ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Законом передбачено певну технологію ведення бухгалтерського обліку, яка
практично не відрізняється від існуючих норм;
• підставою для здійснення обліку є первинні документи на паперових чи машинних носіях;
• систематизація даних первинних документів на рахунках і регістрах бухгалтерського обліку здійснюється
методом подвійного запису, причому операції в іноземній валюті відображаються як у валюті розрахунків, так
і у валюті платежів;
• дані аналітичного обліку мають бути тотожні даним синтетичного бухгалтерського обліку станом на перше
число місяця;
• регістри бухгалтерського обліку повинні відображати назву, період складання, підписи і дані про осіб, що
склали і підписали їх;
• господарські операції мають бути відображені в регістрах у тому звітному періоді, в якому їх було здійснено;
• при складанні і збереженні первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях ін-
формації обов'язковим є виготовлення копій на паперових носіях інформації на вимогу інших учасників гос-
подарської операції, правоохоронних та інших органів;
• відповідальність за несвоєчасність складання і недостовірність даних у первинних документах і регістрах
бухгалтерського обліку несуть особи, що їх склали і підписали.
У той же час Законом передбачено певну самостійність підприємств у веденні бухгалтерського обліку. Зокрема,
Закон передбачає Самостійний вибір підприємством форми організації обліку (не плутати з формою обліку!) у вигляді:
• Утримання бухгалтерської одиниці на підприємстві (служби на чолі з головним бухгалтером);
• Використання для ведення обліку фахівця-підприємця, що здійснює діяльність без створення юридичної
особи;
• Ведення обліку централізованою бухгалтерією чи аудиторською фірмою;

Бухгалтерський обпік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості
Самостійного ведення обліку і складання звітності безпосередньо керівником підприємства; Самостійний
вибір підприємством облікової політики, тобто сукупності методів, принципів і процедур, що
використовуються для складання фінансової звітності; Самостійний вибір підприємством форми
бухгалтерського обліку;
Самостійну розробку підприємством системи і форм управлінського обліку, звітності і контролю; Самостійне
затвердження правил документообігу, технології обробки інформації, додаткової системи рахунків і регістрів
аналітичного обліку.
Задоном визначається необхідність проведення інвентаризації активів і зобов'язань для забезпечення перевірки
достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності, причому саме під час інвентаризації доку-
ментальноЛідтверджуються наявність, стан і оцінка активів і зобов'язань підприємства.
Закон встановлює порядок складання і подання фінансової звітності:
• обов'язкове складання фінансової звітності за даними бухгалтерського обліку;
• підписання фінансової звітності керівником і головним бухгалтером підприємства;
• склад фінансової звітності (для НПО: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про
власний капітал, примітки).
Законом встановлено також загальні принципи бухгалтерського обліку і звітності:
• автономність-підприємство розглядається як юридична особа, окрема від його власників;
• обачність - використання методів оцінки, що не дозволяють занизити зобов'язання і витрати та завищити оцінку
доходів і активів;
• повне висвітлення - наявність усієї інформації про господарські операції та! події;
• послідовність - постійне використання обраної облікової політики, яка може обгрунтовано змінюватися тільки на
підставі національних облікових стандартів з обов'язковим розкриттям у звітності і поясненням у примітках;
• безперервність- оцінка активів і зобов'язань на основі принципу безперервності (діяльність підприємства буде
продовжуватися й далі);
• нарахування і відповідність доходів та витрат - при визначенні фінансових результатів доходи варто зіставляти з
витратами, здійсненими для їх одержання.
При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і звітності на момент їх виникнення,
незалежно від дати надходження чи сплати коштів:
• превалювання сутності над формою - операції враховуються за їх сутністю незалежно від їх юридичної форми. Це
новий принцип, який докорінно змінює психологію бухгалтера, оскільки кожна операція в обліку повинна
відображатися не за формальними ознаками, а за економічним і сутнісним навантаженням;
• історична (фактична) собівартість - пріоритетна оцінка активів з урахуванням витрат на реалізацію проекту чи
придбання того чи іншого активу;
• єдиний грошовий вимірювач - бухгалтерський облік операцій і складання звітності здійснюються в грошовому
вимірі, тобто в національній валюті України;
• періодичність - розподіл діяльності підприємства на періоди з метою складання звітності. Таким чином, прийняття
Закону, що регулює бухгалтерський облік і звітність, є прогресивним явищем. Водночас бухгалтеру доведеться
багато думати і, очевидно, забути, що головне в роботі - папірець.
6

Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості
Види і типи неприбуткових організацій, в
яких здійснюється бухгалтерський облік
Загальна класифікація неприбуткових організацій за
українським законодавством
Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) визначено широкий спектр
організацій, щй за своєю економічно-соціальною структурою мають право на отримання статусу неприбуткових, для
яких передбачається особливий порядок оподаткування прибутку.
До неприбуткових організацій належать органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та
створені ними установи та організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, благодійні фонди і
благодійні організації, створені в порядку, визначеному Законом, для проведення благодійної діяльності, в тому числі
громадські організації, створені з метою здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної,
освітньої і наукової діяльності, а також творчі спілки і політичні партії, пенсійні фонди, кредитні спілки, науково-дослідні
установи та вищі навчальні заклади ІІІ-ІУ рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким
надається підтримка держави, релігійні організації, інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання
прибутку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67