Судово-наглядові повноваження полягають у праві
принесення (в межах і порядку, в'становлених законом)
протестів на вироки, рішення, ухвали і постанови по су-
дових справах, що набрали законної сили, а також в зупи-
ненні виконання рішень і ухвал по цивільних справах.
Організаційно-розпорядчі повноваження значною мі-
рою визначаються тим, що голова суду має подвійний ста-
тус — судді та керівника судової установи.
Голова суду:
- скликає президію суду і виносить на розгляд президії
питання, які потребують вирішення, головує на засідан-
нях президії;
- розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
- керує організацією роботи судових колегій, керує
роботою апарату суду;
- організовує роботу по підвищенню кваліфікації чле-
нів суду і працівників апарату суду;
- веде особистий прийом, організовує роботу суду по
прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг.
Аналітичні повноваження полягають в організації ро-
боти по вивченню і узагальненню судової практики, ана-
лізу судової статистики, спрямовані на підвищення якості
розгляду судових справ суддями як цього суду, так і ниж-
чих судів. Аналіз касаційної і наглядової практики дозво-
ляє виявити причини скасування чи зміни вироків, рі-
шень, ухвал і постанов, внести конкретні пропозиції щодо
попередження аналогічних порушень закону, накреслити
організаційні заходи; розіслати аналітичні огляди судової
практики, запросити суддю на позапланове стажування
або направити на підвищення кваліфікації.
До інших повноважень належать: внесення подань до
державних органів, громадських організацій і посадових
осіб про усунення порушень закону, причин і умов, що
сприяли вчиненню правопорушень.
Розділ IV. Судова система
Апарат суду. Апаратом обласного (та прирівняного до
нього) суду керує голова суду. Апарат суду складають по-
мічник голови, консультанти, секретарі судових колегій,
секретарі судових засідань, діловоди та інші працівники.
Консультанти (по статистиці, аналітичній, кодифіка-
ційній роботі) вивчають скарги та справи, які надійшли до
суду для розгляду в порядку нагляду, і висловлюють свою
думку голові суду, беруть участь у підготовці матеріалів для
вивчення й узагальнення судової практики, ведуть робо-
ту щодо систематизації законодавства і підготовки мате-
ріалів для аналізу судової статистики.
Завідувач канцелярії керує роботою секретарів суду;
організовує прийом відвідувачів, одержання, реєстрацію
і відправлення пошти та іншої кореспонденції, видає і від-
силає до інших установ копії різних судових документів.
Секретарі судових колегій ведуть діловодство колегій,
забезпечують зберігання справ та інших документів.
Секретарі судових засідань працюють безпосередньо зі
складом суду: здійснюють підготовку справ до слухання,
оформлюють виклики учасників судового розгляду, свід-
ків, ведуть протоколи судових засідань, оформлюють
справи після їх розгляду.
В обласних і прирівняних до них судах, крім цього, є
консультанти по кадрах, бухгалтерія, спецчастина, госпо-
дарська частина, машбюро та архів. Чисельність праців-
ників апарату (без господарської частини) визначається з
розрахунку один працівник апарату на одного суддю.
Контрольні запитання
1. Який порядок формування судів, що належать до другої лан-
ки/
2. Яка структура судів цієї ланки'.'
3. Який порядок роботи президії обласного суду?
4. Які повноваження судової колегії з цивільних справ і судової
колегії з кримінальних справ?
Організація судових та правоохоронних органів
§ 4. Міжобласний суд
Міжобласний суд — це єдина судова установа в системі
загальних судів. Його утворення було обумовлено прий-
няттям Закону України «Про державну таємницю»1, яким
встановлено спеціальний порядок здійснення судових фун-
кцій відносно підприємств, установ, організацій, діяль-
ність яких пов'язана з державною таємницею (ч. 7 ст. 17).
Цей суд створено на базі постійних сесій, що існували ра-
ніш, чотирьох обласних судів. Місцем його знаходження
визначено м. Київ. Створення цього суду відбувалося на
підставі чинного на той час законодавства. Судді міжобла-
сного суду призначаються на посаду Президентом України
строком на десять років у складі голови, заступників голо-
ви і судців. Народні засідателі міжобласного суду обирають-
ся Верховною Радою України строком на п'ять років за
поданням голови цього суду.
Кількість суддів міжобласного суду встановлено у
складі восьми суддів.
Міжобласний суд є судом першої інстанції і в межах
своїх повноважень розглядає на особливо режимних об'-
єктах, що розташовані на території України, всі цивільні
та кримінальні справи, а також справи про адміністра-
тивні правопорушення у випадках, передбачених законо-
давством України (ст. ЗО1 Закону «Про судоустрій Украї-
ни»). Розгляд справ у цьому суді здійснюється з додержан-
ням усіх вимог судочинства. Касаційною інстанцією від-
носно рішень, вироків, ухвал та постанов міжобласного
суду є Верховний Суд України, де створені спеціалізовані
склади відповідних судових колегій. У проекті Закону
«Про судоустрій України» такого суду не передбачено.
Контрольні запитання
І. Який порядок формування міжобласного суду?
2. Чим викликана необхідність створення міжобласного суду?
3. Які повноваження цього суду ?
1 Див.: Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 16. — Ст. 93.
Розділ IV. Судова система
§ 5. Військові суди
До судової системи загальних судів, поряд із судами,
що створюються за адміністративно-територіальним
принципом, включено і військові суди регіонів, Військо-
ве-Морських Сил України та гарнізонів. Таким чином, як
частка єдиної системи загальних судів України військові
суди являють собою підсистему, що пристосована до ор-
ганізаційної структури Збройних Сил України. Однак таке
становище існувало не завжди, оскільки військова юсти-
ція за часів СРСР ніколи не входила до судової системи
України.
Першим законодавчим актом про суд в Україні була
постанова Секретаріату Української Народної Республіки
від 4 січня 1918р. «Про введення народного суду»1, якою
поряд з дільничними, повітовими та міськими судами
передбачалося створення робочих і селянських револю-
ційних трибуналів. У розвиток постанови Секретаріату
УНР від 23 січня 1918р. було затверджено положення про
революційні трибунали, що регламентувало їх організа-
цію і діяльність. Постанови, які приймалися потім, не
вплинули на найважливішу особливість судової системи
України періоду 1918-1921 рр. — організаційне роздвоєн-
ня, яке проявилося в існуванні двох видів судів — народ-
них судів і революційних трибуналів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78