Товари та послуги отри-
мують споживачі, які віддають свою працю державі. Держа-
ва відшкодовує споживачам витрати на відтворення робочої
сили у формі централізовано визначеної заробітної плати та
безоплатних послуг в освіті й охороні здоровя. Грошові до-
ходи споживачів використовуються на придбання предметів
споживання і привласнюються державою як доходи від реалі-
зації. Цим завершується друге коло кругообігу.
Постійними супутниками командної економіки є: дефі-
цит продуктів, тобто незадоволені потреби, з одного боку, і
невикористані ресурси (через неможливість досягти їх раці-
онального використання в умовах централізованого розподі-
лу) - з другого. Саме ці фактори породжують <чорний>,
тобто нелегальний, не визнаний державою, ринок. Продук-
ція <чорного> ринку створюється працею робітників у робо-
чий або позаробочий час на устаткуванні державних підпри-
ємств з матеріалів, прихованих від державного обліку. Таке
приховане виробництво стає логічним наслідком незацікав-
леності виробників у інтенсивній і продуктивній праці на
офіційних засадах. У прихованому виробництві створюються
товари та послуги, які реалізуються на <чорному> ринку за
кошти, що їх споживачі не могли <отоварити> в державній
торгівлі. Виробники отримують додаткові, невраховані дер-
жавою доходи, споживачі - потрібні їм товари. Цим завер-
шується третє коло кругообігу.
39
Які ж особливості має командна економіка?
По-перше, виробники і споживачі, які беруть участь в
економічному кругообігу, повністю залежать від рапень цен-
тральних плануючих органів щодо розподілу ресурсів, обсягів
виробництва, цін на товари та послуги, доходів тощо.
По-друге, відносини виробників обмежуються звязками
з державою на натуральній основі: ресурси - продукти.
Це гарантує стабільність їхньої діяльності і виключає мож-
ливість банкрутства.
По-третє, кругообіг планової економіки гарантує рів-
ність розподілу доходів і продуктів у межах, визначених
державою, але він не забезпечує еквівалентності обмінів,
бо позбавлений механізмів обєктивної оцінки. Виробники,
які, одержуючи від держави ресурси, повністю реалізують
свої можливості, опиняються у гіршому становкщі, ніж ті,
хто їх приховує. Централізоване визначення доходів спо-
живачів і безоплатність частини послуг потенпишо містять
у собі можливість безпідставної диференціації у споживанні.
Нарешті, <чорний> ринок, хоч і допомагає суспільству
розвязувати проблему задоволення потреб, дає змогу зба-
гачуватися тим прошаркам суспільства, які мають доступ
до державних ресурсів.
По-четверте, відносини споживачів з державою грун-
туються на обміні: праця - зарплата та безоплатні по-
слуги. Цей безпосередній звязок міг би забезпечити іде-
альний розподіл за двох умов: а) якби існував механізм
безпосереднього виміру і зіставлення праці; б) якби отри-
мані доходи можна було вільно обміняти на товари та
послуги. Однак ні першої, ні другої умови командна еко-
номіка не забезпечує.
Розглянемо принципи планової (командної) економіки,
за якими вона функціонує.
Принцип перший - централізм. У командній еко-
номіці централізм реалізується через привласнення дер-
жавою ресурсе, їх розподіл, а також через визначення
цій і доходав. Засобом централізму стало всеохоплююче
планування. Процес планування розпочинався з визначен-
ня пятирічних завдань, продовжувався коригуванням їх
на рівні окремих галузей, підприємств та узгодженням
внесених змін і завершувався розробкою річних планів і
доведенням їх як обовязкових показників діяльності до
міністерств та підприємств.
Принцип другий - ієрархія. Всі відносини командної
економіки грунтуються на субординації, підпорядкуванні
інтересів нижчих ланок (окремих споживачів, виробників)
40
інтересам вищих (галузевих міністерств, територіальних
обєднань), держави в цілому.
Принцип третій - зрівняльність. Командна еконо-
міка обмежує діиференціацію доходів, тобто зрівнює доходи
більшості споживачів. Людина є лише неповним власником
своєї здатності до праці. Вона не отримує доходів як
власник землі чи капіталу. Явище ж підприємництва вза-
галі розглядається як нелегальне і може реалізуватися
тільки завдяки <чорному> ринку. Зворотним боком зр-
няльності є те, що вона гарантує певний невисокий рівень
споживання для всіх і забезпечує інтереси тих, хто не
може, не хоче або ве вміє працювати краще. Зретяяльність
і гврантованість споживання позбавляють зацікавленості у
досягненні вищих результатів праці.
Чи має командна економіка свої переваги? Так, має.
Вона, по-перше, може швидко нагромаджувати виробничі
ресурси і перерозподіляти їх на користь деяких пріоритет-
них напрямів чи галузей, а по-друге, позбавитись явиого
безробіття та очевидних злиднів, забезпечити всім певний
рівень освіти і медичного обслуговування.
Переваги планової економіки не перевищують її недо-
ліків, головними з яких є: нездатність забезпечити тех-
нічний прогрес та раціональне використання ресурсів, не-
свобода у виробництві і споживанні, низький рівень
задоволення потреб. Саме через ці недоліки практично всі
країни з командною економікою відмовилися від її прин-
ципів і намагаються надолужити втрачені можливості шля-
хом переходу до ринку.
Економічна система більшості країн світу є мішаною.
Це означає, що в нй ринкові принципи реалізуються не
у чистому вигляді. Причиною цього є недоліки ринкової
економіки, їх негативний вплив на життя сусиільства може
бути помякшений державним регулюванням, причому дер-
жава частково бере ва себе ті функції, що властиві їй у
командній економіці, а саме:
а) перерозподіляє декади за допомогою податків і фор-
мує фонд централізованих коштів;
б) стає властаком частини виробничих ресурсів і під-
тримує підприємства державного сектора;
в) фінансує виробництво суспільних благ: освіту, куль-
чУРУ. фундаментальні дослідження, забезпечення громад-
ського порвдсу;
г) впливає на перерозподіл ресурсів між галузями для
запобігання спадам виробництва і безробіттю.
41
ПIДСУМКИ
1. Залежно від того, як координується діяльність субєктів
економічних відносин, розрізняють ринкову і планову
(командну) економічні системи.
2. Кожній системі властиві свої особливості економічного
кругообігу, тобто взаємозвязаного руху ресурсів, про-
дуктів, доходів.
3. Кругообіг у ринковій економіці має такі особливості:
здійснюється між домашніми господарствами та вироб-
никами; відбувається при посередництві ринку ресурсів
і ринку продуктів;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
мують споживачі, які віддають свою працю державі. Держа-
ва відшкодовує споживачам витрати на відтворення робочої
сили у формі централізовано визначеної заробітної плати та
безоплатних послуг в освіті й охороні здоровя. Грошові до-
ходи споживачів використовуються на придбання предметів
споживання і привласнюються державою як доходи від реалі-
зації. Цим завершується друге коло кругообігу.
Постійними супутниками командної економіки є: дефі-
цит продуктів, тобто незадоволені потреби, з одного боку, і
невикористані ресурси (через неможливість досягти їх раці-
онального використання в умовах централізованого розподі-
лу) - з другого. Саме ці фактори породжують <чорний>,
тобто нелегальний, не визнаний державою, ринок. Продук-
ція <чорного> ринку створюється працею робітників у робо-
чий або позаробочий час на устаткуванні державних підпри-
ємств з матеріалів, прихованих від державного обліку. Таке
приховане виробництво стає логічним наслідком незацікав-
леності виробників у інтенсивній і продуктивній праці на
офіційних засадах. У прихованому виробництві створюються
товари та послуги, які реалізуються на <чорному> ринку за
кошти, що їх споживачі не могли <отоварити> в державній
торгівлі. Виробники отримують додаткові, невраховані дер-
жавою доходи, споживачі - потрібні їм товари. Цим завер-
шується третє коло кругообігу.
39
Які ж особливості має командна економіка?
По-перше, виробники і споживачі, які беруть участь в
економічному кругообігу, повністю залежать від рапень цен-
тральних плануючих органів щодо розподілу ресурсів, обсягів
виробництва, цін на товари та послуги, доходів тощо.
По-друге, відносини виробників обмежуються звязками
з державою на натуральній основі: ресурси - продукти.
Це гарантує стабільність їхньої діяльності і виключає мож-
ливість банкрутства.
По-третє, кругообіг планової економіки гарантує рів-
ність розподілу доходів і продуктів у межах, визначених
державою, але він не забезпечує еквівалентності обмінів,
бо позбавлений механізмів обєктивної оцінки. Виробники,
які, одержуючи від держави ресурси, повністю реалізують
свої можливості, опиняються у гіршому становкщі, ніж ті,
хто їх приховує. Централізоване визначення доходів спо-
живачів і безоплатність частини послуг потенпишо містять
у собі можливість безпідставної диференціації у споживанні.
Нарешті, <чорний> ринок, хоч і допомагає суспільству
розвязувати проблему задоволення потреб, дає змогу зба-
гачуватися тим прошаркам суспільства, які мають доступ
до державних ресурсів.
По-четверте, відносини споживачів з державою грун-
туються на обміні: праця - зарплата та безоплатні по-
слуги. Цей безпосередній звязок міг би забезпечити іде-
альний розподіл за двох умов: а) якби існував механізм
безпосереднього виміру і зіставлення праці; б) якби отри-
мані доходи можна було вільно обміняти на товари та
послуги. Однак ні першої, ні другої умови командна еко-
номіка не забезпечує.
Розглянемо принципи планової (командної) економіки,
за якими вона функціонує.
Принцип перший - централізм. У командній еко-
номіці централізм реалізується через привласнення дер-
жавою ресурсе, їх розподіл, а також через визначення
цій і доходав. Засобом централізму стало всеохоплююче
планування. Процес планування розпочинався з визначен-
ня пятирічних завдань, продовжувався коригуванням їх
на рівні окремих галузей, підприємств та узгодженням
внесених змін і завершувався розробкою річних планів і
доведенням їх як обовязкових показників діяльності до
міністерств та підприємств.
Принцип другий - ієрархія. Всі відносини командної
економіки грунтуються на субординації, підпорядкуванні
інтересів нижчих ланок (окремих споживачів, виробників)
40
інтересам вищих (галузевих міністерств, територіальних
обєднань), держави в цілому.
Принцип третій - зрівняльність. Командна еконо-
міка обмежує діиференціацію доходів, тобто зрівнює доходи
більшості споживачів. Людина є лише неповним власником
своєї здатності до праці. Вона не отримує доходів як
власник землі чи капіталу. Явище ж підприємництва вза-
галі розглядається як нелегальне і може реалізуватися
тільки завдяки <чорному> ринку. Зворотним боком зр-
няльності є те, що вона гарантує певний невисокий рівень
споживання для всіх і забезпечує інтереси тих, хто не
може, не хоче або ве вміє працювати краще. Зретяяльність
і гврантованість споживання позбавляють зацікавленості у
досягненні вищих результатів праці.
Чи має командна економіка свої переваги? Так, має.
Вона, по-перше, може швидко нагромаджувати виробничі
ресурси і перерозподіляти їх на користь деяких пріоритет-
них напрямів чи галузей, а по-друге, позбавитись явиого
безробіття та очевидних злиднів, забезпечити всім певний
рівень освіти і медичного обслуговування.
Переваги планової економіки не перевищують її недо-
ліків, головними з яких є: нездатність забезпечити тех-
нічний прогрес та раціональне використання ресурсів, не-
свобода у виробництві і споживанні, низький рівень
задоволення потреб. Саме через ці недоліки практично всі
країни з командною економікою відмовилися від її прин-
ципів і намагаються надолужити втрачені можливості шля-
хом переходу до ринку.
Економічна система більшості країн світу є мішаною.
Це означає, що в нй ринкові принципи реалізуються не
у чистому вигляді. Причиною цього є недоліки ринкової
економіки, їх негативний вплив на життя сусиільства може
бути помякшений державним регулюванням, причому дер-
жава частково бере ва себе ті функції, що властиві їй у
командній економіці, а саме:
а) перерозподіляє декади за допомогою податків і фор-
мує фонд централізованих коштів;
б) стає властаком частини виробничих ресурсів і під-
тримує підприємства державного сектора;
в) фінансує виробництво суспільних благ: освіту, куль-
чУРУ. фундаментальні дослідження, забезпечення громад-
ського порвдсу;
г) впливає на перерозподіл ресурсів між галузями для
запобігання спадам виробництва і безробіттю.
41
ПIДСУМКИ
1. Залежно від того, як координується діяльність субєктів
економічних відносин, розрізняють ринкову і планову
(командну) економічні системи.
2. Кожній системі властиві свої особливості економічного
кругообігу, тобто взаємозвязаного руху ресурсів, про-
дуктів, доходів.
3. Кругообіг у ринковій економіці має такі особливості:
здійснюється між домашніми господарствами та вироб-
никами; відбувається при посередництві ринку ресурсів
і ринку продуктів;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67