Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у ринковій економіці
сурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств,
воии сплачують їм доходи: заробітну плату, ревту, процент
і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходя, здійс-
нюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують
товаре та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги
реалізують, привласнюють виручку від реалізації.
Які особливості має ринкова економіка?
По-перше; домогосподарства і підприємства беруть
участь у кругообігу як самостійні і незалежні субєкти
господарювання, що мають власні інтереси. Ніхто спеці-
ально не займається координацією їхньої діяльності. По-
друге, домогосподарства і підприємства одночасно діють
як покупці і як продавщ. На ринку ресурсів домогоспо-
дарстаа пропонують працю, землю, капітал і здатність до
щдприємюіцтва, а підприємства визначають свій попит на
них. На ринку продуктів вони міняються місцями: підпри-
ємства пропонують товари та послуги, а домогосподарства
визначають свій попит на них. По-третє, подвійним звязок
домогосподарств та підприємців і через ринок ресурсів, і
через ринок продуктів за6е<печує узгодженість їхніх дій.
Домогосподарства-споживачі не можуть придбати на ринку
продуктів товарів і послуг більше, ніж на суму доходів,
отриманих від продажу ресурсів. Підприємці не можуть
придбати ресурсів більше, ніж на суму виручки, отриманої
від реалізації товарів і послуг.
Здійснення економічного кругообігу за такою схе-
мою передбачає дотримання певних вимог (принципів)
у стосунках дійових осіб. Це - принципи ринкової
економіки.
36
Принцип перший - економічна свобода. Вона три-
мається на приватній власності і вільній підприємницькій
діяльності.
Приватна власність надає приватним особам право ко-
ристуватись і розпоряджатися ресурсами.
Свобода підприємництва полягає у можливості здійс-
нювати будь-які угоди, використовувати будь-які придбані
ресурси і реалізовувати створені товари та послуги, вихо-
дячи з власмх інтересів.
Зворотним боком економічної свободи, своєрідною пла-
тою за неї є економізда відповідальність і ризик. Кожний,
хто користується економічною свободою, розплачується за
негативні ївслідки прийнятих рішень і дій своїм майном,
коштами, втраченими можливостями отримати доходи і
збагатитись, марно в-раченим часом.
Принцип другий - конкуренція. Економічна свобода
є передумовою конкуренції, або, іншими словами, змагання
за можливість повніше реалізувати власний інтерес. Кон-
куренція називається досконалою, якщо:
а) на ринках існує така значна кількість продавців і
покупців, що жоден з них не може істотно вплинути на
ціну, тобто стати монополістом;
б) кожний продавець і покупець може вільно ввійти в
певну галузь і так само вільно вийти з неї, тобто не існує
юридичних або організанйіних перешкод для плинності
ресурсів із галузі в галузь.
Конкуренція виконує роль такого механізму, який дає
змогу раціонально розподіляти ресурси між окремими га-
лузями та виробництвами і швидко орієнтувати вироб-
ництво на задоволення потреб споживачів.
Принцип третій - автоматизм регулювання. Ринкова
економіка є системою надзвичайно складних звязків з великою
кількістю дійових осіб (субєктів). Кожний субєкт економіки
керується власним інтересом, приймає власні рішення, що
врівноважуються й узгоджуються автоштично. Таке врівно-
важення й узгодження відбувається завдяки конкуренції та
вільному ціноутвореюю. Репсові ціни коливаються, їх збіль-
шення або зменшення надає виробникам і споживачам най-
необхіднішу інформацію: виробництво яких товарів і послуг
збільшити, а яких - зменшити; які ресурси використовувати,
а які - ні; як розподілити бюджет домогосподарств на різні
споживчі витрати; від чого потрібно відмовитись, а що можна
спожити в більшій кількості. Ті, хто керуються інформацією,
Що її надають ціни, і вчасно переорієнтовуються, дістають
певні вигоди, інші втрачають майно, капітал і доходи.
37
Ринкова економіка, без сумніву, має великі переваги.
А чи є в неї недоліки? Звичайно, є. По-перше, ринок
погано реагує на деякі загальнонаціональні і загальнодер-
жавні потреби, наприклад в освіті, культурі, у фундамен-
тальних дослідженнях, збереженні навколишнього середо-
вища. Ці сфери діяльності не забезпечують приватному
бізнесу прибутків, які б відповідали їх (сфер) значенню
у житті суспільства. По-друге, механізм ринкової конку-
ренції може спричиняти явища масових банкрутств, без-
робіття, соціального розшарування суспільства. По-третє,
конкуренція, цей рушійний механізм ринкової економіки,
що забезпечує її головні переваги, має тенденцію до за-
тухання. Конкуренції протидіють такі процеси, як злиття
фірм, мета яких - посісти монопольне становище на рин-
ку, як укрупнення підприємств під впливом технічного
прогресу.
Ці та інші недоліки ринкової економіки відомі не лише
вченим, а й урядам країн. Iснують економічні теорії, еко-
номічні, правові, адміністративні заходи, що дають змогу
певним чином обмежити ці недоліки.
Якби можна було на терезах історії зважити переваги
ринкової економіки і забезпечені нею блага, з одного боку,
та її недоліки і втрати від функціонування ринку - з
другого, то, напевне, переважили б перші.
Скориставшись схемою, розглянемо особливості круго-
обігу планової (командної) економіки (див. мал. 14).
Кругообіг планової економіки здійснюється між трьома
субєктами: державою, виробниками і споживачами - при
посередництві так званих псевдоринку предметів спожи-
вання і <чорного> ринку. На першому ринку представлені
держава та споживачі, на другому - виробники та спо-
живачі.
Єдиним власником усіх ресурсів (включаючи частково
і ресурс праці) є держава. У командній економіці держава
стає розпорядником ресурсу праці, тому що можливості
громадян пересуватись обмежуються системою паспортної
прописки, немає альтернативних можливостей, крім дер-
жавних підприємств, для використання здатності людини
до праці. Держава забезпечує виробників засобами вироб-
ництва через прямий їх розподіл. Виробники створюють
продукт, який є власністю держави. На цьому завершується
перше (мале) коло кругообігу планової економіки.
Частину одержаного від виробників продукту (предмети
особистого споживання та деякі послуги) держава постачає
на псевдоринок споживання. Псевдоринком його називають
38
Малюнок 14. Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у плановій економіці
тому, що обсяги та структуру виробництва тут визначають
не безпосередньо споживачі, а держава, ціни ж формуються
не під впливом попиту і пропозиції, а розраховуються цен-
тральними плануючими органами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
сурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств,
воии сплачують їм доходи: заробітну плату, ревту, процент
і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходя, здійс-
нюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують
товаре та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги
реалізують, привласнюють виручку від реалізації.
Які особливості має ринкова економіка?
По-перше; домогосподарства і підприємства беруть
участь у кругообігу як самостійні і незалежні субєкти
господарювання, що мають власні інтереси. Ніхто спеці-
ально не займається координацією їхньої діяльності. По-
друге, домогосподарства і підприємства одночасно діють
як покупці і як продавщ. На ринку ресурсів домогоспо-
дарстаа пропонують працю, землю, капітал і здатність до
щдприємюіцтва, а підприємства визначають свій попит на
них. На ринку продуктів вони міняються місцями: підпри-
ємства пропонують товари та послуги, а домогосподарства
визначають свій попит на них. По-третє, подвійним звязок
домогосподарств та підприємців і через ринок ресурсів, і
через ринок продуктів за6е<печує узгодженість їхніх дій.
Домогосподарства-споживачі не можуть придбати на ринку
продуктів товарів і послуг більше, ніж на суму доходів,
отриманих від продажу ресурсів. Підприємці не можуть
придбати ресурсів більше, ніж на суму виручки, отриманої
від реалізації товарів і послуг.
Здійснення економічного кругообігу за такою схе-
мою передбачає дотримання певних вимог (принципів)
у стосунках дійових осіб. Це - принципи ринкової
економіки.
36
Принцип перший - економічна свобода. Вона три-
мається на приватній власності і вільній підприємницькій
діяльності.
Приватна власність надає приватним особам право ко-
ристуватись і розпоряджатися ресурсами.
Свобода підприємництва полягає у можливості здійс-
нювати будь-які угоди, використовувати будь-які придбані
ресурси і реалізовувати створені товари та послуги, вихо-
дячи з власмх інтересів.
Зворотним боком економічної свободи, своєрідною пла-
тою за неї є економізда відповідальність і ризик. Кожний,
хто користується економічною свободою, розплачується за
негативні ївслідки прийнятих рішень і дій своїм майном,
коштами, втраченими можливостями отримати доходи і
збагатитись, марно в-раченим часом.
Принцип другий - конкуренція. Економічна свобода
є передумовою конкуренції, або, іншими словами, змагання
за можливість повніше реалізувати власний інтерес. Кон-
куренція називається досконалою, якщо:
а) на ринках існує така значна кількість продавців і
покупців, що жоден з них не може істотно вплинути на
ціну, тобто стати монополістом;
б) кожний продавець і покупець може вільно ввійти в
певну галузь і так само вільно вийти з неї, тобто не існує
юридичних або організанйіних перешкод для плинності
ресурсів із галузі в галузь.
Конкуренція виконує роль такого механізму, який дає
змогу раціонально розподіляти ресурси між окремими га-
лузями та виробництвами і швидко орієнтувати вироб-
ництво на задоволення потреб споживачів.
Принцип третій - автоматизм регулювання. Ринкова
економіка є системою надзвичайно складних звязків з великою
кількістю дійових осіб (субєктів). Кожний субєкт економіки
керується власним інтересом, приймає власні рішення, що
врівноважуються й узгоджуються автоштично. Таке врівно-
важення й узгодження відбувається завдяки конкуренції та
вільному ціноутвореюю. Репсові ціни коливаються, їх збіль-
шення або зменшення надає виробникам і споживачам най-
необхіднішу інформацію: виробництво яких товарів і послуг
збільшити, а яких - зменшити; які ресурси використовувати,
а які - ні; як розподілити бюджет домогосподарств на різні
споживчі витрати; від чого потрібно відмовитись, а що можна
спожити в більшій кількості. Ті, хто керуються інформацією,
Що її надають ціни, і вчасно переорієнтовуються, дістають
певні вигоди, інші втрачають майно, капітал і доходи.
37
Ринкова економіка, без сумніву, має великі переваги.
А чи є в неї недоліки? Звичайно, є. По-перше, ринок
погано реагує на деякі загальнонаціональні і загальнодер-
жавні потреби, наприклад в освіті, культурі, у фундамен-
тальних дослідженнях, збереженні навколишнього середо-
вища. Ці сфери діяльності не забезпечують приватному
бізнесу прибутків, які б відповідали їх (сфер) значенню
у житті суспільства. По-друге, механізм ринкової конку-
ренції може спричиняти явища масових банкрутств, без-
робіття, соціального розшарування суспільства. По-третє,
конкуренція, цей рушійний механізм ринкової економіки,
що забезпечує її головні переваги, має тенденцію до за-
тухання. Конкуренції протидіють такі процеси, як злиття
фірм, мета яких - посісти монопольне становище на рин-
ку, як укрупнення підприємств під впливом технічного
прогресу.
Ці та інші недоліки ринкової економіки відомі не лише
вченим, а й урядам країн. Iснують економічні теорії, еко-
номічні, правові, адміністративні заходи, що дають змогу
певним чином обмежити ці недоліки.
Якби можна було на терезах історії зважити переваги
ринкової економіки і забезпечені нею блага, з одного боку,
та її недоліки і втрати від функціонування ринку - з
другого, то, напевне, переважили б перші.
Скориставшись схемою, розглянемо особливості круго-
обігу планової (командної) економіки (див. мал. 14).
Кругообіг планової економіки здійснюється між трьома
субєктами: державою, виробниками і споживачами - при
посередництві так званих псевдоринку предметів спожи-
вання і <чорного> ринку. На першому ринку представлені
держава та споживачі, на другому - виробники та спо-
живачі.
Єдиним власником усіх ресурсів (включаючи частково
і ресурс праці) є держава. У командній економіці держава
стає розпорядником ресурсу праці, тому що можливості
громадян пересуватись обмежуються системою паспортної
прописки, немає альтернативних можливостей, крім дер-
жавних підприємств, для використання здатності людини
до праці. Держава забезпечує виробників засобами вироб-
ництва через прямий їх розподіл. Виробники створюють
продукт, який є власністю держави. На цьому завершується
перше (мале) коло кругообігу планової економіки.
Частину одержаного від виробників продукту (предмети
особистого споживання та деякі послуги) держава постачає
на псевдоринок споживання. Псевдоринком його називають
38
Малюнок 14. Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у плановій економіці
тому, що обсяги та структуру виробництва тут визначають
не безпосередньо споживачі, а держава, ціни ж формуються
не під впливом попиту і пропозиції, а розраховуються цен-
тральними плануючими органами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67