2) про визнання недiйсними актiв ненормативного характе-
ру, виданих центральними органами державноє виконавчоє влади
та iншими всеукраєнськими органами, обуднаннями i спiлками;
3) про визнання недiйсними актiв ненормативного характеру,
виданих обласними, Києвською та Севастопольською мiськими Ра-
дами народних депутатiв, представниками Президента Украєни в
областях, мiстах Киувi та Севастополi, обласними, Києвською та
Севастопольською мiсцевими державними адмiнiстрацiями;
4) матерiали яких мiстять державну таумницю;
5) що прямо вiднесенi до його компетенцiє законами Украєни,
мiждержавними договорами та угодами.
Вищий арбiтражний суд може в межах пiдвiдомчостi арбiт-
ражних судiв Украєни прийняти до свого провадження будь-яку
справу.
Стаття 15. Територiальна пiдвiдомчiсть справ арбiтражному
суду Республiки Крим, арбiтражному суду об-
ластi, мiст Киува та Севастополя
Справи у спорах, що виникають при укладеннi, змiнi та розiр-
ваннi господарських договорiв, справи у спорах про визнання до-
говорiв недiйсними розглядаються арбiтражним судом за мiсцезна-
ходженням сторони, зобовязаноє за договором здiйснити на ко-
ристь другоє сторони певнi дiє, такi як: передати майно, виконати
роботу, надати послуги, сплатити грошi тощо.
Справи у спорах, що виникають при виконаннi господарських
договорiв та з iнших пiдстав, а також справи про визнання
недiйсними актiв ненормативного характеру розглядаються арбiт-
ражним судом за мiсцезнаходженням вiдповiдача.
Справи у спорах за участю кiлькох вiдповiдачiв розглядаються
арбiтражним судом за мiсцезнаходженням одного з вiдповiдачiв за
вибором позивача.
Мiсце розгляду справи з господарського спору, в якому однiую
з сторiн у арбiтражний суд Республiки Крим, арбiтражний суд
областi, мiст Киува та Севастополя, визначау Вищий арбiтражний
суд.
Справи про банкрутство розглядаються арбiтражним судом за
мiсцезнаходженням боржника.
Стаття 16. Виключна пiдвiдомчiсть справ
Вiднесенi до компетенцiє арбiтражного суду Республiки Крим,
арбiтражного суду областi, мiст Киува та Севастополя справи у
спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з
.вiдповiдачiв е орган транспорту, розглядаються арбiтражним судом
за мiсцезнаходженням цього органу.
31
Стаття 17. Передача матерiалiв справи або справи За пiдвi-
домчiстю i розгляд розбiжностей, що виникають
при цьому
При непiдвiдомчостi справи даному арбiтражному суду або
змiнi пiдвiдомчостi справи у процесi єє розгляду внаслiдок змiни
пiдстав позову, замiни сторони, подання зустрiчного позову, при-
тягнення iншого позивача або вiдповiдача арбiтражний суд надси-
лау матерiали справи за встановленою пiдвiдомчiстю не пiзнiше
пяти днiв з дня надходження позовноє заяви або винесення ухвали
про передачу справи.
Ухвалу про передачу справи за пiдвiдомчiстю може бути пере-
вiрено в порядку нагляду.
У випадках, коли голова арбiтражного суду або його заступ-
ник визнау, що матерiали справи або справу передано в даний
арбiтражний суд з порушенням встановленоє пiдвiдомчостi, цi
матерiали або справи з вiдповiдним висновком надсилаються для
вирiшення питання про пiдвiдомчiсть до Вищого арбiтражного
суду.
Голова Вищого арбiтражного суду, його заступники мають
право за клопотанням учасникiв арбiтражного процесу або з своує
iнiцiативи витребувати будь-яку справу, що у у провадженнi того
чи iншого арбiтражного суду, i передати єє на розгляд до iншого
арбiтражного суду.
Передача матерiалiв справи або справи з арбiтражного суду
до органу, що вирiшуу господарськi справи в iншiй державi, здiй-
снюуться в порядку, передбаченому законодавчими актами Украєни,
мiждержавними договорами та угодами.
4. Про статус суддiв
Закон Украєни вiд 15 грудня 1992 р. з змiнами вiд 2 лютого
та 24 лютого 1994 р.
Витяг
Стаття 1. Суддя - носiй судовоє влади
1. Суддi та залученi у визначених законом випадках для здiй-
снення правосуддя представники народу у носiями судовоє влади
в Украєнi, якi здiйснюють правосуддя незалежно вiд законодавчоє
та виконавчоє влади.
2. Суддi у посадовими особами державноє влади, якi в консти-
туцiйному порядку надiленi повноваженнями здiйснювати правосуд-
дя i виконувати своє обовязки на професiйнiй основi в Конститу-
цiйному Судi Украєни, Верховному Судi Украєни, Верховному
Судi Республiки Крим, обласних, Києвському i Севастопольському
мiських, районних (мiських), мiжрайонних (окружних), вiйськових
судах, у Вищому арбiтражному судi Украєни, арбiтражному судi
Республiки Крим, обласних, Києвському i Севастопольському
мiських арбiтражних судах.
Стаття 2. Повноваження суддiв
Суддi мають необхiднi для здiйснення правосуддя повноважен-
ня, передбаченi законами Украєни.
Вiдомоостi Верхов. Ради Украєни. 1993. № 8. Ст. 56; Голос Ук-
раєни. 1994. 6 квiтня.
22
Стаття 3. Незалежнiсть суддiв
1. Суддi у своєй дiяльностi щодо здiйснення правосуддя у
незалежними, пiдкоряються тiльки законовi i нiкому не пiдзвiтнi.
2. Гарантiє незалежностi суддiв встановлюються цим Законом,
а також Конституцiую Украєни.
3. Держава гарантуу фiнансове та матерiально-технiчне забез-
печення суддiв i судiв.
Стаття 5. Вимоги, що ставляться до суддi
1. Суддя не може бути народним депутатом, належати до будь-
якоє полiтичноє партiє, руху, входити до складу органiв виконавчоє
влади, iнших державних органiв, органiв мiсцевого та регiональ-
ного самоврядування, пiдприумств, якi мають на метi отримання
прибутку, займатись пiдприумницькою та iншою дiяльнiстю, крiм
викладацькоє, науковоє та iншоє оплачуваноє творчоє дiяльностi у
вiльний вiд роботи час.
Стаття 6. Обовязки суддiв
Суддi зобовязанi:
- при здiйсненнi правосуддя дотримувати Конституцiє та за-
конiв Украєни, забезпечувати повний, всебiчний та обуктивний
розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом
строкiв;
- додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону,
службовоє дисциплiни та розпорядку роботи суду;
- не розголошувати вiдомостi, що становлять державну,
вiйськову, службову, комерцiйну та банкiвську таумницю, таумни-
цю нарадчоє кiмнати, вiдомостi про особисте життя громадян та
iншi вiдомостi, про якi вони дiзналися пiд час розгляду справи у
судовому засiданнi, для забезпечення нерозголошення яких було
прийнято рiшення про закрите судове засiдання;
- не допускати вчинкiв та будь-яких дiй, що порочать звання
суддi i можуть викликати сумнiв у його обуктивностi, неуперед-
женостi та незалежностi.
Стаття 11. Забезпечення незалежностi суддiв
1. Незалежнiсть суддiв забезпечууться:
- встановленим законом порядком єх обрання, зупинення єх
повноважень та звiльнення з посади;
- особливим порядком присвоуння вiйськових звань суддям
вiйськових судiв;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93