;
2. Вiдповiдно до пункту 2 наведеного вище принципу 16 початковий розгляд на-
глядовим органом рiшення про госпiталiзацiю або тримання пацiунта в психiатрич-
ному закладi у примусовому порядку проводиться в максимально короткий термiн
пiсля прийняття такого рiшення i мау здiйснюватися за спрощеними i прискореними
процедурами, передбаченими у внутрiшньодержавному законодавствi.
3. Наглядовий орган перiодично, через розумнi промiжки часу, визначенi внут-
рiшньодержавним законодавством, розглядау випадки примусовоє госпiталiзацiє.
4. Пацiунт, госпiталiзований у примусовому порядку, може через розумнi
промiжки часу, визначенi внутрiшньодержавним законодавством, звертатися до
наглядового органу з клопотанням про виписку або одержання статусу пацiунта,
госпiталiзованого в добровiльному порядку.
5. Пiд час кожного перегляду наглядовий орган повинен з'ясувати, чи задо-
вольняються як i ранiше критерiє примусовоє госпiталiзацiє, викладенi в пунктi i
наведеного видiе принципу 16 i, якщо нi, пацiунт мау бути виписаний як госпiта-
лiзований у примусовому порядку.
6. Якщо в будь-який час фахiвець, який працюу в областi психiатрiє, вiдпо-
вiдальний за дану справу, переконауться, що умови тримання особи в якостi па-
цiунта, госпiталiзованого у примусовому порядку, бiльше не задовольняються,
вiн вiддау розпорядження про виписку даноє особи як пацiунта, госпiталiзованого
у примусовому порядку.
7. Пацiунт, або його особистий представник, або будь-яка заiнтересована осо-
ба мають право оскаржити до вищестоящого суду рiшення про госпiталiзацiю
хворого або про його тримання в психiатричному закладi.
Принцип 18
Процедурнi гарантiє
1. Пацiунт мау право вибирати i призначати адвоката для представництва па-
цiунта як такого, включаючи представництво в ходi будь-якоє процедури розгляду
скарги або апеляцiє. Якщо пацiунт не забезпечуу самостiйно такi послуги, адвокат
призначауться пацiунту безкоштовно остiльки, оскiльки даний пацiунт не мау до-
статнiх коштiв для оплати його послуг.
2. Пацiунт також мас право в разi потреби користуватися послугами перекла-
дача. Коли такi послуги необхiднi i пацiунт не може забезпечити єх, вони надають-
ся пацiунту безкоштовно остiльки, оскiльки пацiунт не мау достатнiх коштiв для
оплати цих послуг.
3. Пацiунт i адвокат пацiунта можуть запросити i представити пiд час будь-якого
слухання незалежний психiатричний висновок i будь-якi iншi висновки, а також
письмовi й уснi докази, що стосуються справи i е прийнятними.
4. Копiє iсторiє хвороби пацiунта i будь-якi доповiдi та документи, що пiдляга-
ють поданню, вручаються пацiунту або адвокату пацiунта, за винятком особливих
випадкiв, коли встановлено, що розкриття конкретноє iнформацiє пацiунту заподiу
серйозну шкоду здоров'ю пацiунта або поставить пiд загрозу безпеку iнших осiб.
Вiдповiдно до внутрiшньодержавного законодавства будь-який документ, пода-
ний пацiунту, мау бути, коли це можна зробити конфiденцiйно, вручений особис-
тому представнику й адвокату пацiунта. У разi, коли будь-яка частина якогось до-
кумента не представляуться пацiунту, пацiунт або адвокат пацiунта, якщо такий у,
60
п..-i'сгляну-;; в судовому порядку.
'". iiацiєкт та особистий представник i адвокат пацiунта мають право бути
присутнiми на будь-якому слуханнi, брати участь у ньому i бути заслуханими.
6. Якщо пацiунт, або особистий представник, або адвокат пацiунта просить,
щоб при слуханi;; його справiє була iiрис>тiiя певна особа, ,-i.iна особа допускауть-
ся на слухання, якщо не встановлено, що єє присутнiсть може заподiяти серйозну
пкоду здоров'ю па'.iiскта або поставити пiд загрозу безпеку iнших осiб.
7. Будь-яке рiшення г.рс те, чи буде слухання або його частина вiдкритим або
закритим i чи буде про нього повiдомлено громадськостi, повинно прийматися з
урахуванням побажань самого пацiунта, необхiдностi поваги права пацiунта й iн-
ших осiб на усамiтнення i необхiдностi запобiгання серйознiй шкодi здоров'ю па-
цiунта або ризику для безпеки iнших осiб.
8. Рiшення, прийняте за пiдсумками слухання, i його мотиви викладаються у
письмовiй формi. Копiє видаються пацiунту й особистому представнику й адвокату
пацiунта. При ухваленнi рiшення про тс, чи буде рiшення опублiковане цiлком або
частково, варто повнiстю враховувати побажання самого пацiунта, необхiднiсть до-
тримання таумницi його приватного життя i приватного життя iнших осiб, заiнтере-
сованiсть громадськостi у вiдкритому чиненнi правосуддя i необхiднiсть запобiгання
серйознiй шкодi здоров'ю пацiунта або ризику дтя безпеки iнших осiб.
Принцип 19
Доступ до iнформацiє
i. Патент (термiн, що у даному принципi охоплюу також колишнiх пацiунтiв)
мау право на доступ до iнформацiє щодо нього, яка мiститься в iсторiє хвороби, що
ведеться психiатричним закладом. Це право може обмежуватися з метою запо-
бiгання серйознiй шкод. здоров'ю пацiунта i ризику для безпеки iнших осiб. Вiд-
повiдно до внутрiшньодержавного законодавства будь-яка така iнформацiя, не
надана пацiунту, мау бути, коли це можна зробити конфiденцiйно, повiдомлена
особистому представнику й адвокату пацiунта. У разi коли будь-яка така iнформа-
цiя не повiдомляуться пацiунту, пацiунт або адвокат пацiунта, якщо такий у, по-
вiдомляуться про неповiдомлення цiує iнформацiє i його причини, i цс рiшення мо-
же бути переглянуто в судовому порядку.
2. Будь-якi письмовi зауваження пацiунта, або його особистого представника,
або його адвоката можуть за єхнiм проханням заноситися до iсторiє хвороби па-
цiунта.
Принцип 20
Кримiнальнi злочинцi
1. Даний принцип застосовууться до осiб, якi вiдбувають термiн тюремного
ув'язнення за вчинення кримiнальних злочинiв, або до осiб, якi iншим способом
пiддаються затриманню ь ходi судового розгляду або розслiдування, порушеного
проти них за обвинуваченням у вчиненнi кримiна.iiьк.д-о злочину, i якi, як уста-
новлено. страждають психiчним захворюва^.нчм або, як передбачауться, можуть
страждати таким захворюванням.
2. Цi особи повиннi одержувати найкр.,.^-' психiатричну допомогу, як це пе-
редбачено Е принципi i. вик..аденому вище. Гiоложення даного принципу засто-
совууться до них у наєєбiльш повному обсязi тiльки з таким обмеженим числом
змiн i виняткiв, як: необхiднi за дочих обставин. Жс-анi з таких змiн або виняткiв
не повиннi завдавати шкодч правам цих осiб вiдповiдно до документiв, перелiче-
них у пунктi 5 принципу 1.
3. Положення внутрiшньодержавного законодавства можуть уповноважувати
суд або iншiй компетентний орган на основi компетентного i незалежного медич-
ного висновку виносити рiшення про помiщення таких осiб до психiатричного за-
кладу.
61
4. Лiкування осiб, яким поставлено дiагноз про психiчне захвормвоч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148
2. Вiдповiдно до пункту 2 наведеного вище принципу 16 початковий розгляд на-
глядовим органом рiшення про госпiталiзацiю або тримання пацiунта в психiатрич-
ному закладi у примусовому порядку проводиться в максимально короткий термiн
пiсля прийняття такого рiшення i мау здiйснюватися за спрощеними i прискореними
процедурами, передбаченими у внутрiшньодержавному законодавствi.
3. Наглядовий орган перiодично, через розумнi промiжки часу, визначенi внут-
рiшньодержавним законодавством, розглядау випадки примусовоє госпiталiзацiє.
4. Пацiунт, госпiталiзований у примусовому порядку, може через розумнi
промiжки часу, визначенi внутрiшньодержавним законодавством, звертатися до
наглядового органу з клопотанням про виписку або одержання статусу пацiунта,
госпiталiзованого в добровiльному порядку.
5. Пiд час кожного перегляду наглядовий орган повинен з'ясувати, чи задо-
вольняються як i ранiше критерiє примусовоє госпiталiзацiє, викладенi в пунктi i
наведеного видiе принципу 16 i, якщо нi, пацiунт мау бути виписаний як госпiта-
лiзований у примусовому порядку.
6. Якщо в будь-який час фахiвець, який працюу в областi психiатрiє, вiдпо-
вiдальний за дану справу, переконауться, що умови тримання особи в якостi па-
цiунта, госпiталiзованого у примусовому порядку, бiльше не задовольняються,
вiн вiддау розпорядження про виписку даноє особи як пацiунта, госпiталiзованого
у примусовому порядку.
7. Пацiунт, або його особистий представник, або будь-яка заiнтересована осо-
ба мають право оскаржити до вищестоящого суду рiшення про госпiталiзацiю
хворого або про його тримання в психiатричному закладi.
Принцип 18
Процедурнi гарантiє
1. Пацiунт мау право вибирати i призначати адвоката для представництва па-
цiунта як такого, включаючи представництво в ходi будь-якоє процедури розгляду
скарги або апеляцiє. Якщо пацiунт не забезпечуу самостiйно такi послуги, адвокат
призначауться пацiунту безкоштовно остiльки, оскiльки даний пацiунт не мау до-
статнiх коштiв для оплати його послуг.
2. Пацiунт також мас право в разi потреби користуватися послугами перекла-
дача. Коли такi послуги необхiднi i пацiунт не може забезпечити єх, вони надають-
ся пацiунту безкоштовно остiльки, оскiльки пацiунт не мау достатнiх коштiв для
оплати цих послуг.
3. Пацiунт i адвокат пацiунта можуть запросити i представити пiд час будь-якого
слухання незалежний психiатричний висновок i будь-якi iншi висновки, а також
письмовi й уснi докази, що стосуються справи i е прийнятними.
4. Копiє iсторiє хвороби пацiунта i будь-якi доповiдi та документи, що пiдляга-
ють поданню, вручаються пацiунту або адвокату пацiунта, за винятком особливих
випадкiв, коли встановлено, що розкриття конкретноє iнформацiє пацiунту заподiу
серйозну шкоду здоров'ю пацiунта або поставить пiд загрозу безпеку iнших осiб.
Вiдповiдно до внутрiшньодержавного законодавства будь-який документ, пода-
ний пацiунту, мау бути, коли це можна зробити конфiденцiйно, вручений особис-
тому представнику й адвокату пацiунта. У разi, коли будь-яка частина якогось до-
кумента не представляуться пацiунту, пацiунт або адвокат пацiунта, якщо такий у,
60
п..-i'сгляну-;; в судовому порядку.
'". iiацiєкт та особистий представник i адвокат пацiунта мають право бути
присутнiми на будь-якому слуханнi, брати участь у ньому i бути заслуханими.
6. Якщо пацiунт, або особистий представник, або адвокат пацiунта просить,
щоб при слуханi;; його справiє була iiрис>тiiя певна особа, ,-i.iна особа допускауть-
ся на слухання, якщо не встановлено, що єє присутнiсть може заподiяти серйозну
пкоду здоров'ю па'.iiскта або поставити пiд загрозу безпеку iнших осiб.
7. Будь-яке рiшення г.рс те, чи буде слухання або його частина вiдкритим або
закритим i чи буде про нього повiдомлено громадськостi, повинно прийматися з
урахуванням побажань самого пацiунта, необхiдностi поваги права пацiунта й iн-
ших осiб на усамiтнення i необхiдностi запобiгання серйознiй шкодi здоров'ю па-
цiунта або ризику для безпеки iнших осiб.
8. Рiшення, прийняте за пiдсумками слухання, i його мотиви викладаються у
письмовiй формi. Копiє видаються пацiунту й особистому представнику й адвокату
пацiунта. При ухваленнi рiшення про тс, чи буде рiшення опублiковане цiлком або
частково, варто повнiстю враховувати побажання самого пацiунта, необхiднiсть до-
тримання таумницi його приватного життя i приватного життя iнших осiб, заiнтере-
сованiсть громадськостi у вiдкритому чиненнi правосуддя i необхiднiсть запобiгання
серйознiй шкодi здоров'ю пацiунта або ризику дтя безпеки iнших осiб.
Принцип 19
Доступ до iнформацiє
i. Патент (термiн, що у даному принципi охоплюу також колишнiх пацiунтiв)
мау право на доступ до iнформацiє щодо нього, яка мiститься в iсторiє хвороби, що
ведеться психiатричним закладом. Це право може обмежуватися з метою запо-
бiгання серйознiй шкод. здоров'ю пацiунта i ризику для безпеки iнших осiб. Вiд-
повiдно до внутрiшньодержавного законодавства будь-яка така iнформацiя, не
надана пацiунту, мау бути, коли це можна зробити конфiденцiйно, повiдомлена
особистому представнику й адвокату пацiунта. У разi коли будь-яка така iнформа-
цiя не повiдомляуться пацiунту, пацiунт або адвокат пацiунта, якщо такий у, по-
вiдомляуться про неповiдомлення цiує iнформацiє i його причини, i цс рiшення мо-
же бути переглянуто в судовому порядку.
2. Будь-якi письмовi зауваження пацiунта, або його особистого представника,
або його адвоката можуть за єхнiм проханням заноситися до iсторiє хвороби па-
цiунта.
Принцип 20
Кримiнальнi злочинцi
1. Даний принцип застосовууться до осiб, якi вiдбувають термiн тюремного
ув'язнення за вчинення кримiнальних злочинiв, або до осiб, якi iншим способом
пiддаються затриманню ь ходi судового розгляду або розслiдування, порушеного
проти них за обвинуваченням у вчиненнi кримiна.iiьк.д-о злочину, i якi, як уста-
новлено. страждають психiчним захворюва^.нчм або, як передбачауться, можуть
страждати таким захворюванням.
2. Цi особи повиннi одержувати найкр.,.^-' психiатричну допомогу, як це пе-
редбачено Е принципi i. вик..аденому вище. Гiоложення даного принципу засто-
совууться до них у наєєбiльш повному обсязi тiльки з таким обмеженим числом
змiн i виняткiв, як: необхiднi за дочих обставин. Жс-анi з таких змiн або виняткiв
не повиннi завдавати шкодч правам цих осiб вiдповiдно до документiв, перелiче-
них у пунктi 5 принципу 1.
3. Положення внутрiшньодержавного законодавства можуть уповноважувати
суд або iншiй компетентний орган на основi компетентного i незалежного медич-
ного висновку виносити рiшення про помiщення таких осiб до психiатричного за-
кладу.
61
4. Лiкування осiб, яким поставлено дiагноз про психiчне захвормвоч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148