в городе
Нью-Иорке
\
Извлечение
i
9. Ни суд, нн административньєй орган не должен отказьiвать
в признаний права юриста, имеющего необходимьiй доступ к прак-
тике в данном регионе, представлять в зтом суде или органе инте-
ресьi своего клиента.
10. Юрист должен иметь право на обоснованньєе возражения
против участия или продолжения участия судьи в конкретном
деле, либо против ведення судебного процесса или любого раз-
бирательства.
11. Для надлежащего обеспечения зтих принципов юрист дол-
жен обпадать гражданским й уголовньєм иммунитетом от пресле-
дованпй за соответствующие заявления, сделанньєе им в письмен-
ной или устной формо при добровольном исполнении своего долга
н осуществлении им профессиональньєх обязанностей в суде, три-
бунале или другом юридическом либо административном органе.
18. Задачи Ассоциации юристов й адвокатов по обеспечению
независимости юридической профессии должньє состоять помимо
прочего, в следующем:
а) развивать й поддерживать правосудне, в котором не будет
мсста для страха или покровительства;
б) обеспечивать честь, достоинство, компетентностi>, профес-
сиональньєе стандартьi й зтические нормьi в поведений й дисцип-
лине; а также защищать интеллектуальную й зкономическую не-
зависимость адвоката от его клиента;
в) защищать роль й значение юристов в обществе, а также
их профессиональную независимость;
г) защищать достоинство й независимость суда;
д) способствовать свободному й равному доступу населення к
системо юстиции, включая предоставление юридической помощи;
с) способствовать обеспечению права каждого гражданина на
бьiстрос, справедливое й гласное слушание в компетентном, неза-
виснмом й беспристрастном судебном органе в соответствии с надле-
жащсй и справедливой процедурой по любьiм делам;
19. В случае, сели лицо, участвующее в судебном процессе,
жсласт пригласить юриста из другой страньє, чтобьi он действовал
нмсстс с местньєм юристом, соответствующая Ассоциация должна
сотрудпичать й помогать иностранному юристу в получении необ-
ходимого права на участне в судебном процессе, при условии, что
он имеет квалификацию и вьiполняет условия, требуемьiе для по-
лучения такого права.
1 Сов. юстиция. 1991. № 23-24. С. 19-20.
(О
4. Деонтологiчний кодекс
(кодекс правил здiйснення адвокатськоє дiяльностi)
адвокатiв твропейського спiвтовариства
Прийнятий делегацiую дванадцятiє краєн-учасникiв
на пленарному засiданнi в Страсбурзi в жовтнi 1988 р.
Витяг
1.ВВЕДЕННЯ
1.1. Функцiє адвоката
В суспiльствi, заснованому на правосуддi, адвокат виконуу
важливу роль. Його функцiє не обмежуються тiльки точним вико-
нанням доручень в рамках закону. В правовiй державi адвокат у
необхiдним ланцюгом в системi юстицiє, значить, вiн зобовязаний
захищати права i свободи громадян:, вiн може також, являючись
представником сторони, захищати iнтереси свого клiунта.
Цi функцiє обкладають його чисельними, iнколи зовнiшньо
суперечливими обовязками i зобовязаннями по вiдношенню до:
- клiунта;
- суду i iнших влад, яким адвокат сприяу, чи перед якими
представляу клiунта;
- своує професiє в цiлому i кожного колеги окремо;
- суспiльства, для якого представники лiберальноє i неза-
лежноє професiє, надiленi рядом повноважень, у додатковим за-
собом захисту прав людини перед державою i iншими владами.
2. ЗАГАЛЬНi ПОЛОЖЕННЯ
2.1. Незалежнiсть
2.1.1. Численнiсть обовязкiв, покладених на адвоката, нада-
ють йому повну незалежнiсть, що виключау будь-який тиск, як
внаслiдок його особистих iнтересiв, так i зовнiшнiх впливiв. Ця
незалежнiсть у такою ж необхiдною для забезпечення довiри з
боку суддiв, що у невiдумною властивiстю суду. Адвокат повинен,
отже, вiдхилятися вiд будь-яких замахiв на свою незалежнiсть i
турбуватися про те, щоб не зневажати професiйною етикою, з
метою догодити своуму клiунту, суду чи третiй особi.
2.1.2. Ця незалежнiсть у необхiдною як для консультативноє
дiяльностi, так i для судовоє, постiльки порада, яку дав адвокат
своуму клiунту, не мау нiякоє реальноє цiнностi, коли вона була
дана тiльки, щоб догодити клiунту або з особистого iнтересу, або
пiд дiую зовнiшнього тиску.
2.2. Довiра i моральна недоторканiсть
Вiдношення довiри не можуть iснувати, коли у сумнiви в чес-
ностi, порядностi, справедливостi чи щиростi адвоката. Для цього
названi звичайнi властивостi у професiйно обовязковими.
2.3. Професiйна таумниця
2.3.1. Професiйна таумниця у природним атрибутом для про-
фесiйноє дiяльностi адвоката як у випадку, коли вiн у охоронцем
таумницi свого клiунта, так i в випадку, коли вiн отримуу конфi-
денцiальне повiдомлення.
Без гарантiй конфiденцiальностi адвокат не може користувати-
ся довiрою. Професiйна таумниця, отже, вважауться основним i
первiсним правом i обовязком адвоката.
Юридична деонтологiя. X., 1993. С. 109-122.
11
2.3.2. Адвокат зобовязаний поважати табмйицю будь-якоє кой-
фiденцiальноє iнформацiє, отриманоє ним вiд свого клiунта з при-
воду свого клiунта чи з приводу третьоє особи в рамках справ
свого клiунта. .
2.3.3. Цей обовязок не обмежууться часом.
2.3.4. Адвокат вимагау поваги до професiйноє таумницi вiд
всiх членiв свого персоналу i будь-якоє особи, яка спiвробiтничау
з ним в його професiйнiй дiяльностi.
2.5. Службова несумiснiсть
2.5.1. З метою забезпечення незалежностi адвоката при вико-
наннi ним професiйних функцiй способом, вiдповiдним його обовяз-
кам, визнауться несумiсним з професiую адвоката, коли вiн займау
адмiнiстративну посаду в органах юстицiє, здiйснюу певнi посадовi
обовязки чи функцiє.
2.7. iнтерес клiунта
У вiдповiдностi з деонтологiчними нормами адвокат зобовяза-
ний захищати не скiльки можливо iнтереси свого клiунта також,
як своє особистi iнтереси, iнтереси колеги чи професiє в цiлому.
3. ВiДНОШЕННЯ 3 КЛiтНТАМИ
3.1. Початок i кiнець вiдносин з клiунтом.
3.1.1. Адвокат може не дiяти iнакше, як представником свого
клiунта, коли тiльки вiн не замiнений iншим адвокатом чи компе-
тентним органом.
3.1.2. Адвокат консультуу i захищау свого клiунта швидко,
доброякiсно i старанно. Вiн бере на себе вiдповiдальнiсть за ви-
конання функцiй, якi йому доручили. Вiн iнформуу клiунтiв про
хiд справи, яку йому доручили.
3.1.3. Адвокат не погоджууться брати на себе ведення справи,
коли вiн знав чи повинен був знати, що не мау необхiдноє ком-
петентностi, щоб вести єє; в меншiй мiрi вiн повинен скооперува-
тися з адвокатом, який мау таку компетентнiсть. Адвокат може не
приймати справу, коли вiн не мау можливостi вести єє швидко,
приймаючи до уваги iншi зобовязання.
3.1.4. Реалiзуючи своу право вiдмовитися вiд ведення справи,
адвокат зобовязаний впевнитися, що клiунт в установлений час
зможе використати послуги його колеги i не понесе таким чином
нiяких витрат.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
Нью-Иорке
\
Извлечение
i
9. Ни суд, нн административньєй орган не должен отказьiвать
в признаний права юриста, имеющего необходимьiй доступ к прак-
тике в данном регионе, представлять в зтом суде или органе инте-
ресьi своего клиента.
10. Юрист должен иметь право на обоснованньєе возражения
против участия или продолжения участия судьи в конкретном
деле, либо против ведення судебного процесса или любого раз-
бирательства.
11. Для надлежащего обеспечения зтих принципов юрист дол-
жен обпадать гражданским й уголовньєм иммунитетом от пресле-
дованпй за соответствующие заявления, сделанньєе им в письмен-
ной или устной формо при добровольном исполнении своего долга
н осуществлении им профессиональньєх обязанностей в суде, три-
бунале или другом юридическом либо административном органе.
18. Задачи Ассоциации юристов й адвокатов по обеспечению
независимости юридической профессии должньє состоять помимо
прочего, в следующем:
а) развивать й поддерживать правосудне, в котором не будет
мсста для страха или покровительства;
б) обеспечивать честь, достоинство, компетентностi>, профес-
сиональньєе стандартьi й зтические нормьi в поведений й дисцип-
лине; а также защищать интеллектуальную й зкономическую не-
зависимость адвоката от его клиента;
в) защищать роль й значение юристов в обществе, а также
их профессиональную независимость;
г) защищать достоинство й независимость суда;
д) способствовать свободному й равному доступу населення к
системо юстиции, включая предоставление юридической помощи;
с) способствовать обеспечению права каждого гражданина на
бьiстрос, справедливое й гласное слушание в компетентном, неза-
виснмом й беспристрастном судебном органе в соответствии с надле-
жащсй и справедливой процедурой по любьiм делам;
19. В случае, сели лицо, участвующее в судебном процессе,
жсласт пригласить юриста из другой страньє, чтобьi он действовал
нмсстс с местньєм юристом, соответствующая Ассоциация должна
сотрудпичать й помогать иностранному юристу в получении необ-
ходимого права на участне в судебном процессе, при условии, что
он имеет квалификацию и вьiполняет условия, требуемьiе для по-
лучения такого права.
1 Сов. юстиция. 1991. № 23-24. С. 19-20.
(О
4. Деонтологiчний кодекс
(кодекс правил здiйснення адвокатськоє дiяльностi)
адвокатiв твропейського спiвтовариства
Прийнятий делегацiую дванадцятiє краєн-учасникiв
на пленарному засiданнi в Страсбурзi в жовтнi 1988 р.
Витяг
1.ВВЕДЕННЯ
1.1. Функцiє адвоката
В суспiльствi, заснованому на правосуддi, адвокат виконуу
важливу роль. Його функцiє не обмежуються тiльки точним вико-
нанням доручень в рамках закону. В правовiй державi адвокат у
необхiдним ланцюгом в системi юстицiє, значить, вiн зобовязаний
захищати права i свободи громадян:, вiн може також, являючись
представником сторони, захищати iнтереси свого клiунта.
Цi функцiє обкладають його чисельними, iнколи зовнiшньо
суперечливими обовязками i зобовязаннями по вiдношенню до:
- клiунта;
- суду i iнших влад, яким адвокат сприяу, чи перед якими
представляу клiунта;
- своує професiє в цiлому i кожного колеги окремо;
- суспiльства, для якого представники лiберальноє i неза-
лежноє професiє, надiленi рядом повноважень, у додатковим за-
собом захисту прав людини перед державою i iншими владами.
2. ЗАГАЛЬНi ПОЛОЖЕННЯ
2.1. Незалежнiсть
2.1.1. Численнiсть обовязкiв, покладених на адвоката, нада-
ють йому повну незалежнiсть, що виключау будь-який тиск, як
внаслiдок його особистих iнтересiв, так i зовнiшнiх впливiв. Ця
незалежнiсть у такою ж необхiдною для забезпечення довiри з
боку суддiв, що у невiдумною властивiстю суду. Адвокат повинен,
отже, вiдхилятися вiд будь-яких замахiв на свою незалежнiсть i
турбуватися про те, щоб не зневажати професiйною етикою, з
метою догодити своуму клiунту, суду чи третiй особi.
2.1.2. Ця незалежнiсть у необхiдною як для консультативноє
дiяльностi, так i для судовоє, постiльки порада, яку дав адвокат
своуму клiунту, не мау нiякоє реальноє цiнностi, коли вона була
дана тiльки, щоб догодити клiунту або з особистого iнтересу, або
пiд дiую зовнiшнього тиску.
2.2. Довiра i моральна недоторканiсть
Вiдношення довiри не можуть iснувати, коли у сумнiви в чес-
ностi, порядностi, справедливостi чи щиростi адвоката. Для цього
названi звичайнi властивостi у професiйно обовязковими.
2.3. Професiйна таумниця
2.3.1. Професiйна таумниця у природним атрибутом для про-
фесiйноє дiяльностi адвоката як у випадку, коли вiн у охоронцем
таумницi свого клiунта, так i в випадку, коли вiн отримуу конфi-
денцiальне повiдомлення.
Без гарантiй конфiденцiальностi адвокат не може користувати-
ся довiрою. Професiйна таумниця, отже, вважауться основним i
первiсним правом i обовязком адвоката.
Юридична деонтологiя. X., 1993. С. 109-122.
11
2.3.2. Адвокат зобовязаний поважати табмйицю будь-якоє кой-
фiденцiальноє iнформацiє, отриманоє ним вiд свого клiунта з при-
воду свого клiунта чи з приводу третьоє особи в рамках справ
свого клiунта. .
2.3.3. Цей обовязок не обмежууться часом.
2.3.4. Адвокат вимагау поваги до професiйноє таумницi вiд
всiх членiв свого персоналу i будь-якоє особи, яка спiвробiтничау
з ним в його професiйнiй дiяльностi.
2.5. Службова несумiснiсть
2.5.1. З метою забезпечення незалежностi адвоката при вико-
наннi ним професiйних функцiй способом, вiдповiдним його обовяз-
кам, визнауться несумiсним з професiую адвоката, коли вiн займау
адмiнiстративну посаду в органах юстицiє, здiйснюу певнi посадовi
обовязки чи функцiє.
2.7. iнтерес клiунта
У вiдповiдностi з деонтологiчними нормами адвокат зобовяза-
ний захищати не скiльки можливо iнтереси свого клiунта також,
як своє особистi iнтереси, iнтереси колеги чи професiє в цiлому.
3. ВiДНОШЕННЯ 3 КЛiтНТАМИ
3.1. Початок i кiнець вiдносин з клiунтом.
3.1.1. Адвокат може не дiяти iнакше, як представником свого
клiунта, коли тiльки вiн не замiнений iншим адвокатом чи компе-
тентним органом.
3.1.2. Адвокат консультуу i захищау свого клiунта швидко,
доброякiсно i старанно. Вiн бере на себе вiдповiдальнiсть за ви-
конання функцiй, якi йому доручили. Вiн iнформуу клiунтiв про
хiд справи, яку йому доручили.
3.1.3. Адвокат не погоджууться брати на себе ведення справи,
коли вiн знав чи повинен був знати, що не мау необхiдноє ком-
петентностi, щоб вести єє; в меншiй мiрi вiн повинен скооперува-
тися з адвокатом, який мау таку компетентнiсть. Адвокат може не
приймати справу, коли вiн не мау можливостi вести єє швидко,
приймаючи до уваги iншi зобовязання.
3.1.4. Реалiзуючи своу право вiдмовитися вiд ведення справи,
адвокат зобовязаний впевнитися, що клiунт в установлений час
зможе використати послуги його колеги i не понесе таким чином
нiяких витрат.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93