ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

можуть дезорганiзувати i навiть паралiзувати на
якийсь час дiяльнiсть органiв влади i управлiння, створюючи
загрозу для громадськоє безпеки. При груповому ж хулiганствi
цi ознаки вiдсутнi. Виннi, дiючи з хулiганських спонукань,
намагаються лише грубо порушити громадський порядок. На
вiдмiну вiд масових безпорядкiв дiє, передбаченi ст. 187, можуть
виходити не вiд натовпу, а вiд окремоє групи людей i не супро-
воджуватись погромами, руйнуваннями, пiдпалами та iншими
подiоними дiями. Дiє, передбаченi ст. 187, не супроводжуються
явною неповагою до суспiльства, а лише порушують громадський
порядок, нормальну дiяльнiсть установ, пiдприумств i
органiзацiй, роботу транспорту або повязанi з явною непокорою
законним вимогам представникiв влади. Якщо ж такi дiє супро-
воджуються вчиненим з хулiганських спонукань насильством,
пошкодженням майна, безчинством, вони повиннi додатково
квалiфiкуватися i за ст.206 (п.15 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р. №3).
19. Iгнорування субуктивноє сторони iчиневого, зокрема, його
мотиву (неприязнi особистi стосунки, ревнощi тощо), є-ягае ас-
правильну квалiфiкацiю дiй винного як хулiганства (до
наприклад, Рад-право. - 1980. - №9. - С-ввЗ; 1981. - №6. - С.84-85
1986. - №4. - С.90; 1986. - №7. - С.89). Не мохуть квалiфiкуватись
як хулiганство правомiрнi дiє, вчиненi в станi необхiдноє оборовх
(Рад. право. - 1982. - №3. - С.91-92; 1983. - №2. - С.82), а також
дiє, спрямованi на присiкання злочинних посягань i затримання
злочинця, навiть якщо при цьому вимушено спричинено шкоду
злочинцю (Рад.право.-1975.-№7.-С.100-101).
20. Субуктом хулiганства, передбаченого ч. I ст.206, у особа,
яка до моменту вчинення злочину досягла 16 рокiв, тодi як
злiсного i особливо злiсного хулiганства (чч.2 i 3 ст.206) - особа,
якiй виповнилось 14 рокiв.
Стаття 206. Заклики до вчинення дiй, що за-
грожують громадському порядку
безпецi громадян
Заклики до погромiв, насильного виселення громадян
або до вчинення Iнших дiй) що загрожують громадське
му порядку i безпецi громадян, а так само розповсюд
ження, виготовлення чи зберiгання з метою розповсюд-
ження матерiалiв такого змiсту (листiвок, плакатiв I
т.iн.)-
караються випраЬними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до пятисот карбованцiв.
Те саме дiяння, що спричинило тяжкi наслiдки або
вчинене повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв,
(Ст. 20 Кодекс доповнено Указом вiд 20 квiтня 1990 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1990. - №1- Ст. 278).
I. Заклики, спрямованi до невизначеноє або певноє групи людаЛ
з метою схилити єх до вчинення суспiльне небезпечних дiб,
являють собою спецiальний вид пiдмовництва, яке визначене у
законi як окремий злочин. Цеi злочин пбсягау на два обукти -
громадський поредок i безпеку громадян. Предметом посягавнх
можуть бути: особистi блага людей (життя, здоровя, водя) та єх
житло; iндивiдуальне, колективне або державне майно, дiяльнiсть
державних органiв влади, пiдприумств, органiзацiй, установ.
2. Обуктивна сторона злочину може виявлятись у двох
формах: 1) заклики до вчинення погромiв або насильства ввд
людьми; 2) виготовлення, зберiгання з метою розповсюдженая
або розповсюдження матерiалiв такого змiсту.
Заклики до вчинення злочинних дiй - це усне (на мiтишу,
зборах, по радiо, телебаченню тощо) або письмове звернення де
громадян (невизначеноє або певноє групи людей), у якому вивив
особа пiдмовляу єх вирiшувати тi або iншi проблеми соцiального,
пцоиiчного або полiтичного життя шляхом застосування сили
ддо органiв державноє влади або органiв самоврядування чи
ремих громадян або певноє групи людей.
з"Заклики до погромi> - це пiдбурювання людей до пошкод-
,цня службових, торговельних або iнших примiщень чи житла,
по знищення чи пошкодження маййа, засобiв звязку, до вчине-
ння пiдпалiв, вибухiв, насильства тощо.
Заклики до насильного виселення громадян - це
пiдбурювання людей до виселення окремих громадян або певноє
групи людей з єх житла або з певноє мiсцевостi чи територiє з
застосуванням сили.
Щодо закликiв до вчинення iнших дiй, якi загрожують
громадському порядку i безпецi громадян, то це може бути
пiдбурювання невизначеноє або певноє групи людей до непокори
органам влади, до опору представникам влади, застосування
фiзичного насильства до тих, хто вiдмовиться виконувати вимоги
певноє групи пiдмовникiв тощо.
Виготовлення матерiалiв (листiвок, плакатiв, звернень тощо),
про змiст яких говориться у ст.206, передбачау написання тексту
таких матерiалiв або його набiр чи друкування.
Розповсюдження таких матерiалiв - це доведення рiзними
способами (розкидання, розклеювання, розсилання тощо) змiсту
виготовлених матерiалiв до вiдома iнших осiб.
Зберiгання таких матерiалiв - це перебування єх у винного або
при ньому з метою розповсюдження.
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення самоє дiє
- закликiв (виголошених або викладених на паперi чи
зафiксованих в iншiй матерiалiзованiй формi) до вчинення
злочинiв, незалежно вiд того, пiддалися тi, на кого розраховував
винний, його закликам чи не пiддалися.
Якщо ж заклики до вказаних дiй призвели до тяжких наслiдкiв
або були вчиненi повторно, вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст.206.
Пiд тяжкими наслiдками належить розумiти вчинення тими,
на кого був розрахований заклик, дiй, що вказанi в ст.206. Якщо
ж такi дiє супроводжувались масовими безпорядками, вбивством
або заподiянням тяжких тiлесних ушкоджень, то органiзатори та
виконавцi єх будуть вiдповiдати за правилами про сукупнiсть
злочинiв.
Повторним визнауться злочин, вчинений особою, яка ранiше
вчинила такий же злочин, незалежно вiд того, була вона засуд-
жена за ранiш вчинений злочин чи не була.
Повторностi не буде, якщо винний в один i той же час, в одному
i тому ж мiсцi декiлька або багато разiв звертався з такими
закликами до присутнiх.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Винний усвiдомлюу, що вiн закликау до вчинення
суспiльне небезпечних дiй, i бажау схилити слухача, глядача або
читача до таких дiй.
5. Субуктом злочину може бути як службова, так i приватна
особа, яка досягла до вчинення злочину 16 рокiв.
аиiдаiiоi неправдиве
iфо иирипу беэпвцр
Стаття 20У
жпрозу
мня або
Завiдомо неправдиве письмове чи усне повiдомленiм
про загроiу беаяецi громадян, <нищення або пошкод-
ження обуктiв приватноє) колективно? чи державноє
власностi шляхом вибуху, пiдпалу або Iншим загально-
небезпечним способом -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк) або штра-
фом вiд трьох до десяти мiнiмальних розмiрiв за-
робiтноє плати.
ТI самi дiє, якими завдано значно?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310