i зобовязання позивача передати йому по-.
шкоджений автомобiль скасувала i справу в цiй частинi напра-
вила на новий розгляд. При новому розглядi справи
Анавьiвський районний народний суд, з яким погодилася судова
колегiя Одеського обласного суду, стягнув з Н. на користь К.
2118 крб. i витрати, повязанi з проведенням експертизи, всього
2317 крб.
Судова колегiя Верховного Суду УРСР задовольнила про-
тест заступника Голови Верховного Суду, скасувала постанову
Президiє Одеського обласного суду та наступнi судовi рiшення
i залишала в силi рiшення Котовського районного народного
суду, вказавши в ухвалi на таке.
Судом встановлено, що вироком суду Н. визнаний винним
i засуджений за вчинення автоаварiє до позбавлення валi з
Вiдстрочкою виконання вироку. Проте нiяких заходiв до вiд-
шкодування заподiяноє злочинними дiями шкоди вiн не вживав.
Згiдно зi ст. 453 Цивiльного кодексу, присуджуючи вiд-
шкодування шкоди, суд вiдповiдно до обставин справи зобо-
вязуу особу, винну в заподiяннi шкоди, вiдшкодувати єє в на-
турi (надати рiч того ж роду i якостi, виправити єє тощо) або
повнiстю вiдшкодувати збитки. . , .
Вирiшуючи даний спiр, суд погодився," з урахуванням кон-
кретних обставин справи (неможливостi поновити пошкоджений
вiдповiдачем автомобiль), з вимогами позивача про повне вiд-
шкодування заподiяно! шкоди i стягнув на його користь вар-
тiсть автомобiля, зобовязавши передати його вiдповiдачевi. Ос-
таннiй з таким рiшенням погодився i не оскаржив його в ка-
сацiйному порядку.
Скасувавша не рiшення, президiя обласного суду, а також
народний СУД. прiуя>уєотаг К. при новому розглядi справи
вартiсть пошкодженого кузова, не врахували, що такий спосiб
фактично не вiдшкодовуу заподiяноє шкоди, оскiльки позивач
позбавлений можливостi поновити автомобiль, i тому. таке вирi-
шення спору не можна визвати правильним. " :
196
- Достатнiх, пiдстав для скасувавау i>шенвх суяу у пре
. обласного суду не було, томг<]здов]яМв<
УРСР скасувала тактаноиу щрйд!3"1"1
судовi рiшення-i залишила в аiййаiiиii
суду.. \.- 1 -1:- - - . 111i
Наявнiсть постанови слiдчих органiв про/вiдсутнiсть Складу
злочину у водiєв транспортних засобiв, що зiткнулись, не звiль-
няу суд, який розглядау позов про вiдшкодування шкоди,
заподiяноi транспортному засобу, вiд обовязку перевiрити
доходи- сторони щодо порушення правил дорожнього руху
заподiювачем шкоди
Постанова президiє Тернопiльського обласного суду
ви9.22 липня 1991 р.
(в ц т я. г) . л"
Д. предявив позов до В. про стягнення 1124 крб. Позивач
зазначав, що внаслiдок зiткнення належного йому автомобiля .
ВАЗ-2101, яким керував його зять Т., iавтомобiля ЗАЗ--968,
належного вiдповiдачу, яким керував останнiй, пошкоджено
його, позивача, автомобiль. Збитки становлять 1124 крб. По-
силаючись на це, кiн просив зобовязати вiдповiдача
вiдшкодувати єх. .- , . : i. .>
Справа судом розглядалась неодноразово.
Останнiм рiшенням Тернопiльського, мiського народного су-
ду, залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє Тер-
нопiльського обласного суду, в позовi вiдмовлено.
Президiя Тернопiльського обласного суду, задовольняючи
протест заступника Голови Верховного Суду Украєни, у пост>- ; ;
новi про скасування зазначених, судових рiшень i направдеаааiг
справи на новий розгляд вказала на таке. - 1
При вiдмовленнi у позовi суд, виходячи з постанова слiдфЕ "єiй
органiв про вiдмову в порушеннi кримiнальноє справи за iйi,;;;i є,
сутнiстю в дiях водiєв складу злочину, послався на те, що < Є: ;
позивач, нi вiдповiдач не допустили порушення правил дiфваi;.i
нього руху, аварiя трапилась через складнi погоднi умови: Я>
мокрий снiг, дорога була мокрою. Оскiльки вини сторiн
встановлено, кожназ них не повинна вiдшкодовувати зба
iншiй. , .: \ . ; \" й
Проте цей висновок зроблено без всебiчного зяс
сних обставин справи i належноє оцiнки доказiв.
Вiдповiдно до ст. 15 ЦПК наявнiсть постанови.
ганiв про вiдсутнiсть у дiях водiєв складу злочину
суд, що розглядау справу про дивiльно-иг -
дiй, вiд обовязку вжити всiх передбачених
всебiчного, повного i обуктивного зясування дiйсних обставин
справи, прав i обовязкiв сторiн.
Допитаний судом свiдок А. (працiвник iгiлiпи) показав, що
на своуму автомобiлi вiн рухався на вiдстанi 80--90 м за ав-
томобiлем вiдповiдача i бачив, як на спуску автомобiль остан-
нього стало заносити, вiв ве справився з управлiнням i став
виєжджати на зустрiчну полосу руху. Назустрiч єхав Т., який,
намагаючись уникнути зiткнення, вiдвертав автомобiль вправо,
але воно в звязку з виєздом позивача на зустрiчну полосу
вiдбулось. Свiдок вважав, що це трапилось тому, що вiдповiдач
не був досвiдченим водiум. Вiдхиляючи показання свiдка А.,
суд послався на те, що вiн не е очевидцем цiує транспортноє
подiє. Однак це не вiдповiдау дiйсним обставинам Справи.
Правильнiсть постанови слiдчих органiв про вiдмову в по-
рушеннi кримiнальноє справи, якою суд обгрунтував висновок
про вiдсутнiсть вини вiдповiдача, викликау сумнiв. У постановi
зазначено, що В., рухаючись в складних дорожнiх умовах,
допустив виєзд на зустрiчну полосу руху, що i у причиною
автоаварп. Пункт 9.6 Правил дорожнього руху зобовязуу водiя
вжити всiх заходiв для уникнення аварiє, знизити швидкiсть
аж до зупинення транспортного засобу. Невжиття таких заходiв
е порушенням правил дорожнього руху.
З врахуванням цього суду необхiдно було перед вiдповiдник
прокурором поставити питання про перевiрку правильностi вис-
новкiв слiдчих органiв. Судова, колегiя обласного суду не звер-
нула уваги на зазначене i залишила рiшення без змiна. За
таких обставин слiд було бiльш повно i всебiчно зясувати об-
ставини даноє дорожньоє подiє.
Згiдно з розясненнями Пленуму Верховного Суду Украєни,
даними у а, 9 постанови № 6 вiд. 27 березня 1992 р. "Про
практику розгляду судами "справ за позовами про вiдшкоду-
вання шкоди" (iз змiнами, внесеними постановами Пленуму
вiд 8 липня 1994 р. № 7 та вiд ЗО вересня 1994 р. № 11), у
тому разi, коли на час виконання рiшення про вiдшкодування
шкоди, виправлення пошкодження за одержанi за рiшенням
кошти, збiльшились цiни на майно або роботи, на придбання
чи проведення яких воно було присуджено, потерпiлий з цих
пiдстав може заявити додатковi вимоги до особи, вiдповiдаль-
ноє за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання
проводилося пiсля збiльшення цiн i тарифiв
Ухвала судова ков в <них справах Верховного Суду
УiфДкйiЗЗ.iййяЙйиЙ1.: 1 , ;..
.(ви-лг\,.,/\у.:\..-- .. ..
Л. предявила позов до С. про вiдшкодування шкоди. По-
зивачка вказувала, що вироком Євано-Франкiвського мiського
- єй -
суду вiд 12 травня 1992 р. С. визнано винним i засуджено за
ч. 2 ст. 140 гаi ч. З ст. 140 КК i стягнуто з нього на єє користь
131650 крб. на вiдшкодування збиткiв, спричинених внаслiдок
викрадення належноєєй автомашини ВАЗ-21063.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
шкоджений автомобiль скасувала i справу в цiй частинi напра-
вила на новий розгляд. При новому розглядi справи
Анавьiвський районний народний суд, з яким погодилася судова
колегiя Одеського обласного суду, стягнув з Н. на користь К.
2118 крб. i витрати, повязанi з проведенням експертизи, всього
2317 крб.
Судова колегiя Верховного Суду УРСР задовольнила про-
тест заступника Голови Верховного Суду, скасувала постанову
Президiє Одеського обласного суду та наступнi судовi рiшення
i залишала в силi рiшення Котовського районного народного
суду, вказавши в ухвалi на таке.
Судом встановлено, що вироком суду Н. визнаний винним
i засуджений за вчинення автоаварiє до позбавлення валi з
Вiдстрочкою виконання вироку. Проте нiяких заходiв до вiд-
шкодування заподiяноє злочинними дiями шкоди вiн не вживав.
Згiдно зi ст. 453 Цивiльного кодексу, присуджуючи вiд-
шкодування шкоди, суд вiдповiдно до обставин справи зобо-
вязуу особу, винну в заподiяннi шкоди, вiдшкодувати єє в на-
турi (надати рiч того ж роду i якостi, виправити єє тощо) або
повнiстю вiдшкодувати збитки. . , .
Вирiшуючи даний спiр, суд погодився," з урахуванням кон-
кретних обставин справи (неможливостi поновити пошкоджений
вiдповiдачем автомобiль), з вимогами позивача про повне вiд-
шкодування заподiяно! шкоди i стягнув на його користь вар-
тiсть автомобiля, зобовязавши передати його вiдповiдачевi. Ос-
таннiй з таким рiшенням погодився i не оскаржив його в ка-
сацiйному порядку.
Скасувавша не рiшення, президiя обласного суду, а також
народний СУД. прiуя>уєотаг К. при новому розглядi справи
вартiсть пошкодженого кузова, не врахували, що такий спосiб
фактично не вiдшкодовуу заподiяноє шкоди, оскiльки позивач
позбавлений можливостi поновити автомобiль, i тому. таке вирi-
шення спору не можна визвати правильним. " :
196
- Достатнiх, пiдстав для скасувавау i>шенвх суяу у пре
. обласного суду не було, томг<]здов]яМв<
УРСР скасувала тактаноиу щрйд!3"1"1
судовi рiшення-i залишила в аiййаiiиii
суду.. \.- 1 -1:- - - . 111i
Наявнiсть постанови слiдчих органiв про/вiдсутнiсть Складу
злочину у водiєв транспортних засобiв, що зiткнулись, не звiль-
няу суд, який розглядау позов про вiдшкодування шкоди,
заподiяноi транспортному засобу, вiд обовязку перевiрити
доходи- сторони щодо порушення правил дорожнього руху
заподiювачем шкоди
Постанова президiє Тернопiльського обласного суду
ви9.22 липня 1991 р.
(в ц т я. г) . л"
Д. предявив позов до В. про стягнення 1124 крб. Позивач
зазначав, що внаслiдок зiткнення належного йому автомобiля .
ВАЗ-2101, яким керував його зять Т., iавтомобiля ЗАЗ--968,
належного вiдповiдачу, яким керував останнiй, пошкоджено
його, позивача, автомобiль. Збитки становлять 1124 крб. По-
силаючись на це, кiн просив зобовязати вiдповiдача
вiдшкодувати єх. .- , . : i. .>
Справа судом розглядалась неодноразово.
Останнiм рiшенням Тернопiльського, мiського народного су-
ду, залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє Тер-
нопiльського обласного суду, в позовi вiдмовлено.
Президiя Тернопiльського обласного суду, задовольняючи
протест заступника Голови Верховного Суду Украєни, у пост>- ; ;
новi про скасування зазначених, судових рiшень i направдеаааiг
справи на новий розгляд вказала на таке. - 1
При вiдмовленнi у позовi суд, виходячи з постанова слiдфЕ "єiй
органiв про вiдмову в порушеннi кримiнальноє справи за iйi,;;;i є,
сутнiстю в дiях водiєв складу злочину, послався на те, що < Є: ;
позивач, нi вiдповiдач не допустили порушення правил дiфваi;.i
нього руху, аварiя трапилась через складнi погоднi умови: Я>
мокрий снiг, дорога була мокрою. Оскiльки вини сторiн
встановлено, кожназ них не повинна вiдшкодовувати зба
iншiй. , .: \ . ; \" й
Проте цей висновок зроблено без всебiчного зяс
сних обставин справи i належноє оцiнки доказiв.
Вiдповiдно до ст. 15 ЦПК наявнiсть постанови.
ганiв про вiдсутнiсть у дiях водiєв складу злочину
суд, що розглядау справу про дивiльно-иг -
дiй, вiд обовязку вжити всiх передбачених
всебiчного, повного i обуктивного зясування дiйсних обставин
справи, прав i обовязкiв сторiн.
Допитаний судом свiдок А. (працiвник iгiлiпи) показав, що
на своуму автомобiлi вiн рухався на вiдстанi 80--90 м за ав-
томобiлем вiдповiдача i бачив, як на спуску автомобiль остан-
нього стало заносити, вiв ве справився з управлiнням i став
виєжджати на зустрiчну полосу руху. Назустрiч єхав Т., який,
намагаючись уникнути зiткнення, вiдвертав автомобiль вправо,
але воно в звязку з виєздом позивача на зустрiчну полосу
вiдбулось. Свiдок вважав, що це трапилось тому, що вiдповiдач
не був досвiдченим водiум. Вiдхиляючи показання свiдка А.,
суд послався на те, що вiн не е очевидцем цiує транспортноє
подiє. Однак це не вiдповiдау дiйсним обставинам Справи.
Правильнiсть постанови слiдчих органiв про вiдмову в по-
рушеннi кримiнальноє справи, якою суд обгрунтував висновок
про вiдсутнiсть вини вiдповiдача, викликау сумнiв. У постановi
зазначено, що В., рухаючись в складних дорожнiх умовах,
допустив виєзд на зустрiчну полосу руху, що i у причиною
автоаварп. Пункт 9.6 Правил дорожнього руху зобовязуу водiя
вжити всiх заходiв для уникнення аварiє, знизити швидкiсть
аж до зупинення транспортного засобу. Невжиття таких заходiв
е порушенням правил дорожнього руху.
З врахуванням цього суду необхiдно було перед вiдповiдник
прокурором поставити питання про перевiрку правильностi вис-
новкiв слiдчих органiв. Судова, колегiя обласного суду не звер-
нула уваги на зазначене i залишила рiшення без змiна. За
таких обставин слiд було бiльш повно i всебiчно зясувати об-
ставини даноє дорожньоє подiє.
Згiдно з розясненнями Пленуму Верховного Суду Украєни,
даними у а, 9 постанови № 6 вiд. 27 березня 1992 р. "Про
практику розгляду судами "справ за позовами про вiдшкоду-
вання шкоди" (iз змiнами, внесеними постановами Пленуму
вiд 8 липня 1994 р. № 7 та вiд ЗО вересня 1994 р. № 11), у
тому разi, коли на час виконання рiшення про вiдшкодування
шкоди, виправлення пошкодження за одержанi за рiшенням
кошти, збiльшились цiни на майно або роботи, на придбання
чи проведення яких воно було присуджено, потерпiлий з цих
пiдстав може заявити додатковi вимоги до особи, вiдповiдаль-
ноє за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання
проводилося пiсля збiльшення цiн i тарифiв
Ухвала судова ков в <них справах Верховного Суду
УiфДкйiЗЗ.iййяЙйиЙ1.: 1 , ;..
.(ви-лг\,.,/\у.:\..-- .. ..
Л. предявила позов до С. про вiдшкодування шкоди. По-
зивачка вказувала, що вироком Євано-Франкiвського мiського
- єй -
суду вiд 12 травня 1992 р. С. визнано винним i засуджено за
ч. 2 ст. 140 гаi ч. З ст. 140 КК i стягнуто з нього на єє користь
131650 крб. на вiдшкодування збиткiв, спричинених внаслiдок
викрадення належноєєй автомашини ВАЗ-21063.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105