ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Рiшенням судовоє колегiє Полтавського -обласного суду вiд
березня 1992 р. позов задоволене. Постановлено поновити
па роботi i стягнути на його користь з фабрики 4306 крб.
юбiтноє плати за час вимушеного прогулу.
У касацiйнiй скарзi вiдповiдач просить скасувати судове
iсiiпя, посилаючись на те, що колегiя обласного суду нео-
iуптовано дiйшла висновку, що мiж позивачем та адмiнiс-
iцiг.ю не уло досягнуто угоди про розiрвання трудового
онору за угодою сторiн, оскiльки позивач написав заяву про
Лi.пення за власним бажанням без вiдпрацювання, а
(iнiстрацiя проти цього не заперечувала i тут же видала
ЕЛЗ.
Касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
Вiдповiдно до п. 1 ст. 36 КЗпП угода сторiн у самостiйною
ставок) для розiрвання трудового договору, яка вiдрiзняуться
розiрвання трудового договору з iнiцiативи працiвника i з
- 11 -
ст. 493 цього Кодексу пiльг i компенсацiй не вiдповiдау фак-
тичним обставинам спору. З вивченого судом штатного розк-
ладу видно, що при плановiй чисельностi 12 водiєв фактично
єх працюу лише 10. Тому скорочення кiлькостi водiєв, про що
позивач зазначав у скарзi, насправдi не було.
Враховуючи, що рiшення суду вiдповiдау матерiалам справи
i вимогам п. 6 ст. 36 КЗпП, судова колегiя Верховного Суду
залишила його без змiни.
Вiдповiдно до п. 2 ст. 36 Кодексу законiв про працю Украєни
трудовий договiр, укладений на визначений строк, припиня-
уться пiсля закiнчення цього строку, крiм випадкiв, коли тру-
довi вiдносини фактично тривають й далi i жодна з сторiн не
поставила вимогу про єх припинення
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду}
Украєни вiд 15 квiтня 1992 р. \
(витяг)
Л. працював в сумському виробничому обуднаннi "Хiм-
пром" з 1972 р.
Наказом вiд 7 травня 1988 р. вiн був переведений на посаду
оператора котельноє "на час декретноє вiдпустки К.", а наказом
вiд 11 березня 1991 р. звiльнений з роботи за п. 2 ст. 36
КЗпП - в звязку з закiнченням строку трудового договору.
Вважаючи звiльнення незаконним i посилаючись на те, що
проведено воно з метою звiльнитися вiд нього як вiд небажаного
працiвника, без надання iншоє роботи, в квiтнi 1991 р. Л. подав
до суду позовну заяву, в якiй просив поновити його на роботi
та стягнути з обуднання "Хiмпром" заробiтну плату за час
вимушеного прогулу.
Рiшенням Зарiчного районного народного суду м. Сум вiд
10 травня 1991 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє
Сумського обласного суду вiд 17 липня 1991 р., в позовi вiд-
мовлено.
Протест в. о. прокурора Сумськоє областi про скасування
судових рiшень постановою президiє Сумського обласного суду
вiд 27 сiчня 1992 р. залишений без задоволення.
У протестi заступника Генерального прокурора ставиться
питання про скасування всiх постановлених у справi рiшень
передачу й" на новий розгляд з тих пiдстав, що жодна з судовиз
iнстанцiй не звернула уваги на те, що позивач був переведеннi
на роботу оператором котельноє лише ,на час вiдпустки К. пi
- 14 -
Гiтностi i родах. У подальшому ж єй була надана вiдпустка
iншоє пiдстави - по догляду за дитиною. Вiдпустка по ва-
Гностi i родах у К. закiнчилась 21 липня 1988 р. Позивач
продовжував працювати. Тому його трудовий договiр транс-
рмувався в договiр, укладений на невизначений строк, у
язку з чим у адмiнiстрацiє обуднання не було достатнiх
(став для його розiрвання за п. 2 ст. 36 КЗпП.
Суди не взяли до уваги й те, що в перiод роботи оператором
эивач був звiльнений з iнiцiативи адмiнiстрацiє i поновлений
роботi рiшенням суду без зазначення строку трудового до-
К>ру, що, на думку прокурора, також свiдчить про наявнiсть
паленого з ним трудового договору на невизначений строк.
Крiм того, при звiльненнi адмiнiстрацiя обуднання не вжила
[одiв щодо надання Л. попереднього мiсця роботи.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що про-
iт не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдповiдно до ст. 23 КЗпП, яка дiяла на час звiльнення Л.
"Яюти, трудовi договори могли укладатись на невизначений
Ж, на визначений строк не бiльше трьох рокiв i на час
Внання певноє роботи.
Згiдно з цiую нормою строковий трудовий договiр в зазна-
IX межах мiг укладатись, зокрема, для замiщення вiдсут-
1 тривалий час працiвника, за яким вiдповiдно до чинного
иодавства зберiгауться-мiсце роботи на час його вiдсутностi,
му числi i на перiод вiдпустки працiвницi по вагiтностi,
К i догляду за дитиною.
|к розяснив Пленум Верховного Суду Украєни в п. 13
"нови вiд ЗО березня 1984 р. "Про деякi питання застосу-
судами Кодексу законiв про працю Украєни", при по-
ннi вiдсутнього працiвника трудовi вiдносини з прийнятим
Кого замiщення працiвником припиняються в звязку з
<енням обумовленого строку.
матерiалiв справи вбачауться, що позивач був переведений
"угу оператором котельноє для замiщення вiдсутнього опе-
К., якiй з 2 квiтня 1988 р. була надана вiдпустка по
стi i родах. В наказi вiд 7 травня 1988 р. зазначалось,
переводиться "на час декретноє вiдпустки К." Однак це
ачас, що з позивачем був укладений трудовий договiр
Ма перiод вiдпустки К. по вагiтностi i родах.
|iне трудове законодавство передбачау надання жiнкам
Вк по вагiтностi i родах, по догляду за дитиною (ст. 179
|i не мiстить такого термiна, як "декретна вiдпустка".
нi у справi докази свiдчать про те, що 7 травня 1988 р.
Цивачем i адмiнiстрацiую обуднання був укладений тру-
договiр саме на весь час вiдсутностi К.
i" пiдтвердили допитанi в судовому засiданнi свiдки В. -
Ник директора обуднання по кадрах, К.В. - начальник
Його цеху, майстри змiни та по експлуатацiє котлiв С.,
iн. Цi особи показали, що пiд переведенням на час
~оє вiдпустки i вони i позивач розумiли переведення на
весь час вiдсутностi К., тобто до остаточного повернення Єi з 1
вiдпустки, повязаноє з народженням дитини: вiдпустки по ва-
гiтностi i родах, по догляду за дитиною.
Цих обставин фактично не оспорював i сам позивач. Проти
переведення на посаду оператора на таких умовах вiн не за-
перечував, на- наказi i в особовому листку по облiку кадрiв
своєм пiдписом пiдтвердив згоду про це. тдине, що його непо-
коєло в той час i про що вiн зазначив в позовнiй заявi i говорив
в судi, це тимчасовий характер роботи. З цього приводу вiн
звертався до адмiнiстрацiє, а 29 сiчня 1990 р., тобто тодi, коли
такоє потреби не було б, якби вiн вважав себе не тимчасовим
працiвником, написав заяву про надання йому постiйноє роботи.
Все це свiдчить про те, що пiдстав для визнання Л. постiй-
ним працiвником пiсля закiнчення вiдпустки К. по вагiтностi
i родах немау.
Приуднанi до протесту виписки з наказiв справдi свiдчать
про те, що К. тричi надавались вiдпустки по догляду за дити-
ною. Однак у даному разi вони нiяк не впливають на строк
дiє трудового договору, укладеного з позивачем. Законодавство
про працю не виключау можливостi укладення трудового до-
говору -для замiщення працiвницi на весь час передбачених для
неє законом вiдпусток у звязку з народженням дитини, в тому
числi i при-вищезазначеному порядку єх надання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105