ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Найголовнішим пор-
товим містом був Антверпен. Сюди причалювало по кілька
тисяч кораблів, іноземні фірми мали тут своїх представників,
антверпенська біржа займала одне з перших місць у Європі.
Важливою передумовою Нідерландської революції і станов-
лення нового типу суспільства була реформація, ідеї якої знай-
шли у Нідерландах добрий ґрунт. Саме вона розбудила дух інди-
відуалізму, раціоналізму і прагматизму в матеріально-практич-
ній діяльності людей. Релігійне освячена установка на працю
при п.аісіч_цлачпиту иріл сі; І амтип», оді у
сприяла нагромадженню капіталу, а відтак і зміцненню почуття
особистої свободи представників підприємницьких кіл.
Хід економічного розвитку Нідерландів гальмувала феодаль-
на католицька Іспанія, яка в середині XVI ст. перетворила
країну у свою провінцію. Жорстока інквізиція щодо населен-
ня протестантських північних провінцій Нідерландів, високі
податки щодо купців, промисловців, обмеження у торгівлі та
підприємництві призвели до масового невдоволення і врешті
до революції, яка мала національно-визвольний характер.
Революція та визвольна війна перемогли тільки у північних
провінціях, які 26 липня 1581 р. проголосили свою повну не-
залежність (Іспанія визнала незалежність Нідерландів лише
у 1609 р.).
Звільнення від іспанського феодального панування стало
додатковим стимулом для економічного зростання Голландії.
У середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні,
текстильні та ін.) були кращими у Європі. Успішно розвива-
лися парусні, канатні, паперові, цукрорафінадні, миловарні,
скляні, пивоварні мануфактури. Більшість були централізова-
ними. На них працювало до 100 робітників. Почала зростати
кількість міського населення, питома вага якого у першій
половині XVII ст. становила від 35 до 50%.
Розвиток сільського господарства Голландії мав компроміс-
ний характер. Революція не знищила остаточно феодальну зе-
мельну власність, проте пріоритет в аграрному секторі отримала
фермерська селянська власність, яка зміцнювалася за рахунок
розподілу монастирських земель, осушування (польдерізації).
Фермерство Голландії було орієнтоване на вирощування культур,
що давали найбільший прибуток — льон, коноплі, тютюн, хміль,
рослини-фарбники. Ефективно розвивалося тваринництво.
Голландський сир і масло знаходили консумента у всій Європі.
Торгівля стала найбільш прибутковою сферою діяльності
голландців і охоплювала весь світ. У 1602 р. створена акціо-
нерна компанія — приватна акціонерна спілка, значну кіль-
кість акцій якої контролювала держава.
У зовнішню торгівлю і морські перевезення вкладалися
великі капітали. Голландія володіла найбільшим у Європі
морським торговим флотом, на її долю припадало приблизно
75% загальної кількості кораблів європейських країн. Гол-
ландці, витіснивши португальвдв, створили величезну Імперію,
яка простягалася від Мозамбіка до Японії. Вони з надзвичай-
ною енергією закладали торгові факторії, монополізували по-
стачання прянощів та східних товарів, займалися каботажни-
ми перевезеннями. Великі прибутки давали работоргівля і
піратство. Зовнішня торгівля та морські перевезення стали
настільки вигідними, що Ост-Індійська компанія у 1606 р.
виплатила своїм членам 67% дивідендів. У 1699 р. капітал
компанії становив 4 т золота.
У кінці XVI ст. найбільшим портовим містом Нідерландів
стає Амстердам. Його кораблі перевозили 5/6 товарів, якими
обмінювалися Піренейський півострів і Північна Атлантика.
Голландці зайняли панівне становище у торгівлі Португалії з
Іспанією.
Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської спра-
ви та кредиту. На початку XVI ст. в Антверпені склався гро-
шовий ринок, де у міжнародних розрахунках використовува-
ли векселі (письмові боргові зобов'язання) на пред'явника.
Борги та кредити поступали на ринок. Векселі були в обігу
замість готівки, переходили з рук в руки, поки не анулювалися.
Загальною стала практика платіжних розпоряджень (асигна-
цій), що встановлювала відповідальність кредиторів. У 1598 р.
було засновано Страхову палату. Упродовж XVII ст. Амстер-
дам перетворюється у найбільший міжнародний фінансово-
кредитний центр, цьому сприяли низькі проценти (5%) на
позичковий капітал.
На кінець XVII ст. Голландія, що базувала своє господар-
ство на нестійкому фундаменті посередницької торгівлі, поча-
ла втрачати торгову першість на користь Англії, яка перева-
жала її у промисловому розвитку. Внаслідок цього капітал
Голландії все більше ставав лихварським, переміщався з тор-
гівлі і мореплавства у банківську сферу.
4. Англійська революція 1640—1660 рр.:
економічні причини і наслідки
На початку XVI ст. Англія залишалася невеликою за кіль-
кістю населення державою. Переважна частина її мешканців
проживала у сільській місцевості; в містах — 20% жителів
країни. Більшість галузей промисловості у своєму розвитку
/
флот значно відставав від голландського.
Розвиток океанської торгівлі та перші морські перемоги
створили сприятливі умови для господарського поступу Англії.
Королева Єлизавета вела цілеспрямовану політику підтрим-
ки землеробства, заборонила заміну орних ґрунтів на пасови-
ща, чого прагнули сільські землевласники.
Збільшилися площі орних земель. Протеговані королевою
текстильні майстерні почали швидко розвиватися, збільшив-
ся вивіз англійського сукна, яке успішно конкурувало із флан-
дрійським. В Англії знайшли притулок емігранти із Нідер-
ландів, які втікали в результаті релігійних переслідувань.
Королева здійснила реформу цехів, надавала великого значен-
ня якості ремісничих виробів, особливу увагу звертала на ре-
місничу молодь. Все це позитивно вплинуло на розвиток анг-
лійської промисловості.
Промислове піднесення спричинило незвичайний розвиток
англійської торгівлі. Вже у 1553 р. в Лондоні виникла "Гіль-
дія відважних купців" — товариство, яке почало здобувати
чужоземні ринки для англійської вовни та сукна. Поступово
торгові факторії було відкрито у Гамбурзі, Антверпені. Засно-
вано Балтійську, Московську торгові компанії. Торговельна
експансія Англії на півночі Європи підірвала монополію Ган-
зи і призвела до її занепаду.
Англійський торговий флот з'явився й на Середземному
морі, внаслідок чого утворилися Левантійська, Турецька й
Марокканська торгові компанії. Із Середземних вод англійці
перекинулися на океани. Перші шляхи проклали тут моря-
ки-пірати Дрейк, Кавендіш, Рейлі та інші. Волтер Рейлі засну-
вав у 1584 р. північноамериканську колонію і назвав її Вірджі-
нією. Упродовж XVI — XVIII ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88