- :. . :. - - -
Рiшення суду скасоване
нем ст. 456
Умаяа судМ<ЛЧюМ№
урсяШ>ШШiа
(в и т я г)
К., який працював у Волочиському районному шляховому
вiддiлiтрактористом, загинув внаслiдок нещасного випадку.
Його дружина предявила позов до Волочиського районного
шляхового вiддiлу про вiдшкодування шкоди у звязку з втра-
тоюгодувальника. У позовi зазначалося, що вона та двое ма-
лолiтнiх дiтей перебували на його утриманнi.
Рiшенням Хмельницького обласного суду вiд ЗО грудня
1968 р. позовнi вимоги задоволенi.
В касацiйнiй скарзi вiдповiдач, оспорюючи судове рiшення,
посилався на те, що нещасний випадок з потерпiлим стався
внаслiдок його протиправних дiб i грубоє необережностi. Крiм
того, вiдповiдач зазначав, що позивачка не проживала разом
з потерпiлим, тому просив у позовi вiдмовити. . . .й:.
Касацiйна скарга пiдлягала задоволенню з таких пiдстМi|.
Вважаючи, що Волочиський районний шляховий вiддiл
бовязаний вiдшкодовувати шкоду позивачцi у звязку 9 i
гою годувальника, обласний суд послався на ст. 450 Цивi,
кодексу, яка передбачау вiдповiдальнiсть за шкоду, з
джерелом пiдвищеноє небезпеки. Проте з наведеним
не можна. Потерпiлий перебував з вiдпояiдачем
7 Бюл, законодавства, № 395 193
вiдносинах, тому суд при вирiшеннi спору мав керуватися ст.
456 Цивiльного кодексу, на пiдставi якоє органiзацiя зобовяза-
на вiдшкодувати шкоду потерпiлому, якщо таку заподiяно при
виконаннi ним трудових обовязкiв з вини цiує органiзацiє.
3 приуднаного до справи акта про розслiдування нещасного
випадку вбачауться, що 3 квiтня 1968 р. К.> будучи у нетве-
резому станi, взяв для особистих потреб закрiплений за ним
трактор i при переєздi дамби звалився у воду разом з трактором.
За таких обставин суду належало зясувати, в чому конк-
ретно полягала вина вiдповiдача у нещасному випадку. Однак
суд не зробив цього та не зажадав вiдповiдних доказiв, тому
не мав достатнiх пiдстав для задоволення позову позивачки:
З урахуванням наведеного рiшення обласного суду
пiдлягало скасуванню, а справа - направленню на новий роз-
гляд. При новому розглядi справи суду слiд зясувати, в чому
конкретно полягала вина вiдповiдача у нещасному випадку та
залежно вiд встановленого i вiдповiдно до вимог закону поста-
новити рiшення.
Тему судова колегiя Верховного Суду УРСР касацiйну
скаргу Волочиського районного шляхового вiддiлу задовольнила
частково. Рiшення обласного суду скасувала, а справу напра-
вила до того ж суду на новий розгляд.
Закон не передбачау можливостi звiльнення вiдповiдача пов-
нiстю вiд вiдшкодуваиня збиткiв з мотиву його матерiальноє
иеаабезиечеiйiюрi.";1,1;- , 111: .
Ухвала судове>колега в цивiльних -справах Верховного. Суду
УРСР вiд 5 березня 1964 р.
(витяг) > .
Судова колегiя Верховного Суду УРСР, розглянувши в су-
довому засiданнi протест заступника Голови Верховного Суду
на рiшення народного суду Центрально-Мiського району
м. Горлiвки вiд 27 лютого 1963 р, та ухвалу судовоє колегiє
Донецького обласного суду вiд 21 березня 1963 р. в справi за
позовом Н. до К. про вiдшкодування збиткiв у звязку з ка-
лiцтвом, встановила, що 21 квiтня 1957 р. вiдповiдач пострiлом
з мисливськоє рушницi заподiяв Н. тяжкi тiлеснi ушкодження,
внаслiдок чого юна втратила працездатнiсть на 60 процентiв.
Рiшенням народного суду Центрально-Мiського району
м. Горлiвки вiд 2 лiОТОГо 1962 р. з вiдповiдача стягнуто на єє
користь по 5 крб. щомiсяця на перiод з 1 сiчня по 1 вересня
1962 р. Пiсля цього вона пройшла повторний огляд у судово-
медичнiй експертизi, тому юову предявила позов про стягнен-
ня" збиткiв. - .; , 1 . ".1 .i i - .
Рiшенням народного суду Центрально-Мiського району
. , - Є94-
м. Горлiвки вiд 27 лютого 1963 р. у позовi вiдмовлено. Судова
колегiя Донецького обласного суду ухвалою вiд 21 березня
1963 р. рiшення народного суду залишила без змiни.
Протест щодо скасування цих судових рiшень та спряму-
вання справи на новий розгляд пiдлягав задоволенню з таких
пiдстав.. . . ..,
Вiдмовляючи у позовi, народний суд послався на те, що у
вiдповiдача .склалися тяжкi матерiальнi умови, тому вiн не може
вiдшкодувати вiдповiдачцi збиткiв. Крiм того, суд зазначив, що
позивачка одержуу пенсiю у розмiрi 23 крб., а єє чоловiк за-
робляу по 70 крб. ва мiсяць. Тахоi ж думки додержувалась i
судова колегiя обласного суду. .,-.". є-к,/. - ,
Проте з зазначеними мотивами погодить не можна. По-
зивачка ставила питання про стягнення з вiдповiдача збиткiв,
яких вона зазнала з 1 вересня 1963 р., тобто про покладення
на вiдповiдача обовязкiв, що виникли пiсля введення в дiю
Основ цивiльного; законодавства Союзу РСР i союзних респуб-
лiк. Ст. 93 цих Основ не передбачау можливостi повного звiль-
нення вiдповiдача вiд обовязку вiдшкодування збиткiв з мо-
тивiв матерiальноє незабезпеченостi, а також у звязку з за->.
безпеченiстю потерпiлого. Тому вказанi судом обставини про
майновий стан вiдповiдача могли бути лише пiдставою для
зменшення розмiру вiдшкодування збиткiв, а не для вiдмов-
лення в позовi. .
На пiдставi наведеного та керуючись Статтями 336 i 337
ЦПК, судова колегiя Верховного Суду УРСР протест заступ-
ника Голови Верховного Суду задовольнила., Рiшення народ-
ного суду Центрально-Мiського району м. Горлiвки i ухвалу
судовоє колегiє Донецького обласного суду скасувала, а справу
направила до народного суду на новий розгляд в iншому складi
суддiв. -
Постановивши рiшення i
ного з його вини о>єу>ог<
його варткть, суд вйходм> >в|<эдг ст. 453 Цтеєльного кодексу
про спосiб вiЦтiкодуицi штоди, тому у президiТ обласного
суду не було пiдстав для скасування цього рiшення
Ухвала судовоє колега а цивiльних справах Верховного Суду
УРСРвiд 29 листопада i9<9 р.
(витяг) , , "
Подружжя Ю. i К. предявили позов до Н. про вiдшiєа
дування шкоди. Позивачi зазначали, що вiдповiдач, """
Це питаний з 1 сiчня 1964 р. регулюуться ст.
кодексу.
: -195- . : .-.
належним йому автомобiлем в нетверезому станi, ворушив пра-
вила дорожнього руху i зiткнувся з належним К. автомобiлем,
яким за довiренiстю керував Ю. Пiд час аварiє Ю. та його
дружинi заподiяно тiлеснi ушкодження, внаслiдок чого вони
стали тимчасово непрацездатними, а кузов належного К. авто-
мобiля вартiстю 2118 крб. став непридатнимi поновленню не
пiддягав. Пiсля аварiє остаточна вартiсть автомобiля визначена
в 6038 крб. Посилаючись на .те, що вiдповiдач вiдмовився вiд-
шкодувати заподiяну шкоду, подружжя Ю. просили стягнути
на єх користь втрачений заробiток, а- К. просив стягнути з
вiдповiдача вартiсть автомобiля - 6038 крб., а йому передати
пошкоджений автомобiль. ,
- Вiшенням Котовського районного народного суду Одеськоє
областi позови подружжя Ю. та К. задоволене в повному обсязi.
В касацiйному порядку справа не розглядалася. Президiя
Одеського обласного суду рiшення в частиш стягнення з вiд-
повiдача 6038 крб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
Рiшення суду скасоване
нем ст. 456
Умаяа судМ<ЛЧюМ№
урсяШ>ШШiа
(в и т я г)
К., який працював у Волочиському районному шляховому
вiддiлiтрактористом, загинув внаслiдок нещасного випадку.
Його дружина предявила позов до Волочиського районного
шляхового вiддiлу про вiдшкодування шкоди у звязку з втра-
тоюгодувальника. У позовi зазначалося, що вона та двое ма-
лолiтнiх дiтей перебували на його утриманнi.
Рiшенням Хмельницького обласного суду вiд ЗО грудня
1968 р. позовнi вимоги задоволенi.
В касацiйнiй скарзi вiдповiдач, оспорюючи судове рiшення,
посилався на те, що нещасний випадок з потерпiлим стався
внаслiдок його протиправних дiб i грубоє необережностi. Крiм
того, вiдповiдач зазначав, що позивачка не проживала разом
з потерпiлим, тому просив у позовi вiдмовити. . . .й:.
Касацiйна скарга пiдлягала задоволенню з таких пiдстМi|.
Вважаючи, що Волочиський районний шляховий вiддiл
бовязаний вiдшкодовувати шкоду позивачцi у звязку 9 i
гою годувальника, обласний суд послався на ст. 450 Цивi,
кодексу, яка передбачау вiдповiдальнiсть за шкоду, з
джерелом пiдвищеноє небезпеки. Проте з наведеним
не можна. Потерпiлий перебував з вiдпояiдачем
7 Бюл, законодавства, № 395 193
вiдносинах, тому суд при вирiшеннi спору мав керуватися ст.
456 Цивiльного кодексу, на пiдставi якоє органiзацiя зобовяза-
на вiдшкодувати шкоду потерпiлому, якщо таку заподiяно при
виконаннi ним трудових обовязкiв з вини цiує органiзацiє.
3 приуднаного до справи акта про розслiдування нещасного
випадку вбачауться, що 3 квiтня 1968 р. К.> будучи у нетве-
резому станi, взяв для особистих потреб закрiплений за ним
трактор i при переєздi дамби звалився у воду разом з трактором.
За таких обставин суду належало зясувати, в чому конк-
ретно полягала вина вiдповiдача у нещасному випадку. Однак
суд не зробив цього та не зажадав вiдповiдних доказiв, тому
не мав достатнiх пiдстав для задоволення позову позивачки:
З урахуванням наведеного рiшення обласного суду
пiдлягало скасуванню, а справа - направленню на новий роз-
гляд. При новому розглядi справи суду слiд зясувати, в чому
конкретно полягала вина вiдповiдача у нещасному випадку та
залежно вiд встановленого i вiдповiдно до вимог закону поста-
новити рiшення.
Тему судова колегiя Верховного Суду УРСР касацiйну
скаргу Волочиського районного шляхового вiддiлу задовольнила
частково. Рiшення обласного суду скасувала, а справу напра-
вила до того ж суду на новий розгляд.
Закон не передбачау можливостi звiльнення вiдповiдача пов-
нiстю вiд вiдшкодуваиня збиткiв з мотиву його матерiальноє
иеаабезиечеiйiюрi.";1,1;- , 111: .
Ухвала судове>колега в цивiльних -справах Верховного. Суду
УРСР вiд 5 березня 1964 р.
(витяг) > .
Судова колегiя Верховного Суду УРСР, розглянувши в су-
довому засiданнi протест заступника Голови Верховного Суду
на рiшення народного суду Центрально-Мiського району
м. Горлiвки вiд 27 лютого 1963 р, та ухвалу судовоє колегiє
Донецького обласного суду вiд 21 березня 1963 р. в справi за
позовом Н. до К. про вiдшкодування збиткiв у звязку з ка-
лiцтвом, встановила, що 21 квiтня 1957 р. вiдповiдач пострiлом
з мисливськоє рушницi заподiяв Н. тяжкi тiлеснi ушкодження,
внаслiдок чого юна втратила працездатнiсть на 60 процентiв.
Рiшенням народного суду Центрально-Мiського району
м. Горлiвки вiд 2 лiОТОГо 1962 р. з вiдповiдача стягнуто на єє
користь по 5 крб. щомiсяця на перiод з 1 сiчня по 1 вересня
1962 р. Пiсля цього вона пройшла повторний огляд у судово-
медичнiй експертизi, тому юову предявила позов про стягнен-
ня" збиткiв. - .; , 1 . ".1 .i i - .
Рiшенням народного суду Центрально-Мiського району
. , - Є94-
м. Горлiвки вiд 27 лютого 1963 р. у позовi вiдмовлено. Судова
колегiя Донецького обласного суду ухвалою вiд 21 березня
1963 р. рiшення народного суду залишила без змiни.
Протест щодо скасування цих судових рiшень та спряму-
вання справи на новий розгляд пiдлягав задоволенню з таких
пiдстав.. . . ..,
Вiдмовляючи у позовi, народний суд послався на те, що у
вiдповiдача .склалися тяжкi матерiальнi умови, тому вiн не може
вiдшкодувати вiдповiдачцi збиткiв. Крiм того, суд зазначив, що
позивачка одержуу пенсiю у розмiрi 23 крб., а єє чоловiк за-
робляу по 70 крб. ва мiсяць. Тахоi ж думки додержувалась i
судова колегiя обласного суду. .,-.". є-к,/. - ,
Проте з зазначеними мотивами погодить не можна. По-
зивачка ставила питання про стягнення з вiдповiдача збиткiв,
яких вона зазнала з 1 вересня 1963 р., тобто про покладення
на вiдповiдача обовязкiв, що виникли пiсля введення в дiю
Основ цивiльного; законодавства Союзу РСР i союзних респуб-
лiк. Ст. 93 цих Основ не передбачау можливостi повного звiль-
нення вiдповiдача вiд обовязку вiдшкодування збиткiв з мо-
тивiв матерiальноє незабезпеченостi, а також у звязку з за->.
безпеченiстю потерпiлого. Тому вказанi судом обставини про
майновий стан вiдповiдача могли бути лише пiдставою для
зменшення розмiру вiдшкодування збиткiв, а не для вiдмов-
лення в позовi. .
На пiдставi наведеного та керуючись Статтями 336 i 337
ЦПК, судова колегiя Верховного Суду УРСР протест заступ-
ника Голови Верховного Суду задовольнила., Рiшення народ-
ного суду Центрально-Мiського району м. Горлiвки i ухвалу
судовоє колегiє Донецького обласного суду скасувала, а справу
направила до народного суду на новий розгляд в iншому складi
суддiв. -
Постановивши рiшення i
ного з його вини о>єу>ог<
його варткть, суд вйходм> >в|<эдг ст. 453 Цтеєльного кодексу
про спосiб вiЦтiкодуицi штоди, тому у президiТ обласного
суду не було пiдстав для скасування цього рiшення
Ухвала судовоє колега а цивiльних справах Верховного Суду
УРСРвiд 29 листопада i9<9 р.
(витяг) , , "
Подружжя Ю. i К. предявили позов до Н. про вiдшiєа
дування шкоди. Позивачi зазначали, що вiдповiдач, """
Це питаний з 1 сiчня 1964 р. регулюуться ст.
кодексу.
: -195- . : .-.
належним йому автомобiлем в нетверезому станi, ворушив пра-
вила дорожнього руху i зiткнувся з належним К. автомобiлем,
яким за довiренiстю керував Ю. Пiд час аварiє Ю. та його
дружинi заподiяно тiлеснi ушкодження, внаслiдок чого вони
стали тимчасово непрацездатними, а кузов належного К. авто-
мобiля вартiстю 2118 крб. став непридатнимi поновленню не
пiддягав. Пiсля аварiє остаточна вартiсть автомобiля визначена
в 6038 крб. Посилаючись на .те, що вiдповiдач вiдмовився вiд-
шкодувати заподiяну шкоду, подружжя Ю. просили стягнути
на єх користь втрачений заробiток, а- К. просив стягнути з
вiдповiдача вартiсть автомобiля - 6038 крб., а йому передати
пошкоджений автомобiль. ,
- Вiшенням Котовського районного народного суду Одеськоє
областi позови подружжя Ю. та К. задоволене в повному обсязi.
В касацiйному порядку справа не розглядалася. Президiя
Одеського обласного суду рiшення в частиш стягнення з вiд-
повiдача 6038 крб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105