Способи визначення компетенції органів кон-
ституційного судочинства прямо залежать від моделі кон-
ституційного судочинства. У класичному варіанті амери-
канської моделі конституційне судочинство не виділяєть-
ся із загального. Тут немає особливої категорії конетиту-
Організація судових та правоохоронних органів
ційних справ. Конституційно-правові питання можуть
бути присутніми у будь-яких справах — кримінальних,
цивільних, адміністративних — і розглядатися судами за-
гальної юрисдикції.
Компетенція конституційних судів як органів консти-
туційного судочинства визначається їх природою як
головних органів судової охорони конституції. Аналіз су-
часного законодавства дозволяє виділити чотири основні
групи повноважень конституційних судів:
Це повноваження, пов'язані:
1) з забезпеченням верховенства конституції в системі
джерел національного права: розгляд справ про конститу-
ційність нормативно-правових актів і міжнародних дого-
ворів, офіційне тлумачення конституції і законів;
2) з забезпеченням принципу поділу влади: розгляд
спорів про компетенцію міждержавними органами (роз-
межування компетенції законодавчої, виконавчої і судо-
вої влади по горизонталі); між державою та її складовими
частинами (розмежування повноважень по вертикалі: у
федеративній державі — між федерацією та її суб'єктами,
у складній унітарній державі — між центром і автономія-
ми, у простій унітарній державі — між центральними дер-
жавними органами і територіальними колективами);
3) з захистом конституційних прав і свобод людини:
процедури «хабеас корпус», ампаро, конституційної скар-
ги. До них можна віднести також розгляд справ про консти-
туційність проведення виборів та референдумів і розгляд
виборчих спорів, оскільки йдеться про захист одного з най-
важливіших політичних прав громадян — виборчого;
4) з захистом конституції від порушення її вищими по-
садовими особами, а у деяких державах — і політичними
партіями (розгляд справ у порядку процедури імпічменту або
участь у ній; контроль діяльності політичних партій).
При цьому слід ураховувати дві обставини. По-перше,
не всі органи конституційного судочинства здійснюють
усі або в повному обсязі зазначені повноваження. По-дру-
ге, в окремих країнах органам конституційного судочин-
ства властиві й інші повноваження, наприклад, оголо-
Розділ IV. Судова система
шення неконституційною бездіяльність державних орга-
нів або посадових осіб (в Австрії, Угорщині, Німеччині
конституційний суд може зажадати від законодавчого
органу, що зволікає з виконанням запропонованих йому
законом обов'язків по виданню правових норм, виконан-
ню їх у визначені строки).
Порядок формування, склад і структура Конституційно-
го Суду України. Відповідно до ст. 148 Конституції Украї-
ни Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суд-
дів Конституційного Суду України. Президент України,
Верховна Радою України та з'їзд суддів України признача-
ють по шість суддів Конституційного Суду.
Основні положення порядку призначення суддів за-
кріплені в Законі України «Про Конституційний Суд
України». Так, Президент України перед призначенням
шести суддів обов'язково здійснює консультації з Прем'єр-
міністром України і Міністром юстиції України щодо кан-
дидатур на посади суддів Конституційного Суду. Указ
Президента України про призначення суддів скріплюєть-
ся підписами Прем'єр-міністра і Міністра юстиції Украї-
ни. У разі припинення повноважень судді Конституційно-
го Суду, який призначався Президентом України, Пре-
зидент України у місячний строк призначає іншу особу
на цю посаду.
Верховна Рада України призначає суддів Конститу-
ційного Суду таємним голосуванням шляхом подання
бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів
Конституційного Суду вносить Голова Верховної Ради, а
також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів
України від конституційного складу Верховної Ради; при
цьому депутат має право поставити підпис під пропози-
цією про висунення тільки однієї кандидатури і ці підпи-
си депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Вер-
ховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки
щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституцій-
ного Суду, внесеної у встановленому порядку.
Призначеними на посади суддів Конституційного
Суду вважаються кандидати, які набрали найбільшу кіль-
Організація судових та правоохоронних органів
кість голосів депутатів, але більшеполовини голосів депу-
татів від конституційного складу Верховної Ради. Можли-
ва ситуація, за якої кілька кандидатів набрали однакову
кількість голосів і після їх призначення було б перевище-
но необхідне для призначення число суддів. Тому щодо
цих кандидатів проводиться повторне голосування. У разі
припинення повноважень судді Конституційного Суду,
який призначався парламентом України, Верховна Рада у
місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За
результатами голосування Головою Верховної Ради підпи-
суються постанови Верховної Ради України про призна-
чення суддів Конституційного Суду.
Закон «Про Конституційний Суд України» визначив
такий механізм обрання суддів Конституційного Суду від
з'їзду суддів України загальної юрисдикції. Цей з'їзд за
пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням
більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кан-
дидатури на посади суддів Конституційного Суду для
включення в бюлетені для таємного голосування. Призна-
ченим на посаду судді Конституційного Суду вважається
кандидат, який у результаті таємного голосування одержав
більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду судців
України. Якщо голосування проводиться щодо кандида-
тур, число яких перевищує квоту для призначення на по-
сади суддів Конституційного Суду, призначеними вважа-
ються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші
кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень
судді Конституційного Суду, який призначався з'їздом
суддів України, цей з'їзд у тримісячний строк призначає
іншу особу на цю посаду. За результатами голосування
головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення
з'їзду суддів України про призначення суддів Конститу-
ційного Суду.
Голова Конституційного Суду обирається на спеціаль-
ному пленарному засіданні Конституційного Суду із скла-
ду суддів Конституційного Суду лише на один трирічний
строк таємним голосуванням. Він очолює Конституцій-
ний Суд та організовує його діяльність.
Розділ IV. Судова система
Голова Конституційного Суду має двох заступників, які
обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду
лише на один трирічний строк таємним голосуванням.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78
ституційного судочинства прямо залежать від моделі кон-
ституційного судочинства. У класичному варіанті амери-
канської моделі конституційне судочинство не виділяєть-
ся із загального. Тут немає особливої категорії конетиту-
Організація судових та правоохоронних органів
ційних справ. Конституційно-правові питання можуть
бути присутніми у будь-яких справах — кримінальних,
цивільних, адміністративних — і розглядатися судами за-
гальної юрисдикції.
Компетенція конституційних судів як органів консти-
туційного судочинства визначається їх природою як
головних органів судової охорони конституції. Аналіз су-
часного законодавства дозволяє виділити чотири основні
групи повноважень конституційних судів:
Це повноваження, пов'язані:
1) з забезпеченням верховенства конституції в системі
джерел національного права: розгляд справ про конститу-
ційність нормативно-правових актів і міжнародних дого-
ворів, офіційне тлумачення конституції і законів;
2) з забезпеченням принципу поділу влади: розгляд
спорів про компетенцію міждержавними органами (роз-
межування компетенції законодавчої, виконавчої і судо-
вої влади по горизонталі); між державою та її складовими
частинами (розмежування повноважень по вертикалі: у
федеративній державі — між федерацією та її суб'єктами,
у складній унітарній державі — між центром і автономія-
ми, у простій унітарній державі — між центральними дер-
жавними органами і територіальними колективами);
3) з захистом конституційних прав і свобод людини:
процедури «хабеас корпус», ампаро, конституційної скар-
ги. До них можна віднести також розгляд справ про консти-
туційність проведення виборів та референдумів і розгляд
виборчих спорів, оскільки йдеться про захист одного з най-
важливіших політичних прав громадян — виборчого;
4) з захистом конституції від порушення її вищими по-
садовими особами, а у деяких державах — і політичними
партіями (розгляд справ у порядку процедури імпічменту або
участь у ній; контроль діяльності політичних партій).
При цьому слід ураховувати дві обставини. По-перше,
не всі органи конституційного судочинства здійснюють
усі або в повному обсязі зазначені повноваження. По-дру-
ге, в окремих країнах органам конституційного судочин-
ства властиві й інші повноваження, наприклад, оголо-
Розділ IV. Судова система
шення неконституційною бездіяльність державних орга-
нів або посадових осіб (в Австрії, Угорщині, Німеччині
конституційний суд може зажадати від законодавчого
органу, що зволікає з виконанням запропонованих йому
законом обов'язків по виданню правових норм, виконан-
ню їх у визначені строки).
Порядок формування, склад і структура Конституційно-
го Суду України. Відповідно до ст. 148 Конституції Украї-
ни Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суд-
дів Конституційного Суду України. Президент України,
Верховна Радою України та з'їзд суддів України признача-
ють по шість суддів Конституційного Суду.
Основні положення порядку призначення суддів за-
кріплені в Законі України «Про Конституційний Суд
України». Так, Президент України перед призначенням
шести суддів обов'язково здійснює консультації з Прем'єр-
міністром України і Міністром юстиції України щодо кан-
дидатур на посади суддів Конституційного Суду. Указ
Президента України про призначення суддів скріплюєть-
ся підписами Прем'єр-міністра і Міністра юстиції Украї-
ни. У разі припинення повноважень судді Конституційно-
го Суду, який призначався Президентом України, Пре-
зидент України у місячний строк призначає іншу особу
на цю посаду.
Верховна Рада України призначає суддів Конститу-
ційного Суду таємним голосуванням шляхом подання
бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів
Конституційного Суду вносить Голова Верховної Ради, а
також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів
України від конституційного складу Верховної Ради; при
цьому депутат має право поставити підпис під пропози-
цією про висунення тільки однієї кандидатури і ці підпи-
си депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Вер-
ховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки
щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституцій-
ного Суду, внесеної у встановленому порядку.
Призначеними на посади суддів Конституційного
Суду вважаються кандидати, які набрали найбільшу кіль-
Організація судових та правоохоронних органів
кість голосів депутатів, але більшеполовини голосів депу-
татів від конституційного складу Верховної Ради. Можли-
ва ситуація, за якої кілька кандидатів набрали однакову
кількість голосів і після їх призначення було б перевище-
но необхідне для призначення число суддів. Тому щодо
цих кандидатів проводиться повторне голосування. У разі
припинення повноважень судді Конституційного Суду,
який призначався парламентом України, Верховна Рада у
місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За
результатами голосування Головою Верховної Ради підпи-
суються постанови Верховної Ради України про призна-
чення суддів Конституційного Суду.
Закон «Про Конституційний Суд України» визначив
такий механізм обрання суддів Конституційного Суду від
з'їзду суддів України загальної юрисдикції. Цей з'їзд за
пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням
більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кан-
дидатури на посади суддів Конституційного Суду для
включення в бюлетені для таємного голосування. Призна-
ченим на посаду судді Конституційного Суду вважається
кандидат, який у результаті таємного голосування одержав
більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду судців
України. Якщо голосування проводиться щодо кандида-
тур, число яких перевищує квоту для призначення на по-
сади суддів Конституційного Суду, призначеними вважа-
ються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші
кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень
судді Конституційного Суду, який призначався з'їздом
суддів України, цей з'їзд у тримісячний строк призначає
іншу особу на цю посаду. За результатами голосування
головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення
з'їзду суддів України про призначення суддів Конститу-
ційного Суду.
Голова Конституційного Суду обирається на спеціаль-
ному пленарному засіданні Конституційного Суду із скла-
ду суддів Конституційного Суду лише на один трирічний
строк таємним голосуванням. Він очолює Конституцій-
ний Суд та організовує його діяльність.
Розділ IV. Судова система
Голова Конституційного Суду має двох заступників, які
обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду
лише на один трирічний строк таємним голосуванням.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78