ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


5. Догляд удома та домашня допомога, за умови, що бенефiцiарiй чи його го-
дувальник може частково сплачувати витрати на отриману допомогу у розмiрi,
що не створюватиме труднощiв.
6. Окуляри, за умови, що бенефiцiарiй чи його годувальник може сплачувати
до половини витрат на отриманi окуляри.
7. Слуховi апарати, за умови, що бенефiцiарiй чи його годувальник може
сплачувати до половини витрат на отриманi слуховi апарати.
8. Штучнi кiнцiвки та iншi важливi медичнi чи хiрургiчнi вироби, за умови,
що бенефiцiарiй чи його годувальник може сплачувати до половини витрат на от-
риманi вироби.
Частина IX. Допомога по iнвалiдностi
21. Допомога по iнвалiдностi у розмiрi принаймнi 50 вiдсоткiв допомоги, за-
значеноє у статтi 56 Кодексу iз поправками, внесеними вiдповiдно до положень
цього Протоколу:
а) згiдно iз пунктом 2 статтi 57 Кодексу або, якщо допомога, зазначена у стат-
тi 56 Кодексу iз поправками, внесеними вiдповiдно до положень цього Протоко-
лу, зумовлюуться цензом осiлостi та якщо держава-член не застосовуу пункт З
статтi 57 Кодексу, - пiсля п'яти рокiв проживання; та
49
положеннями, що дозволяють застосовувати цю частину iз поправками, внесени-
ми вiдповiдно до положень цього Протоколу, не задовольняла умовам, визначе-
ним вiдповiдно до пункту 2 статтi 57 Кодексу, з урахуванням умов, визначених
стосовно попередньоє економiчноє дiяльностi захищеноє особи.
22. Професiйна реабiлiтацiя iнвалiдiв.
Декларацiя про права iнвалiдiв
Резолюцiя 3447 (XXX) Генеральноє Асамблеє 00Н
вiд 9 грудня 1975 року
Генеральна Асамблея, усвiдомлюючи зобов'язання, взятi на себе держава-
ми-членами вiдповiдно до Статуту Органiзацiє Об'уднаних Нацiй, дiяти як спiль-
но, так i iндивiдуально в спiвробiтництвi з Органiзацiую з метою сприяння пiдви-
щенню рiвня життя, повнiй зайнятостi i забезпеченню умов для прогресу i розвит-
ку в економiчнiй i соцiальнiй галузях,
знову пiдтверджуючи свою вiру в права й основнi свободи людини, а також
принципи миру, гiдностi i цiнностi людськоє особистостi i соцiальноє справедли-
востi, проголошенi в Статутi,
нагадуючи про принципи Загальноє декларацiє прав людини. Мiжнародних
пактiв про права людини, Декларацiє прав дитини i Декларацiє про права розумово
вiдсталих осiб, а також про норми соцiального прогресу, вже проголошенi в уста-
новчих актах, конвенцiях, рекомендацiях i резолюцiях Мiжнародноє органiзацiє
працi, Органiзацiє Об'уднаних Нацiй iз питань освiти, науки i культури, Всесвiт-
ньоє органiзацiє охорони здоров'я, Дитячого фонду Органiзацiє Об'уднаних Нацiй
та iнших заiнтересованих органiзацiй,
посилаючись також на резолюцiю 1921 (ЬУiii) Економiчноє i Соцiальноє Ради
вiд 6 травня 1975 року про запобiгання втратi працездатностi i вiдновлення праце-
здатностi iнвалiдiв,
пiдкреслюючи, що в Декларацiє соцiального прогресу i розвитку проголо-
шууться необхiднiсть захисту прав, забезпечення добробуту i вiдновлення праце-
здатностi людей iз фiзичними i розумовими вадами,
з огляду на необхiднiсть попередження iнвалiдностi, викликаноє фiзичними i
розумовими вадами, i надання iнвалiдам допомоги в розвитку єхнiх здiбностей у
рiзних галузях дiяльностi, а також сприяння всiма можливими заходами включен-
ню єх у нормальне життя суспiльства,
усвiдомлюючи, що деякi краєни на даному етапi свого розвитку можуть при-
святити цим цiлям лише обмеженi зусилля,
проголошуу цю Декларацiю про права iнвалiдiв i просить ужити заходiв у на-
цiональному i мiжнародному планi, щоб Декларацiя служила загальною основою i
керiвництвом для захисту цих прав:
1. Поняття "iнвалiд" означау будь-яку особу, яка не може самостiйно забезпе-
чити цiлком або частково потреби нормального особистого i/або соцiального жит-
тя в силу вади, будь то уродженоє або нi, його або єє фiзичних або розумових здат-
ностей.
2. iнвалiди повиннi користуватися всiма правами, викладеними в данiй Декла-
рацiє. Цi права повиннi бути визнанi за всiма iнвалiдами без яких би то не було ви-
няткiв i без рiзницi i дискримiнацiє за ознакою раси, кольору шкiри, статi, мови,
вiросповiдання, полiтичних або iнших переконань, нацiонального або соцiально-
го походження, матерiального становища, народження або будь-якого iншого
чинника, незалежно вiд того, стосууться це самого iнвалiда чи його або єє сiм'є.
3. iнвалiди мають невiд'умне право на повагу єхньоє людськоє гiдностi. iнва-
лiди, якi б не були походження, характер i серйознiсть єхнiх калiцтв або вад, ма-
ють тi ж основнi права, що i єхнi спiвгромадяни того ж вiку, що в першу чергу
50
изпочає. и^кiоу/ ч" -н-^i/ь.*-."..- --....-.-, -,- -_,--- ---- ------ , ____
НОКрОВНИМ.
4. iнвалiди мають тi самi громадянськi i полiтичнi права, що й iншi особи: пункт 7
Декларацiє про права розумово вiдсталих осiб застосовууться до будь-якого можли-
вого обмеження або утиску цих прав щодо розумово неповноцiнних осiб.
5. iнвалiди мають право на заходи, призначенi для того, щоб дати єм можли-
вiсть придбати якомога бiльшу самостiйнiсть.
6. iнвалiди мають право на медичне, психiчне або функцiональне лiкування,
включаючи протезнi й ортопедичнi апарати, на вiдновлення здоров'я i становища
в суспiльствi, на освiту, ремiсничу професiйну пiдготовку i вiдновлення праце-
здатностi, на допомогу, консультацiє, на послуги з працевлаштування й iншi види
обслуговування, що дозволять єм максимально проявити своє можливостi та здiб-
ностi i прискорять процес єхньоє соцiальноє iнтеграцiє або реiнтеграцiє.
7. iнвалiди мають право на економiчне i соцiальне забезпечення i на задовiль-
ний рiвень життя. Вони мають право, у вiдповiдностi зi своєми можливостями,
одержати i зберегти за собою робоче мiсце або займатися корисною, продуктив-
ною i винагороджуваною дiяльнiстю i бути членами профспiлкових органiзацiй.
8. iнвалiди мають право на те, щоб єхнi особливi потреби бралися до уваги на
всiх стадiях економiчного i соцiального планування.
9. iнвалiди мають право жити в колi своує сiм'є або в умовах, що замiняють єє, i
брати участь в усiх видах суспiльноє дiяльностi, пов'язаних iз творчiстю або про-
веденням дозвiлля. Що стосууться його або єє мiсця проживання, то жодний iнва-
лiд не може пiддаватися будь-якому особливому поводженню, що не потребууть-
ся в силу стану його або єє здоров'я або в силу того, що це може призвести до
полiпшення стану його або єє здоров'я. Якщо перебування iнвалiдiв у спецiально-
му закладi у необхiдним, то середовище й умови життя в ньому повиннi якнай-
бiльше вiдповiдати середовищу й умовам нормального життя осiб його або єє вiку.
10. iнвалiди повиннi бути захищенi вiд якоє б то не було експлуатацiє, вiд
будь-яких видiв регламентацiє й поводження дискримiнацiйного, образливого або
принижуючого характеру.
11. iнвалiди повиннi мати можливiсть користуватися квалiфiкованою юри-
дичною допомогою, коли подiбна допомога у необхiдною для захисту єхньоє
особистостi i майна, якщо вони е об'уктом судового переслiдування, вони повиннi
користуватися звичайною процедурою, що цiлком враховуу єх фiзичний або розу-
мовий стан,
12.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148