Партнерство, або товариство,- така форма органі-
зації бізнесу, коли дві чи більше окремих осіб ведуть
справу як співвласники на підставі укладеного договору.
Є два види партнерства: звичайне, або генеральне, та з
обмеженою відповідальністю. Партнери обєднують свої фі-
106
нансові ресурси і вміння вести справу. Вони розподіляють
ринок, прибутки, збитки згідно домовленості. Звичайне
партнерство передбачає необмежену відповідальність за
справи фірми в розмірах як свого внеску, так і своїх
особистих коштів. Обмежена ж відповідальність партнерів
ніколи не перевищує суми, яку вони внесли в справу.
Частка партнерств у ринковій економіці, як правило,
невелика, як і в грошовому обігу. Вони більш поширені
в таких галузях, як медицина, юриспруденція, бухгалтерія,
що повязано з економічними особливостями цієї форми.
Розглянемо, які переваги партнерство має перед одно-
осібними володіннями.
По-перше, зростають фінансові можливості фірми внас-
лідок обєднання кількох капіталів. Банки сміливіше дають
кредити таким фірмам.
По-друге, вдосконалюється управління фірмою. Зявля-
ється спеціалізація в управлінні, тобто розподіл управлін-
ських функцій між партнерами. Крім того, є можливість
найняти і професійних менеджерів.
По-третє, як і одноосібні володіння, партнерства користу-
ються податковими пільгами, оскільки прибуток кожного
учасника оподатковується як його індивідуальний доход.
Проте партнерства не позбавлені й недоліків (обмежень).
Можуть виникати непорозуміння між партнерами, розход-
ження в їхніх інтересах, що ускладнює процес управління.
Хоча фінансові можливості фірми і ширші, ніж у <одноосіб-
ників>, вони часто виявляються недостатніми для функці-
онування прибуткового підприємства. У партнерствах за-
вжди наявний елемент непередбаченості, наприклад
несподіваний вихід будь-якого учасника із справи. В цьому
разі інші учасники або третя особа зобовязані викупити його
частку в фірмі, бо інакше забрати цей внесок неможливо. За-
грозою для партнерства, ще більшою, ніж для одноосібного
володіння, може стати необмежена відповідальність. Кож-
ний партнер несе відповідальність за всі невдалі рішення -
як власні, так і своїх партнерів. У разі банхрутства кожний з
учасників може втратити більше, ніж уклав у справу. Ком-
паньйон, якому належить 1 % власності фірми, відповідає
так само, як і ті, кому належить решта 99 % (це, звичайно,
не стосується товариств з обмеженою відповідальністю).
Значні ускладнення виникають також під час реорганізації
фірми, переорієнтації її на інше виробництво.
Як бачимо, партнерська форма організації фірми доціль-
на для підприємців, які прагнуть збільшити свої фінансові
можливості та бажають співпрацювати з компаньйонами.
107
Третьою організаційною формою бізнесу є корпора-|
дія - провідна форма сучасного підприємництва. Хоча|
кількість корпорацій у країнах з ринковою економікою
невелика, їх частка у створенні валового національного,
продукту найбільша. Наприклад, у СIЛА на частку кор- :
порацій припадає 85 % валового національного продукту, |
приблизно 90 % обсягу продажу товарів і послуг. ]
Корпорація є юридичною особою. Це означає, що вона I
відокремлена від фізичних осіб, які володіють нею. Власни- |
ками корпорації виступають численні акціонери, між якими |
розподілена вся власність фірми. Кожний учасник - акці- 1
онер - відповідає у межах своєї частки за майно корпорації. ,
Від імені своїх вкладників корпорації як юридичні особи
можуть купувати ресурси, виробляти та продавати продукцію,
брати в борг, надавати кредити, укладати контракти.
Корпорація буває двох типів: приватна і державна (коли
значна частка її активів належить державі). Як зазнача-
лося, ми розглядатимемо тільки форми організації приват-
ного бізнесу.
Щоб зрозуміти, чому корпорації належить провідне міс-
це у ринковій економіці, розглянемо її переваги.
По-перше, корпорація - найефективніша форма залу-
чения грошового капіталу. Вона має три джерела фінан-
сування: нерозподілений прибуток, кредити банків, продаж
акцій та облігацій. Продаж цінних паперів дає змогу за-
лучати заощадження численних домашніх господарств. Та-
ким чином, якщо корпорація КЇ, наприклад, вирішила
побудувати завод, то вона не тільки зможе взяти кредит \
у банку, а й зібрати грошові кошти багатьох осіб, випу-
стивши акції та облігації. Ви вже знаєте, що придбання |
акцій та облігацій вигідно не тільки корпораціям, а й тим, "\
хто купує цінні папери, бо вони одержують право на |
грошову винагороду за свій капітал. Весь прибуток кор- ,
порації ділиться на дві частини. Одна надходить держате- |
лям акцій у вигляді дивідендів, друга стає нерозподіленим
прибутком, який використовується для розвитку вироб-
ництва (на переінвестування).
По-друге, співвласники корпорації (держателі акцій)
несуть обмежену відповідальність, тобто їх особисте майно
не ставиться під загрозу навіть у разі банкрутства. Людина
може вкласти гроші в десяток корпорацій і при цьому
мало чим ризикує, крім цих грошей.
По-третє, корпорації мають кращі можливості для ор-
ганізації виробництва й управління ним. Вони можуть -
використовувати технології масового виробництва, що
108
зменшує витрати на одиницю продукції. У корпораціях
розвиваються спеціалізація та кооперування виробництва.
В них народився і вдосконалюється менеджмент - наукові
методи управління виробництвом та реалізацією продукції.
По-четверте, корпорація - найстабільніша форма ор-
ганізації бізнесу. Акціонери можуть входити в корпорацію
та залишати її за власним бажанням. Корпорація, як юри-
дична особа, існує незалежно від своїх співвласників, які
постійно змінюються. Це дає можливість перспективного
планування, гарантує підтримку банків та уряду.
Слід звернути увагу на такі недоліки (обмеження) корпо-
рації. Сплачуються більші податки на одиницю прибутку по-
рівняно з іншими організаційними формами бізнесу, бо опо-
датковуються і прибуток корпорації, і дивіденди акціонерів.
Розмежовуються функції власності і контролю. Співвласни-
ки, які мають незначну частку в активах корпорації (одну
соту або навіть тисячну процента), не можуть брати повно-
цінної участі в управлінні, функції управління зосереджу-
ються у менеджерів. Iнтереси менеджерів та інших акціоне-
рів можуть не збігатися, наприклад щодо виплати дивідендів,
розвитку виробництва, розміру окладів посадових осіб та ін.
Це призводить до внутрішніх конфліктів.
Розглянувши основні переваги та обмеження корпорації,
можна зробити висновок, що це - найпривабливіша форма
розміщення капіталу для дрібних власників, які не нава-
жуються розпочати власну справу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67