На товарних ринках
(ринок зерна, ринок картоплі тощо) одна й та сама про-
дукція реалізовуватиметься за однаковою ціною. При цьому
виробник-підприємець, який працював на кращих землях,
одержить більший доход, ніж той, хто виростив урожай
на гіршій землі. Останньому ринкова ціна після відшко-
дування більших витрат забезпечить менший доход. Якшо
підприємці користуються кращими ділянками землі на умо-
вах оренди, то, одержавши більший доход, вони повинні
віддати власникові землі ту частину доходу, яку одержано
ме завдяки кращим умовам землекористування. Ця ча-
стина називається диференціальною рентою, тому що її
Розмір диференціюється залежно від якості землі.
Чому до сільськогосподарського виробництва залучають
тільки кращі, а й гірші та середні землі? Це викликано
зростанням населення і попиту на сільськогосподарську
"Редукцію.
87
Диференціальна рента створюється на кращих і середніх
ділянках і не створюється на гірших. Але й найгіршу
ділянку не надаватимуть у користування безоплатно. Той
доход, який одержує власник незалежно від якості землі,
що він надає у користування, називається абсолютною
рентою.
Чому існує своєрідна плата за ресурс землі у вигляді
абсолютної ренти? Це повязано з унікальністю цього ре-
сурсу, а саме з тим, що землю не можна створити, збіль-
шивши обсяг площ, вона не може бути замінена іншим
ресурсом так, як це відбувається з працею і капіталом.
Слід зазначити, що якість землі - не лише природний
дар. Людина може підвищити продуктивність землі за ра-
хунок її очищення, дренажу, іригації, і тоді попит на
землю збільшується, що зумовлює збільшення ренти.
Землю, дійсно, нічим не можна замінити, проте її можна
використовувати для різних цілей. Одна й та сама ділянка
землі може бути посівною площею, пасовищем для худоби,
будівельним майданчиком, футбольним полем. Усе це -
альтернативне використання землі. Рентні платежі, що їх
вносять користувачі землі (фермери та інші підприємці),
є платою за вилучення землі з альтернативного викори-
стання.
Є альтернатива й у власника землі: він може продати
землю, здати в оренду або залишити за собою. Від продажу
землі він хотів би мати таку суму, яка, будучи покладена
в банк, приносила б йому доход не нижчий, ніж рента.
Iнакше йому вигідніше надавати землю в оренду й одер-
жувати ренту. На підставі цього підраховується ціна зем-
лі - капіталізована земельна рента. Формула її така:
рента
Ціна землі Ї"х 100 %.
позичковий процент
Ціна землі в ринковій економіці зростає, що, безперечно,
очікує і нашу країну в процесі побудови справжнього ринку.
Заробітна плата - це винагорода, яку одержує власник
робочої сили за свою працю, або ціна, яку платить під-
приємець працівникові за використання його праці.
Давайте поміркуємо: за що конкретно платить підпри-
ємець працівникові, коли наймає його на роботу? Логічно
було б припустити, що він платить за те, за що й ми
платимо, купуючи інші товари, а саме - за корисний
ефект, який дає споживання даного товару. Використання
праці в процесі виробництва - це послуга, яку надає
працівник наймачеві. Її ціною і є заробітна плата.
Економісти виходять із теорії граничної продуктивності
у поясненні заробітної плати. Згідно з цією теорією, в
забезпеченні випуску продукції (фактори виробництва: праця (/), земля (I), капітал (Ю.
На мові математики це означає, що величина випуску
продукції є функцією від трьох незалежних змінних:
0=/(1,Ь,Ю.
За кожним фактором, що бере участь у процесі ство-
рення продукту, стоїть власник, який має одержати вина-
городу пропорційно своєму внескові. Оскільки йдеться про
фактор праці, припустимо, що величини двох інших фак-
торів зафіксовані на незмінному рівні. Тоді збільшення
фактору праці на одиницю (наприклад, на одного праців-
ника) приведе до відповідного приросту продукції. Саме
цей приріст продукції, одержаний за рахунок найму ще
одного (додаткового, граничного) працівника, й утворює
граничний продукт праці. Підприємцеві вигідно збільшу-
вати кількість найманих робітників до тієї межі, поки
вартість граничного продукту дорівнює заробітній платі.
Гранична продуктивність праці, як зазначалось у попе-
редній темі, є одним з вирішальних факторів попиту на пра-
цю. Ціну пропозиції праці визначають фактори економічної
поведінки працівника на ринку. Працівник вибирає між
втратою свого вільного часу і тими споживчими благами, які
він може придбати, одержавши винагороду за працю. Отже,
нижньою межею ціни праці з боку пропозиції має бути така
вартість споживчих благ, яка, принаймні, дає працівникові
змогу відшкодувати витрати своєї робочої сили.
Ставки заробітної плати істотно різняться залежно від
професії, рівня кваліфікації і навіть у межах однієї професії.
Таке явище називається диференціацією заробітної плати.
В загальних рисах вона може пояснюватися взаємодією
попиту і пропозиції. Пригадаймо: якщо пропозиція певного
товару (робочої сили в даному разі) перевищує попит, то
Ціна (заробітна плата) рухатиметься вниз. Ї, навпаки, коли
яисокий попит зустрічається з недостатньою пропозицією,
т" ціна (заробітна плата) зростає. Але чому попит і про-
позиція є різними на різних ринках праці? Фактори ди-
ференціації заробітної плати залежать від умов праці,
конкуренції, мобільності робочої сили (див. мал. 27).
Працівники відрізняються один від одного природними
юностями, рівнем освіти, кваліфікацією. Водії таксі не
можуть конкурувати з бухгалтерами, а ті - з оперними
Ліваками. Це перешкоджає вирівнюванню заробітної пла-
8889
Фактори лиференпіапії заробітної плаїв
Наявність
Різні
Обмеження
неконкуруючих
умови
мобільності
груп
праці
робочої сили
Малюнок 27. Фактори диференціації заробітної плати
ти, зберігаючи професійні відмінності. Унікальні здібності
людини оплачуються вище і в межах однієї професії, роб-
лячи талановитого працівника незамінним: соліст опери
оплачується вище, ніж той, хто співає в хорі.
На рівень заробітної плати впливають умови праці.
Щоб утримати людей на роботі у шкідливих для здоровя
умовах, треба доплачувати їм, компенсуючи негативний
вплив шумових ефектів, забрудненості, вібрації тощо.
Конкурентному встановленню рівноважної заробітної
плати перешкоджають і обмеження мобільності робочої си-
ли. Людина привязана до місця своєї роботи місцем прожи-
вання. Iноді не можна змінити роботу через обмеження з бо-
ку профспілок. Обмеження конкуренції на ринку праці
повязані і з соціальними факторами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
(ринок зерна, ринок картоплі тощо) одна й та сама про-
дукція реалізовуватиметься за однаковою ціною. При цьому
виробник-підприємець, який працював на кращих землях,
одержить більший доход, ніж той, хто виростив урожай
на гіршій землі. Останньому ринкова ціна після відшко-
дування більших витрат забезпечить менший доход. Якшо
підприємці користуються кращими ділянками землі на умо-
вах оренди, то, одержавши більший доход, вони повинні
віддати власникові землі ту частину доходу, яку одержано
ме завдяки кращим умовам землекористування. Ця ча-
стина називається диференціальною рентою, тому що її
Розмір диференціюється залежно від якості землі.
Чому до сільськогосподарського виробництва залучають
тільки кращі, а й гірші та середні землі? Це викликано
зростанням населення і попиту на сільськогосподарську
"Редукцію.
87
Диференціальна рента створюється на кращих і середніх
ділянках і не створюється на гірших. Але й найгіршу
ділянку не надаватимуть у користування безоплатно. Той
доход, який одержує власник незалежно від якості землі,
що він надає у користування, називається абсолютною
рентою.
Чому існує своєрідна плата за ресурс землі у вигляді
абсолютної ренти? Це повязано з унікальністю цього ре-
сурсу, а саме з тим, що землю не можна створити, збіль-
шивши обсяг площ, вона не може бути замінена іншим
ресурсом так, як це відбувається з працею і капіталом.
Слід зазначити, що якість землі - не лише природний
дар. Людина може підвищити продуктивність землі за ра-
хунок її очищення, дренажу, іригації, і тоді попит на
землю збільшується, що зумовлює збільшення ренти.
Землю, дійсно, нічим не можна замінити, проте її можна
використовувати для різних цілей. Одна й та сама ділянка
землі може бути посівною площею, пасовищем для худоби,
будівельним майданчиком, футбольним полем. Усе це -
альтернативне використання землі. Рентні платежі, що їх
вносять користувачі землі (фермери та інші підприємці),
є платою за вилучення землі з альтернативного викори-
стання.
Є альтернатива й у власника землі: він може продати
землю, здати в оренду або залишити за собою. Від продажу
землі він хотів би мати таку суму, яка, будучи покладена
в банк, приносила б йому доход не нижчий, ніж рента.
Iнакше йому вигідніше надавати землю в оренду й одер-
жувати ренту. На підставі цього підраховується ціна зем-
лі - капіталізована земельна рента. Формула її така:
рента
Ціна землі Ї"х 100 %.
позичковий процент
Ціна землі в ринковій економіці зростає, що, безперечно,
очікує і нашу країну в процесі побудови справжнього ринку.
Заробітна плата - це винагорода, яку одержує власник
робочої сили за свою працю, або ціна, яку платить під-
приємець працівникові за використання його праці.
Давайте поміркуємо: за що конкретно платить підпри-
ємець працівникові, коли наймає його на роботу? Логічно
було б припустити, що він платить за те, за що й ми
платимо, купуючи інші товари, а саме - за корисний
ефект, який дає споживання даного товару. Використання
праці в процесі виробництва - це послуга, яку надає
працівник наймачеві. Її ціною і є заробітна плата.
Економісти виходять із теорії граничної продуктивності
у поясненні заробітної плати. Згідно з цією теорією, в
забезпеченні випуску продукції (фактори виробництва: праця (/), земля (I), капітал (Ю.
На мові математики це означає, що величина випуску
продукції є функцією від трьох незалежних змінних:
0=/(1,Ь,Ю.
За кожним фактором, що бере участь у процесі ство-
рення продукту, стоїть власник, який має одержати вина-
городу пропорційно своєму внескові. Оскільки йдеться про
фактор праці, припустимо, що величини двох інших фак-
торів зафіксовані на незмінному рівні. Тоді збільшення
фактору праці на одиницю (наприклад, на одного праців-
ника) приведе до відповідного приросту продукції. Саме
цей приріст продукції, одержаний за рахунок найму ще
одного (додаткового, граничного) працівника, й утворює
граничний продукт праці. Підприємцеві вигідно збільшу-
вати кількість найманих робітників до тієї межі, поки
вартість граничного продукту дорівнює заробітній платі.
Гранична продуктивність праці, як зазначалось у попе-
редній темі, є одним з вирішальних факторів попиту на пра-
цю. Ціну пропозиції праці визначають фактори економічної
поведінки працівника на ринку. Працівник вибирає між
втратою свого вільного часу і тими споживчими благами, які
він може придбати, одержавши винагороду за працю. Отже,
нижньою межею ціни праці з боку пропозиції має бути така
вартість споживчих благ, яка, принаймні, дає працівникові
змогу відшкодувати витрати своєї робочої сили.
Ставки заробітної плати істотно різняться залежно від
професії, рівня кваліфікації і навіть у межах однієї професії.
Таке явище називається диференціацією заробітної плати.
В загальних рисах вона може пояснюватися взаємодією
попиту і пропозиції. Пригадаймо: якщо пропозиція певного
товару (робочої сили в даному разі) перевищує попит, то
Ціна (заробітна плата) рухатиметься вниз. Ї, навпаки, коли
яисокий попит зустрічається з недостатньою пропозицією,
т" ціна (заробітна плата) зростає. Але чому попит і про-
позиція є різними на різних ринках праці? Фактори ди-
ференціації заробітної плати залежать від умов праці,
конкуренції, мобільності робочої сили (див. мал. 27).
Працівники відрізняються один від одного природними
юностями, рівнем освіти, кваліфікацією. Водії таксі не
можуть конкурувати з бухгалтерами, а ті - з оперними
Ліваками. Це перешкоджає вирівнюванню заробітної пла-
8889
Фактори лиференпіапії заробітної плаїв
Наявність
Різні
Обмеження
неконкуруючих
умови
мобільності
груп
праці
робочої сили
Малюнок 27. Фактори диференціації заробітної плати
ти, зберігаючи професійні відмінності. Унікальні здібності
людини оплачуються вище і в межах однієї професії, роб-
лячи талановитого працівника незамінним: соліст опери
оплачується вище, ніж той, хто співає в хорі.
На рівень заробітної плати впливають умови праці.
Щоб утримати людей на роботі у шкідливих для здоровя
умовах, треба доплачувати їм, компенсуючи негативний
вплив шумових ефектів, забрудненості, вібрації тощо.
Конкурентному встановленню рівноважної заробітної
плати перешкоджають і обмеження мобільності робочої си-
ли. Людина привязана до місця своєї роботи місцем прожи-
вання. Iноді не можна змінити роботу через обмеження з бо-
ку профспілок. Обмеження конкуренції на ринку праці
повязані і з соціальними факторами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67