• очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності і продуктивності;
• передбачуваний фізичний чи моральний знос;
• правові чи подібні обмеження використання об'єкта. Відповідно до Закону "Про оподаткування
прибутку підприємств" існує три групи основних фондів:
1) будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх
частини;
2) автотранспорт і запасні частини до нього; оптичні, електронні, електромеханічні пристрої та інструменти,
меблі, електронно-обчислювальні машини, інші машини для обробки інформації, інформаційні системи,
телефони, мікрофони, рації, офісне устаткування;
3) основні фонди, не включені до груп 1 та 2.
Однак під час розподілу основних фондів за названими групами у багатьох бухгалтерів виникають різні тлумачення
складу кожної з груп. Для уникнення цього розроблено державний класифікатор України, де найчастіше
використовувані основні фонди розподілено на групи. Кожна група основних засобів має свої особливості при
відображенні в бухгалтерському обліку. У податковому обліку відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств" кожна група основних фондів має свою облікову одиницю. Одиницею обліку основних засобів є ін-
вентарний об'єкт - автономний пристрій чи конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання
визначених самостійних функцій і конкретної роботи. Так, облік балансової вартості основних фондів 1-ої групи
ведеться по кожному окремому об'єкту і загалом по групі як сума балансових вартостей її окремих об'єктів.
Облік основних фондів 2-ої та 3-ої груп ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи незалежно
від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.
Щодо стандарту 7 «Основні засоби», то принцип поділу на групи передбачуваних основних фондів не наво-
диться. Дається лише визначення групи основних фондів, відповідно до якого це - сукупність основних засобів,
28

_________________Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості
однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання. Однак йдеться про те, що
визнання об'єкта основним засобом можливе лише в тому випадку, коли існує ймовірність, що підприємство отримає в
майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена. Це
дуже важливо для НПО, оскільки в багатьох випадках неможливо визначити достовірну вартість переданого на
безоплатних умовах об'єкта.
Придбані (створені, безоплатно отримані) основні засоби зараховуються до балансу за первісною вартістю.
У звітності, поточному обліку основні засоби відображаються у вартісній оцінці. Відповідно до Положення ви-
користовуються три види оцінки основних засобів.
Первісна оцінка - це сума фактичних витрат на виготовлення (спорудження) чи придбання основних засобів
включно з витратами на їх транспортування, установку. По будинках і спорудах до первісної вартості зараховуються
витрати на проектно-дослідницькі роботи. Зміна первісної вартості можлива у випадках переоцінки (індексації) за
розпорядженням уряду чи модернізації або реконструкції об'єкта.
Відбудовна вартість визначається внаслідок переоцінки чи індексації основних засобів. У поточному обліку
протягом усього терміну корисного використання основні засоби відображаються за первісною, а після переоцінки - за
відбудовною вартістю.
Основні засоби у процесі використання зношуються. Сума зносу враховується окремо. Різниця між первісною
(відбудовною) вартістю основних засобів і сумою відображеного на даний момент зносу характеризує реальну вартість
основних засобів і називається залишковою вартістю. За залишковою вартістю основні засоби включаються до валюти
балансу.
Відповідно до стандарту 7 «Основні засоби» первісна вартість - це історична (фактична) собівартість основних
засобів у грошовому вимірі чи справедливоій вартості інших активів, сплачених (переданих) на дату придбання
(створення) основних засобів.
Справедлива вартість - це сума, на яку може бути здійснено обмін активу чи оплата зобов'язання внаслідок
операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.
Первісна вартість об'єкта включає такі фактичні витрати:
• суми, сплачені відповідно до договорів (рахунків) постачальнику (продавцю);
• суми, сплачені організаціям за здійснення робіт за договорами будівельного підряду;
• суми, сплачені організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням, створенням
основних фондів;
• реєстраційні збори, державний збір й аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (одержанням) прав на
об'єкт основних засобів;
• винагороди, сплачені посередницькій організації, за посередництвом якої було придбано об'єкт основних засобів;
• витрати на страхування ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;
• витрати на установку, монтаж, настроювання і налагодження основних засобів;
• адміністративні й інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) основних фондів і при-
веденням їх у робочий стан.
Витрати на відсотки за кредит не включаються до первісної вартісті основних засобів, придбаних повністю чи
частково за рахунок кредитів. Первісна вартість безкоштовно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій
вартості на дату одержання. Первісна вартість основних засобів, створених власними силами, не повинна
перевищувати їх справедливої вартості.
НПО може здійснювати переоцінку об'єкта основних засобів за справедливою вартістю станом на 31 грудня
звітного року. У випадку переоцінки об'єкта основних засобів здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних
засобів, до якої відноситься даний об'єкт. Якщо переоцінку групи основних засобів зроблено, то надалі вона повинна
здійснюватися щорічно.
Переоцінена сума первісної вартості і зносу об'єкта основних засобів визначається як добуток відповідно до
первісної вартості чи вартості зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої
вартості переоцінюваного об'єкта на його залишкову вартість.
________2.1.2. Синтетичний і аналітичний облік основних фондів______
Відповідно до інструкції по бухгалтерському обліку балансової вартості груп основних фондів синтетичний облік
основних фондів, що використовуються в діяльності НПО разом з витратами, пов'язаними з виготовленням,
придбанням, доставкою, монтажем, страхуванням у момент транспортування, державною реєстрацією, реконст-
рукцією, модернізацією та будь-яким іншим поліпшенням основних фондів, ведеться на активному рахунку 01 «Основні
фонди» за первісною (відбудовною) вартістю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67