ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Вона за-
стосовується в усіх країнах світу. В Україні ця методика
розрахунків використовується з 1990 р.
ПIДСУМКИ
1. Узагальнюючим показником кінцевих результатів річ-
ного виробництва є валовий національний продукт (ВНП).
2. ВНП можна визначити двома способами:
а) за сумою витрат: ВНП = СВ + IВ + ДВ + ВI;
б) за сумою доходів: ВНП =ЗП+РП+ПЦ+ПБ+А.
3. Показник ВНП використовується для визначення динаміки
національного виробництва, для розрахунку продуктивності
праці на загальнонаціональному рівні, для оцінки і зістав-
лення матеріальних умов життя в різних країнах.
4. Iншим важливим макроекономічним показником є на-
ціональний доход (НД). НД відрізняється від ВНП тим,
що він не включає амортизації.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Поясніть, чому ВНП можна розрахувати як за сумою витрат, так і за
сумою доходів.
155

2. Напишіть формули для розрахунку ВНП і НД. За якою формулою можна
перейти від ВНП до НД?
3. Валовий внутрішній продукт (ВВП) України мав такі значення: 1991 р.-
295,4 млрд крб., 1992 р.- 254,9 млрд крб. У 1991 р. в економіці України
було
зайнято 25 млн чоловік, а в 1992 р.- 24 млн чоловік. Визначте для кожного
року продуктивність праці і процент, на який вона зменшилася.
4. Валовий національний продукт США у 1988 р. становив 4 861,8 млрд
доларів, споживчі витрати - 3 226 млрд доларів, інвестиції - 765,5 млрд
доларів, державні витрати - 936,3 млрд доларів. Чому дорівнював чистий
експерт? Поясніть, що таке чистий експорт і в яких випадках він може мати
відємне значення.
5. Валовий внутрішній продукт України у 1991 р. становив 295,4 млрд крб.,
національний доход - 224,3 млрд крб. Чому дорівнювала амортизація?
6. Валовий національний продукт Швеції у 1988 р. становив 1111,8 млрд
крон. Загальна сума державних витрат, інвестицій і чистого експорту до-
рівнювала 523,9 млрд крон. Яку частку ВНП Швеці? складали споживчі
витрати?
Тема 3. Безробіття як наслідок
порушення макроекономічної
рівноваги
Одним з найхарактерніших проявів хворобливого стану еко-
номіки в різні часи і в різних країнах було і залишається
безробіття. Воно є результатом порушення макроекономічної
рівноваги. Для зясування суті безробіття потрібно розгля-
нути ринок праці.
Безробіття виникає тоді, коли пропозиція праці (трудових
ресурсів) перевищує попит. Попит і пропозиція на ринку
праці визначаються різними факторами (див. мал. 49). Фак-
тором, що одночасно визначає пропозицію трудових ресурсів
і попит на них, є заробітна плата. Підвищення її рівня може
спонукати людей, не зайнятих у виробництві, пропонувати
свою працю, а підприємців - скорочувати попит на неї.
Крім заробітної плати, на пропозицію праці впливають ще
чотири фактори:
1. У разі низького рівня добробуту й обтяжливої
податкової політики зростає пропозиція праці: тривалі-
шим стає трудовий стаж, чимало людей шукають додат-
кового заробітку, до праці залучається більше жінок і
підлітків.
156


ПоПСрСДЕ
ОО
дрсшууіия


\
З
і
[робітн
а
шат
т
\
Тения]
осаащ
м
а
гісп
і
ріквь







споживавші







т
иодатоаа







політика







держави








Впяяі
В
О
В
1
с-
п.

г
Пошггв


ароф
е

I
Й
I
1
И
Х


товари і


сп

О
К



послуги



Малюнок 49. Попит і пропозиція на ринку праці
2. Iз зміною вікової структури населення змінюється
пропозиція праці: із збільшенням частки людей праце-
здатного віку вона збільшується, а із зростанням частки
непрацездатних (дітей, пенсіонерів) зменшується.
3. Їз підвищенням освітнього та культурного рівня насе-
лення збільшується пропозиція кваліфікованої праці. Наці-
ональні традиції також впливають на професійну структуру
зайнятості (наприклад, більшість населення за традицією за-
ймається сільським господарством, або у мусульманських кра-
їнах традиційно обмежується участь жінок у виробництві).
4. Професійні спілки впливають на підвищення заро-
бітної плати, беручи участь в укладанні трудових угод, і
це може спричинити зменшення попиту на робочу силу з
боку підприємців.
Попит на трудові ресурси, крім заробітної плати, ви-
значають ще три фактори:
1) сукупний попит на товари та послуги (у разі зростання
попиту на товари і послуги зростає попит на трудові ресурси);
2) технічна озброєність праці (в разі її підвищення
скорочується попит на трудові ресурси);
3) технологія виробництва (інша галузева та професійна
структура зайнятості змінює і структуру попиту на трудові
ресурси).
Ознайомившись з основними факторами, які формують
попит і пропозицію праці, перейдемо до розгляду теорій,
що пояснюють явище безробіття.
157

Пояснення 1. Безробіття виникає через надмірно ви-
соку заробітау плату. Ця думка належить представникам
класичної школи в економічній теорії, й логіка така: на
ринку праці завжди може встановитися такий рівень за-
робітної плати, який врівноважить попит і пропозицію,
забезпечуючи повну зайнятість. Але через певні причини,
наприклад тиск профспілок, зарплата зростає. За цих умов
підприємці не можуть брати на роботу всіх бажаючих,
адже їх витрати на зарплату збільшуються. Виникає над-
лишок працездатних, тобто безробіття.
Оскільки класики вбачали причину появи безробіття у
завищеній зарплаті, то і рекомендації вони давали відпо-
відного змісту; безробіття можна подолати, якщо зменшити
заробітну плату.
Пояснення 2. Безробіття виникає через недостатній
попит на товари і послуги. Це пояснення належить
Дж. М. Кейнсу і представникам Стокгольмської школи.
Вони шукали причини безробіття у зменшенні сукупного
попиту. Найдинамічнішим елементом сукупного попиту є
споживчі витрати. Щоб подолати невідповідність між про-
позицією (створеним ВНП) та попитом, яка загрожує ско-
роченням виробництва і появою безробіття, треба здійс-
нювати державні заходи, спрямовані на стимулювання
попиту, наприклад: збільшувати державну допомогу мало-
забезпеченим, знижувати податки тощо.
Пояснення 3. Безробіття виникає через негнучку
структуру ринку праці, а саме через нездатність швидко ре-
агувати на зміни в попиті на трудові ресурси. Автори цього
пояснення <його можна визначити як <структурне>) вихо-
дять з того, що ринок праці - явище динамічне. На ньому
постійно зявляються нові працівники і нові робочі місця.
Але нові робочі місця призначаються не для будь-яких пра-
цівників і лише на певних територіях. Для досягнення відпо-
відності між робочими місцями і працівниками останні ма-
ють пройти перекваліфікацію, набути нових професій та
досвіду чи переїхати на нове місце проживання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67