ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

iнвалiди мають
374
право на вiдшкодування i у тому разi, коли єх фактична iнвалiднiсть була
юридичне оформлена пiсля смертi потерпiлого. Зберiгауться це право та-
кож за дружиною померлого у випадку реустрацiє нового шлюбу. За дiть-
ми право на одержання вiдшкодування зберiгауться i при усиновленнi єх
у майбутньому або коли в майбутньому до досягнення зазначеного вiку
вони стали iнвалiдами;
(Пiдпункт "б" пункту 20 в редакцiє Постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни № 7 вiд 08.07.94)
в) право на одержання вiдшкодування у зв'язку з втратою годувальни-
ка виникау i у тому разi, коли останнiй помер внаслiдок одержаноє трав-
ми (що пiдтверджено висновком лiкарськоє експертизи) через деякий пе-
рiод пiсля призначення суми вiдшкодування або встановлення групи
iнвалiдностi у зв'язку з даним калiцтвом. У цьому випадку розмiр вiдшко-
дування кожному утриманцю визначауться на загальних пiдставах вихо-
дячи iз середньомiсячного заробiтку годувальника до калiцтва;
г) непрацездатнi члени сiм'є загиблого, якi мали самостiйний заробi-
ток або одержували пенсiю на час його смертi, можуть бути визнанi утри-
манцями потерпiлого, якщо частка заробiтку останнього, що припадала
на кожного з них, була основним i постiйним джерелом єх iснування. Роз-
мiр вiдшкодування у зв'язку з втратою годувальника у цих випадках ви-
значауться з його заробiтку без врахування заробiтку або пенсiє, що одер-
жували зазначенi особи.
21. Роз'яснити судам, що непрацездатним особам, якi знаходились на
утриманнi померлого i мають право на вiдшкодування у зв'язку з його
смертю, вiдшкодування визначауться у розмiрi середньомiсячного заро-
бiтку померлого (при одночаснiй смертi годувальникiв, якi разом єх утри-
мували, - в розмiрi загальноє суми заробiтку померлих) за вiдрахуванням
частки, що припадала на нього самого i працездатних осiб, якi знаходи-
лись на його утриманнi, але не мають права на вiдшкодування шкоди.
Сума заробiтку, що припадау на утриманцiв, дiлиться на єх кiлькiсть i
з одержаноє частки у випадках, передбачених статтями 457, 461 ЦК, вiд-
раховууться пенсiя у зв'язку з втратою годувальника (або вiдповiдна час-
тина пенсiє, призначеноє на всiх утриманцiв); у разi ушкодження здоров'я
з виконанням потерпiлим трудових обов'язкiв - пенсiя залiку не пiдлягау.
Неповнолiтнi дiти, на утримання яких потерпiлий виплачував або був зо-
бов'язаний виплачувати алiменти, вважаються такими, що перебували на
його утриманнi.
(Абзац другий пункту 21 в редакцiє Постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни № 7 вiд 08.07.94)
Непрацездатним особам, якi не знаходились на його утриманнi, але
мали право на вiдшкодування, його розмiр визначауться сумами, що стя-
гувались за рiшенням суду (за заявою потерпiлого), а при єх вiдсутностi -
встановлюуться судом з врахуванням матерiального стану непрацездат-
ностi осiб i можливостi потерпiлого до смертi надавати єм допомогу
(статтi 33,89,90,97 КпШС) з вiдрахуванням пенсiє у зв'язку з втратою го-
дувальника.
(Абзац третiй пункту 21 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою
Пленуму Верховного Суду Украєни № 7 вiд 08.07.94)
Якщо право на вiдшкодування одночасно мають непрацездатнi особи,
якi перебували, i тi, що не перебували на утриманнi померлого, то спо-
375
чатку визначауться розмiр вiдшкодування для осiб, якi не перебували на
утриманнi померлого, пiсля чого визначауться розмiр вiдшкодування для
решти непрацездатних вiдповiдно до абзацу першого цього пункту.
При визначеннi у випадках, передбачених статтями 457, 461 ЦК, роз-
мiру вiдшкодування шкоди непрацездатним утриманцям загиблого за-
лiку пiдлягау лише пенсiя у зв'язку з смертю годувальника. Якщо цi осо-
би одержували ранiше пенсiю з iнших пiдстав в меншому розмiрi i
обрали пенсiю, призначену у зв'язку зi смертю годувальника, залiку пiд-
лягау лише частина пенсiє, що перевищуу ту, що непрацездатний одержу-
вав ранiше. Заробiток i iншi доходи (алiменти, будь-яка матерiальна до-
помога i т. iн.), якi мау особа, що одержуу вiдшкодування iз зазначених
пiдстав, залiку не пiдлягають.
21-1. При вирiшеннi позовiв про стягнення одноразовоє допомоги у
зв'язку з ушкодженням здоров'я судам слiд мати на увазi, що:
а) одноразова допомога виплачууться потерпiлому, а у разi смертi по-
терпiлого - його сiм'є, якщо ушкодження здоров'я було пов'язане з вико-
нанням потерпiлим трудових обов'язкiв, мало мiсце (або вперше встанов-
лена стiйка втрата працездатностi) пiсля вступу в дiю Закону Украєни
"Про охорону працi" (з 24 листопада 1992 року) i заподiяне з вини влас-
ника;
б) потерпiлий мау право на одноразову допомогу незалежно вiд того,
сталою чи тимчасовою була втрата його працездатностi та чи була вста-
новлена йому певна група iнвалiдностi;
в) у разi смертi потерпiлого його сiм'я i утриманцi мають право на
одноразову допомогу i у тих випадках, коли до смертi потерпiлий одер-
жав разову допомогу, якщо смерть знаходилась у причинному зв'язку з
калiцтвом чи професiйним захворюванням, вiдповiдальним за якi е
власник;
г) розмiр одноразовоє допомоги визначауться колективним догово-
ром, однак вiн не може бути меншим для потерпiлого, якому вiдповiдно
до медичного висновку встановлена стiйка втрата працездатностi, суми,
визначеноє з розрахунку його середньомiсячного заробiтку за кожний
процент втрати ним професiйноє працездатностi: для сiм'є потерпiлого -
п'ятирiчного заробiтку на сiм'ю i, крiм того, не менш однорiчного заро-
бiтку потерпiлого на кожного утриманця та його дитину, що народилась
пiсля його смертi. Середнiй заробiток визначауться вiдповiдно до Пра-
вил, а якщо тарифною угодою або колективним договором встановлено
бiльш пiльговий порядок його визначення, застосовууться цей порядок;
д) у тих випадках, коли ушкодження здоров'я мало мiсце не лише з ви-
ни власника, а й внаслiдок винного невиконання потерпiлим вимог нор-
мативних актiв з охорони працi, розмiр одноразовоє допомоги може бути
зменшено у порядку, визначеному трудовим колективом, але не бiльше
як на 50 процентiв. У цих межах залежно вiд встановлених обставин iз
зазначених пiдстав розмiр одноразовоє допомоги може бути зменшено
судом.
У разi спору суд вирiшуу це питання з врахуванням встановлених об-
ставин, але не може при зменшеннi з цих пiдстав розмiру одноразовоє до-
помоги вийти за зазначенi межi.
(Постанову доповнено пунктом 21-1 згiдно з Постановою Пленуму
Верховного Суду Украєни Лв 7 вiд 08.07.94)
376
25. Виходячи з вимог ст. 143 ЦПК суддя пiсля прийняття позовноє за-
яви зобов'язаний провести всi необхiднi дiє для забезпечення своучасного
й правильного вирiшення справи, зокрема, залежно вiд характеру остан-
ньоє роз'яснити сторонам необхiднiсть подати (сприяти в цьому): акти чи
iншi докази, що пiдтверджують заподiяння шкоди майну, реальний роз-
мiр цiує шкоди i не одержаних у зв'язку з єє заподiянням доходiв;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148