Трудовий колектив виникау разом зi створенням пiдприумства, установи, органiзацiє. До нього входять усi громадяни, якi своую працею беруть участь у дiяльностi пiдприумства на основi трудового договору, а також iнших форм, що викликають виникнення трудових вiдносин працiвникiв з пiдприумством. Вiдносини ж колективiзму для кожного працiвника виникають з дня, коли працiвник фактично розпочинау виконувати трудовi обов'язки. Пiдставою, що викликау виникнення трудових вiдносин, у переважно трудовий договiр.
Але трудовий договiр регулюу вiдносини працiвника з власником або уповноваженим ним органом, пiдприумством. Вiдносини ж мiж самими працiвниками в колективi не завжди пiдпадають пiд регулювання норм права. Цi вiдносини можуть регулюватись навiть нормами громадських органiзацiй чи моралi. Вiдносини по об'уднанню працiвникiв в органiзацiє за професiую регулюються Статутом професiйних спiлок Украєни чи статутами галузевих профспiлок. В Конституцiє Украєни закрiплено лише право громадян на такi об'уднання.
Колективи створюються i дiють в усiх сферах суспiльного життя, єх вiдносна самостiйнiсть дозволяу єм бути суб'уктами правових вiдносин, що обумовлено економiчним, соцiальним i правовим вiдокремленням. У сферi застосування працi колективи називаються трудовими. Але найменування колективу трудовим ще не дау пiдстави для вiднесення його до суб'уктiв трудових правовiдносин. Трудовi вiдносини створюються зв'язком працiвника з пiдприумством по виконанню певноє трудовоє
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
функцiє. Та обставина, що норми законодавства про працю регулюють не тiльки вiдносини мiж працiвником i пiдприумством, а й широкий комплекс вiдносин по органiзацiє працi та встановленню умов працi, не означау, що всi вiдносини, що регулюються трудовим правом, необхiдно намагатися втиснути в рамки iндивiдуальних трудових правовiдносин.
Вiдносини трудових колективiв з власниками або уповноваженими ними органами у правовими, але не трудовими, оскiльки своєм змiстом мають не працю, а лише єє органiзацiю i умови, за яких ця праця здiйснюуться.
Повноваження трудових колективiв усiх видiв пiдприумств, де використовууться наймана праця, реалiзуються, якщо iнше не передбачене статутом, загальними зборами працюючих. Такi безпосереднi вiдносини можливi тодi, коли пiдприумства невеликi за своєми розмiрами, i для розв'язання конкретних питань у кожному випадку у можливiсть зiбрати всiх працюючих. В умовах же великого пiдприумства вирiшення питань виробництва безпосередньо всiма працюючими у досить складним, у зв'язку з чим виникау необхiднiсть використання представницькоє демократiє. В таких випадках повноваження трудового колективу можуть реалiзовуватись конференцiую або виборними органами трудового колективу, такими, як рада трудового колективу, комiтет пiдприумства, страйковий комiтет тощо. Вони, як правило, обираються таумним голосуванням на загальних зборах або конференцiє трудового колективу строком на два-три роки не менш як двома третинами голосiв.
Трудовим колективам чинним законодавством наданi повноваження по укладенню колективних договорiв, впровадженню досягнень науки, технiки, розвитку творчоє iнiцiативи працюючих, участi в органiзацiє, нормуваннi, оплатi працi, використанню фондiв економiчного стимулювання, полiпшенню умов i охорони працi, соцiально-культурних та житлово-побутових умов працюючих. Трудовi колективи за поданням власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового комiтету затверджують правила внутрiшнього трудового розпорядку пiдприумства. За порушення трудовоє дисциплiни трудовi колективи можуть застосовувати до своєх членiв заходи громадського стягнення, якi можуть враховуватись при визначеннi систематичностi невиконання працiвником без поважних причин
116
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
покладених на нього обов'язкiв, що у однiую з пiдстав розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.
 6. Профспiлковий орган пiдприумства як суб'укт трудового права Украєни
Для задоволення та захисту рiзноманiтних iнтересiв громадяни можуть створювати громадськi органiзацiє, якi дiють на пiдставi Закону Украєни вiд 16 червня 1992 р. <Про об'уднання громадян>.
Добровiльною громадською органiзацiую, що об'уднуу громадян як працюючих, так i тих, якi навчаються, пов'язаних загальними iнтересами за родом своує дiяльностi, у професiйнi спiлки, що покликанi представляти iнтереси працюючих у питаннях виробництва, працi, побуту i культури.
Професiйнi спiлки вiдiграють важливу роль у розвитку полiтичноє системи суспiльства Украєнськоє держави, подальшого розгорнення демократiє, все бiльш широкоє участi громадян в управлiннi справами держави i суспiльства, удосконаленнi державного апарату, пiдвищеннi активностi громадських органiзацiй, змiцненнi правовоє основи державного i громадського життя, розширеннi гласностi, постiйного урахування громадськоє думки.
Хоча профспiлки i у громадськими органiзацiями. Закон Украєни <Про об'уднання громадян> не регулюу дiяльнiсть професiйних спiлок i на них не поширюуться. Не мау вiдношення цей Закон й до компетенцiє трудових колективiв. Як професiйнi спiлки, так i трудовi колективи мають своє повноваження, якi чiтко визначаються чинним законодавством.
Основним документом, що регулюу внутрiшню дiяльнiсть усiх профспiлкових органiв, у статут. Але вiн не у правовим актом. Правове становище громадськоє органiзацiє може визначати лише закон, що затверджууться вищим органом законодавчоє влади.
В Радянському Союзi правового статусу професiйнi спiлки набули тодi, коли в червнi 1933 р. Центральний Виконавчий Комiтет СРСР, Рада Народних Комiсарiв СРСР i ВЦРПС прийняли спiльну постанову <Про об'уднання Народного комiсарiату працi Союзу РСР з ВЦРПС>. В постановi зазначалося, що за пропозицiями професiйних робiтничих органiзацiй, з метою
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
117
полiпшення виконання покладених на НКП Союзу РСР обов'язкiв, злити НКП Союзу РСР з усiма його мiсцевими органами, включаючи й органи соцiального страхування, з апаратом ВЦРПС в центрi i на мiсцях. ВЦРПС взяла на себе i на всю систему професiйних спiлок виконання функцiй НКП СРСР i його мiсцевих органiв.
Внаслiдок такого об'уднання профспiлки як громадська органiзацiя почали виконувати державнi функцiє. Оскiльки виконання таких функцiй базувалось на правових, нормативних актах, вони набували характеру владностi. В окремих випадках профспiлки почали виступати вiд iменi держави, навiть видавати нормативнi акти спiльно з державними органами, а в окремих випадках i самостiйно. Прикладом таких самостiйних правових актiв були Положення про порядок забезпечення допомогами по державному соцiальному страхуванню або Положення про порядок розслiдування i облiк нещасних випадкiв на виробництвi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155