До них належать закони України «Про статус суд-
дів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій
Організація судових та правоохоронних органів
України», «Про арбітражний суд», «Про органи суд-
дівського самоврядування», «Про Вищу раду юстиції».
До нормативно-правових актів, що стосуються органів
прокуратури, належать: Закон України «Про прокуратуру»,
Положення про класні чини працівників органів прокура-
тури, Дисциплінарний статут прокуратури України.
У Законі України «Про прокуратуру» досить детально
вирішені всі основні питання, як-то: поняття і зміст про-
курорського нагляду, принципи організації і діяльності
прокуратури, функції прокурорського нагляду, система
органів прокуратури, повноваження прокурорів, статус
працівників прокуратури. Положення даного Закону уточ-
нюють, доповнюють і розвивають те, що записано в роз-
ділі VII Конституції України, присвяченому прокуратурі.
Численною є група нормативно-правових актів, що
регламентують розслідування злочинів. До них належать:
закони України «Про міліцію», «Про Службу безпеки
України», «Про державну податкову службу України»,
«Про Державний кордон України», «Про оперативно-роз-
шукову діяльність», Положення про Міністерство внутрі-
шніх справ України, Митний кодекс України, Криміналь-
но-процесуальний кодекс України (далі — КПК). Це по-
яснюється тим, що виявлення і розслідування злочинів т-
діяльність неоднорідна. Вона складається з трьох видів:
оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудово-
го слідства. До того ж, особливістю реалізації цієї діяль-
ності є те, що вона покладається на багато які органи з
урахуванням їх профілю.
Зрозуміло, в рамках дисципліни, що вивчається, немає
необхідності досконально засвоювати повний зміст норма-
тивно-правових актів, що регламентують цю діяльність. Це
буде зроблено при вивченні матеріалу в інших дисциплінах.
Однак положення, що стосуються кола органів, які вияв-
ляють і розслідують злочини, їх структури, основних пов-
новажень, взаємодії між собою та іншими державними і
недержавними органами, засвоювати необхідно.
Надання кожному правової допомоги є багатогран-
ною правоохоронною функцією. Серед нормативно-пра-
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
вових актів, що її регламентують, основним слід вважати
Закон України «Про адвокатуру», який, безсумнівно, по-
трібно погоджувати з положеннями Конституції України
і законів, що визначають права і обов'язки тих, хто надає
правову допомогу (наприклад, з КПК, Цивільним проце-
суальним кодексом України, Арбітражним процесуаль-
ним кодексом України, Кодексом України про адмініст-
ративні правопорушення). У цю групу включаються та-
кож нормативно-правові акти, що стосуються статусу ад-
вокатів: Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну
комісію адвокатури і Положення про Вищу кваліфікацій-
ну комісію адвокатури.
Нарешті, остання група нормативно-правових актів є
не настільки численною. До неї належать Положення про
Міністерство юстиції України і Закон України «Про нота-
ріат», атако*деякі із вже зазначених актів (закони Укра-
їни «Про статус судів», «Про Конституційний Суд Украї-
ни», «Про судоустрій України», «Про арбітражний суд»,
«Про органи суддівського самоврядування»). В них міс-
тяться положення, що мають відношення до регламен-
тації складного комплексу дій по здійсненню такої право-
охоронної функції, як організаційне забезпечення судів та
інших правоохоронних органів.
Відповідно до Конституції України і сформульованих
в юридичній доктрині установок нормативно-правові
акти про правоохоронні органи вишиковуються в певну
ієрархічну структуру. Місце конкретного нормативно-
правового акта в цій структурі визначається, як правило,
тим, який орган і в якому порядку його прийняв. Ієрар-
хія нормативно-правових актів в Україні в порядку змен-
шення їх юридичної сили виглядає такш* чином.
На найвищому рівні знаходиться Конституція Украї-
ни. Вона приймається з додержанням особливої процеду-
ри і вирішує основні питання державного і суспільного
життя, у тому числі організації і діяльності правоохорон-
них органів. Усі нормативно-правові акти більш низько-
го рівня повинні точно відповідати конституційним поло-
женням. Тому й прийнято говорити про те, що Конститу-
Організація судових та правоохоронних органів
ція України має найвищу юридичну силу. Скасовується
і змінюється вона теж з додержанням особливої проце-
дури. В цьому полягає одна із гарантій її відносної ста-
більності. Внесення змін і доповнень в Конституцію
здійснюється шляхом прийняття конституційного зако-
ну, який за юридичною силою прирівнюється до Кон-
ституції України.
Трохи нижче в ієрархічній структурі нормативно-пра-
вових актів стоять закони. Відповідно до Конституції
України розрізняються закони України, прийняті на ре-
ферендумі, і закони, прийняті Верховної Радою України.
Серед цих законів найбільш високу юридичну силу мають
закони, прийняті на референдумі і закони про зміну Кон-
ституції України.
Наступними за юридичною силою визнаються міжна-
родні договори, ратифіковані Україною, оскільки ратифі-
кація здійснюється в формі закону. Далі йдуть всі інші за-
кони.
Закони України підлягають безумовному виконанню
і додержанню на всій території України. За наявності до-
статніх для цього підстав деякі закони повністю або част-
ково можуть бути визнані Конституційним Судом Украї-
ни такими, що суперечать Конституції України, внаслідок
чого вони застосовуватися не повинні. Крім того, іншим
судам надане право у разі виникнення в процесі загально-
го судочинства спору щодо конституційності норми зако-
ну, яка має бути застосована судом, призупинити провад-
ження у справі і звернутися до Конституційного Суду
України, який оцінює конституційність закону.
Наступний щабель в ієрархічній структурі норматив-
но-правових актів відведений указам і розпорядженням
Президента України. Зміст цих актів визначається Кон-
ституцією та іншими законами України. Частіше за все
вони стосуються тих правоохоронних органів, що входять
до складу виконавчої влади. Указом може бути затвердже-
не положення про якийсь орган, про покладення на ньо-
го додаткових повноважень або про звільнення його від
таких. Прикладом цього можуть бути, зокрема, укази
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
Президента України, якими затверджено Положення про
Міністерство юстиції України, зміни до Положення про
Міністерство внутрішніх справ України.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78
дів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій
Організація судових та правоохоронних органів
України», «Про арбітражний суд», «Про органи суд-
дівського самоврядування», «Про Вищу раду юстиції».
До нормативно-правових актів, що стосуються органів
прокуратури, належать: Закон України «Про прокуратуру»,
Положення про класні чини працівників органів прокура-
тури, Дисциплінарний статут прокуратури України.
У Законі України «Про прокуратуру» досить детально
вирішені всі основні питання, як-то: поняття і зміст про-
курорського нагляду, принципи організації і діяльності
прокуратури, функції прокурорського нагляду, система
органів прокуратури, повноваження прокурорів, статус
працівників прокуратури. Положення даного Закону уточ-
нюють, доповнюють і розвивають те, що записано в роз-
ділі VII Конституції України, присвяченому прокуратурі.
Численною є група нормативно-правових актів, що
регламентують розслідування злочинів. До них належать:
закони України «Про міліцію», «Про Службу безпеки
України», «Про державну податкову службу України»,
«Про Державний кордон України», «Про оперативно-роз-
шукову діяльність», Положення про Міністерство внутрі-
шніх справ України, Митний кодекс України, Криміналь-
но-процесуальний кодекс України (далі — КПК). Це по-
яснюється тим, що виявлення і розслідування злочинів т-
діяльність неоднорідна. Вона складається з трьох видів:
оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудово-
го слідства. До того ж, особливістю реалізації цієї діяль-
ності є те, що вона покладається на багато які органи з
урахуванням їх профілю.
Зрозуміло, в рамках дисципліни, що вивчається, немає
необхідності досконально засвоювати повний зміст норма-
тивно-правових актів, що регламентують цю діяльність. Це
буде зроблено при вивченні матеріалу в інших дисциплінах.
Однак положення, що стосуються кола органів, які вияв-
ляють і розслідують злочини, їх структури, основних пов-
новажень, взаємодії між собою та іншими державними і
недержавними органами, засвоювати необхідно.
Надання кожному правової допомоги є багатогран-
ною правоохоронною функцією. Серед нормативно-пра-
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
вових актів, що її регламентують, основним слід вважати
Закон України «Про адвокатуру», який, безсумнівно, по-
трібно погоджувати з положеннями Конституції України
і законів, що визначають права і обов'язки тих, хто надає
правову допомогу (наприклад, з КПК, Цивільним проце-
суальним кодексом України, Арбітражним процесуаль-
ним кодексом України, Кодексом України про адмініст-
ративні правопорушення). У цю групу включаються та-
кож нормативно-правові акти, що стосуються статусу ад-
вокатів: Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну
комісію адвокатури і Положення про Вищу кваліфікацій-
ну комісію адвокатури.
Нарешті, остання група нормативно-правових актів є
не настільки численною. До неї належать Положення про
Міністерство юстиції України і Закон України «Про нота-
ріат», атако*деякі із вже зазначених актів (закони Укра-
їни «Про статус судів», «Про Конституційний Суд Украї-
ни», «Про судоустрій України», «Про арбітражний суд»,
«Про органи суддівського самоврядування»). В них міс-
тяться положення, що мають відношення до регламен-
тації складного комплексу дій по здійсненню такої право-
охоронної функції, як організаційне забезпечення судів та
інших правоохоронних органів.
Відповідно до Конституції України і сформульованих
в юридичній доктрині установок нормативно-правові
акти про правоохоронні органи вишиковуються в певну
ієрархічну структуру. Місце конкретного нормативно-
правового акта в цій структурі визначається, як правило,
тим, який орган і в якому порядку його прийняв. Ієрар-
хія нормативно-правових актів в Україні в порядку змен-
шення їх юридичної сили виглядає такш* чином.
На найвищому рівні знаходиться Конституція Украї-
ни. Вона приймається з додержанням особливої процеду-
ри і вирішує основні питання державного і суспільного
життя, у тому числі організації і діяльності правоохорон-
них органів. Усі нормативно-правові акти більш низько-
го рівня повинні точно відповідати конституційним поло-
женням. Тому й прийнято говорити про те, що Конститу-
Організація судових та правоохоронних органів
ція України має найвищу юридичну силу. Скасовується
і змінюється вона теж з додержанням особливої проце-
дури. В цьому полягає одна із гарантій її відносної ста-
більності. Внесення змін і доповнень в Конституцію
здійснюється шляхом прийняття конституційного зако-
ну, який за юридичною силою прирівнюється до Кон-
ституції України.
Трохи нижче в ієрархічній структурі нормативно-пра-
вових актів стоять закони. Відповідно до Конституції
України розрізняються закони України, прийняті на ре-
ферендумі, і закони, прийняті Верховної Радою України.
Серед цих законів найбільш високу юридичну силу мають
закони, прийняті на референдумі і закони про зміну Кон-
ституції України.
Наступними за юридичною силою визнаються міжна-
родні договори, ратифіковані Україною, оскільки ратифі-
кація здійснюється в формі закону. Далі йдуть всі інші за-
кони.
Закони України підлягають безумовному виконанню
і додержанню на всій території України. За наявності до-
статніх для цього підстав деякі закони повністю або част-
ково можуть бути визнані Конституційним Судом Украї-
ни такими, що суперечать Конституції України, внаслідок
чого вони застосовуватися не повинні. Крім того, іншим
судам надане право у разі виникнення в процесі загально-
го судочинства спору щодо конституційності норми зако-
ну, яка має бути застосована судом, призупинити провад-
ження у справі і звернутися до Конституційного Суду
України, який оцінює конституційність закону.
Наступний щабель в ієрархічній структурі норматив-
но-правових актів відведений указам і розпорядженням
Президента України. Зміст цих актів визначається Кон-
ституцією та іншими законами України. Частіше за все
вони стосуються тих правоохоронних органів, що входять
до складу виконавчої влади. Указом може бути затвердже-
не положення про якийсь орган, про покладення на ньо-
го додаткових повноважень або про звільнення його від
таких. Прикладом цього можуть бути, зокрема, укази
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
Президента України, якими затверджено Положення про
Міністерство юстиції України, зміни до Положення про
Міністерство внутрішніх справ України.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78