Вони можуть збільшувати попит
(крива попиту зміщується праворуч) навіть тоді, коли ціна
на наш товар зростає.
Факторами, що визначають пропозицію (крім ціни на-
шого товару), є ціни інших товарів, застосовувана техно-
логія, податки чи дотації виробникові. Під впливом цих
факторів обсяг пропозиції зростає або зменшується, в звяз-
ку з чим крива пропозиції також буде зміщуватися ліворуч
або праворуч (див. мал. 18).
На графіку зображено початкову криву пропозиції 5о5о
і дві криві пропозиції, що утворилися під впливом дії
інших факторів пропозиції (8і8і та 5г5г), коли ціна на
наш товар залишалася незмінною (Ро).
Причинами зміщення кривої пропозиції ліворуч або
праворуч можуть бути зміни цін інших товарів, технології,
оподаткування доходів або дотації виробникові.
Пояснимо можливі впливи на пропозицію цих фак-
торів.
56
О, О> С>2 О
Малюнок 18. Вплив нецінових факторів на пропозицію
Ціни інших товарів тоді істотно впливають на про-
позицію нашого товару, коли ці інші товари є ресурсами
для його створення. Як ресурсні товари, вони впливають
на витрати виробництва нашого товару. Зменшення витрат
призводить до збільшення пропозиції, і навпаки. Наприк-
лад, подорожчання деревини призводить до скорочення
пропозиції меблів. Здешевлення зерна і відповідно борошна
сприятиме збільшенню пропозиції хлібних виробів. У пер-
шому випадку крива пропозиції зміститься ліворуч, у дру-
гому - праворуч.
Застосування нових технологій має на меті економію
ресурсів і зменшення витрат. А нам уже відомо, що змен-
шення витрат збільшує пропозицію, зміщуючи криву про-
позиції праворуч.
Оподаткування може бути або пільговим і стиму-
люючим, або фіскальним і стримуючим. Підприємці ре-
агують на податки так само, як і на витрати. Адже податки
зменшують доход, яким вони реально можуть розпоряд-
жатись. Отже, збільшення податків зменшує пропозицію
і зміщує криву ліворуч.
Дотації, що є <податками навпаки>, тобто такими,
Що збільшують доход підприємця, сприяють збільшенню
пропозиції і зміщенню кривої праворуч.
Зробимо проміжні висновки з розглянутого матеріалу:
ч споживач і виробник зявляються на ринку з власним
Уявленням про ціну і кількість товару, що його один з
них має продати, а другий - купити; б) уявлення покупця
формуються під впливом цін на супутні товари і товари-
замінники, його доходів, смаків, уподобань та очікувань
57
щодо ринкових змін; в) уявлення продавця про ціни та
обсяги виробництва формуються залежно від цін на ресурсні
товари, застосовуваних технологій та оподаткування дохо-
дів; г) обсяг попиту і пропозиції певним чином залежить
від ціни даного товару: при вищій ціні попит стає меншим,
а пропозиція - більшою; при нижчій ціні попит зростає,
а пропозиція зменшується.
Ринкова ціна. Природно уявити, що є ціна, при якій
обсяг пропозиції відповідає обсягові попиту, тобто наміри
покупців і продавців збігаються. Така ціна називається
рівноважною, або ціною рівноваги попиту та пропозиції.
Знайдемо цю ціну для нашого прикладу з пшеницею,
обєднавши дані двох попередніх таблиць в одну і додавши
четверту графу, яка показує, наскільки пропозиція пере-
вищує попит чи, навпаки, попит перевищує пропозицію
(різниця між даними колонок 2 і 3).
Таблиця 7
Ринкова пропозиція і попит на зерно пшениці
Ціна за 1 ц,
Величина пропо-
Величина попи-
Надлишок пропо-
грошових
зиції за місяць, ц
ту за місяць, ц
зиції (+),
одиниць
нестача пропо-
зиції (-), ц
500
32
10
+22
400
ЗО
15
+15
300
25
25
0
200
15
40
-25
100
0
60
-60
У таблиці 7 подано 5 можливих варіантів установлення
ціни на зерно. За умови перших двох варіантів (500 та
400 грошових одиниць за 1 ц зерна) обсяг пропозиції
перевищує попит (відповідно на 22 ц і 15 ц зерна). За
умови четвертого і пятого варіантів (200 та 100 грошових
одиниць за 1 ц) попит перевищує пропозицію (відповідно
на 25 ц і 60 ц зерна). Тільки третій варіант, що відповідає
ціні 300 грошових одиниць за 1 ц, забезпечує рівновагу
попиту і пропозиції.
Зобразимо дані таблиці на графіку (див, мал. 19).
Графічне зображення даних таблиці 7 показує, що криві
попиту (ВО) і пропозиції (55) перетинаються лише в одній
точці (Е). Цій точці відповідає ціна рівноваги попиту і
пропозиції (у нашому випадку - 300 грошових одиниць
58
Р л
Наї
ї
л
и
ш
і
а
к
А
500
1 400
0
-
9
=
і
у.
300
);
я
/
\
200
/,
//
100
,ч-
л
д
е
ф
щ
ит
О 10 20 ЗО 40 50 60 о
Кількість зерна в місяць,
тис. ц
Малюнок 19 Ціна ринкової рівноваги
за 1 ц зерна і врівноважуюча кількість продукту (у нашому
випадку - 25 ц зерна). Якщо ціна встановлюється на
рівні, який перевищує ціну рівноваги, пропозиція переви-
щує попит, і виникає надлишок продукту. Коли ціна ниж-
ча, ніж ціна рівноваги, попит перевищує пропозицію, і
виникає дефіцит.
Чи може в реальному житті трапитися так, що ринкова
ціна буде вищою, ніж ціна рівноваги попиту і пропозиції?
Звичайно, може. Але вища ціна спонукатиме виробників
збільшувати обсяги виробництва. Більша ж пропозиція
створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці,
конкуруючи між собою, почнуть знижувати ціну.
Так само ринкова ціна може встановитися на рівні
нижчому, ніж рівень рівноваги. В цьому разі попит пере-
вищить пропозицію і виникне дефіцит, який створить про-
блему, як придбати товар. Споживачі, конкуруючи між
собою, почнуть пропонувати вищу ціну.
Механізм ринкової конкуренції є тим реальним інстру-
ментом, що, незважаючи на можливі відхилення, повертає
ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію,
а отже, узгоджує інтереси виробників і споживачів.
Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і
пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального роз-
поділу ресурсів. Підвищення ціни на певний товар дає
інформацію виробникам про необхідність збільшення об-
сягів його виробництва, а отже, і про доцільність перероз-
поділу виробничих ресурсів на його користь. Навпаки,
59
зменшення ціни інформує про необхідність скорочення
обсягів виробництва.
Ціна рівноваги забезпечує раціоналізацію попиту по-
купців, надаючи їм інформацію про те, як доцільно змінити
структуру споживання, на який обсяг продукції при своїх
доходах вони зможуть претендувати.
Ціна ринкової рівноваги є засобом саморегулювання
відносин покупців і продавців, до того ж засобом дуже
демократичним. Адже ніхто не змушує продавців забезпе-
чувати рянок тим чи іншим товаром і правити за нього
певау ціну.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
(крива попиту зміщується праворуч) навіть тоді, коли ціна
на наш товар зростає.
Факторами, що визначають пропозицію (крім ціни на-
шого товару), є ціни інших товарів, застосовувана техно-
логія, податки чи дотації виробникові. Під впливом цих
факторів обсяг пропозиції зростає або зменшується, в звяз-
ку з чим крива пропозиції також буде зміщуватися ліворуч
або праворуч (див. мал. 18).
На графіку зображено початкову криву пропозиції 5о5о
і дві криві пропозиції, що утворилися під впливом дії
інших факторів пропозиції (8і8і та 5г5г), коли ціна на
наш товар залишалася незмінною (Ро).
Причинами зміщення кривої пропозиції ліворуч або
праворуч можуть бути зміни цін інших товарів, технології,
оподаткування доходів або дотації виробникові.
Пояснимо можливі впливи на пропозицію цих фак-
торів.
56
О, О> С>2 О
Малюнок 18. Вплив нецінових факторів на пропозицію
Ціни інших товарів тоді істотно впливають на про-
позицію нашого товару, коли ці інші товари є ресурсами
для його створення. Як ресурсні товари, вони впливають
на витрати виробництва нашого товару. Зменшення витрат
призводить до збільшення пропозиції, і навпаки. Наприк-
лад, подорожчання деревини призводить до скорочення
пропозиції меблів. Здешевлення зерна і відповідно борошна
сприятиме збільшенню пропозиції хлібних виробів. У пер-
шому випадку крива пропозиції зміститься ліворуч, у дру-
гому - праворуч.
Застосування нових технологій має на меті економію
ресурсів і зменшення витрат. А нам уже відомо, що змен-
шення витрат збільшує пропозицію, зміщуючи криву про-
позиції праворуч.
Оподаткування може бути або пільговим і стиму-
люючим, або фіскальним і стримуючим. Підприємці ре-
агують на податки так само, як і на витрати. Адже податки
зменшують доход, яким вони реально можуть розпоряд-
жатись. Отже, збільшення податків зменшує пропозицію
і зміщує криву ліворуч.
Дотації, що є <податками навпаки>, тобто такими,
Що збільшують доход підприємця, сприяють збільшенню
пропозиції і зміщенню кривої праворуч.
Зробимо проміжні висновки з розглянутого матеріалу:
ч споживач і виробник зявляються на ринку з власним
Уявленням про ціну і кількість товару, що його один з
них має продати, а другий - купити; б) уявлення покупця
формуються під впливом цін на супутні товари і товари-
замінники, його доходів, смаків, уподобань та очікувань
57
щодо ринкових змін; в) уявлення продавця про ціни та
обсяги виробництва формуються залежно від цін на ресурсні
товари, застосовуваних технологій та оподаткування дохо-
дів; г) обсяг попиту і пропозиції певним чином залежить
від ціни даного товару: при вищій ціні попит стає меншим,
а пропозиція - більшою; при нижчій ціні попит зростає,
а пропозиція зменшується.
Ринкова ціна. Природно уявити, що є ціна, при якій
обсяг пропозиції відповідає обсягові попиту, тобто наміри
покупців і продавців збігаються. Така ціна називається
рівноважною, або ціною рівноваги попиту та пропозиції.
Знайдемо цю ціну для нашого прикладу з пшеницею,
обєднавши дані двох попередніх таблиць в одну і додавши
четверту графу, яка показує, наскільки пропозиція пере-
вищує попит чи, навпаки, попит перевищує пропозицію
(різниця між даними колонок 2 і 3).
Таблиця 7
Ринкова пропозиція і попит на зерно пшениці
Ціна за 1 ц,
Величина пропо-
Величина попи-
Надлишок пропо-
грошових
зиції за місяць, ц
ту за місяць, ц
зиції (+),
одиниць
нестача пропо-
зиції (-), ц
500
32
10
+22
400
ЗО
15
+15
300
25
25
0
200
15
40
-25
100
0
60
-60
У таблиці 7 подано 5 можливих варіантів установлення
ціни на зерно. За умови перших двох варіантів (500 та
400 грошових одиниць за 1 ц зерна) обсяг пропозиції
перевищує попит (відповідно на 22 ц і 15 ц зерна). За
умови четвертого і пятого варіантів (200 та 100 грошових
одиниць за 1 ц) попит перевищує пропозицію (відповідно
на 25 ц і 60 ц зерна). Тільки третій варіант, що відповідає
ціні 300 грошових одиниць за 1 ц, забезпечує рівновагу
попиту і пропозиції.
Зобразимо дані таблиці на графіку (див, мал. 19).
Графічне зображення даних таблиці 7 показує, що криві
попиту (ВО) і пропозиції (55) перетинаються лише в одній
точці (Е). Цій точці відповідає ціна рівноваги попиту і
пропозиції (у нашому випадку - 300 грошових одиниць
58
Р л
Наї
ї
л
и
ш
і
а
к
А
500
1 400
0
-
9
=
і
у.
300
);
я
/
\
200
/,
//
100
,ч-
л
д
е
ф
щ
ит
О 10 20 ЗО 40 50 60 о
Кількість зерна в місяць,
тис. ц
Малюнок 19 Ціна ринкової рівноваги
за 1 ц зерна і врівноважуюча кількість продукту (у нашому
випадку - 25 ц зерна). Якщо ціна встановлюється на
рівні, який перевищує ціну рівноваги, пропозиція переви-
щує попит, і виникає надлишок продукту. Коли ціна ниж-
ча, ніж ціна рівноваги, попит перевищує пропозицію, і
виникає дефіцит.
Чи може в реальному житті трапитися так, що ринкова
ціна буде вищою, ніж ціна рівноваги попиту і пропозиції?
Звичайно, може. Але вища ціна спонукатиме виробників
збільшувати обсяги виробництва. Більша ж пропозиція
створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці,
конкуруючи між собою, почнуть знижувати ціну.
Так само ринкова ціна може встановитися на рівні
нижчому, ніж рівень рівноваги. В цьому разі попит пере-
вищить пропозицію і виникне дефіцит, який створить про-
блему, як придбати товар. Споживачі, конкуруючи між
собою, почнуть пропонувати вищу ціну.
Механізм ринкової конкуренції є тим реальним інстру-
ментом, що, незважаючи на можливі відхилення, повертає
ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію,
а отже, узгоджує інтереси виробників і споживачів.
Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і
пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального роз-
поділу ресурсів. Підвищення ціни на певний товар дає
інформацію виробникам про необхідність збільшення об-
сягів його виробництва, а отже, і про доцільність перероз-
поділу виробничих ресурсів на його користь. Навпаки,
59
зменшення ціни інформує про необхідність скорочення
обсягів виробництва.
Ціна рівноваги забезпечує раціоналізацію попиту по-
купців, надаючи їм інформацію про те, як доцільно змінити
структуру споживання, на який обсяг продукції при своїх
доходах вони зможуть претендувати.
Ціна ринкової рівноваги є засобом саморегулювання
відносин покупців і продавців, до того ж засобом дуже
демократичним. Адже ніхто не змушує продавців забезпе-
чувати рянок тим чи іншим товаром і правити за нього
певау ціну.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67