Перед прослуховуванням учитель наголошує на
особливостях оповіді-переказу казки:
а) завжди розказується;
б) оповідач повинен постійно передавати таємність,
незвичайність подій, фантастичність перетворень;
в) темп уповільнений;
г) мова лаконічна, влучна, точна;
д) емоційність розповіді;
е) виявити своє ставлення до того, про що розпо-
відає.
V. Знайомство з членами журі (учня-
ми-старшокласниками).
VI. Конкурс на кращого оповідача
казки- (беруть участь 2—3 учні).
Учитель попередньо знайомиться із казками, щоб не
було повторів, не були великі за розміром.
VII. І н сце н у в а н н я казок (дві казки).
VIII. Конкурс «Народ скаже, як з а в'я-
ж е».
Продовжити прислів'я:
Хліб-сіль їж, а ... (правду ріж).
Брехнею світ пройдеш, а ... (назад не вернешся).
Дружній череді ... (вовк не страшний).
Не святі ... (горшки ліплять).
І коваль, і швець, і кравець, і ... (на дуді грець).
Не вчи орла літати, а ... (соловейка співати).
Не вчи ученого ... (їсти хліба печеного).
Більше вір своїм очам, ніж ... (чужим речам).
Краще пізно, ніж ... (ніколи).
Молодець проти овець, а ... (проти молодця і сам
вівця).
На тобі, небоже, що ... (мені не гоже).
Нарядилась, як пава, а ... (кричить, як ґава).
I.. Пісня — душа народу.
— Що ?аке пісня?
— Які ви знаєте жанрові різновиди українських на-
родних пісень?
— Які пісні подобаються вам і вашим батькам?
(Слухаємо грамзапис народної пісні).
12 — Уроки з народознавства
177
— Які пісні ви хотіли б заспівати? (Діти виконують
пісні за бажанням індивідуально чи групою).
X. У світі загадок.
Діти загадують загадки, які підібрали і виписали
вдома.
Учитель пропонує свої загадки:
1. Огляда суворо скоса
Степ, ліс, села і міста,
Розпустила сиві коси,
А їх буря запліта (Осінь).
2. Рівненька дорожка посипана горошком (Чумаць-
кий Шлях).
3. Зимою біле, весною чорне, літом зелене, восени
стрижене (Поле).
4. Кругом вода, а з питвом біда (Море).
5. Біжать коні булані,
На них вузди порвані,
Не п'ють, не їдять —
І гладкі стоять (Хмари).
6. Летіло золото, а стало болото (Дощ).
7. Прийшов хтось, вкрав щось,
Бігти за ним — не знати, за ким (Вітер).
XI. Скоромовка язика ламає, а вимови
навчає.
Конкурс на кращого виконавця скоромовок — по 1
учневі.
1. Напекли млинців, назвали кравців,
А кравець за млинець та й побіг у танець.
2. Мусій, муку сій,
Печи паляниці,
Клади на полиці.
3. Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок,
Та й сховався у куточок.
4. Пилип посіяв просо, просо поспіло.
Пташки прилетіли, просо поїли,
Пилип плаче.
XII. Конкурс на кращого знавця на-
родної пісні.
Учні співають по одному куплетові пісні по черзі
перемагає той, хто більше знає пісень, останнім співа-
тиме.
178
XIII. Підсумки.
Журі підводить підсумки конкурсів:
а) на кращого оповідача народної казки;
б) за виконання пісень;
в) на кращого знавця прислів'їв;
г) на кращого виконавця скоромовки;
д) на кращого знавця народної пісні.
Учитель підсумовує урок, виставляє «п'ятірки» всім
активним учасникам уроку, вручає пам'ятні сувеніри —
календарики, значки, книги.
Г. К. ДМИТРЕНКО.
«ЯК НАМИСТИНИ,
ДИВО КАЛИНОВЕ—
ЧАСТИНИ МОВИ!»
Урок цікавої граматики
8 клас
Мета: Повторити відомості про частини мови, їх
класифікацію; узагальнити основні граматичні ка-
тегорії частин мови; повторити морфологічний роз-
бір кожної частини мови.
Розвивати логічне мислення учнів, сприяти творчій
активності школярів.
Виховувати інтерес учнів до уроків рідної україн-
ської мови.
Обладнання: Роздатковий матеріал — таблиці-
схеми «Морфологічний розбір слова», на плакаті
слова В. Сосюри про мову, книга «Співомовки»
С. Руданського.
ХІД УРОКУ
І. Вступне слово учителя.
. — Рідне слово! -Скільки в ньому чарівних звуків.
12*
179
материнської лагідності і доброти, мудрості земної, за-
кладеної ще нашими славними предками!
Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квіт-
ки, у нього свій неповторний аромат, свій колір. Як
сказав поет,
О місячне сяйво і спів солов'я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це — мова моя,
Це — мова моєї Вкраїни!
Володимир Сосюра.
Справа кожної людини — відшліфовувати, вдоскона-
лювати своє мовлення, збагачувати словниковий запас,
плекати рідну мову, дбати про її красу і чистоту. Це
можемо зробити, уважно читаючи твори художньої літе-
ратури, газети та журнали, запозичуючи мудре слово
із місцевих говірок, вивчаючи цей предмет на уроках.
Звичайно, навчання у школі аж ніяк не схоже до ситуа-
ції із співомовки Степана Руданського «Розумний па-
нич», класика української літератури, творчість якого
будемо вивчати незабаром.
РОЗУМНИЙ ПАНИЧ
Привіз дідич раз на свято
Ізі школи сина
І не може натішитись,
Що вчена дитина.
Раз здибає гуменного
І тому хвалиться:
«Ото,— каже,— мій синочок
Як у школі вчиться!..
Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?»
«Та мені то щось не так-то
Здається, мій пане!
Бо якби ваш панич мали
Розуму доволі,
То нічого їм би було
Вчитися у школі!»
Ви, сподіваюсь, будете розумнішати на уроках рік
«ої словесності.
II. Оголошення теми та мети уроку.
— Сьогоднішній урок української мови — це місток
між вивченим вами у 6, 7 класах і тим, із чим ви бу-
в 80
дете знайомитися у 8 класі,— урок цікавої граматики
«Як намистини, диво калинове — частини мови».
Отже, що повторимо сьогодні? (Частини мови).
Урок проходитиме в ігровій формі. Кожен учень —
активний учасник різних видів робі І, маь; змогу пока-
зати свої знання. Кожен — сам собі суддя: записує у
свій арсенал очки, які заробить. У кінці уроку підведе-
мо підсумки — на кращого знавця мови. Окрім оцінок*
найактивніші учасники уроку отримають на згадку пам'-
ятні сувеніри.
(Учні записують у зошити тему уроку).
III. Складання схеми до таблиці
«Частини мови».
— Чи можете ви відповісти на питання: скільки слів
у сучасній українській мові? Чому? (Бо, крім наявних,
повсякчас народжуються нові і нові слова).
В одинадцятитомному словнику української мови
нараховується близько 135000 слів. Проте для опану-
вання мови не досить знати її словниковий склад. Як у
годиннику пружина чи якийсь інший механізм рухає
стрілки, так і мову приводить у рух граматика,
яку називають Царицею, Княгинею. Граматика — це
невидимий геніальний диригент, який без відпочинку
керує велетенським оркестром слів, змушує їх викону-
вати найрізноманітніші мелодії думки.
Таким чином, наша мова — це океан слів і грамати-
ка, мудрий господар, володар цього океану. Сила гра-
матики в тому, що вона групує нескінченну кількість
слів у певні групи, класи. Один із таких найважливіших
класів — частини мови.
Дійсно, у нашій мові нема жодного слова, яке не
належало б до певної частини мови.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57