Дефіцити торговельного і
платіжного балансів і бюджету разом з емісією створюють
додаткову масу грошей, що тисне на ринок.
Підвищення цін на енергоносії та необгрунтоване зро-
стання заробітної плати розкручують інфляційну спіраль. Iс-
нування тотальної монополії виробників (відповідно - від-
сутність конкуренції) також є причиною підвищення цін.
ПIДСУМКИ
1. Зовнішнім проявом інфляції є тотальне зростання цін.
Швидкість зростання цін визначається індексом цін.
2. Iснують дві головні причини інфляції: надлишковий
попит і зростання витрат.
3. Iнфляція призводить до негативних наслідків, серед яких:
знецінення заощаджень, зменшення рівня споживання, по-
глиблення майнової нерівності, зникнення стимулів до про-
дуктивної праці, гальмування технічного прогресу, втрата
цінами регулюючої ролі, необхідність переходу до адміні-
стративних методів регулювання економіки.
4. До стратегічних антиінфляційних заходів належать: об-
меження кількості грошей в обігу через жорстку дер-
жавну політику в цій сфері; послаблення інфляційного
очікування за умови зростання довіри населення до дій
168
уряду і підприємців; скорочення дефіциту бюджету; про-
тидія зовнішнім інфляційним впливам; підвищення курсу
валюти. До тактичних антиінфляційних заходів належать:
збільшення рівня товарності господарств; роздержавлен-
ня економіки; стимулювання імпорту; обмеження ліквід-
ності грошей.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Поясніть, чим інфляція попиту відрізняється від інфляції витрат.
2. Назвіть негативні наслідки інфляції. Які з них мають найдужчий вплив
на порушення макроекономічної рівноваги?
3. Визначте індекс цін і темпи інфляції за таких умов: ціна споживчого
кошика поточного року складає 560 грошових одиниць, минулого року -
520. Iндекс цін минулого року - 105 %.
4. Підвищення роздрібних цін в Україні в 1992 р. визначалося показниками
<У % ДО попереднього місяця), занесеними до таблиці:
Сі-
Лю-
Бере-
Кві-
Тра-
Чер-
Ли-
Сер-
Вере
-
Жов-
Лис-
Гру-
чень
тий
зень
тень
вень
вень
пень
пень
сень
тень
гопа
д
день
357,
2
113,4
115,5
109,9
108,
6
119,
2
119,
3
115,2
114,
7
1Ц,8
119,
4
129.8
Тема 5. Податки і державний бюджет.
Бюджетний дефіцит.
Державний борг
Сучасну ринкову економіку неможливо уявити без держав-
ного регулювання. Відтворення макроекономічної рівноваги
передбачає активну участь держави в економічних процесах.
Чільне місце у цьому належить податковій системі.
Податками називаються обовязкові платежі, які дер-
жава стягує з окремих осіб, установ, організацій у цен-
тральний та місцевий бюджети. Податки стягуються за
різними принципами, мають різне призначення і виконують
різні функції.
Розрізняють два принципи стягнення обовязкових пла-
тежів: пропорційне оподаткування і прогресивне оподат-
кування. Відмінності між ними можна зрозуміти із даних
таблиці 9 (цифри умовні).
169
Таблиця 9
Прогреси
вне опода
псування
Пропорці
іне оподатк
сування
оподаткова-
ний доход
податко-
ва ставка
сума подат-
ку
V
оподаткова-
ний доход
податкова
ставка
сума по-
датку
0-50
и Ї/
13 /о
0-7,5
0-50
Тї Ї/
" /Ї
0-11
51-100
20 %.
А" /О
10,2-20
51-100
22%
11,22-22
101-150
25%
23,25-37,5
101-150
22%
22,22-33
За умови прогресивного оподаткування; а) податкова
ставка збільшується із зростанням доходу; б) обмежуються
зростання та перерозподіл доходів; в) зявляються можли-
вості для приховування доходів (після досягнення певної
їх межі).
За умови пропорційного оподаткування: а) податкова
ставка незмінна і не залежить від рівня доходу; б) виникає
зацікавленість у зростанні доходів; в) збільшується соці-
альна несправедливість (у разі, якщо надвисокі доходи
одержано випадково або незаконно).
За обєктом оподаткування податки поділяються на пря-
мі та непрямі. Прямі - це податки на доходи. Непрямі _-
податки на споживання, що стягуються залежно від обсягів
придбаних товарів і послуг. Непрямі податки є частиною
ціни реалізованих товарів, їх збільшення безпосередньо
збільшує ціну.
Структуру податкової системи можна проілюструвати
схемою (див. мал. 54).
Особистий прибутковий податок. Платниками податків
є наймані працівники і власники підприємств. У країнах
з розвинутою ринковою економікою 70-75 % надходжень
у бюджет за цим податком сплачують наймані працівники,
тобто ті люди, які одержують доходи у вигляді заробітної
плати. Решту (25 - ЗО %) сплачують власники підпри-
ємств. Через особистий прибутковий податок держава ви-
лучає певну частку заробітної плати. На початку 90-х
років XX ст. ця частка становила: до 2 % заробітної плати
робітника в Японії і понад 35 % заробітної плати робітника
в Швеції і Данії.
Відповідно до податкового законодавства України, з
громадян також стягується прибутковий податок. Його
платниками є як наймані працівники, так і особи, що
займаються підприємництвом. Оподаткування заробітної
плати за основним місцем роботи є прогресивним і здійс-
нюється відповідно до кількості мінімальних заробітних
плат, що їх одержує громадянин.
170
Податкова система
| Непрямі податки
Акцизи
Iндивідуальний прибут-
ковий податок
Податок их дивану
вартість
Податок на прибуток
корпорацій
Податок на капітал
(на багатство)
Мито
Платежі по соціальному
страхуванню______
Малюнок 54
Податок на прибуток корпорацій. Платниками цього
податку є юридичні особи - корпорації. Необхідність іс-
нування такого податку, поряд із прибутковим податком,
який сплачується власниками приватних підприємств і
товариств, обумовлена фінансовою діяльністю корпорації.
Корпорація (акціонерне товариство) залучає капітал, ви-
пускаючи акції та облігації, сплачує проценти по обліга-
ціях, дивіденди на звичайні та привілейовані акції. Обєк-
том оподаткування є прибуток корпорацій після вилучення
процентів по банківських позичках, облігаціях та інших
боргових зобовязаннях.
В Україні на початку 90-х років стягувався податок на
прибуток підприємств і організацій. Його платниками були
господарчі субєкти, фінансові та комерційні установи, як-
що вони мали доходи.
Податки на капітал (багатство). Обєктом оподатку-
вання є вартість особистого багатства (будинків, квартир,
земельних ділянок, цінних паперів тощо) в період володіння
ним або під час переходу права власності до іншої особи,
продажу чи успадкування. Податок виконує перерозпо-
дільчу функцію, поповнюючи державний бюджет за раху-
нок осіб, які нагромадили багатство.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
платіжного балансів і бюджету разом з емісією створюють
додаткову масу грошей, що тисне на ринок.
Підвищення цін на енергоносії та необгрунтоване зро-
стання заробітної плати розкручують інфляційну спіраль. Iс-
нування тотальної монополії виробників (відповідно - від-
сутність конкуренції) також є причиною підвищення цін.
ПIДСУМКИ
1. Зовнішнім проявом інфляції є тотальне зростання цін.
Швидкість зростання цін визначається індексом цін.
2. Iснують дві головні причини інфляції: надлишковий
попит і зростання витрат.
3. Iнфляція призводить до негативних наслідків, серед яких:
знецінення заощаджень, зменшення рівня споживання, по-
глиблення майнової нерівності, зникнення стимулів до про-
дуктивної праці, гальмування технічного прогресу, втрата
цінами регулюючої ролі, необхідність переходу до адміні-
стративних методів регулювання економіки.
4. До стратегічних антиінфляційних заходів належать: об-
меження кількості грошей в обігу через жорстку дер-
жавну політику в цій сфері; послаблення інфляційного
очікування за умови зростання довіри населення до дій
168
уряду і підприємців; скорочення дефіциту бюджету; про-
тидія зовнішнім інфляційним впливам; підвищення курсу
валюти. До тактичних антиінфляційних заходів належать:
збільшення рівня товарності господарств; роздержавлен-
ня економіки; стимулювання імпорту; обмеження ліквід-
ності грошей.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Поясніть, чим інфляція попиту відрізняється від інфляції витрат.
2. Назвіть негативні наслідки інфляції. Які з них мають найдужчий вплив
на порушення макроекономічної рівноваги?
3. Визначте індекс цін і темпи інфляції за таких умов: ціна споживчого
кошика поточного року складає 560 грошових одиниць, минулого року -
520. Iндекс цін минулого року - 105 %.
4. Підвищення роздрібних цін в Україні в 1992 р. визначалося показниками
<У % ДО попереднього місяця), занесеними до таблиці:
Сі-
Лю-
Бере-
Кві-
Тра-
Чер-
Ли-
Сер-
Вере
-
Жов-
Лис-
Гру-
чень
тий
зень
тень
вень
вень
пень
пень
сень
тень
гопа
д
день
357,
2
113,4
115,5
109,9
108,
6
119,
2
119,
3
115,2
114,
7
1Ц,8
119,
4
129.8
Тема 5. Податки і державний бюджет.
Бюджетний дефіцит.
Державний борг
Сучасну ринкову економіку неможливо уявити без держав-
ного регулювання. Відтворення макроекономічної рівноваги
передбачає активну участь держави в економічних процесах.
Чільне місце у цьому належить податковій системі.
Податками називаються обовязкові платежі, які дер-
жава стягує з окремих осіб, установ, організацій у цен-
тральний та місцевий бюджети. Податки стягуються за
різними принципами, мають різне призначення і виконують
різні функції.
Розрізняють два принципи стягнення обовязкових пла-
тежів: пропорційне оподаткування і прогресивне оподат-
кування. Відмінності між ними можна зрозуміти із даних
таблиці 9 (цифри умовні).
169
Таблиця 9
Прогреси
вне опода
псування
Пропорці
іне оподатк
сування
оподаткова-
ний доход
податко-
ва ставка
сума подат-
ку
V
оподаткова-
ний доход
податкова
ставка
сума по-
датку
0-50
и Ї/
13 /о
0-7,5
0-50
Тї Ї/
" /Ї
0-11
51-100
20 %.
А" /О
10,2-20
51-100
22%
11,22-22
101-150
25%
23,25-37,5
101-150
22%
22,22-33
За умови прогресивного оподаткування; а) податкова
ставка збільшується із зростанням доходу; б) обмежуються
зростання та перерозподіл доходів; в) зявляються можли-
вості для приховування доходів (після досягнення певної
їх межі).
За умови пропорційного оподаткування: а) податкова
ставка незмінна і не залежить від рівня доходу; б) виникає
зацікавленість у зростанні доходів; в) збільшується соці-
альна несправедливість (у разі, якщо надвисокі доходи
одержано випадково або незаконно).
За обєктом оподаткування податки поділяються на пря-
мі та непрямі. Прямі - це податки на доходи. Непрямі _-
податки на споживання, що стягуються залежно від обсягів
придбаних товарів і послуг. Непрямі податки є частиною
ціни реалізованих товарів, їх збільшення безпосередньо
збільшує ціну.
Структуру податкової системи можна проілюструвати
схемою (див. мал. 54).
Особистий прибутковий податок. Платниками податків
є наймані працівники і власники підприємств. У країнах
з розвинутою ринковою економікою 70-75 % надходжень
у бюджет за цим податком сплачують наймані працівники,
тобто ті люди, які одержують доходи у вигляді заробітної
плати. Решту (25 - ЗО %) сплачують власники підпри-
ємств. Через особистий прибутковий податок держава ви-
лучає певну частку заробітної плати. На початку 90-х
років XX ст. ця частка становила: до 2 % заробітної плати
робітника в Японії і понад 35 % заробітної плати робітника
в Швеції і Данії.
Відповідно до податкового законодавства України, з
громадян також стягується прибутковий податок. Його
платниками є як наймані працівники, так і особи, що
займаються підприємництвом. Оподаткування заробітної
плати за основним місцем роботи є прогресивним і здійс-
нюється відповідно до кількості мінімальних заробітних
плат, що їх одержує громадянин.
170
Податкова система
| Непрямі податки
Акцизи
Iндивідуальний прибут-
ковий податок
Податок их дивану
вартість
Податок на прибуток
корпорацій
Податок на капітал
(на багатство)
Мито
Платежі по соціальному
страхуванню______
Малюнок 54
Податок на прибуток корпорацій. Платниками цього
податку є юридичні особи - корпорації. Необхідність іс-
нування такого податку, поряд із прибутковим податком,
який сплачується власниками приватних підприємств і
товариств, обумовлена фінансовою діяльністю корпорації.
Корпорація (акціонерне товариство) залучає капітал, ви-
пускаючи акції та облігації, сплачує проценти по обліга-
ціях, дивіденди на звичайні та привілейовані акції. Обєк-
том оподаткування є прибуток корпорацій після вилучення
процентів по банківських позичках, облігаціях та інших
боргових зобовязаннях.
В Україні на початку 90-х років стягувався податок на
прибуток підприємств і організацій. Його платниками були
господарчі субєкти, фінансові та комерційні установи, як-
що вони мали доходи.
Податки на капітал (багатство). Обєктом оподатку-
вання є вартість особистого багатства (будинків, квартир,
земельних ділянок, цінних паперів тощо) в період володіння
ним або під час переходу права власності до іншої особи,
продажу чи успадкування. Податок виконує перерозпо-
дільчу функцію, поповнюючи державний бюджет за раху-
нок осіб, які нагромадили багатство.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67