ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Скажiмо, представник президе-
нта у районi настирливо радить суддi вирiшити справу саме так,
як вiн цього бажау.
Стаття 176. Потроза щепо еддр або народ<го
засiдателя
Погроза вбивством, насильством чи знищенням май-
на щодо суддi або народного засiдателя; а так само що-
до єхнiх близьких родичiв, у звязку iз здiйсненням суд-
дею або народним засiдателем правосуддя Ї
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. - 1990. - №20. -Ст. 313).
1. Погроза розправитися з суддею чи народним засiдателем або
єхнiми близькими родичами здатна суттуво вплинути на всебiчнiсть,
повноту i обуктивнiсть розгляду судовоє справи, призвести до
прийняття суддею (судом) неправосудного рiшення по справi.
2. Правосуддя - це дiяльнiсть суду, яка здiйснюуться шляхом
розгляду i вирiшення у судовому засiданнi у встановленому
порядку кримiнальних, цивiльних та адмiнiстративних справ.
Зазначеною статтею передбачена вiдповiдальнiсть саме за на-
магання перелiченими засобами психiчного впливу перешкодити
прийняттю законного рiшення по будь-якiй з названих категорiй
справ. Дiє винного можуть торкатись рiшення по справi в цiлому
або в якiйсь iє частинi, можуть вiдноситися до всiх пiдсудних по
справi (вiдповiдачiв, позивачiв, осiб, що притягуються до
адмiнiстративноє вiдповiдальностi, тощо.) або одного з них, вони
можуть також поуднуватися з вимогами до потерпiлого усунутись
вiд участi у справi. Нарештi, можливе вчинення погрози i пiсля
закiнчення провадження по справi.
3. Якщо перелiченi форми впливу на суддю чи народного
засiдателя здiйснюються у звязку з iншою службовою чи громадсь-
кою дiяльнiстю цих осiб, вiдповiдальнiсть повинна настати за ст. 190.
4. Погроза вбивством - це погроза позбавити життя,
насильством - погроза застосувати фiзичну силу; вiд побоєв до
тяжких тiлесних ушкоджень, знищенням майна - погроза
пiдпалити будинок, пiдiрвати автомоОiль, знищити худобу тощо.
5. Погроза може бути доведена до потерпiлого будь-яким
способом (усно, демонстрацiую зброє, через iнших людей,
письмово, по телефону тощо), в тому числi 6 анонiмно.
6. Близькими родичами стосовно цього випадку треба ввахатi
дружину, чоловiка, матiр, батька, брата, сестру, дiтей, дiда, бабу,
онукiв (п.11 ст-32 КПК), а в залежностi вiд ситуацiє ними можуть
бути визнанi й iншi родичi.
7. Злочин вважауться закiнченим з моменту доведення погрозi
до вiдома особи, якiй вона була призначена. Якщо погроза була
втiлена у життя, квалiфiкацiя здiйснюуться за сукупнiстю ст.17та статей 189, 189 або п.в" ст.93.
8. Якщо погроза призвела до порушення вимог правосуддi
суддею чи народним засiдателем, дiє особи, яка погрожувала,
повиннi розглядатись крiм ст. 176 як спiвучасть у вчиненнi
суддею злочинiв, передбачених статтями176, 165 чи ст. 166.
9. З субуктивноє сторони дiяння може бути вчинене тiльки
з прямим умислом. Особа усвiдомлюу, що з допомогою погрозi
впливау на суддю для досягнення своує протиправноє мети, i
бажау цього. Питання про те, чи мав суоукт злочину намiр
втiлити погрозу у життя або чи мiг реально це зробити, не впливау
на квалiфiкацiю злочину.
10. Субуктом злочину у особа , яка досягла шiстнадцяти рока. ,
Стаття 176. Образа суддi або народного
засiдателя
Образа суддi або народного засiдателя у звязку :
єхньою дiяльнiстю по здiйсненню правосуддя -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1990. - №20. - Ст. 313).
1. Вiдповiдно до закону (ст. 126 КК) образою у умисяв
приниження честi i гiдностi особи, виражене в непристойнii
формi. Таким приниженням честi i гiдностi суддi або щуiрднот>
засiдателя буде негативна по сутi i непристойна по формлiбiнп,
дана у звязку з єхньою дiяльнiстю по здiйсненню правосуддя.
Сама тiльки негативна оцiнка, хоча й невiрна по сутi, ие <в
образою. Для складу злочину образи необхiдно, щоб така оцiша .1
була по формi непристойною. Непристойнiсть оцiнюуться М i
нормами загальнолюдськоє моралi. Це прерогатива слiдства I
суду, а не потерпiлого.
2. Злочиннi дiє можуть бути вчиненi в уснiй формi, письмо-I
(лист, малюнок) або дiую (ляпас, плювок, непристойнi жестi
тощо). Вони можуть мати мiсце прилюдно, в присутностi абоi
за вiдсутностi потерпiлого, з використанням технiчних засобi
або без них. Дiяння може бути вчинено як безпосередньо пiд час
виконання потерпiлим своєх службових обовязкiв, так i в iнший час.
3. Образа повинна бути обовязково повязана з дiяльнiстк
потерпiлого по здiйсненню правосуддя, тобто розглядом
кримiнальних, цивiльних або адмiнiстративних справ. Образа
названих у зазначенiй статтi осiб на грунтi особистих вiднесе>
квалiфiкууться за ст. 126. Прилюдна оораза суддi або народжЖ>
дяiдателя, яка була вчинена у звязку з виконанням ними
..убових обовязкiв або з приводу єх виконання, але не
IЮязаних iз здiйсненням правосуддя (наприклад, у звязку з
повiльним прийомом суддею вiдвiдувачiв), повинна
квалiфiкувT 9-
4. Термiн "у звязку" означау, що образа може мати мiсце до
позгляяУ " ч розгляду або пiсля розгляду судовоє справи.
5. Злочин вважауться закiнченим з моменту висловлювання
дд дi якi носять характер образи. Якщо вона вчинена письмово
- з моменту ознайомлення з нею хоча б однiує людини, в тому
числi потерпшого.
6. Субуктивна сторона злочину виражауться в формi пря-
мого умислу. Особа усвiдомлюу, що ображау суддю або народ-
ного засiдателя у звязку з єхньою дiяльнiстю по здiйсненню
правосуддя, i бажау цього. Мотиви, якими керувався субукт
злочину (помста, бажання принизити тощо), на квалiфiкацiю
не вп-iивають.
7. Субуктам злочину у особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв.
8. Якщо образа мау мiсце одночасно з вчиненням бiльш
небезпечного злочину.квалiфiкацiя здiйснюуться за сукупнiстю
злочинiв (наприклад, за ст. 176 та ст. 176 чи ст. 189).
Стаття 176. Невиконання судового рiшення
Умисне невиконання службовою особою рiшення,
вироку, ухвали чи постанови суду або перешкодження
єх виконанню -
карауться штрафом у розмiрi вiд трьохсот до однiує
тисячi карбованцiв.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1990. -№20. -Ст. 313).
1. Судовi рiшення, вироки, ухвали та постанови, прийнятi як
суддею одноособове (крiм ухвал), так i колегiальне складом суду,
якi набрали чинностi, обовязковi до виконання всiма службовими
особами та громадянами.
2. Служоовими особ.
1. Служоовими особами, якi повиннi виконувати судовi
рiшення або допомагати єх виконанню, у керiвники та iншi
працiвники органiв та установ внутрiшнiх справ, судовi вико-
навцi, керiвники та iншi службовi особи рiзноманiтних
пiдприумств.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310