гей! розвеселимо?
Марширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти наших україців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо?
Гей у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали Стрільці Січовії з ворогами ган!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну гей! гей! розвеселимо!
Не хилися, червона калино, рости догори,
Не журися, наша Україно, ми твої сини.
56
і
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну гей! гей! розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт,
Не журися, наша Україно, маєш славний рід.
Білим цвітом червона калина уквітчається,
Славним родом наша Україна гей! гей! прославиться!
ЛІТЕРАТУРА
1. Вакулюк П. Г. Оповіді про дерева.—К.: Урожай, 1991.
2. Дмитренко Микола. Народні повір'я.— К., 1994.
3. Івченко Сергій. Зелений світ.— К.: Веселка, 1986.
4. Ковальчук О. В. Українське народознавство. Книга для вчи-
теля.—К.: Освіта, 1992.
5. Кондратюк Андрій. З вишневого саду.— К.: Молодь, 1991.
6. Костомаров М. І. Слов'янська міфологія.— К.: Либідь, 1994.
7. Космос древньої України.— К., 1992.
8. Нащадки святої трійці. Генеза української державної сим-
воліки в дослідженні кандидата філософських наук Олексія Брат-
ка-Кутинського.— К., 1992.
9. Потебня А. А. О некоторнх символах в славянской народной
поззии.— Харьков, 1860.
10. Рубцов Н. Н. Символ в искусстве й жизни.— М.: Наука,
1991.
11. Сергтчук В. І. Національна символіка України.— К.: Весел-
ка, 1992.
12. Скуратівський Василь. Берегиня.—К.: Радянський письмен-
ник, 1987.
13. Скуратівський Василь. Місяцелік.— К.: Мистецтво, 1993.
14. Скуратівський Василь. Покуть.— К.: Довіра, 1992.
Т. М. НІКОЛАЄВА,
Г. К. ДМИТРЕНКО.
УКРАЇНЦІ В ДІАСПОРІ
Бінарний урок-конференція з географії
та української літератури
Девіз: Ми є. Були. І будем МИ!
Й Вітчизна наша з нами!
* ІванБагряний
Завдання: Вивчити географію української діас-
пори, з'ясувати поняття «діаспора», «міграція», «емігра-
ція», «імміграція»; ознайомити учнів з життям і твор-
57
чістю українських письменників в еміграції; формувати
навички самостійної роботи з науковою літературою,
писати реферати з обраної теми, формувати вміння ви-
ступати з усними повідомленнями, складати конспекти
учнівських виступів; виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: Політична карта світу з позначен-
ням розселення українців, вислів І. Багряного (девіз),
вишиті рушники, портрети письменників — представни-
ків української діаспори, грамзапис пісні «Чуєш, брате
мій», виставка літератури.
Запис надошці: тема, нові поняття — діаспора,
міграція, еміграція, імміграція; населення України
52 млн. чол. За межами України проживає 15 мли. чол.
ХІД УРОКУ
Лунає грамзапис пісні «Чуєш, брате мій> братів
Лепких.
Читці по черзі декламують вірші українських пое-
тів-емігрантів.
Юрій Клен. Уривок з поеми «Прокляті р о-
к й».
Блажен, хто гордо кинув рідний край
І з посохом в руці пішов шукати
На чужині незнаній дальній рай,
Куди веде його весна крилата.
* Та тричі той блажен, який за чай
І хліб теж не схотів себе продати,
Але, минаючи тропу розлук,
Зостався, щоб зазнати хресних мук...
ОлександрОлесь. «Якпесголодни й....>
Як пес голодний, кинутий і гнаний.
Блукаю я по вулицях чужих...
Сміється з мене жах, глузує, невблаганний,
З думок сполоханих моїх.
Сміється цілий світ... Мовчать спокійно друзі,
Вмира без відгуку мій крик,
Іду кудись в сльозах, в ганьбі, в нарузі.
За роки я до всього звик.
А сни вночі, як яструби прокляті,
На частки душу рвуть... Встаю,
З кутка в куток ходжу у темряві по хаті
І втому, змучений, ловлю.
Впаду, і ніжно тихий, дивний сон злітає:
Далеко все — і сльози, і ганьба,..
58
Мене хтось піснею широкою стріває,
І квіти кидає захоплена юрба.
Олександр Олесь. «О принесіть я й. не
наді ю».
О принесіть як не надію,
То крихту рідної землі:
Я притулю до уст її
1 так застигну, так зомлію...
Хоч кухоль з рідною водою!..
Я тільки очі напою,
До уст спрагнілих притулю,
Торкнусь душею вогняною.
Спиридон Черкасенко. «На чужині».
Про Україну ані чутки!
Живе? умерла? міцно спить?.,
У серці гадом в'ються смутки,
Душа завмерла і мовчить;
Холодним болем отупіння
Ущерть налита голова,
І ринуть в пітьму безгоміння
Без сліду мислі і слова...
Де взять його, отрути зілля,
Заворожить гнітючий сум,
Розвіять чорне божевілля,
Розбити долі наглий глум
1 в чарах тихої дрімоти
Згубити дійсності чуття,
Забути болі і гризоти
В міцних обіймах небуття!
О краю мій, моє кохання/
Лани широкі, гір шпилі!
О сльози Рідної Землі!--
Вас не забути до сконання!..
Вчитель географії:
— «Нашого цвіту — по всьому світу». Хвилюючу
глибину цього крилатого вислову можна відчути тоді,
коли знайомишся з дивовижними долями українців за
кордоном, їхньою невтомною подвижницькою діяльністю.
Ще зовсім недавно слово «діаспора» було мало не лай-
ливим. Вважалося — і ця думка насаджувалася офіцій-
ною пропагандою,— що за рубежем живуть ті українці
здебільшого, які проти радянської влади, що інакше, як
зрадництво, не розцінювалося, їх називали «зрадниками
Батьківщини», «космополітами безрідними», «відщепен-
цями». Виявилося ж, що живуть там українці складної
59
долі, яким так само, як і нам, дорога Україна, які так,
як і ми, хочуть їй кращої долі.
В умовах української державності стало можливим
вивчити реалії життя українців за кордоном. (Вчитель
оголошує тему, завдання уроку).
Підготуйте зошити з географії та української літера-
тури, в які у ході уроку будете робити записи (тему, но-
ві поняття і їх визначення, регіони світу з великою
українською діаспорою, прізвища, імена українських
письменників в діаспорі, назви їхніх творів, цікаві факти
життя).
(Напередодні уроку учні підготували доповіді з ос-
новних питань. Учитель-географ надає слово виступаю-
чим з географічних питань, а філолог — учням, які під-
готували доповіді про життя і творчість письменників
діаспори).
Вчитель-географ з'ясовує значення нових по-
нять (за словником іншомовних слів та тлумачним
словником української мови):
Діаспора (з гр.— розсіяння) — розсіяння по
різних країнах народів, вигнаних за межі батьківщини
завойовниками.
Міграція — переселення народів у межах однієї
країни або з однієї країни в іншу.
Імміграція — в'їзд чужоземців до якої-небудь
країни на постійне проживання.
Е м*і г р а ц і я — переселення із своєї батьківщини в
іншу країну, зумовлене соціально-економічними, полі-
тичними або релігійними причинами.
(Учениця виконує пісню «Україночка» — муз. Г. Та-
тарченка, сл. А. Демиденка).
Учень: «ПРИЧИНИ Й ЕТАПИ ІММІГРАЦІЇ».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
Марширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти наших україців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо?
Гей у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали Стрільці Січовії з ворогами ган!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну гей! гей! розвеселимо!
Не хилися, червона калино, рости догори,
Не журися, наша Україно, ми твої сини.
56
і
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну гей! гей! розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт,
Не журися, наша Україно, маєш славний рід.
Білим цвітом червона калина уквітчається,
Славним родом наша Україна гей! гей! прославиться!
ЛІТЕРАТУРА
1. Вакулюк П. Г. Оповіді про дерева.—К.: Урожай, 1991.
2. Дмитренко Микола. Народні повір'я.— К., 1994.
3. Івченко Сергій. Зелений світ.— К.: Веселка, 1986.
4. Ковальчук О. В. Українське народознавство. Книга для вчи-
теля.—К.: Освіта, 1992.
5. Кондратюк Андрій. З вишневого саду.— К.: Молодь, 1991.
6. Костомаров М. І. Слов'янська міфологія.— К.: Либідь, 1994.
7. Космос древньої України.— К., 1992.
8. Нащадки святої трійці. Генеза української державної сим-
воліки в дослідженні кандидата філософських наук Олексія Брат-
ка-Кутинського.— К., 1992.
9. Потебня А. А. О некоторнх символах в славянской народной
поззии.— Харьков, 1860.
10. Рубцов Н. Н. Символ в искусстве й жизни.— М.: Наука,
1991.
11. Сергтчук В. І. Національна символіка України.— К.: Весел-
ка, 1992.
12. Скуратівський Василь. Берегиня.—К.: Радянський письмен-
ник, 1987.
13. Скуратівський Василь. Місяцелік.— К.: Мистецтво, 1993.
14. Скуратівський Василь. Покуть.— К.: Довіра, 1992.
Т. М. НІКОЛАЄВА,
Г. К. ДМИТРЕНКО.
УКРАЇНЦІ В ДІАСПОРІ
Бінарний урок-конференція з географії
та української літератури
Девіз: Ми є. Були. І будем МИ!
Й Вітчизна наша з нами!
* ІванБагряний
Завдання: Вивчити географію української діас-
пори, з'ясувати поняття «діаспора», «міграція», «емігра-
ція», «імміграція»; ознайомити учнів з життям і твор-
57
чістю українських письменників в еміграції; формувати
навички самостійної роботи з науковою літературою,
писати реферати з обраної теми, формувати вміння ви-
ступати з усними повідомленнями, складати конспекти
учнівських виступів; виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: Політична карта світу з позначен-
ням розселення українців, вислів І. Багряного (девіз),
вишиті рушники, портрети письменників — представни-
ків української діаспори, грамзапис пісні «Чуєш, брате
мій», виставка літератури.
Запис надошці: тема, нові поняття — діаспора,
міграція, еміграція, імміграція; населення України
52 млн. чол. За межами України проживає 15 мли. чол.
ХІД УРОКУ
Лунає грамзапис пісні «Чуєш, брате мій> братів
Лепких.
Читці по черзі декламують вірші українських пое-
тів-емігрантів.
Юрій Клен. Уривок з поеми «Прокляті р о-
к й».
Блажен, хто гордо кинув рідний край
І з посохом в руці пішов шукати
На чужині незнаній дальній рай,
Куди веде його весна крилата.
* Та тричі той блажен, який за чай
І хліб теж не схотів себе продати,
Але, минаючи тропу розлук,
Зостався, щоб зазнати хресних мук...
ОлександрОлесь. «Якпесголодни й....>
Як пес голодний, кинутий і гнаний.
Блукаю я по вулицях чужих...
Сміється з мене жах, глузує, невблаганний,
З думок сполоханих моїх.
Сміється цілий світ... Мовчать спокійно друзі,
Вмира без відгуку мій крик,
Іду кудись в сльозах, в ганьбі, в нарузі.
За роки я до всього звик.
А сни вночі, як яструби прокляті,
На частки душу рвуть... Встаю,
З кутка в куток ходжу у темряві по хаті
І втому, змучений, ловлю.
Впаду, і ніжно тихий, дивний сон злітає:
Далеко все — і сльози, і ганьба,..
58
Мене хтось піснею широкою стріває,
І квіти кидає захоплена юрба.
Олександр Олесь. «О принесіть я й. не
наді ю».
О принесіть як не надію,
То крихту рідної землі:
Я притулю до уст її
1 так застигну, так зомлію...
Хоч кухоль з рідною водою!..
Я тільки очі напою,
До уст спрагнілих притулю,
Торкнусь душею вогняною.
Спиридон Черкасенко. «На чужині».
Про Україну ані чутки!
Живе? умерла? міцно спить?.,
У серці гадом в'ються смутки,
Душа завмерла і мовчить;
Холодним болем отупіння
Ущерть налита голова,
І ринуть в пітьму безгоміння
Без сліду мислі і слова...
Де взять його, отрути зілля,
Заворожить гнітючий сум,
Розвіять чорне божевілля,
Розбити долі наглий глум
1 в чарах тихої дрімоти
Згубити дійсності чуття,
Забути болі і гризоти
В міцних обіймах небуття!
О краю мій, моє кохання/
Лани широкі, гір шпилі!
О сльози Рідної Землі!--
Вас не забути до сконання!..
Вчитель географії:
— «Нашого цвіту — по всьому світу». Хвилюючу
глибину цього крилатого вислову можна відчути тоді,
коли знайомишся з дивовижними долями українців за
кордоном, їхньою невтомною подвижницькою діяльністю.
Ще зовсім недавно слово «діаспора» було мало не лай-
ливим. Вважалося — і ця думка насаджувалася офіцій-
ною пропагандою,— що за рубежем живуть ті українці
здебільшого, які проти радянської влади, що інакше, як
зрадництво, не розцінювалося, їх називали «зрадниками
Батьківщини», «космополітами безрідними», «відщепен-
цями». Виявилося ж, що живуть там українці складної
59
долі, яким так само, як і нам, дорога Україна, які так,
як і ми, хочуть їй кращої долі.
В умовах української державності стало можливим
вивчити реалії життя українців за кордоном. (Вчитель
оголошує тему, завдання уроку).
Підготуйте зошити з географії та української літера-
тури, в які у ході уроку будете робити записи (тему, но-
ві поняття і їх визначення, регіони світу з великою
українською діаспорою, прізвища, імена українських
письменників в діаспорі, назви їхніх творів, цікаві факти
життя).
(Напередодні уроку учні підготували доповіді з ос-
новних питань. Учитель-географ надає слово виступаю-
чим з географічних питань, а філолог — учням, які під-
готували доповіді про життя і творчість письменників
діаспори).
Вчитель-географ з'ясовує значення нових по-
нять (за словником іншомовних слів та тлумачним
словником української мови):
Діаспора (з гр.— розсіяння) — розсіяння по
різних країнах народів, вигнаних за межі батьківщини
завойовниками.
Міграція — переселення народів у межах однієї
країни або з однієї країни в іншу.
Імміграція — в'їзд чужоземців до якої-небудь
країни на постійне проживання.
Е м*і г р а ц і я — переселення із своєї батьківщини в
іншу країну, зумовлене соціально-економічними, полі-
тичними або релігійними причинами.
(Учениця виконує пісню «Україночка» — муз. Г. Та-
тарченка, сл. А. Демиденка).
Учень: «ПРИЧИНИ Й ЕТАПИ ІММІГРАЦІЇ».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57