створював свої власні підприємства — взірцеві фабрики та
корабельні, що діяли як державні із широким залученням
іноземних експертів для їхнього керівництва. Згодом уряд
передав ці підприємства у приватні руки за низькими ціна-
ми. Уряд виконував функції науково-дослідної і дослідно-
конструкторської установи для нових підприємців і поступо-
во перестав брати безпосередню участь у виробничому процесі.
Ліквідація феодальних відносин в Японії створила ринок
вільної робочої сили, люди всіх станів стали вільними, а при-
ватна власність і приватне підприємництво стали захищени-
ми від сваволі старої аристократії. Крім цього, уряд всіляко
сприяв розвиткові системи загальної освіти.
В Японії починає формуватися стан підприємців. У нього
вливалися колишні воїни-самураї, які привнесли в нову діло-
ву етику традиції старого самурайського кодексу — чесність,
відданість справі та дисципліну. Самураї відіграли вирішаль-
ну роль в утворенні нового підприємництва.
Важливу роль в індустріалізації Японії відіграв іноземний
капітал, але в цілому японці покладалися на власні заоща-
дження. Це хоч і затримувало "злет" економіки, але робило її
стійкою та надійною у наступні десятиліття.
Становленню індустріального суспільства в Японії сприя-
ла аграрна та інші реформи 70-х років XIX ст. Вони ліквіду-
вали феодальні права самураїв на землю, закріпили земельні
наділи за селянами. Правда, значна частина селянства зали-
шилася мало- та безземельною.
У країні почався промисловий переворот і одночасно інду-
стріалізація, які проходили прискореними темпами. Разом з
тим, доцільно відзначити, що напередодні першої світової війни
Японія залишалася аграрно-індустріальною країною, 60% її
населення було зайняте в сільському господарстві.
5. Міжнародні економічні відносини
У першій половині XIX ст. сформувався світовий ринок
як підсистема господарства, пов'язана з обміном товарів за ме-
жами національної економіки та валютно-фінансовим забез-
печенням такого обміну. Він став формою усталених зв'язків
порті, в будівництві доріг остаточно утвердилася як складова
частина загальносвітової ринкової господарської системи.
Зовнішня торгівля набула світового характеру. Формувалися
світовий кредитний та валютний ринки. Масова міграція тру-
дових ресурсів свідчила про виникнення міжнародного рин-
ку праці. Отже, склалася система міжнародних економічних
відносин як результат взаємодії всієї сукупності світових гос-
подарських зв'язків. Основними чинниками цього процесу
були розвиток великої машинної індустрії, утворення колоні-
альної системи, міжнародний поділ праці, що розподілив світ
на промислове розвинені й економічно відсталі країни.
Визначилися галузі, які працювали на основі імпортних
надходжень або на експорт. Лише зовнішній ринок міг погли-
нути масовий випуск фабричних товарів. Для збереження
панування на внутрішньому ринку національні корпорації
повинні були забезпечувати світовий рівень з якості та цін.
Важливим фактором формування світового ринку було
утворення колоніальних володінь. У 1914 р. територія колоній
промислове розвинених держав становила 85 млн кв. км з
населенням 560 млн осіб. Найбільшими колоніальними імпе-
ріями стали Великобританія, про яку казали, що в ній ніколи
не заходить сонце, та Франція.
Основою формування світового ринку став міжнародний
поділ праці (МПП) зі спеціалізацією окремих країн у вироб-
ництві певних видів продукції для задоволення потреб світо-
вого ринку. Протягом XIX ст. переважаючою формою МПП
була міжгалузева предметна спеціалізація. Великобританія як
"майстерня світу" спеціалізувалася на виробництві та прода-
жу машин і устаткування, а також взуття, шкіргалантереї,
виробів харчової промисловості. Німеччина зайняла чільне
місце у світовому виробництві сільськогосподарської техніки,
залізничного устаткування, парових котлів, картоплі, спирту,
цукру, виробів хімічної промисловості, Франція — текстиль-
них машин, шовкових і суконних тканин, Бельгія — зброї та
інструментів. Колоніальні країни спеціалізувалися на вироб-
ництві бавовни, прянощів, кави, цукру, натурального каучуку.
З другої половини XIX ст. набула розвитку така форма
МПП, як внутрішньогалузева спеціалізація. Так, у металур-
гійному виробництві експортерами чорних металів були Вели-
КООрИТаШЯ, Г>ЄЛЬІ'1Я,
щина, Франція.
Провідною і найстарішою формою світогосподарських зв'яз-
ків була міжнародна торгівля, до якої були залучені всі не-
залежні та колоніальні країни, її характерною ознакою був
імпорт сировини з колоніальних країн, оскільки найрозви-
неніші країни, за винятком США, були мінімально забезпечені
сировиною.
З кінця XIX ст. для зовнішньої торгівлі властивою була
тенденція зростання протекціонізму і встановлення монополь-
них цін. Країни укладали торгові договори, підписували інве-
стиційні угоди.
З розвитком міжнародної торгівлі, починаючи з 70-х років,
дедалі більшого значення набував експорт капіталу, який спря-
мовувався головним чином у колонії та залежні країни. Най-
більшими експортерами були Великобританія, Франція, Німеч-
чина, Бельгія, Швейцарія, Голландія.
Важливою формою зовнішньоекономічних зв'язків були
міжнародні міграційні процеси, пов'язані з переселенням
європейців до Америки. З 1816 по 1856 р. з Європи до США
емігрувало 5 млн, а в другій половині XIX ст. — 18 млн осіб.
Економічним наслідком міжнародної міграції робочої сили
було прискорення розвитку промисловості та сільського гос-
подарства в країнах імміграції, посилення міжнародного по-
ділу праці, збільшення експорту товарів з цих країн і одночасно
імпорту товарів у країни імміграції.
На початку XX ст. співвідношення сил між великими дер-
жавами зайшло у винятково гостру суперечність з тим поді-
лом світу, який склався в кінці XIX ст. Зокрема, одна з най-
більш економічно розвинутих країн Європи — Німеччина —
виявилася обділеною колоніями. На порядок денний стало
питання про перерозподіл зон впливу, насамперед ринків збу-
ту, джерел сировини, сфер вкладання капіталу, початок якому
поклала перша світова війна.
7. Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології
виробництва в останній третині XIX ст., вкажіть їхні на-
слідки.
2. Розкрийте основний зміст процесу індустріалізації та
його наслідки.
3. За допомогою порівняльної таблиці покажіть динаміку
та особливості індустріального розвитку США, Німеччини,
Великобританії, Франції.
4. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних
країн світу протягом останньої третини XIX — на почат-
ку XX ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88