У Європі з'явилися нові
типи кораблів (каравели, баржі), зросла їхня вантажність (від
500 до 2 тис. т), поліпшилися мореплавні характеристики. Було
сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас. Був
виданий географічний атлас.
Великим географічним відкриттям сприяв розвиток абсо-
лютизму. Європейські монархи прагнули розширення своїх
володінь, їм потрібні були великі кошти для утримання війська,
чиновників, двору. До далеких подорожей вабили мотиви на-
вернення невідомих народів до християнства. Географічні
пошуки мали велике значення для європейської торгівлі, най-
головнішу роль у якій відігравала Індія. Ця країна з найдав-
ніших часів доставляла Європі спеції, ліки, слонову кістку,
тканини.
Перші експедиції, що поклали початок Великим географіч-
ним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Успіш-
ною була подорож 1497—1498 рр. португальця Васко да Гами,
ЯКИЙ відкрив
тичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспа-
нією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і
відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Аме-
рики в 1493—1496, 1498—1500, 1502—1504 рр. Першу навко-
лосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519—
1521 рр.
Великі географічні відкриття мали важливе значення для
господарства Західної Європи. Виникли економічні зв'язки
між найвіддаленішими землями і народами різної матеріаль-
ної культури. Торгові шляхи перемістилися з Середземномо-
р'я на океан. Зовнішня торгівля у XVI — XVIII ст. стала світо-
вою. З американського континенту в Європу були завезені
кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики. Європа віддя-
чилася Новому Світові збіжжям, овочами і фруктами, різного
роду тваринами. Почалося формування світового ринку, склад-
ної макроцивілізаційної системи, основою якої були новоєвро-
пейська цивілізація, і в яку поступово втягувалася Америка,
Східна Європа з підвладними Росії просторами Євразії та
африканський континент.
Небачений приплив до Європи благородних металів зумо-
вив так звану революцію цін. Вона почалася насамперед в
Іспанії, яка отримувала значну частку колоніального золота і
срібла. Зросли ціни на товари в Іспанії, Португалії у 4 рази, а
на хліб — навіть у 5 разів, у Франції — в 2,3, а в Англії —
2,5 раза. Одночасно почалося здешевлення дорогоцінних ме-
талів. Внаслідок революції цін найбільше збагатилися купці,
що займалися посередницькою торгівлею, збільшилися прибут-
ки промисловців. Прискорився перехід до мануфактурного ви-
робництва.
Одним із результатів Великих географічних відкриттів було
створення світової колоніальної системи. Найбільшими коло-
ніальними державами спершу були Іспанія та Португалія.
Дещо пізніше у світовий колонізаційний рух вступили Анг-
лія, Франція й Нідерланди, поступово перетворюючись у мо-
гутні колоніальні імперії. Нещадне пограбування колоніаль-
них народів призвело до нагромадження величезних багатств
у країнах Західної Європи.
спи л
суспільства. Мануфактури
Розклад феодального господарства був пов'язаний з таки-
ми процесами, як розвиток товарного господарства; посилен-
ня майнової та соціальної диференціації; формування вели-
ких капіталів і розвиток розширеного відтворення; перетво-
рення феодальної земельної власності на об'єкт купівлі-про-
дажу; використання найманої робочої сили тощо.
Значну роль у занепаді феодального господарства та станов-
ленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне
виробництво. Оскільки від ролі мануфактури в економічній
структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI
— XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне.
Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій
техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія
промисловості, що історично передувала великому машинно-
му виробництву. Існували два типи мануфактур — розсіяна
(децентралізована) та централізована.
Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI
— першій половині XVII ст. , ґрунтувалася на сільських про-
мислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі вироб-
ництва, не дивлячись на їхню просторову відособленість, були
пов'язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабри-
кат, інші доводили його до необхідної кондиції.
Централізована мануфактура характеризувалася тери-
торіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій поло-
вині XVII ст.
Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалі-
зації та технічного розвитку створював умови для реоргані-
зації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному
виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Од-
ночасно в промисловості зберігалося ремесло і дрібне товарне
виробництво.
Передумови індустріалізації сільського господарства фор-
мувалися у трьох основних напрямах: створення буржуазних
форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на
капіталістичну, зростання товарності.
Відбулися значні зрушення в сфері торгівлі, обігу та розпо-
ділу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, по-
глиблювався міжнародний поділ пращ, формувалися
нальні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З'я-
вилися монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні
біржі. Панівну роль відігравали Голландія і Англія. Євро-
пейські феодальні країни практично були вилучені зі світово-
го ринку і перетворилися на країн-продавців продукції своїх
аграризованих економік.
Значну роль у процесі генези індустріальної цивілізації
відіграли буржуазні революції в Нідерландах, Англії, Північній
Америці, Франції.
3. Соціально-економічні передумови і наслідки
Нідерландської революції (1566—1609 рр.)
У першій половині XVI ст. господарство Нідерландів до-
сягло високого рівня розвитку. У північних провінціях насе-
лення займалося хліборобством, розведенням худоби. Біль-
шість селян були вільними. Питома вага феодального земле-
володіння становила лише 20—25%. Створювалися фермерські
господарства, райони "торговельного землеробства", що спеці-
алізувалися на вирощуванні певних культур. Успішно розви-
валося рибальство, а нідерландська риба мала великий попит
і збут у багатьох країнах.
Південні провінції крім хліборобства мали розвинуту про-
мисловість мануфактурного типу. Фландрійські ткацькі вер-
стати були відомі ще з часів середньовіччя і відзначалися
високою досконалістю. Виробляли тут сукно, полотно, шовкові
тканини. Значного розвитку досягла залізорудна промисло-
вість. Сформувався національний ринок.
Успішно розвивалася торгівля Нідерландів з Італією, Фран-
цією, Англією й балтійськими країнами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88
типи кораблів (каравели, баржі), зросла їхня вантажність (від
500 до 2 тис. т), поліпшилися мореплавні характеристики. Було
сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас. Був
виданий географічний атлас.
Великим географічним відкриттям сприяв розвиток абсо-
лютизму. Європейські монархи прагнули розширення своїх
володінь, їм потрібні були великі кошти для утримання війська,
чиновників, двору. До далеких подорожей вабили мотиви на-
вернення невідомих народів до християнства. Географічні
пошуки мали велике значення для європейської торгівлі, най-
головнішу роль у якій відігравала Індія. Ця країна з найдав-
ніших часів доставляла Європі спеції, ліки, слонову кістку,
тканини.
Перші експедиції, що поклали початок Великим географіч-
ним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Успіш-
ною була подорож 1497—1498 рр. португальця Васко да Гами,
ЯКИЙ відкрив
тичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспа-
нією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і
відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Аме-
рики в 1493—1496, 1498—1500, 1502—1504 рр. Першу навко-
лосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519—
1521 рр.
Великі географічні відкриття мали важливе значення для
господарства Західної Європи. Виникли економічні зв'язки
між найвіддаленішими землями і народами різної матеріаль-
ної культури. Торгові шляхи перемістилися з Середземномо-
р'я на океан. Зовнішня торгівля у XVI — XVIII ст. стала світо-
вою. З американського континенту в Європу були завезені
кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики. Європа віддя-
чилася Новому Світові збіжжям, овочами і фруктами, різного
роду тваринами. Почалося формування світового ринку, склад-
ної макроцивілізаційної системи, основою якої були новоєвро-
пейська цивілізація, і в яку поступово втягувалася Америка,
Східна Європа з підвладними Росії просторами Євразії та
африканський континент.
Небачений приплив до Європи благородних металів зумо-
вив так звану революцію цін. Вона почалася насамперед в
Іспанії, яка отримувала значну частку колоніального золота і
срібла. Зросли ціни на товари в Іспанії, Португалії у 4 рази, а
на хліб — навіть у 5 разів, у Франції — в 2,3, а в Англії —
2,5 раза. Одночасно почалося здешевлення дорогоцінних ме-
талів. Внаслідок революції цін найбільше збагатилися купці,
що займалися посередницькою торгівлею, збільшилися прибут-
ки промисловців. Прискорився перехід до мануфактурного ви-
робництва.
Одним із результатів Великих географічних відкриттів було
створення світової колоніальної системи. Найбільшими коло-
ніальними державами спершу були Іспанія та Португалія.
Дещо пізніше у світовий колонізаційний рух вступили Анг-
лія, Франція й Нідерланди, поступово перетворюючись у мо-
гутні колоніальні імперії. Нещадне пограбування колоніаль-
них народів призвело до нагромадження величезних багатств
у країнах Західної Європи.
спи л
суспільства. Мануфактури
Розклад феодального господарства був пов'язаний з таки-
ми процесами, як розвиток товарного господарства; посилен-
ня майнової та соціальної диференціації; формування вели-
ких капіталів і розвиток розширеного відтворення; перетво-
рення феодальної земельної власності на об'єкт купівлі-про-
дажу; використання найманої робочої сили тощо.
Значну роль у занепаді феодального господарства та станов-
ленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне
виробництво. Оскільки від ролі мануфактури в економічній
структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI
— XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне.
Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій
техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія
промисловості, що історично передувала великому машинно-
му виробництву. Існували два типи мануфактур — розсіяна
(децентралізована) та централізована.
Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI
— першій половині XVII ст. , ґрунтувалася на сільських про-
мислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі вироб-
ництва, не дивлячись на їхню просторову відособленість, були
пов'язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабри-
кат, інші доводили його до необхідної кондиції.
Централізована мануфактура характеризувалася тери-
торіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій поло-
вині XVII ст.
Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалі-
зації та технічного розвитку створював умови для реоргані-
зації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному
виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Од-
ночасно в промисловості зберігалося ремесло і дрібне товарне
виробництво.
Передумови індустріалізації сільського господарства фор-
мувалися у трьох основних напрямах: створення буржуазних
форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на
капіталістичну, зростання товарності.
Відбулися значні зрушення в сфері торгівлі, обігу та розпо-
ділу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, по-
глиблювався міжнародний поділ пращ, формувалися
нальні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З'я-
вилися монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні
біржі. Панівну роль відігравали Голландія і Англія. Євро-
пейські феодальні країни практично були вилучені зі світово-
го ринку і перетворилися на країн-продавців продукції своїх
аграризованих економік.
Значну роль у процесі генези індустріальної цивілізації
відіграли буржуазні революції в Нідерландах, Англії, Північній
Америці, Франції.
3. Соціально-економічні передумови і наслідки
Нідерландської революції (1566—1609 рр.)
У першій половині XVI ст. господарство Нідерландів до-
сягло високого рівня розвитку. У північних провінціях насе-
лення займалося хліборобством, розведенням худоби. Біль-
шість селян були вільними. Питома вага феодального земле-
володіння становила лише 20—25%. Створювалися фермерські
господарства, райони "торговельного землеробства", що спеці-
алізувалися на вирощуванні певних культур. Успішно розви-
валося рибальство, а нідерландська риба мала великий попит
і збут у багатьох країнах.
Південні провінції крім хліборобства мали розвинуту про-
мисловість мануфактурного типу. Фландрійські ткацькі вер-
стати були відомі ще з часів середньовіччя і відзначалися
високою досконалістю. Виробляли тут сукно, полотно, шовкові
тканини. Значного розвитку досягла залізорудна промисло-
вість. Сформувався національний ринок.
Успішно розвивалася торгівля Нідерландів з Італією, Фран-
цією, Англією й балтійськими країнами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88