- за А. визнано право власностi на Й/Й
частин будинку, а за Г. - на 1.3/25 i мiж ними проаведеио
подiл будинку в натурi. З Г. стягнено на користь iнших епад-
коумцiв грошову компенсацiю за єх частки. Судова колегiя в
цивiльних справах Верховного Суду УРСР залишила рiшення
без змiии. i . , . . . .
У протестi заступника Прокурора УРСР порушууться пи-
тання про змiну цього рiшення з посиланням на щ, що 1/4
частина будинку, яку батько вiдповiдача Г. заповiдав своєй
дружинi, мала перейти до вiдповiдача Г., якому батько заповiв
також 1/4 частину будинку, а не до спадкоумцiв за законом,
як це визнав суд. ;
Пленум Верховного Суду УРСР визнав доводи протесту
неспроможними з таких пiдстав.
Частиною 1 ст. 544 Цивiльного кодексу передбачене за-
гальне правило, згiдно з яким конкретно визначена у заповiтi
частка спадкоумця, який вiдпав, переходить до спадкоумцiв за
законом i розподiляуться мiж ними у рiвних частках. Якпю.де> ,
спадкодавець заповiдав все своу майно (без визначення часипi.
призначеним ним спадкоумцям (спiльне закликання до сиНДi>!"
кування), вiдповiдно до ч. 2 цiує ж статтi частка спадщини, "
належала б спадкоумцю, який вiдпав, переходить до
спадкоумцiв за заповiтом i розподiляуться мiж ними в
частках i в тих випадках, коли у iншi спадкоумцi за зi,
Оскiльки батько вiдповiдача Г. у своуму заповiтi >iд
ресня 1958 р. визначив частки кожного iз спадкоемай"
частинi будинку), суд правильно розподiлив часткуаа3"
за заповiтом, який вiдпав .(дружини запбвєдачвєiй
спадкоумцями за законом. ;:: -"у
Виходячи з наведеного. Пленум ВерхавйєЙ
вiдхилив "протест. -.. .-..єаi
- К7 -
Правила ст. 563 Цивiльного кодексу про те, що спадкоумство
в колгоспному дворi вiдкривалось пiсля смертi останнього чле-
на двору, застосовувались у випадку припинення колгоспного
двору саме з цих пiдстав. У разi припинення двору з iнших
пiдстав (перетворення колгоспу в радгосп, вихiд з колгоспу
членiв двору тощо) спадщина на вiдповiдну частку в майнi,
що збереглося пiсля його. припинення, вiдкривалась пiсля
смертi кожного з колишнiх членiв двору
Постанова президiє Закарпатського обласного суду
(витяг/- - .
, У груднi 1987.р. С. предявила-позов до М. i С.Ю. про
визнання недiйсним заповiту та свiдоцтва про право на спад-
щину на 1/2 частину будинку i про визнання права власностi
на цей будинок. .
Позивачка зазначала, що 10 грудня 1950 р. вона зареустру-
вала шлюб з С.А., який на той час мав розпочатий будiвництвом
жилий будинок в м. Виноградiв. Спiльно як подружжя вони
добудували будинок. 17 липня 1987 р. С.А. помер. Виконком
Вияоградiвськоє мiськоє Ради народних депутатiв ЗО жовтня
1987 р. видав на зазначений будинок свiдоцтво про право влас-
ностi на iмя С.А. та його першоє дружини (яка померла в
1949 р,) - кожному на 1/2 частину будинку.
За життя С.А. склав заповiт, яким все своу майно заповiв
дiтям вiд. першого-шлюбу -вiдповiдачам у справi. Виног-
радiвською державною нотарiальною конторою 12 травня
1988 р. вiдповiдачам видано свiдоцтво про право на спадщину
за заповiтом - кожному на 1/6 частину вiд 1 /2 частини
будинку. " : i
Посилаючись на те, що спiрний будинок у власнiстю кол-
госпного двору, в якому пiсля смертi С.А. спадщина не .вiд-
крилась, оскiльки останнiм членом двору у вона, позивачка
просила задовольнити позов.
Справа розглядалася судами неодноразово. Рiшенням
iршавського районного народного суду Закарпатськоє областi
вiд 14 жовтня 1991 р., залишеним без змiн ухвалою судовоє
колегiє в цивiльних .справах Закарпатського обласного, суду вiд
26 листопада 1991 р., позов задоволене. За позивачкою визнано
право власностi на спiрний будинок. Заповiт С.А. вiд 20 грудня
1983 р. та свiдоцтво про право на спадщину за заковом, видане
державною нотарiальною конторою вiдповiдачам М. i С.Ю.
12 травня 1988 р., визнано недiйсним.
- 168 -
У протестi заступника Голови Верховного Суду: Украєни
порушууться питання про-екасування рiшення народного суду
та-ухвали судовоє .колегiє,> В(иакiдв|1% суду;
як .-таких, що не .рручаууя--зiає
ського обласного суду визнала, що протест пiддягау задоволен-
ню з таких пiдстав. , .
Скасовуючи попередну судове рiшення, президiя Закарпат-
ського обласного суду в постановi вiд 11 вересня 1991 р. вка-
зала, що при новому розглядi справи суду необхiдно встано-
вити, ким i коли був збудований- спiрний будинок, зясувати,
на якiй пiдставi господарство С. було зареустроване як колгос-
пний двiр, та дослiдити довiдку виконкому ВиноградiвсБКОє рай-
онноє Ради народних депутати вiд 22 червня 1990 р. Всупереч
вимогам ст. 341 ЦПК народний суд зазначених вказiвокпре-
зидiє обласного суду не виконав. ,
Разом з тим вiдповiдачi в своєх поясненнях наводили докази
того, що спiрний будинок був повнiстю збудований в 1950 р.
без учасйпозивдчед.л>;
колгоспного двору. ВiдповИа,|Ив||,i
ЦПК суд зобовязаний був- .перваєри-iiiiсiiiiє-йвес
рiшеннi мотиви того, чому визнав єх необгрунтованими, але вiл
цього не зробив. Не перевiрив суд i доводiв.позивачкя про те,
що за єє участю, був проведений значний обсяг робiт при до-
будовi будинку. _
Суд вирiшував спiр на пiдставi ст. 563 Цивiльного кодексу,
але при цьому не взяв до уваги те, що згiдно з розясненням,
викладеним у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР
вiд 24 червня 1983 р. № 4 "Про практику розгляду .судами
Украєни справ про спадкування, правила зазначеноє статтi;
про те, що спадщина на майно колгоспного двору вiдкривауться
лише пiсля смертi останнього його члена, поширюються на
випадки припинення коягоспногодвору лише з цих пiдстав. -
При припиненнi двору з iнших пiдстав (перетворення колгоспу
в радгосп, виходу з колгоспу членiв двору тощо) спадщина на
вiдповiдну частку майна, :що збереглося, вiдкривауться пiсля
смертi кожного з його колишнiх членiв. ,д
Позивачка просила визнати за нею право власностi на -весь "|
будинок i народний суд цю вимогу задовольнив, але залквв| :ай||
без уваги те, що за вiдповiдними свiдоцтвами по 1/2 частинi
спiрного будинку належало на правi власностi чоловiку
вачки та його першiй дружинi, i не вирiшив питання i
нання зазначених свiдоцтв недiйсними, хоча позивач
вимагала.,-. . .: , . ,. .:."1.ЄI",":№
За таких обставин президiя Закарпатського О
скасувала судовi рiшення i направила справу в>.з|
Спадкоумцi члена житлово-будiвельного кооперативу, який до
смертi не сплатив повнiстю пайових внескiв за надану квартиру
в будинку цього кооперативу, успадковують паунагромаджен-
ня, а не квартиру, право власностi на яку у спадкодавця ще
не виникло . . -;-;1 - . . , . : .. . -:- .-..
Постанова президй Києвського мiського суду
вiд 7 червня 1994 р.
(ви т я г) .
У березнi 1992 р. Б. предявив позов до i. та ЖБК "Днш-
ровець" про визнання ордеру 6 рiшення загальних зборiв членiв
ЖБК недiйсними та про виселення i.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
частин будинку, а за Г. - на 1.3/25 i мiж ними проаведеио
подiл будинку в натурi. З Г. стягнено на користь iнших епад-
коумцiв грошову компенсацiю за єх частки. Судова колегiя в
цивiльних справах Верховного Суду УРСР залишила рiшення
без змiии. i . , . . . .
У протестi заступника Прокурора УРСР порушууться пи-
тання про змiну цього рiшення з посиланням на щ, що 1/4
частина будинку, яку батько вiдповiдача Г. заповiдав своєй
дружинi, мала перейти до вiдповiдача Г., якому батько заповiв
також 1/4 частину будинку, а не до спадкоумцiв за законом,
як це визнав суд. ;
Пленум Верховного Суду УРСР визнав доводи протесту
неспроможними з таких пiдстав.
Частиною 1 ст. 544 Цивiльного кодексу передбачене за-
гальне правило, згiдно з яким конкретно визначена у заповiтi
частка спадкоумця, який вiдпав, переходить до спадкоумцiв за
законом i розподiляуться мiж ними у рiвних частках. Якпю.де> ,
спадкодавець заповiдав все своу майно (без визначення часипi.
призначеним ним спадкоумцям (спiльне закликання до сиНДi>!"
кування), вiдповiдно до ч. 2 цiує ж статтi частка спадщини, "
належала б спадкоумцю, який вiдпав, переходить до
спадкоумцiв за заповiтом i розподiляуться мiж ними в
частках i в тих випадках, коли у iншi спадкоумцi за зi,
Оскiльки батько вiдповiдача Г. у своуму заповiтi >iд
ресня 1958 р. визначив частки кожного iз спадкоемай"
частинi будинку), суд правильно розподiлив часткуаа3"
за заповiтом, який вiдпав .(дружини запбвєдачвєiй
спадкоумцями за законом. ;:: -"у
Виходячи з наведеного. Пленум ВерхавйєЙ
вiдхилив "протест. -.. .-..єаi
- К7 -
Правила ст. 563 Цивiльного кодексу про те, що спадкоумство
в колгоспному дворi вiдкривалось пiсля смертi останнього чле-
на двору, застосовувались у випадку припинення колгоспного
двору саме з цих пiдстав. У разi припинення двору з iнших
пiдстав (перетворення колгоспу в радгосп, вихiд з колгоспу
членiв двору тощо) спадщина на вiдповiдну частку в майнi,
що збереглося пiсля його. припинення, вiдкривалась пiсля
смертi кожного з колишнiх членiв двору
Постанова президiє Закарпатського обласного суду
, У груднi 1987.р. С. предявила-позов до М. i С.Ю. про
визнання недiйсним заповiту та свiдоцтва про право на спад-
щину на 1/2 частину будинку i про визнання права власностi
на цей будинок. .
Позивачка зазначала, що 10 грудня 1950 р. вона зареустру-
вала шлюб з С.А., який на той час мав розпочатий будiвництвом
жилий будинок в м. Виноградiв. Спiльно як подружжя вони
добудували будинок. 17 липня 1987 р. С.А. помер. Виконком
Вияоградiвськоє мiськоє Ради народних депутатiв ЗО жовтня
1987 р. видав на зазначений будинок свiдоцтво про право влас-
ностi на iмя С.А. та його першоє дружини (яка померла в
1949 р,) - кожному на 1/2 частину будинку.
За життя С.А. склав заповiт, яким все своу майно заповiв
дiтям вiд. першого-шлюбу -вiдповiдачам у справi. Виног-
радiвською державною нотарiальною конторою 12 травня
1988 р. вiдповiдачам видано свiдоцтво про право на спадщину
за заповiтом - кожному на 1/6 частину вiд 1 /2 частини
будинку. " : i
Посилаючись на те, що спiрний будинок у власнiстю кол-
госпного двору, в якому пiсля смертi С.А. спадщина не .вiд-
крилась, оскiльки останнiм членом двору у вона, позивачка
просила задовольнити позов.
Справа розглядалася судами неодноразово. Рiшенням
iршавського районного народного суду Закарпатськоє областi
вiд 14 жовтня 1991 р., залишеним без змiн ухвалою судовоє
колегiє в цивiльних .справах Закарпатського обласного, суду вiд
26 листопада 1991 р., позов задоволене. За позивачкою визнано
право власностi на спiрний будинок. Заповiт С.А. вiд 20 грудня
1983 р. та свiдоцтво про право на спадщину за заковом, видане
державною нотарiальною конторою вiдповiдачам М. i С.Ю.
12 травня 1988 р., визнано недiйсним.
- 168 -
У протестi заступника Голови Верховного Суду: Украєни
порушууться питання про-екасування рiшення народного суду
та-ухвали судовоє .колегiє,> В(иакiдв|1% суду;
як .-таких, що не .рручаууя--зiає
ського обласного суду визнала, що протест пiддягау задоволен-
ню з таких пiдстав. , .
Скасовуючи попередну судове рiшення, президiя Закарпат-
ського обласного суду в постановi вiд 11 вересня 1991 р. вка-
зала, що при новому розглядi справи суду необхiдно встано-
вити, ким i коли був збудований- спiрний будинок, зясувати,
на якiй пiдставi господарство С. було зареустроване як колгос-
пний двiр, та дослiдити довiдку виконкому ВиноградiвсБКОє рай-
онноє Ради народних депутати вiд 22 червня 1990 р. Всупереч
вимогам ст. 341 ЦПК народний суд зазначених вказiвокпре-
зидiє обласного суду не виконав. ,
Разом з тим вiдповiдачi в своєх поясненнях наводили докази
того, що спiрний будинок був повнiстю збудований в 1950 р.
без учасйпозивдчед.л>;
колгоспного двору. ВiдповИа,|Ив||,i
ЦПК суд зобовязаний був- .перваєри-iiiiсiiiiє-йвес
рiшеннi мотиви того, чому визнав єх необгрунтованими, але вiл
цього не зробив. Не перевiрив суд i доводiв.позивачкя про те,
що за єє участю, був проведений значний обсяг робiт при до-
будовi будинку. _
Суд вирiшував спiр на пiдставi ст. 563 Цивiльного кодексу,
але при цьому не взяв до уваги те, що згiдно з розясненням,
викладеним у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР
вiд 24 червня 1983 р. № 4 "Про практику розгляду .судами
Украєни справ про спадкування, правила зазначеноє статтi;
про те, що спадщина на майно колгоспного двору вiдкривауться
лише пiсля смертi останнього його члена, поширюються на
випадки припинення коягоспногодвору лише з цих пiдстав. -
При припиненнi двору з iнших пiдстав (перетворення колгоспу
в радгосп, виходу з колгоспу членiв двору тощо) спадщина на
вiдповiдну частку майна, :що збереглося, вiдкривауться пiсля
смертi кожного з його колишнiх членiв. ,д
Позивачка просила визнати за нею право власностi на -весь "|
будинок i народний суд цю вимогу задовольнив, але залквв| :ай||
без уваги те, що за вiдповiдними свiдоцтвами по 1/2 частинi
спiрного будинку належало на правi власностi чоловiку
вачки та його першiй дружинi, i не вирiшив питання i
нання зазначених свiдоцтв недiйсними, хоча позивач
вимагала.,-. . .: , . ,. .:."1.ЄI",":№
За таких обставин президiя Закарпатського О
скасувала судовi рiшення i направила справу в>.з|
Спадкоумцi члена житлово-будiвельного кооперативу, який до
смертi не сплатив повнiстю пайових внескiв за надану квартиру
в будинку цього кооперативу, успадковують паунагромаджен-
ня, а не квартиру, право власностi на яку у спадкодавця ще
не виникло . . -;-;1 - . . , . : .. . -:- .-..
Постанова президй Києвського мiського суду
вiд 7 червня 1994 р.
(ви т я г) .
У березнi 1992 р. Б. предявив позов до i. та ЖБК "Днш-
ровець" про визнання ордеру 6 рiшення загальних зборiв членiв
ЖБК недiйсними та про виселення i.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105