ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


На пiдставi наведеного судова колегiя Верховного Суду рi-
шення обласного суду скасувала, а справу, в частинi позову X
до аптеки про поновлення на роботi надiслала на новий розгляд.
У частинi зустрiчного позову аптеки про розiрвання трудового
договору з X. провадження в справi було закрито.
Розiрвання трудового договору в звязку з тим, що працiвнику
за станом здоровя протипоказано продовжувати виконання пе-
редбачених ним трудових обовязкiв, внаслiдок вiдмови його
вiд переведення на iншу роботу вiдповiдау п. 2 ст. 40 Кодексу
законiв про працю Украєни
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 24 листопада 1993 р.
(витяг) .
У травнi 1992 р. М. звернувся з позовом до малого пiд-
приумства "Металiст" НВО "iнтеграл" про поновлення на ро-
ботi та стягнення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
Позивач зазначав, що з 1 серпня 1991 р. вiн працював мон-
тажником на малому пiдприумствi "Металiст", виконуючи фак-
тично обовязки майстра. Наказом вiд 13 квiтня 1992 р. М.
було звiльнено за п. 2 ст. 40 КЗпП. Посилаючись на те, що
травму, внаслiдок якоє його визнали непридатним до виконання
трудових обовязкiв, вiн дiстав у. будiвельнiй органiзацiє, пра-
вонаступником якоє у мале пiдприумство, i що адмiнiстрацiя не
вжила заходiв для переведення його на iншу роботу або пра-
цевлаштування, не врахувала того, що вiн у удиним годуваль-
-30-
ником сiмє, мау трьох дiтей, М. просив поновити його на роботi
та задовольнити вимоги щодо оплати вимушеного прогулу.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Хмельницького обласного суду вiд
18 серпня 1993 р. М. вiдмовлено у позовi.
У касацiйнiй скарзi М., не погоджуючись з висновками суду
про законнiсть звiльнення, посилауться на те, що його доводи
суд належним чином не перевiрив, не придiлив уваги питанню
про можливiсть переведення його на iншу роботу, переквалi-
фiкацiє. Позивач вважау, що може працювати майстром, посада
якого у вiдповiдача у вакантною. М. вказуу також, що адмi-
нiстрацiя ставилась до нього упереджено, оскiльки вiн iнфор-
мував вiдповiднi органи про недолiки у фiнансовiй дiяльностi
будiвельноє органiзацiє. У касацiйнiй скарзi йдеться також про
незаконнiсть рiшення профспiлкового комiтету НВО "iнтег-
рал", яким дано згоду на його звiльнення.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що ка-
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав..
Встановлено, що М. з 1 серпня 1991 р. прийнятий на роботу
.на малому пiдприумствi "Металiст" монтажником сталевих i
залiзобетонних конструкцiй, а наказом вiд 13 квiтня 1992 р.
звiльнений за п. 2 ст. 40 КЗпП у звязку з неможливiстю за
станом здоровя виконувати єє. Вiд iншоє запропонованоє йому
роботи М. вiдмовився.
Судова колегiя обласного суду, вiдмовляючи М. у позовi,
послалась на те, що вiн не може працювати-, монтажником,
оскiльки ця робота повязана з перебуванням на висотi, бiля
рухомих механiзмiв, що йому протипоказано за станом
здоровя.
Зазначенi висновки суду пiдтвердженi даними стацiонарного
обстеження М. спецiалiстами. Так, з висновку судово-психi-
атричноє експертизи вiд 23 червня 1993 р. вбачауться, що у
позивача спостерiгаються залишковi явища черепно-мозковоє
травми, що дiстають вияв в поодиноких судорожних припадках
та психопатизацiє його особи.
Лiкарсько-трудовою експертною комiсiую М. визнано iнва-
лiдом третьоє групи з втратою професiйноє працездатностi. За
станом здоровя вiн не може виконувати роботу, повязану з
рухомими механiзмами, вiдкритим вогнем, висотою, електро-
установками.
Що ж до посади майстра, на яку претендуу позивач, то
згiдно з посадовою iнструкцiую особа, яка єє займау, мау кон-
тролювати хiд виконання монтажних робiт, єх вiдповiднiсть нор-
мативам, якiсть та виконувати iншi обовязки, -повязанi з пе-
ребуванням бiля рухомих механiзмiв, водойм, вогню, на висотi.
iнших посад, на зайняття яких мiг би погодитись позивач,
немау, оскiльки штат працiвникiв пiдприумства у нечисленним
М. запропонували працювати охоронником, однак вiн
вiдмовився
Посилання позивача на упереджене ставлення до нього ад-


мiнiстрапiє спростовуються вищенаведенями обставинами, якi
пiдтверджують, що звiльнення М. повязане з неможливiстю
його використання за станом здоровя на роботi, яку вiн вико-
нував ранiше.
Не можна погодитись i з доводами М. щодо порушення
порядку його звiльнення. З протоколу засiдання профспiлко-
вого комiтету НВО "iнтеграл" вiд 6 квiтня 1992 р., де ви-
рiшувалось питання про дачу згоди на його звiльнення, вба-
чауться, що йому була запропонована iнша робота, вiд якоє вiн
вiдмовився. Враховуючи стан його здоровя, профком дав згоду
на звiльнення М. правомочним складом.
Виходячи з наведеного, викладенi у касацiйнiй скарзi до-
води не можна визнати обгрунтованими.
З урахуванням викладених обставин судова колегiя Верхов-
ного Суду залишила постановлене рiшення без змiни.
При вирiшеннi позову про поновлення на роботi працiвника,
трудовий договiр з яким розiрвано за п. 2 ст. 40 Кодексу
законiв про працю Украєни на пiдставi результатiв атестацiє,
суд мау враховувати, що висновки атестацiйноє комiсiє щодо
квалiфiкацiє працiвника пiдлягають оцiнцi судом у сукупностi
з iншими доказами у справi
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 20 липня 1994 р.
(витяг)
У груднi 1992 р. С. предявив позов до Чернiгiвського
мiського виробничо-технiчного вiддiлу звязку про поновлення
на роботi та стягнення заробiтноє плати за час вимушеного
прогулу.
Позивач зазначав, що з квiтня 1963 р. вiн працював у
вiдповiдача електромонтером електропiдживлюючоє установки.
В жовтнi 1988р. йому було присвоуно пятий квалiфiкацiйний
розряд, а наказом вiд 17 листопада 1992 р. вiн був звiльнений
за п. 2 ст. 40 КЗпП на пiдставi невiдповiдностi займанiй посадi
внаслiдок недостатньоє квалiфiкацiє.
Посилаючись на те, що справжньою причиною його звiль-
нення було упереджене ставлення до нього адмiнiстрацiє, по-
зивач просив суд задовольнити його позов.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням Новозаводського районного суду вiд 10 лютого
1994 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє Чернi-
гiвського обласного суду вiд 15 березня 1994 р., у позовi
вiдмовлено.
Президiя обласного суду постановою вiд 29 квiтня 1994 р.
протест заступника прокурора Чернiгiвськоє областi залишила
без задоволення, а судовi рiшення - без змiни.


- 32 -
У протестi заступника Генерального прокурора Украєни
ставиться питання про скасування зазначених судових рiшень
i надiслання справи на новий розгляд.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, iцо про-
тест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдмовляючи у позовi, суд вважав доведеним, що позивач
внаслiдок недостатньоє квалiфiкацiє не вiдповiдау займанiй по-
садi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105