У 80—УО-х роках було відкрито І вдосконалено викори-
стання інших видів енергії. Серед них виділяються винаходи
двигунів внутрішнього згоряння — карбюраторного (Н. Отто,
Німеччина, 1887 р.) та дизельного (Р. Дизель — Німеччина,
1893 р.).
У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдоско-
налені. На їх базі німецькі винахідники Г. Даймлер і К. Бенц
створили автомобіль, який мав велике техніко-економічне зна-
чення.
Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синте-
тичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та
інші вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хі-
мічної промисловості.
Велике економічне значення мали технічні вдосконалення
в металургії — конверторний спосіб виробництва сталі, впро-
вадження мартенівських печей, які значно підвищували про-
дуктивність праці.
Цьому сприяли також технічні і технологічні новації в
металообробці. Був винайдений автоматичний револьверний
верстат (СІЛА), вдосконалений токарний та інші металорізальні
механізми.
Важливі вдосконалення були зроблені в технічній сфері
легкої, поліграфічної та інших галузях промисловості (авто-
матичний ткацький верстат, лінотип, автомат для виробницт-
ва пляшок тощо).
Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результа-
ти важко переоцінити. Технічні та технологічні відкриття
різко підвищили ефективність праці, почалося масове вироб-
ництво товарів, знизилася їх собівартість.
Структурні зрушення останньої третини XIX — початку
XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної ін-
дустрії, її провідними галузями стало виробництво електро-
енергії, продукції органічної і неорганічної хімії, добувної, ме-
талургійної, машинобудівної, транспортної промисловості. Роз-
вивалися нові галузі: сталеливарна, нафтодобувна і нафтопе-
реробна, електротехнічна, алюмінієва, автомобільна.
Значне зростання продуктивних сил, виникнення нових
капіталомістких галузей і нової технології вимагали істотно-
го укрупнення виробництва, створюючи для цього технічні
умови. Так, нова сталеливарна технологія вимагала переходу
від окремих дрібних доменних печей до великих заводів з
повним металургійним циклом. Впровадження електроенергії
замість пари дозволило збільшити розміри промислових під-
приємств.
Але розширення виробництва вимагало великих капіталь-
них вкладень. Тому якісно нові зміни відбувалися і в органі-
зації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало
товариствам на основі акціонерної колективної власності,
завдяки яким залучалися вільні капітали. Посилився процес
концентрації виробництва і централізації капіталу, що охопив
усі розвинуті країни й основні галузі їхньої економіки. У
промисловості, банківській сфері виникають і розвиваються
монополістичні об'єднання. Банки перетворюються на фінан-
сові центри, що контролювали як грошовий капітал, так і про-
мислове виробництво. Зрощення банківського капіталу з про-
мисловим зумовило формування фінансової олігархії. Капі-
талізм вільної конкуренції почав переростати в монополістич-
ний капіталізм.
Монополія (від гр. топо — один і роїео — продаю) — крупні
підприємства, об'єднання підприємств, які виробляють пере-
важну кількість продукції певного виду, завдяки чому обме-
жують конкуренцію, посідають домінуюче становище на рин-
ку, впливають на процес ціноутворення і отримують високі
(монопольні) прибутки. Основними формами монополій є:
— картель — об'єднання декількох підприємств однієї
галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на
засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та ко-
мерційну самостійність, а домовляються про частку кожного
у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обміню-
ються патентами на нову техніку тощо;
— синдикат — об'єднання підприємств, в якому розподіл
замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здій-
снюється через єдину збутову контору або інший аналогічний
орган. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрача-
ють комерційну самостійність;
— трест — об'єднання підприємств однієї або кількох
технологічно пов'язаних між собою галузей промисловості,
учасники якого втрачають свою комерційну і виробничу са-
мостійність, підкоряючись єдиному контролю. Юридичне ство-
рення тресту означає передачу контролю над колись незалеж-
ними підприємствами (у формі контрольного пакета акцій або
особливого довірчого сертифіката) його засновникам. Нерідко
трест очолює холдинг — держательська компанія, яка зосере-
джує у своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює
контроль за їхньою діяльністю;
— концерн — об'єднання підприємств різних галузей про-
мисловості, транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних та
навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним
фінансовим контролем, метою якого є здійснення спільної
діяльності. Оперативне керівництво здійснює рада директорів.
2. Економічне піднесення США та Німеччини
США. У кінці XIX ст. високими темпами розвивалася еко-
номіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом
промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втрати-
ла роль "фабрики світу". Прискорений розвиток США пояс-
нюється рядом факторів, серед яких важливе місце займають
політичні, соціальні, географічно-кліматичні, природні. (Про
них було сказано у попередній лекції).
Науково-технічна революція знайшла добрий ґрунт на аме-
риканській землі. Тут активно впроваджувалися власні та
європейські винаходи. У зв'язку із запізненням промислово-
го перевороту, в США використовувалися найновіші досягнення
інженерії, застарілого обладнання практично не було. Після
Громадянської війни в країні сформувався широкий внутріш-
ній ринок, розширювалася географічна спеціалізація.
Економічному зростанню сприяли зовнішня політика дер-
жави — високі митні тарифи на ввіз готової продукції і по-
вна свобода для ввозу іноземних капіталів, яка підтримувала-
ся високою нормою прибутків. Це приваблювало європейські,
в першу чергу англійські, капітали.
США у 1867 р. розширили свої володіння шляхом купівлі
у Росії Аляски за 6,7 млн доларів. Згодом було анексовано
Гавайські острови. Колоніями США стали Куба, Гуам, Пуерто-
Ріко, Філліпіни, частина островів Самоа. Водночас посилюєть-
ся економічно-торговельна експансія в країни Латинської Аме-
рики, які втягувалися в орбіту економічної діяльності США.
Вражаючими були темпи економічного розвитку країни.
Національний дохід з 1870 по 1913 рр. виріс у 5 разів, а націо-
нальне багатство — майже у 7 разів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88