Позивач зазначав, що
5 березня 1992 р. вiн купив у Ц.-квартиру № ИЗ в будинку
ЖБК "Днiпровець". Рiшенням загальних зборiв членiв ЖБК
вiд 27 листопада 1991 р. ця квартира видiлена вiдповiдачцi, а
9 березня 1992 р. iа був виданий ордер на заселення цiує
квартири. Посилаючись на те, що вiн е власником квартири,
позивач просив суд задовольнити позов. -
i. предявила зустрiчний позов до Б. i Ц. про визнання
свiдоцтва про право на спадщину i договору купiвлi-продажу
квартири недiйсними. При цьому i. посилалась на те, що єй у
встановленому законом порядку рiшенням загальних зборiв
членiв ЖБК "Днiпровець" 27 листопада 1991 р. була видiлена
спiрна квартира, вона отримала ордер i вселилась у цю квар-
тиру. Вiдповiдач Ц. Мав право лише на пай свого батька в
цьому кооперативi, оскiлькиостаннiй до дня смертi не виплатив
повнiстю вартостi квартири i тому не став єє власником. В
такому разi Ц. не успадкував квартири, не став єє власником,
а отже не мав права єє продавати.
Рiшенням Ватутiнського районного суду - м. Киува вiд
25 лютого 1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє ко-
легiє в цивiльних справах Києвського мiського судувiд 14 липня
1993 р., позов Б. задоволене, а в зустрiчному позгiвi вiдмовлено.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
порушууться питання про скасування постановленого судом
рiшення та ухвали касацiйноє iнстанцiє та направлення справи
на новий розгляд.
Президiя Києвського мiського суду визнала, що протест
пiддягау задоволенню з таких пiдстав.
Задовольняючи позов Б. i вiдмовляючи в зустрiчному позовi,
суд послався на те, що Ц. успадкував квартиру i вправi,був П
продати. Судова колегiя мiського суду з цим погодилась. Проте
такi висновки зробленi без повного i всебiчного зясування дiй-
сних обставин справи. ,
Згiдно з чинним законодавством член ЖБК набувау права
власностi на надану йому квартиру, якщо вiн повнiстю внiс
пайовi внески.
. ; . . . -170-
Вiдповiдачка, заперечуючи проти позову i на пiдтвердження
своєх позовних вимог посилалась саме на те, що батько Ц. за
життя не виплатив повнiстю пайового внеску за квартиру. У
справi у довiдка ЖБК "Днiпровець" та висновок експерта, в
яких зазначено, що дiйсно на день смертi спадкодавця пайовi
Внески повнiстю виплаченi не буди. Свiдок Т. (бухгалтер ЖБК
"Днiпровець") також пiдтвердила, що на момент смертi батька
Ц. пай за квартиру не був повнiстю виплачений, його допла-
чував Ц, пiсля смертi батька.
Суд хе цих обставин достатньою мiрою не зясував i на-
лежноє оцiнки єм не дав, хоча вони мають iстотне значення
для правильного вирiшення справи.
У звязку з цим президiя Києвського мiського суду скасу-
вала судовi рiшення в справi i направила Й на новий розгляд.
При вирiшеннi спору про спадкування майна, що належало
колгоспному двору, слiд виходити з того, що за загальними
правилами спадкування спадщина на частку в цьому майнi
члена двору вiдкривауться, якщо його смерть мала мiсце пiсля
ЗО червня 1990 р, ..
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суву
Украєни вiд 20 липня 1994 р.
(витяг)
У березнi 1993 р. К. предявила позов до Б, про визнання
недiйсним свiдоцтва про право на .спадкування за законом, про
продовження строку на прийняття спадщини та про визнання
права власностi на спадкове майно.
Позивачка зазначала, що пiсля смертi П батька Н., яка
сталася 14 червня 1985 р., для неє вiдкрилась спадщина на
майно колгоспного двору вiдповiдно до вимог ст. 563 Цивiль-
ного кодексу. Мати вiдповiдача - Б.О. поселилась у цей двiр
з Н та батька дозволу тимчасово. Проте, коли 10 лютого 1992 р.
вона померла, нотарiальна контора неправильно видала вiд-
повiдачу свiдоцтво про право на спадщину за законом на майно
колгоспного двору.
Посилаючись на те, що пiсля смертi батька, який уi>
нам членом колгоспного двору, вiдкрилась спадщина на :
не двору майно, щодо якого вона та сестрине еi
першоє черги, К. просила суд про задоволення позi
Рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах
обласного суду вiд 2 червня 1994 р. в позовi
. . -171 - . . :1
В касацiйнiй скарзi К/просить скасувати рiшення судовоє
колегiє обласного суду i постановити нове рiшення на пiдставi
вимог, передбачених ст. 529 Цивiльного кодексу Украєни, по-
силаючись на те, що П батько Н. не перебував у зареустро-
ваному шлюбi з матiрю вiдповiдача - Б.О., а тому вона не
набула права на майно колгоспного двору пiсля його смертi, в
звязку з чим на спiрне майно повиннi поширюватись правила
ст. 563 Цивiльного кодексу.
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни визнала, що касацiйна скарга не пiдлягау задоволенню
з таких пiдстав. :
Судом встановлено, що господарство, головою якого був Н.,
було колгоспним двором. Позивачка е дочкою Н., який помер
15 "червня 1985 р. Мати вiдповiдача -Б.О. значилась членом
колгоспного двору в с. Щепель, але з 1977 р. фактично хила
без реустрацiє шлюбу з Н. i: була членом його двору, перевезла
сюди худобу, меблi, iнше майно, як член сiмє Н. вела з ним
спiльне господарство, працювала з 1979 р< по 1988 р, в колек-
тивному сiльськогосподарському пiдприумствi "Нива".
Зазначенi обставини пiдтверджуються поясненнями сторiн,
показаннями свiдкiв, виписками з погосподарських книг Єва-
ничiвськоє та Шеiiельськоє сiльських Рад, довiдками сiльсько-
господарських пiдприумств "Нива" i "Шепель" та. iншими до-
казами, яким суд дав оцiнку вiдповiдно до вимог статей 62,
203 ЦПК Украєни.
За таких обставин суд дiйшов правильного висновку про те,
що мати вiдповiдача Б.О. була членом колгоспного двору Н. i
пiсля його смертi спадщина в цьому дворi не вiдкривалась,
оскiльки вона залишилась в ньому останнiм членом. Тому не-
обгрунтованими у доводи скарги про те, що в даному випадку
повиннi застосовуватись правила ст. 13 Кодексу про шлюб та
сiмю Украєни, ст. 529 Цивiльного кодексу, а не ст. 563 остан-
нього, згiдно з якою на той час застосовувались загальнi по-
ложення про спадкування, якщо пiсля смертi члена колгоспного
двору iнших членiв двору не залишалось. Вирiшуючи спiр, суд
правильно взяв до уваги ст. 563 Цивiльного кодексу, оскiльки
майно двору належало на правi сумiсноє власностi його членам
Н. та Б.О. (ст. 120 Цивiльного кодексу). Коли ж Н. помер,
Б.О. на тих же пiдставах продовжувала володiти i користуватись
цим майном. Пiсля єє смертi вiдповiдач Б. у встановленому
порядку отримав свiдоцтво про право на спадкування за зако-
ном згаданого майна.
Враховуючи, що рiшення суду вiдповiдау встановленим об-
ставинам справи, вимогам закону, судова колегiя залишила його
без змiни. .
- 172- . ;-
Особа, до якоє перейшло за заповiтом право власностi на ча-
стку в спiльнiй власностi на жилий будинок, вправi вимагати
вiд iнших учасникiв спiльноi власностi на нього усунення пе-
решкод у користуваннi примiщеннями, що вiдiйшли до неє,
тому числi й виселення єх з цих примiщень
Постанова Пленуму Верховного Суду Украєни
вiд Зi сiчця 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
5 березня 1992 р. вiн купив у Ц.-квартиру № ИЗ в будинку
ЖБК "Днiпровець". Рiшенням загальних зборiв членiв ЖБК
вiд 27 листопада 1991 р. ця квартира видiлена вiдповiдачцi, а
9 березня 1992 р. iа був виданий ордер на заселення цiує
квартири. Посилаючись на те, що вiн е власником квартири,
позивач просив суд задовольнити позов. -
i. предявила зустрiчний позов до Б. i Ц. про визнання
свiдоцтва про право на спадщину i договору купiвлi-продажу
квартири недiйсними. При цьому i. посилалась на те, що єй у
встановленому законом порядку рiшенням загальних зборiв
членiв ЖБК "Днiпровець" 27 листопада 1991 р. була видiлена
спiрна квартира, вона отримала ордер i вселилась у цю квар-
тиру. Вiдповiдач Ц. Мав право лише на пай свого батька в
цьому кооперативi, оскiлькиостаннiй до дня смертi не виплатив
повнiстю вартостi квартири i тому не став єє власником. В
такому разi Ц. не успадкував квартири, не став єє власником,
а отже не мав права єє продавати.
Рiшенням Ватутiнського районного суду - м. Киува вiд
25 лютого 1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє ко-
легiє в цивiльних справах Києвського мiського судувiд 14 липня
1993 р., позов Б. задоволене, а в зустрiчному позгiвi вiдмовлено.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
порушууться питання про скасування постановленого судом
рiшення та ухвали касацiйноє iнстанцiє та направлення справи
на новий розгляд.
Президiя Києвського мiського суду визнала, що протест
пiддягау задоволенню з таких пiдстав.
Задовольняючи позов Б. i вiдмовляючи в зустрiчному позовi,
суд послався на те, що Ц. успадкував квартиру i вправi,був П
продати. Судова колегiя мiського суду з цим погодилась. Проте
такi висновки зробленi без повного i всебiчного зясування дiй-
сних обставин справи. ,
Згiдно з чинним законодавством член ЖБК набувау права
власностi на надану йому квартиру, якщо вiн повнiстю внiс
пайовi внески.
. ; . . . -170-
Вiдповiдачка, заперечуючи проти позову i на пiдтвердження
своєх позовних вимог посилалась саме на те, що батько Ц. за
життя не виплатив повнiстю пайового внеску за квартиру. У
справi у довiдка ЖБК "Днiпровець" та висновок експерта, в
яких зазначено, що дiйсно на день смертi спадкодавця пайовi
Внески повнiстю виплаченi не буди. Свiдок Т. (бухгалтер ЖБК
"Днiпровець") також пiдтвердила, що на момент смертi батька
Ц. пай за квартиру не був повнiстю виплачений, його допла-
чував Ц, пiсля смертi батька.
Суд хе цих обставин достатньою мiрою не зясував i на-
лежноє оцiнки єм не дав, хоча вони мають iстотне значення
для правильного вирiшення справи.
У звязку з цим президiя Києвського мiського суду скасу-
вала судовi рiшення в справi i направила Й на новий розгляд.
При вирiшеннi спору про спадкування майна, що належало
колгоспному двору, слiд виходити з того, що за загальними
правилами спадкування спадщина на частку в цьому майнi
члена двору вiдкривауться, якщо його смерть мала мiсце пiсля
ЗО червня 1990 р, ..
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суву
Украєни вiд 20 липня 1994 р.
(витяг)
У березнi 1993 р. К. предявила позов до Б, про визнання
недiйсним свiдоцтва про право на .спадкування за законом, про
продовження строку на прийняття спадщини та про визнання
права власностi на спадкове майно.
Позивачка зазначала, що пiсля смертi П батька Н., яка
сталася 14 червня 1985 р., для неє вiдкрилась спадщина на
майно колгоспного двору вiдповiдно до вимог ст. 563 Цивiль-
ного кодексу. Мати вiдповiдача - Б.О. поселилась у цей двiр
з Н та батька дозволу тимчасово. Проте, коли 10 лютого 1992 р.
вона померла, нотарiальна контора неправильно видала вiд-
повiдачу свiдоцтво про право на спадщину за законом на майно
колгоспного двору.
Посилаючись на те, що пiсля смертi батька, який уi>
нам членом колгоспного двору, вiдкрилась спадщина на :
не двору майно, щодо якого вона та сестрине еi
першоє черги, К. просила суд про задоволення позi
Рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах
обласного суду вiд 2 червня 1994 р. в позовi
. . -171 - . . :1
В касацiйнiй скарзi К/просить скасувати рiшення судовоє
колегiє обласного суду i постановити нове рiшення на пiдставi
вимог, передбачених ст. 529 Цивiльного кодексу Украєни, по-
силаючись на те, що П батько Н. не перебував у зареустро-
ваному шлюбi з матiрю вiдповiдача - Б.О., а тому вона не
набула права на майно колгоспного двору пiсля його смертi, в
звязку з чим на спiрне майно повиннi поширюватись правила
ст. 563 Цивiльного кодексу.
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни визнала, що касацiйна скарга не пiдлягау задоволенню
з таких пiдстав. :
Судом встановлено, що господарство, головою якого був Н.,
було колгоспним двором. Позивачка е дочкою Н., який помер
15 "червня 1985 р. Мати вiдповiдача -Б.О. значилась членом
колгоспного двору в с. Щепель, але з 1977 р. фактично хила
без реустрацiє шлюбу з Н. i: була членом його двору, перевезла
сюди худобу, меблi, iнше майно, як член сiмє Н. вела з ним
спiльне господарство, працювала з 1979 р< по 1988 р, в колек-
тивному сiльськогосподарському пiдприумствi "Нива".
Зазначенi обставини пiдтверджуються поясненнями сторiн,
показаннями свiдкiв, виписками з погосподарських книг Єва-
ничiвськоє та Шеiiельськоє сiльських Рад, довiдками сiльсько-
господарських пiдприумств "Нива" i "Шепель" та. iншими до-
казами, яким суд дав оцiнку вiдповiдно до вимог статей 62,
203 ЦПК Украєни.
За таких обставин суд дiйшов правильного висновку про те,
що мати вiдповiдача Б.О. була членом колгоспного двору Н. i
пiсля його смертi спадщина в цьому дворi не вiдкривалась,
оскiльки вона залишилась в ньому останнiм членом. Тому не-
обгрунтованими у доводи скарги про те, що в даному випадку
повиннi застосовуватись правила ст. 13 Кодексу про шлюб та
сiмю Украєни, ст. 529 Цивiльного кодексу, а не ст. 563 остан-
нього, згiдно з якою на той час застосовувались загальнi по-
ложення про спадкування, якщо пiсля смертi члена колгоспного
двору iнших членiв двору не залишалось. Вирiшуючи спiр, суд
правильно взяв до уваги ст. 563 Цивiльного кодексу, оскiльки
майно двору належало на правi сумiсноє власностi його членам
Н. та Б.О. (ст. 120 Цивiльного кодексу). Коли ж Н. помер,
Б.О. на тих же пiдставах продовжувала володiти i користуватись
цим майном. Пiсля єє смертi вiдповiдач Б. у встановленому
порядку отримав свiдоцтво про право на спадкування за зако-
ном згаданого майна.
Враховуючи, що рiшення суду вiдповiдау встановленим об-
ставинам справи, вимогам закону, судова колегiя залишила його
без змiни. .
- 172- . ;-
Особа, до якоє перейшло за заповiтом право власностi на ча-
стку в спiльнiй власностi на жилий будинок, вправi вимагати
вiд iнших учасникiв спiльноi власностi на нього усунення пе-
решкод у користуваннi примiщеннями, що вiдiйшли до неє,
тому числi й виселення єх з цих примiщень
Постанова Пленуму Верховного Суду Украєни
вiд Зi сiчця 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105