
спiльнi турботи й хвилювання, змiцнюу звязок мiж учасника-
ми й тим самим сприяу згуртованостi групи.
Спiвпереживання. Розвиток цiує якостi полягау в умiннi вiд-
чувати й розумiти свiт iншого, значною мiрою сприяу процесовi
групового навчання. Для цього членiв групи слiд активно слу-
хати, виявляти взаумну увагу й турботу, повагу один до одного,
а також дешифрувати як невербальнi безсловеснi сигнали, так
i вербальнi повiдомлення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74