ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Але ж субукт
пiдприумницькоє дiяльностi - це i у iндивiд, який водночас вис-
тупау i власником цього субукта.
Висловлювалися такi мiркування на користь iндивiдуального
пiдприумства. Як юридична особа пiдприумство-iндивiд несе вiд-
повiдальнiсть у межах вiдокремленого майна (ст. 23 ЦК). На вiд-
мiну вiд юридичних осiб фiзична особа як субукт пiдприумниць-
коє дiяльностi (пiдприумець без створення юридичноє особи) не
мау вiдокремленого майна i вiдповiдау за свою господарську дiяль-
нiсть усiм своєм майном5.
До прийняття 4 лютого 1998 року згаданого вище Закону "Про внесення
чмiн до Закону Украєни "Про пiдприумства в Украєнi".
2 Див. Пшипенко А. Я" Щербина В. С. Згадувана праця. С. 56.
Див. Спасибо И. В., Глушко И. И. Згадувана праця. С. 8.
4 Див. Попов А. А. Згадувана праця. С. 32.
5 Див. Попов А. А. Згадувана праця. С. 33.
60
Але ж у ст. 23 ЦК йдеться про вiдокремленiсть майна юридич-
них осiб вiд майна iнших юридичних i фiзичних осiб та держави,
а не про вiдокремленiсть однiує частини єхнього майна вiд iншоє
частини. Така вiдокремленiсть досягауться правом власностi. Для
права повного господарського вiдання показником вiдокремле-
ностi у наявнiсть самостiйного балансу. Окрiм того, ЦК визначау
юридичну особу як органiзацiю, а фiзична особа не у органiзацiую.
Та закон дiяв. i за оперативними даними в Украєнi в 1997 роцi
працювало 900 тисяч iндивiдуальних пiдприумств (за неофiцiйни-
ми даними тих, що працювали в <тiнi>, налiчувалося близько трьох
мiльйонiв).
То чи ж можна вважати положення закону досконалими, якщо
вiд них ховаються в <тiнь>i Зараз законодавець схаменувся i усу-
нув цей недолiк. Проте це хибне положення було чинним протя-
гом кiлькох рокiв.
Прообразом iндивiдуального пiдприумства, як зазначалося в
лiтературi, були кустарнi i народнi промисли, iндивiдуальна тру-
дова дiяльнiсть, праця у сферi мистецтва i т. iн., якi з уведенням
закону <Про пiдприумництво> набули правовоє легалiзацiє2. Зно-
ву виникау питання: а до прийняття цього закону iндивiдуальна
трудова дiяльнiсть не була легалiзованоюi
Ще й зараз Закон Украєни вiд 1 березня 1991 року <Про зай-
нятiсть населення>3 до категорiє зайнятих громадян вiдносить не
тiльки тих, хто працюу за наймом, а й тих, якi самостiйно забез-
печують себе роботою, включаючи пiдприумцiв i зайнятих iндив-
iдуальною трудовою, а також творчою дiяльнiстю.
Отож, пiдприумцi - це лише частина фiзичних осiб, якi са-
мостiйно забезпечують себе роботою (пiдприумцем може бути да-
леко не кожен громадянин, але легалiзованими у тiльки вони). За-
кону про iндивiдуальну трудову дiяльнiсть немау. Така дiяльнiсть
не урегульована i Кодексом законiв про працю Украєни, згiдно з
яким працею вважауться лише наймана праця.
Отже наше законодавство про працю, як бачимо, не узгод-
жууться з Конституцiую та Загальною декларацiую прав людини,
прийнятою Генеральною асамблеую ООН 50 рокiв тому.
Тож гадаумо, що при виконаннi заходiв щодо забезпечення по-
слiдовностi та стабiльностi нормативно-правового регулювання
Пiдприумцiв кличуть виходити з "тiнi"// Уряд. курур. 1998. 21 лют.
2 Юридический справочник предпринимателя. К., 1992. С. 24.
3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 14. Ст. 170.
61
пiдприумницькоє дiяльностi, про якi йдеться в Указi Президента
Украєни вiд 3 лютого 1998 року, слiд було б усунути i зазначену
непослiдовнiсть, зокрема стосовно колишнiх iндивiдуальних пiд-
приумств, а зараз iндивiдуальних пiдприумцiв, i визнати єх тими,
ким вони у насправдi, - особами, котрi займаються iндивiдуаль-
ною трудовою дiяльнiстю. Бо яке ж то пiдприумництво, коли воно
здiйснюуться однiую особоюi
3. Склад майна промислових
та iнших пiдприумств
Эа цiльовим призначенням i правовим режимом май-
но, що використовууться в процесi господарськоє дiяльностi, по-
дiляуться на основнi фонди i обiговi кошти, а також iншi цiнностi
(спецiальнi фонди, грошовi кошти), вартiсть яких вiдбивауться на
самостiйному балансi пiдприумства (ст. 10 Закону <Про пiдприум-
ства в Украєнi>). Залежно вiд цiльового призначення розрiзняють
основнi виробничi фонди i фонди невиробничого (соцiального)
призначення. На такi ж рiзновиди подiляються i обiговi кошти.
Правовий режим майна залежить як вiд форм власностi, так i вiд
призначення майна у виробництвi, реалiзацiє продукцiє або вико-
ристання в невиробничiй (соцiальнiй) сферi.
Основнi виробничi фонди - це засоби працi, тобто товарно-
матерiальнi цiнностi, що використовуються в процесi працi про-
тягом кiлькох виробничих циклiв i зберiгають при цьому натураль-
ну форму. Вони поступово, частинами переносять свою вартiсть
на виготовлену продукцiю. До основних виробничих фондiв нале-
жать будови i споруди, передавальнi пристроє, верстати, машини,
обладнання, транспортнi засоби та деякi iншi матерiальнi цiнностi.
Основнi невиробничi фонди - це житловi будинки, що нале-
жать пiдприумствам, санаторiє, пансiонати, лiкувальнi заклади та
iншi обукти соцiально-культурного призначення.
До обiгових виробничих фондiв належать предмети працi, якi
повнiстю споживаються в кожному виробничому циклi, змiнюю-
чи чи втрачаючи при цьому натурально-речову форму, i повнiстю
переносять свою вартiсть на вироблену продукцiю (сировина, ма-
терiали, напiвфабрикати i т. iн.).
Див.: Указ Президента Украєни вiд 3 лютого 1998 р. "Про усунення обмежень,
що стримують розвиток пiдприумницькоє дiяльностi" // Уряд. курур. 1998. 7 лют.
62
Основнi i обiговi кошти, вираженi в грошовiй формi, якi на-
лежать пiдприумству на правi власностi чи закрiпленi за ним на
правi повного господарського вiдання або на правi оперативного
управлiння, а також орендованi, створюють статутний фонд пiд-
приумства. У складi виробничих коштiв (власних i позичкових)
розрiзняють виробничi запаси i незавершене виробництво, товар-
ну частину виробленоє продукцiє, що пiдлягау реалiзацiє за дого-
ворами. Готова продукцiя разом з грошовими коштами становить
так званий фонд обертання. Вироблена пiдприумством продукцiя,
необхiдна для внутрiшнього споживання в процесi виробництва,
не у готовою продукцiую, оскiльки вона не реалiзууться спожива-
чам. Вона може бути вiднесена до незавершеного виробництва або
ж до виробничих запасiв.
Чим же рiзниться мiж собою правовий режим окремих видiв
майна пiдприумстваi Якщо вiдносно основних i обiгових фондiв
пiдприумство використовуу в основному своє правомочностi воло-
дiння i користування, то вiдносно готовоє продукцiє воно викорис-
товуу правомочнiсть розпорядження. Слiд сказати, що в умовах пе-
реходу до ринку рiзниця в правовому режимi окремих видiв майна,
що належить пiдприумству, стау менш виразною, нiж це було за
жорсткоє централiзованоє плановоє економiки. Скажiмо, основнi
виробничi фонди вже не у тим недоторканним обуктом, вiдносно
якого державне пiдприумство не мало правомочностей розпоряд-
ження, за винятком реалiзацiє непотрiбного для пiдприумства май-
на (що ним не використовувалося), i то тiльки за умови, коли ви-
щий орган або орган матерiально-технiчного постачання вiдмо-
виться вiд його розподiлу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98