(Лілея).
51. Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя оси-
кове).
52. Стоїть при дорозі на одній нозі, голова мала, а в ній тьма.
(Мак).
53. Під землею вогонь горить, а зверху видно. (Морква).
54. Сто*ять коні на припоні, вузлики знати, та не можна роз-
в'язати. (Огірок).
55. Сімсот невісток на одній подушці сплять (Соняшник).
56. Лежить мужичок в золотім піджаці, підперезаний, та не
поясом, не підіймеш — сам не встане. (Сніп).
57. На землі дірочок, як на небі зірочок. (Стерня).
58. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько.
(Суниця).
59. Зелений звір на дерево тіка. (Хміль).
60. Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля).
61. Як на неї подивився, то сльозами залився. (Цибуля).
62. Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник).
63. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Я ч«
м і н ь).
214
Тваринний світ
64. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Бджоли).
65. Влітку наїдається, взимку висипляється. (Ведмідь).
66. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Корова).
67. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з мішками.
(Верблюд).
68. Як прийде — не прийде, як не прийде —то прийде. (Вовк
на поле, теля з поля).
69. У зеленому жакеті галасує, хоч і плавати мастак, а не ри-
ба і не рак. (Жаба).
70. Повзун повзе, сімсот голок везе. (їжак).
71. У воді купається, водою обливається, вода до неї не чіп-
ляється. (Ка ч ка).
72. Кругом бочки бігають клубочки. (Квочка з курча-
тами).
73. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється,
без води умиється. (Кіт).
74. Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а ніс
довгенький, хто його уб'є, "той свою кров проллє. (Комар).
75. Іде в поле — як дощечка, а з поля — як бочечка. (Коро-
ва).
76. Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць, з копитами, га
не кінь. (Осел).
77. їхала пані в срібному жупані, як уїхала в сад, не верну-
лась назад. (Риба і ятір).
78. Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень).
79. Ой кину я не палицю, зловлю не галицю, обскубу не пір'я,
з'їм не м'ясо. (Риба і вудка).
80. Хто на собі свій будинок носить? (Черепаха, слимак).
81. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед
ночі. (Сова).
Людина
82. На одному коромислі два змії висять. (Брови).
83. Що за звір: дві голови, шість ніг, дві руки, один хвіст.
(Вершник на коні).
84. Одної матері й одного батька дитина, а нікому з них не
син. (Дочка).
85. Зранку ходить на чотирьох, удень на двох, увечері на трьох.
(Людина). »
86. А в нашого дядька курей грядка, та всі білі. (Зуби).
87. Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля,
лепетуля. (Коси, лоб, брови, очі, ніс, рот).
83. Не колода, не пень, а лежить цілий день, не жне, не косить,
а прийде обід — їсти просить. (Ледар).
89. Стоять два стовпи, а на стовпах бочка, а на бочці макітра,
а на макітрі ліс. (Людина).
90. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина сидить
на стільці).
91. Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золо-
то, коли б угадати, то менш його знати. (Сльози).
92. За білими березами талалайло плеще. (Язик).
93. Віконниці то зачиняються, то відчиняються. (Очі, вії).
94. У двох матерів по п'ять синів, і всім одне ім'я. (Пальці
на руках).
Предмети побуту
95. В дні погожі сонцем грає, а на морозі розцвітає. (Вікно).
96. Поле скляне, а межі дерев'яні. (Вікно).
97. Два стоять, два лежать, п'ятий ходить, шостий водить, сьо-
мий пісеньку співає. (Двері: два одвірки стоять, два
лежать, двері ходять, людина водить, двер/
скриплять).
98. По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк. (Двері).
99. Маленький собака не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.
(Замок).
100. Всім, хто прийде і відійде, руку подає. (Клямка).
101. Через річку проліг, пробігти допоміг. (Міст).
102. Сам пустий, голос густий, дріб відбиває, людей збирає.
(Б у бон)'
103. Два моря на одній дузі гойдаються. (Відра на ко-
ромислі).
104. Дві галки сидять на одній палці. (Коромисло).
105. Куций Степан по хаті скакав. (Віник).
106. Скручений, зв'язаний, та не плаче, а по хаті скаче. (В і-
н й к).
107. Хто приходить, то до неї підходить, кидає на зуб свій ко-
жух, а коли спекота, то нема роботи. (Вішалка).
108. Крутиться, вертиться, нічого не боїться, ходить весь вік,
а не чоловік. (Годинник).
109. Не їсть, не п'є, а стоїть та б'є. (Годинник).
ПО. Що це за дорога? Вгору йде похило, що не крок, то ярок.
(Драбина).
111. Країна без будинків, місто без людей, море без води, ліс
без дерев. (Географічна карта).
112. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.
(Книжка).
216
113. Чотири брати і всі Кіндрати. (Колеса).
114. Без рук, без ніг, кланяється в кожен бік. (Колиска).
115. Два пани наділи одні штани. (Ножиці).
116. Дві дощечки —дві сестри, несуть мене із гори. (Лиж і).
117. Не звір, а з ногами, не птиця, а з пір'ям, не людина, а в
одпзі. (Ліжко, подушка, білизна).
118. В ящику ягідка, вийми, оближи та й назад положи.
(Л о ж к а).
119. його б'ють, він не плаче, а ще вище скаче. (М яч).
120. Книжки читаю, а грамоти не знаю. (Окуляри)
121. Сам чистенький, аж блищить, а пройдеться — насмітить.
(Олівець).
122. Такої пряжі нема в продажі. (Павутина).
123. Складеш — клин, розкладеш — гриб. (Парасолька).
124. Гуркотить, стукотить, мов сто коней біжить. (Поїзд).
125. Залізні подружки тримаються за руки, одна з трубою їх
тягне з собою. (Поїзд).
126. Кінь біжить — земля дрижить, із носа дим валить
1П о ї з д).
127. Підійме найменша дитина, а через хату не перекине най-
дужча людина. (П і р' ї н а).
128. Не людина, а говорить. (Радіо).
129. У кімнаті, у куточку, на стіні мала скринька на шнурочку
Р?« розказує мені. (Радіо).
130. Нова посудина, а вся в дірках. (Решето).
13І. П'ять комірчин, а одні двері. (Рукавиця).
132. Сама гола ходить, а за пазухою сорочку носить.
(Свічка).
133. Трусять його в руках, а воно в дірках. (Сито).
134. Десь у гаї родилася, в хаті спинилася, була німа і не-
жива, тепер говориґь і співа. (Сопілка).
135. У лісі народився, в лісі виріс, а в дім прийшов, всіх на-
вкруг зібрав. (Стіл).
136. З ногами, а без рук, з боками, а без ребер, зі спиною, а
без голови. (Стілець).
137. У череві баня, в роті решето, на голові ґудзик, одна рука
й та на спині. (Чайник).
138. Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Чоботи)
139. Ніг багато, а додому на спині йде. (Борона).
140. Хоч не літак, а крилатий, без крил не можу працювати.
(Вітряк).
141. Тоненьке, ясненька, з одним оком. (Голка).
142. Ходить пані в золотім жупані, куди гляне — трава в'яне.
(Коса).
143. Сам худ, голова з пуд. (Молот).
217
144. Утрьох їдуть братці верхи на конячці. (Пальці й
олівець).
145. Загадаю загадку, зякину за грядку, нехай моя загадка до
літа лежить. (Посів).
146. Маленьке, кругленьке, з горщика впало, нема таких ко-
валів, щоб його скували. (Яйце).
147. Стоїть дуб, на ньому дванадцять гнізд, в кожному гнізді
по чотири яйця, в кожному яйці по семеро качат.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
51. Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя оси-
кове).
52. Стоїть при дорозі на одній нозі, голова мала, а в ній тьма.
(Мак).
53. Під землею вогонь горить, а зверху видно. (Морква).
54. Сто*ять коні на припоні, вузлики знати, та не можна роз-
в'язати. (Огірок).
55. Сімсот невісток на одній подушці сплять (Соняшник).
56. Лежить мужичок в золотім піджаці, підперезаний, та не
поясом, не підіймеш — сам не встане. (Сніп).
57. На землі дірочок, як на небі зірочок. (Стерня).
58. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько.
(Суниця).
59. Зелений звір на дерево тіка. (Хміль).
60. Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля).
61. Як на неї подивився, то сльозами залився. (Цибуля).
62. Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник).
63. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Я ч«
м і н ь).
214
Тваринний світ
64. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Бджоли).
65. Влітку наїдається, взимку висипляється. (Ведмідь).
66. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Корова).
67. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з мішками.
(Верблюд).
68. Як прийде — не прийде, як не прийде —то прийде. (Вовк
на поле, теля з поля).
69. У зеленому жакеті галасує, хоч і плавати мастак, а не ри-
ба і не рак. (Жаба).
70. Повзун повзе, сімсот голок везе. (їжак).
71. У воді купається, водою обливається, вода до неї не чіп-
ляється. (Ка ч ка).
72. Кругом бочки бігають клубочки. (Квочка з курча-
тами).
73. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється,
без води умиється. (Кіт).
74. Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а ніс
довгенький, хто його уб'є, "той свою кров проллє. (Комар).
75. Іде в поле — як дощечка, а з поля — як бочечка. (Коро-
ва).
76. Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць, з копитами, га
не кінь. (Осел).
77. їхала пані в срібному жупані, як уїхала в сад, не верну-
лась назад. (Риба і ятір).
78. Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень).
79. Ой кину я не палицю, зловлю не галицю, обскубу не пір'я,
з'їм не м'ясо. (Риба і вудка).
80. Хто на собі свій будинок носить? (Черепаха, слимак).
81. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед
ночі. (Сова).
Людина
82. На одному коромислі два змії висять. (Брови).
83. Що за звір: дві голови, шість ніг, дві руки, один хвіст.
(Вершник на коні).
84. Одної матері й одного батька дитина, а нікому з них не
син. (Дочка).
85. Зранку ходить на чотирьох, удень на двох, увечері на трьох.
(Людина). »
86. А в нашого дядька курей грядка, та всі білі. (Зуби).
87. Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля,
лепетуля. (Коси, лоб, брови, очі, ніс, рот).
83. Не колода, не пень, а лежить цілий день, не жне, не косить,
а прийде обід — їсти просить. (Ледар).
89. Стоять два стовпи, а на стовпах бочка, а на бочці макітра,
а на макітрі ліс. (Людина).
90. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина сидить
на стільці).
91. Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золо-
то, коли б угадати, то менш його знати. (Сльози).
92. За білими березами талалайло плеще. (Язик).
93. Віконниці то зачиняються, то відчиняються. (Очі, вії).
94. У двох матерів по п'ять синів, і всім одне ім'я. (Пальці
на руках).
Предмети побуту
95. В дні погожі сонцем грає, а на морозі розцвітає. (Вікно).
96. Поле скляне, а межі дерев'яні. (Вікно).
97. Два стоять, два лежать, п'ятий ходить, шостий водить, сьо-
мий пісеньку співає. (Двері: два одвірки стоять, два
лежать, двері ходять, людина водить, двер/
скриплять).
98. По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк. (Двері).
99. Маленький собака не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.
(Замок).
100. Всім, хто прийде і відійде, руку подає. (Клямка).
101. Через річку проліг, пробігти допоміг. (Міст).
102. Сам пустий, голос густий, дріб відбиває, людей збирає.
(Б у бон)'
103. Два моря на одній дузі гойдаються. (Відра на ко-
ромислі).
104. Дві галки сидять на одній палці. (Коромисло).
105. Куций Степан по хаті скакав. (Віник).
106. Скручений, зв'язаний, та не плаче, а по хаті скаче. (В і-
н й к).
107. Хто приходить, то до неї підходить, кидає на зуб свій ко-
жух, а коли спекота, то нема роботи. (Вішалка).
108. Крутиться, вертиться, нічого не боїться, ходить весь вік,
а не чоловік. (Годинник).
109. Не їсть, не п'є, а стоїть та б'є. (Годинник).
ПО. Що це за дорога? Вгору йде похило, що не крок, то ярок.
(Драбина).
111. Країна без будинків, місто без людей, море без води, ліс
без дерев. (Географічна карта).
112. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.
(Книжка).
216
113. Чотири брати і всі Кіндрати. (Колеса).
114. Без рук, без ніг, кланяється в кожен бік. (Колиска).
115. Два пани наділи одні штани. (Ножиці).
116. Дві дощечки —дві сестри, несуть мене із гори. (Лиж і).
117. Не звір, а з ногами, не птиця, а з пір'ям, не людина, а в
одпзі. (Ліжко, подушка, білизна).
118. В ящику ягідка, вийми, оближи та й назад положи.
(Л о ж к а).
119. його б'ють, він не плаче, а ще вище скаче. (М яч).
120. Книжки читаю, а грамоти не знаю. (Окуляри)
121. Сам чистенький, аж блищить, а пройдеться — насмітить.
(Олівець).
122. Такої пряжі нема в продажі. (Павутина).
123. Складеш — клин, розкладеш — гриб. (Парасолька).
124. Гуркотить, стукотить, мов сто коней біжить. (Поїзд).
125. Залізні подружки тримаються за руки, одна з трубою їх
тягне з собою. (Поїзд).
126. Кінь біжить — земля дрижить, із носа дим валить
1П о ї з д).
127. Підійме найменша дитина, а через хату не перекине най-
дужча людина. (П і р' ї н а).
128. Не людина, а говорить. (Радіо).
129. У кімнаті, у куточку, на стіні мала скринька на шнурочку
Р?« розказує мені. (Радіо).
130. Нова посудина, а вся в дірках. (Решето).
13І. П'ять комірчин, а одні двері. (Рукавиця).
132. Сама гола ходить, а за пазухою сорочку носить.
(Свічка).
133. Трусять його в руках, а воно в дірках. (Сито).
134. Десь у гаї родилася, в хаті спинилася, була німа і не-
жива, тепер говориґь і співа. (Сопілка).
135. У лісі народився, в лісі виріс, а в дім прийшов, всіх на-
вкруг зібрав. (Стіл).
136. З ногами, а без рук, з боками, а без ребер, зі спиною, а
без голови. (Стілець).
137. У череві баня, в роті решето, на голові ґудзик, одна рука
й та на спині. (Чайник).
138. Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Чоботи)
139. Ніг багато, а додому на спині йде. (Борона).
140. Хоч не літак, а крилатий, без крил не можу працювати.
(Вітряк).
141. Тоненьке, ясненька, з одним оком. (Голка).
142. Ходить пані в золотім жупані, куди гляне — трава в'яне.
(Коса).
143. Сам худ, голова з пуд. (Молот).
217
144. Утрьох їдуть братці верхи на конячці. (Пальці й
олівець).
145. Загадаю загадку, зякину за грядку, нехай моя загадка до
літа лежить. (Посів).
146. Маленьке, кругленьке, з горщика впало, нема таких ко-
валів, щоб його скували. (Яйце).
147. Стоїть дуб, на ньому дванадцять гнізд, в кожному гнізді
по чотири яйця, в кожному яйці по семеро качат.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57