i ухвалу судовоє колегiє Херсонського
обласного суду вiд 16 грудня 1974 р. скасувати i провадження
в справi закрити.
Питання про знесення самовiльно зведеного будинку або фун-
даменту для нього не пiдвiдомче судовi
Постанова президiє Ровенськогв обласного еуду
вiд 23 квiтня 1969 р.
(витяг)
У серпнi 1968 р. виконком Острозькоє районноє Ради де-
путатiв трудящих предявив позов до М. про Знесення будинку.
Позивач зазначав, що в травнi 1968 р. вiдповiдач самовiльно
почав зводити жилий будинок у с. Вiльбiвному. Незважаючи
на неодноразову заборону виконкому Вiльбiвненськоє сiльради,
вiдповiдач продовжував будiвництво. Виконком Острозькоє рай-
онноє Ради депутатiв трудящих рiшенням вiд 15 травня 1968 р.
зобовязав вiдповiдача знести збудоване. Проте останнiй рi-
шення не виконав, у звязку з чим на нього накладено штраф
у сумi 10 крб. , : _
Рiшенням народного суду Острозького району вiд 12 верес"
- 221 -
ня 1968 р. збудований М. фундамент вилучено -i передано
сiльськiй Радi с. Вiльбiвного. Ухвалою Ровенського обласного
суду вiд 14 жовтня 1968 р. рiшенн суду залишено без змiни.
У протестi заступник Голови Верховного Суду У РСР про-
сить судовi рiшення скасувати, а провадженняв справi закрити.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. _У позовнiй
заявi виконком i його представник у судовому засiданнi про-
сили суд постановити рiшення про примусове знесення вiд-
повiдачем початого будiвництва будинку. Проте вiдповiдно до
ст. 105 Цивiльного кодексу суд не мiг розглядати такого позову,
оскiльки питання про знесення збудованого М. фундаменту мау
вирiшувати виконком. Рiшення про знесення фундаменту було
винесено виконкомом Острозькоє районноє Ради депутатiв тру-
дящих 15 травня 1968 р.. i його необхiдно тiльки виконати.
Народний суд не повинен був приймати такоє справи до
свого провадження, оскiльки даний спiр не пiдвiдомчий судовi.
Незважаючи на допущену народним судом помилку, облас-
ний суд без достатнiх пiдстав залишив його рiшення без змiни.
Президiя Ровенського обласного суду постановила: протест
заступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити. Рi-
шення народного суду Острозького району вiд 12 вересня
1968 р. i ухвалу Ровенського обласного суду вiд 14 жовтня
скасувати, а провадження- в справi закрити. /
Суд приймав вiдмову вiд позову про безоплатне вилучення
будинку за ст. 105 Цивiльного кодексу, якщо вона заявлена
на пiдставi рiшення виконкому мiсцевоє Ради народних де-
путатiв
Ухвала судова, колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 19 квiтня 1978 р.
(витяг)
У сiчнi 1976 р. виконком Печорськоє, районноє Ради народ-
ник- депутатiв м. Киува предявив позов до Г.С. .i В.С. про
безоплатне вилучення будинку. Позивач зазначав, що власни-
ком будинку за договором купiвлi-продажу вiд 18 березня
1971 р. була Г.С. На час купiвлi домоволодiння складалось з
жилого одноповерхового будинку з двох кiмнат площею 18 i
14,1 кв. N. кухнi, коридора, веранди,кладовки та надвiрних
будiвель; 22 травня 1971 р. Г.С. вступила в шлюб з В.С., i
пiсля цього будинок перебудували. На мiсцi придбаного було
збудовано двоповерховий .будинок з чотирьох кiмнат, кухнi,
коридора. Сарай також перебудовано в жилий будинок з двох
кiмнат, коридора, кладовки.
- 222-
Рiшенням райвиконкому вiд 26 сiчня 1976 р. прибудови до
першого будинку узаконенi, а вiдносно другого будинку поста-
новлено предявити позов про його безоплатне вилучення.
Ухвалою Печорського районного народного суду м. Киува
вiд 18 жовтня 1976 р. провадження в справi закрито в звязку
з вiдмовою позивача вiд позову. . .
Постановою президiє Києвського мiського суду вiд 24 грудня
1974 р; протест прокурора м. Киува на ухвалу народного суду
залишено без задоволення.:
Заступником Прокурора УРСР внесено аналогiчний протест
до судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
в якому ставиться питаная про скасування зазначених судових
рiшень i направлення справи на новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав: Як уже за-
значалося, з приводу вилучення у вiдповiдачiв будинку на пiд-
ставi ст, 105 Цивiльного кодексу вiдбулося 26 сiчня 1976 р.
рiшення виконкому Печерсьноє районноє Ради народних депу-
татiв м. Киува. Дане рiшення не скасоване, i виконком .не
приймав нового рiшення про вiдмову вiд позову про безоплатне
вилучення будинку.
Провадження в справi судом закрите згйно з листом про
це голови райвиконкому. Однак голова виконкому не право-
мочний одноособове вирiшувати питання, вiднесеш до компе-
тенцiє виконкому як колегiального органу Ради народних де-
путатiв. Тому вiдповiдно до вимог ст. 103 ЦПК суд у даному
випадку не мiг прийняти вiдмову вiд позову i закривати про-
вадження в справi.
Виходячи з наведеного, судова колегiя Верховного Суду
УРСР ухвалила: протест заступника. Прокурора УРСР задо-
вольнити. Ухвалу Печорського районного народного суду
м. Киува вiд 18 жовтня 1976 р. i постанову президiє Києвського
мiського народного суду вiд 24 грудня 1976 р. скасувати, а
справу направити народному судовi на новий розгляд.
, " i1- У,,,,..:!..1 ;є.У -.,-
Вiдмова прокурора вiд предявленого ним позову не позбавляу
особу, iнтересiв якоє це стосууться, права вимагати розгляду
справи по сугi
Ухвала судове> колегiє в цивiльних управах Верховного Суду
УРСР вiд 16 квiтня 1967 р. <
(в и т я г)
Прокурор Бiлоподського-рааяу--Дугансько[_ обдiасєi
предявив позов вштересах спадкоумшвМ.К. i Я.К, до А. 1
Т.К. про визнання недiйсним договору дарування будинку.
223 -
Прокурор зазначав, що Ф.К. проживав з дружиною та доч-
кою Т.К. у будинку.-налеiсвйнуодрухинi КА>дка померла
у 1950 р. Цей будинбкєиЗi липня 1962 р. подавуваддрухинi
та дочцi вiд другогсг шлюбу. Посилаючись на те, що договiр
дарування будинкуукладено з порупкяшям, вимог закону (но-
тарiально не посвiдчений) тащоєласнiнкомдьогобудинку була
К.К., а не дарувальник, прокурор просив визнати цей договiр
дарування недiйсним.
А.К. предъявила позов до М.К. про визнання недiйсним
свiдоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що но-
тарiальна контора незаконно видала вiдповiдачам свiдоцтво про
право на спадщину, до складу якоє входитьбудинок, оскiльки
вiн тепер належить й та дочцi.
Ухвалою Луганського обласного суду вiд 10 березня 1967 р.
провадження в справi за позовом прокурора про визнання не-
дiйсним договору дарування будинку закрито, а справу за ио-
зовом А.К. i Т.Я. про визнання недiйсним свiдоцтва про право
на спадщину слуханням вiдкладено.
У своєй скарзi М.К. просить ухвалу обласного суду скасу-
вати, а справу надiслати для розгляду по сутi. Його скарга
вiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Закриваючи проваджен-
ня в частиш предявлення позову прокурором в iнтересах М.К.
i Я., обласний суд послався на те, що прокурор вiдмовився вiд
позову i що така вiдмова не суперечить вимогам закону та не
порушуу будь-чиєх прав i охоронюваних законом iнтересiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
обласного суду вiд 16 грудня 1974 р. скасувати i провадження
в справi закрити.
Питання про знесення самовiльно зведеного будинку або фун-
даменту для нього не пiдвiдомче судовi
Постанова президiє Ровенськогв обласного еуду
вiд 23 квiтня 1969 р.
(витяг)
У серпнi 1968 р. виконком Острозькоє районноє Ради де-
путатiв трудящих предявив позов до М. про Знесення будинку.
Позивач зазначав, що в травнi 1968 р. вiдповiдач самовiльно
почав зводити жилий будинок у с. Вiльбiвному. Незважаючи
на неодноразову заборону виконкому Вiльбiвненськоє сiльради,
вiдповiдач продовжував будiвництво. Виконком Острозькоє рай-
онноє Ради депутатiв трудящих рiшенням вiд 15 травня 1968 р.
зобовязав вiдповiдача знести збудоване. Проте останнiй рi-
шення не виконав, у звязку з чим на нього накладено штраф
у сумi 10 крб. , : _
Рiшенням народного суду Острозького району вiд 12 верес"
- 221 -
ня 1968 р. збудований М. фундамент вилучено -i передано
сiльськiй Радi с. Вiльбiвного. Ухвалою Ровенського обласного
суду вiд 14 жовтня 1968 р. рiшенн суду залишено без змiни.
У протестi заступник Голови Верховного Суду У РСР про-
сить судовi рiшення скасувати, а провадженняв справi закрити.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. _У позовнiй
заявi виконком i його представник у судовому засiданнi про-
сили суд постановити рiшення про примусове знесення вiд-
повiдачем початого будiвництва будинку. Проте вiдповiдно до
ст. 105 Цивiльного кодексу суд не мiг розглядати такого позову,
оскiльки питання про знесення збудованого М. фундаменту мау
вирiшувати виконком. Рiшення про знесення фундаменту було
винесено виконкомом Острозькоє районноє Ради депутатiв тру-
дящих 15 травня 1968 р.. i його необхiдно тiльки виконати.
Народний суд не повинен був приймати такоє справи до
свого провадження, оскiльки даний спiр не пiдвiдомчий судовi.
Незважаючи на допущену народним судом помилку, облас-
ний суд без достатнiх пiдстав залишив його рiшення без змiни.
Президiя Ровенського обласного суду постановила: протест
заступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити. Рi-
шення народного суду Острозького району вiд 12 вересня
1968 р. i ухвалу Ровенського обласного суду вiд 14 жовтня
скасувати, а провадження- в справi закрити. /
Суд приймав вiдмову вiд позову про безоплатне вилучення
будинку за ст. 105 Цивiльного кодексу, якщо вона заявлена
на пiдставi рiшення виконкому мiсцевоє Ради народних де-
путатiв
Ухвала судова, колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 19 квiтня 1978 р.
(витяг)
У сiчнi 1976 р. виконком Печорськоє, районноє Ради народ-
ник- депутатiв м. Киува предявив позов до Г.С. .i В.С. про
безоплатне вилучення будинку. Позивач зазначав, що власни-
ком будинку за договором купiвлi-продажу вiд 18 березня
1971 р. була Г.С. На час купiвлi домоволодiння складалось з
жилого одноповерхового будинку з двох кiмнат площею 18 i
14,1 кв. N. кухнi, коридора, веранди,кладовки та надвiрних
будiвель; 22 травня 1971 р. Г.С. вступила в шлюб з В.С., i
пiсля цього будинок перебудували. На мiсцi придбаного було
збудовано двоповерховий .будинок з чотирьох кiмнат, кухнi,
коридора. Сарай також перебудовано в жилий будинок з двох
кiмнат, коридора, кладовки.
- 222-
Рiшенням райвиконкому вiд 26 сiчня 1976 р. прибудови до
першого будинку узаконенi, а вiдносно другого будинку поста-
новлено предявити позов про його безоплатне вилучення.
Ухвалою Печорського районного народного суду м. Киува
вiд 18 жовтня 1976 р. провадження в справi закрито в звязку
з вiдмовою позивача вiд позову. . .
Постановою президiє Києвського мiського суду вiд 24 грудня
1974 р; протест прокурора м. Киува на ухвалу народного суду
залишено без задоволення.:
Заступником Прокурора УРСР внесено аналогiчний протест
до судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
в якому ставиться питаная про скасування зазначених судових
рiшень i направлення справи на новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав: Як уже за-
значалося, з приводу вилучення у вiдповiдачiв будинку на пiд-
ставi ст, 105 Цивiльного кодексу вiдбулося 26 сiчня 1976 р.
рiшення виконкому Печерсьноє районноє Ради народних депу-
татiв м. Киува. Дане рiшення не скасоване, i виконком .не
приймав нового рiшення про вiдмову вiд позову про безоплатне
вилучення будинку.
Провадження в справi судом закрите згйно з листом про
це голови райвиконкому. Однак голова виконкому не право-
мочний одноособове вирiшувати питання, вiднесеш до компе-
тенцiє виконкому як колегiального органу Ради народних де-
путатiв. Тому вiдповiдно до вимог ст. 103 ЦПК суд у даному
випадку не мiг прийняти вiдмову вiд позову i закривати про-
вадження в справi.
Виходячи з наведеного, судова колегiя Верховного Суду
УРСР ухвалила: протест заступника. Прокурора УРСР задо-
вольнити. Ухвалу Печорського районного народного суду
м. Киува вiд 18 жовтня 1976 р. i постанову президiє Києвського
мiського народного суду вiд 24 грудня 1976 р. скасувати, а
справу направити народному судовi на новий розгляд.
, " i1- У,,,,..:!..1 ;є.У -.,-
Вiдмова прокурора вiд предявленого ним позову не позбавляу
особу, iнтересiв якоє це стосууться, права вимагати розгляду
справи по сугi
Ухвала судове> колегiє в цивiльних управах Верховного Суду
УРСР вiд 16 квiтня 1967 р. <
(в и т я г)
Прокурор Бiлоподського-рааяу--Дугансько[_ обдiасєi
предявив позов вштересах спадкоумшвМ.К. i Я.К, до А. 1
Т.К. про визнання недiйсним договору дарування будинку.
223 -
Прокурор зазначав, що Ф.К. проживав з дружиною та доч-
кою Т.К. у будинку.-налеiсвйнуодрухинi КА>дка померла
у 1950 р. Цей будинбкєиЗi липня 1962 р. подавуваддрухинi
та дочцi вiд другогсг шлюбу. Посилаючись на те, що договiр
дарування будинкуукладено з порупкяшям, вимог закону (но-
тарiально не посвiдчений) тащоєласнiнкомдьогобудинку була
К.К., а не дарувальник, прокурор просив визнати цей договiр
дарування недiйсним.
А.К. предъявила позов до М.К. про визнання недiйсним
свiдоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що но-
тарiальна контора незаконно видала вiдповiдачам свiдоцтво про
право на спадщину, до складу якоє входитьбудинок, оскiльки
вiн тепер належить й та дочцi.
Ухвалою Луганського обласного суду вiд 10 березня 1967 р.
провадження в справi за позовом прокурора про визнання не-
дiйсним договору дарування будинку закрито, а справу за ио-
зовом А.К. i Т.Я. про визнання недiйсним свiдоцтва про право
на спадщину слуханням вiдкладено.
У своєй скарзi М.К. просить ухвалу обласного суду скасу-
вати, а справу надiслати для розгляду по сутi. Його скарга
вiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Закриваючи проваджен-
ня в частиш предявлення позову прокурором в iнтересах М.К.
i Я., обласний суд послався на те, що прокурор вiдмовився вiд
позову i що така вiдмова не суперечить вимогам закону та не
порушуу будь-чиєх прав i охоронюваних законом iнтересiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105