Щороку до 15 березня року, наступного за звітним, неприбуткова організація повинна подавати до податкових органів
розрахунок суми транспортного податку за ф. 1-ТР «Звіт про наявність автотранспорту на кінець року» і за ф. 2-ТР «Звіт
про роботу автотранспорту». А сплата податку провадиться щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця,
наступного за звітним.
За придбані транспортні засоби протягом року неприбуткова організація сплачує податок перед їх реєстрацією за
кварталами, що не настали. Першим є квартал, в якому проведено реєстрацію даного транспортного засобу. При
реєстрації (перереєстрації, технічному огляді) неприбуткові організації повинні надавати органам ДАІ платіжні доручення
про сплату податку з печаткою установи банку про його зарахування до територіальних шляхових фондів.
У бухгалтерському обліку нарахування та сплата податку з власників транспортних засобів буде відображатись таким
чином:
№
Зміст операції
Проводка до
01.01.2000
Проводка після 01.01.2000
Сума, грн.
1
Нараховано податок з власників транспортних засобів
26
68
92
641
100
2
Перераховано податок до бюджету
68
51
641
311
100
Відповідальність платників податку з власників транспортних засобів:
• за несвоєчасну сплату податку стягується пеня в розмірі 120% річних від облікової ставки НБУ (на дату складання
акта документальної перевірки платника податків) від суми недоплати за кожен день прострочення;
• за відсутність обліку об'єктів оподаткування, ненадання податковим органам розрахунків стягується 10% від належних
сум податку;
• за приховування (заниження) об'єкта оподаткування стягується сума недоплаченого податку плюс штраф у розмірі
100% до нарахованої суми податку (у разі повторно встановленого порушення - штраф у двократному розмірі);
• вина керівників у здійсненні перелічених вище порушень - штраф від 85 до 170 грн. (у разі повторного порушення - від
170 до 255 грн.).
4.4. Плата за землю
Земельний податок сплачується відповідно до Закону України від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ «Про плату за землю».
Відповідно до цього нормативного акта власники землі та землекористувачі щороку сплачують плату за землю у вигляді
земельного податку або орендної плати, які визначаються залежно від якості та місця розташування земельної ділянки
виходячи з кадастрової оцінки земель. Розмір земельного податку не залежить від господарської діяльності власників
землі та землекористувачів. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності чи користуванні (в
тому числі й на умовах оренди та ренти).
На деякі види суб'єктів господарської діяльності поширюються пільги зі сплати на землю. Серед них:
• органи державної влади, органи місцевого самоуправління, органи прокуратури;
• бюджетні організації;
• спеціалізовані санаторії для реабілітації хворих, дитячі санаторно-курортні заклади;
• організації товариств сліпих та глухих України, громадські організації інвалідів України та їх об'єднання;
• вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту,
спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням;
• зареєстровані релігійні та благодійні організації, які не займаються підприємницькою діяльністю;
• заповідники, національні та дендрологічні парки, ботанічні сади.
До перелічених вище категорій НПО, які користуються пільгами зі сплати комунального податку, не включено ор-
ганізації типу «в», «г», «д» та «е». Але й серед «пільговиків» є певні обмеження. Наприклад, якщо неприбуткова ор-
ганізація, що користується податковими пільгами, має в підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здає в ренту
земельні ділянки, окремі будівлі, то податок на такі земельні ділянки, будівлі, передані в ренту, сплачується на
94

__________________Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарту - нові можливості
загальних підставах. Для організації типу «д», а саме: гаражно-будівельних кооперативів, дачно-будівельних кооперативів
стягується 3% суми земельного податку.
Крім того, Вереховна Рада АР Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть установлювати пільги зі сплати
за землю: часткове звільнення на визначений термін, зменшення суми земельного податку.
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права
користування ділянкою. В разі припинення права власності або користування ділянкою податок сплачується за фактичний
період перебування землі у власності (користуванні в поточному році). Якщо право на пільгу у платника податку виникає
протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, наступного за тим, в якому виникло це право. У
разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується з місяця, наступного за місяцем,
в якому втрачено це право.
<*
4.5. Комунальний податок
Комунальний податок введено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки та
збори» і включено до системи оподаткування Законом України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР «Про систему оподаткування».
Відповідно до ст. 18 Декрету органи місцевого самоуправління самостійно визначають ставку податку (але не більше
10% від річного фонду оплати праці). Також до їх компетенції входить установлення та визначення порядку сплати
комунального податку. Таким чином, ці органи мають право вводити пільгові ставки, повністю скасовувати податки або
звільняти від їх сплати певні категорії платників.
Отже, для визначення суми комунального податку, крім зазначених Декрету та Закону, слід керуватися також мі-
сцевими положеннями про цей податок, які можуть надавати деякі пільги неприбутковим організаціям або взагалі
виключати їх зі складу платників податків. У багатьох містах України рішеннями місцевих органів влади неприбуткові
організації виключено зі складу платників цього податку. Наприклад, рішенням Київської міської ради народних депутатів
№ 62 «Про введення комунального податку в м. Києві» встановлено перелік організацій, звільнених від сплати
комунального податку:
• бюджетні установи;
• сільськогосподарські підприємства;
• підприємства та організації, які згідно з чинним законодавством повністю звільняються від сплати податку на прибуток;
• метробуд та метрополітен;
• державні комунальні підприємства системи ВЖРО, які отримують дотацію з бюджету;
• ЖБК, які перебувають на самообслуговуванні і дотуються з бюджету;
• благодійні фонди та громадські організації, метою діяльності яких не є одержання прибутку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67