6. Якщо дезертирство вчiнюуться пiд час вiконанй>
вiйськовослужбовцем спецiальнiх обовязкiв по вiйськовi
служСЯ (у складi караулу, вiд час несення бойоюго чергування,
I.
Л
"?
л
в складi нараду по охоронi державного кордону тощо), скоуне
слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв, тобто ва ст. 241 i
вiдповiдно статтями 249, 250, 251 чи 252.
Коли ж при дезертирствi була взята з собою зброя, то дiє
винного треба квалiфiкувати за статтями 241, 222 i 223.
Дезертирство, повязане iз втечею вiйськовослужбовця за кор-
дон, за наявностi ознак державноє зради квалiфiкууться за ст.56,
а iз незаконним перетинанням кордону без ознак державноє
зради - за ст.241 та 75.
7. Про поняття "воунний час" див. п.8 коментаря до ст.232.
Стаття 242. Самовiльне змиштня частини
бойовiй обстановцi
Самовiльне залишення частини або мiсця служби в
бойовiй обстановцi, незалежно вiд тривалостi, -
карауться смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд трьох до десяти рокiв.
1. Самовiльне залишення вiйськовослужбовцем частини або
мiсця служби в бойовiй обстановцi у проявом боягузства, невико-
нання вiйськового обовязку в бою, свiдчить про прагнення
винного уникнути вiйськовоє служби у найбiльш вiдповiдальний
час. Такi дiє можуть негативно позначитися на виконаннi
вiйськовою частиною (пiдроздiлом) бойового завдання.
2. Злочин виражауться у самовiльному, без дозваду командира
(начальника), залишеннi частини або мiсця служби пiд час
знаходження єх в бойовiй обстановцi (про поняття бойовоє
обстановки див. п.9 коментаря до ст.232). Для складу-
закiнченого злочину достатньо одного факту самовiльного
залишення частини або мiсця служби, незалежно вiд тривалостi
самовiльноє вiдсутностi, мотивiв злочину, добровiльноє явки з
повинною або затримання.
3. Важливою ознакою цього злочину у знаходження частини в
момент самовiльного єє залишення вiйськовослужбовцем в умовах
бойовоє обстановки. Оскiльки бойова обстановка можлива не
тiльки у воунний, але i в мирний час, то ст.242 може застосову-
ватися як в мирнiй, так i у воунний час.
4. Незявлення в строк без поважнiх прiчiн у вiйськову
частину, яка знаходиться в бойовiй обстановцi, при призначеннi,
переводi, поверненнi iз вiдпустки або вiдрядження чи iз
лiкувального закладу не можна розглядатi як злочин, передба-
чений ст.242. Подiбнi дiє слiд квалiфiкуватi, залежно вiд конк-
ретних обставин, за статтями 239, 240 або 241.
5. Вчинення дезертирстяа в бойовiй обстаиовцi квалiфiкууться
за ст.242, оскiльки вона охоплюу всi спадки еамовiльного
залишення щетини в бойовй обстановцi.
6. Самовiльне залишення частини в бойовiй обстановцi iз
намiром перейти на сторону ворога з метою сприяння йому
утворюу склад державноє зради i квалiфiкууться за ст.56.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. При цьому винний усвiдомлюу, що вiйськова частина,
яку вiн самовiльно залишау, знаходиться у бойовiй обстановцi.
8. Субуктом злочину може бути будь-який
вiйськовослужбовець, а також вiйськовозобовязанi, якi були
призванi на учбовi чи перевiрочнi збори.
Стаття 243.
Ухилення вiд вiйськовоє
служби шляхом членоушкод-
ження або iншим способом
а) Ухилення вiйськовослужбовця вiд несення
обовязкiв вiйськовоє служби шляхом заподiяння собi
якогось покалiчення (членоушкодження) або шляхом
симуляцiє хвороби, пiдробки документiв чи iншого
обману, а так само вiдмова вiд несення обовязкiв
вiйськовоє служби -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
семи рокiв.
б) Тi самi дiяння, вчиненi у воунний час або в бойовiй
обстановцi, -
караються смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд пяти до десяти рокiв.
1. Стаття передбачау вiдповiдальнiсть за кiлька способiв
ухилення вiд вiйськовоє служби - шляхом спричинення собi
якого-небудь членоушкодження або шляхом симуляцiє хвороби,
пiдлогу документiв чи iншого обману, а так само шляхом вiдмови
вiд несення обовязкiв вiйськовоє служби.
2. Обуктом злочинiв, передбачених ст.243, у всДЬовлений
законом порядок несення вiйськовоє служби.
3. Ухилення вiйськовослужбовця вiд несення обовязкiв
вiйськовоє служби шляхом спричинення собi якогось
покалiчення (членоушкодження) полягау в тому, що винний
шляхом штучного заподiяння шкоди своуму здоровю створюу
пiдстави для звiльнення вiд вiйськовоє служби, оскiльки
вiйськовослужбовцi, що мають фiзичнi недолiки або хворiють,
пiдлягають звiльненню вiд виконання обовязкiв вiйськовоє
служби у звязку з лiкуванням або визнаються непридатними до
вiйськовоє служби i звiльнюються вiд неє. Членоушкодхення
може бути вчинене шляхом штучного пошкодження будь-яких
органiв чи тканин тiла або захворювання, загострення чи
посилення хвороби, яка вже була у винного.
Характер знарядь та засобiв, що застосовуються для вчинення
членоушкодження, а також спосiб його скоуння не мають зна-
чення для квалiфiкацiє злочину. Штучний характер
спричинених ушкоджень установлюуться рiзними доказами, в
тому числi судово-медичною експертизою, яка обовязково
призначауться в справах про членоушкодження для визначення
характеру i походження ушкодження.
В справах про членоушкодження необхiдно також одержати
висновок вiйськово-лiкарськоє комiсiє про придатнiсть винного до
несення вiйськовоє служби.
На квалiфiкацiю дiяння не впливають i наслiдки одержаних
ушкоджень. Внаслiдок членоушкодження вiйськовослужбовець
може бути визнаний непридатним до вiйськовоє служби, а також
може бути тимчасово звiльнений вiд несення всiх чи окремих
вiйськових обовязкiв.
Членоушкодження може бути вчинене самостiйно або за допо-
могою iнших осiб. Виконавцем злочину у всiх випадках
визнауться особа, якiй спричинене ушкодження i яка ухиляуться
вiд вiйськовоє служби. Особа, яка спричинила
вiйськовослужбовцю за його проханням ушкодження, пiдлягау
вiдповiдальностi за пособництво за ч.б ст.19 i ст.243. Умисне
заподiяння пособником вiйськовослужбовцю тяжкого тiлесного
ушкодження потребуу додатковоє квалiфiкацiє за ст. 101.
4. Ухилення вiд несення обовязкiв вiйськовоє служби шляхом
симуляцiє полягау в неправдивому удаваннi хвороби або окремих єє
симптомiв вiйськовослужбовцем, який в дiйсностi на це не. хворiу.
Можлива симуляцiя як фiзичних, так i психiчних захворювань.
В справах про симуляцiю, захворювання обовязкове проведення
судово-медичноє експертизи. У багатьох випадках вимагауться по
таких справах проведення i судово-психiатричноє експертизи, яка,
зокрема, повинна визначити, чи не у симуляцiя одним iз симптомiв
захворювання, яке мауться у хворого (патологiчна симуляцiя). В
останньому випадку кримiнальна вiдповiдальнiсть виключауться.
5. Ухилення вiд несення обовязкiв вiйськовоє служби шляхом
пiдробки документiв полягау в тому, що вiйськовослужбовець
подау вiдповiдному начальнику документ, в якому мiстяться
неправдивi вiдомостi, i на пiдставi цього документа одержуу
постiйне або тимчасове звiльнення вiд вiйськовоє
служби.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310