тимчасово вільні бюджетні кошти держави.
74

Головними позичальни-
ками капіталу є підприєм-
ці, домашні господарства,
органи державної та місце-
вої влади.

Розвиненість кредитних
відносин - невідємна умо-
ва успішного функціону-
вання ринкової економіки.
Вони забезпечують безпе-
рервність виробничого про-
цесу, створюють умови для
інновацій, розширення ви-
робництва та збільшення
прибутку. В ринковій еко-
номіці є кілька видів креди-
ту (див. мал.24).
Малюнок 23. Криві попиту і пропо-
зиції на рійку праці
Комерційний кредит надають підприємці один од-
ному у вигляді відстрочки платежу за товари та послуги.
При цьому укладається вексель-документ, в якому позна-
чено ціну за поставлені товари чи надані послуги плюс
процент за відстрочку платежу. Банківський кредит
надається банками підприємствам або особам у вигляді
грошових позичок. Споживчий кредит, з одного боку,
може надаватися споживачеві у вигляді товарів довгостро-
кового вжитку (меблі, телевізори) під процент за відстрочку
платежу, а з другого - у вигляді банківських позичок на
споживчі цілі (наприклад, на будівництво житла). Iпо-
течний кредит - це довгострокові позички під заставу
нерухомості (земля, будинок). Державний кредит на-
дається державою. Коли кредиторами виступають різні
держави, це - міжнародний кредит.

75
Комерційний
1
Банківської

Сп< <ж шчий



/



Види кредиту



/
1
\

Iпотечшш

Державний

Міжнародній

Малюнок 24

За терміном повернення кредити поділяються на: корот-
кострокові (до 1 року), середньострокові (від 2 до 7 років),
довгострокові (від 7 років і більше).
Ринок грошей дуже близький до ринку капіталів, адже
на обох ринках відбувається рух грошей. Розрізнити їх
можна за двома критеріями: а) на ринку капіталів купують
гроші для придбання засобів виробництва; на ринку гро-
шей - для придбання будь-яких товарів; б) вважається,
що ринок грошей охоплює лише короткострокові позички
(від одного дня до одного року), а також ринок валют, а
ринок капіталів- це ринок середньострокових і довгостро-
кових кредитів.
Як і на будь-який інший товар, є попит і на гроші.
Цьому попиту відповідає пропозиція грошей. З чого ж
складається попит на гроші? Пригадаємо функції грошей,
зокрема грошей як засобу обігу і грошей як засобу нагро-
мадження.
Як підприємцям, так і окремим споживачам, гроші
необхідні, насамперед, для оплати різних товарів і послуг.
Попит на гроші для таких цілей називається попитом на
гроші для угод. У нашому випадку угодою буде і покупка
нової пари взуття, й оплата праці робітника на підприєм-
стві, і придбання верстатів.
Попит на гроші для угод залежить від кількості товарів
і послуг, що виробляються в суспільстві: чим їх більше,
тим більше потрібно грошей для їх оплати.
Друга частина попиту на гроші випливає з їх функції
як засобу нагромадження. Люди й організації можуть збе-
рігати свої гроші у вигляді акцій, облігацій, чекових внес-
ків. Усе це різні форми фінансових активів. Попит на них
називається попитом з боку фінансових активів. Він за-
лежить, головним чином, від процентної ставки, або ціни
за гроші, що надаються в позичку. Чим вища процентна
ставка, тим вигідніше давати гроші під процент, а не
тримати їх у вигляді фінансових активів. 1 навпаки, при
низькій процентній ставці люди хочуть мати більше грошей |
у вигляді фінансових активів, <
Отже, загальний попит на гроші складається з попиту на I
гроші для угод і попиту на гроші з боку фінансових активів. /
Грошова пропозиція також має свою структуру. Відомо,
що елементами грошової маси є готівкові та безготівкові
гроші.
Як і на інших ринках, взаємодія попиту та пропозиції,
грошей веде до встановлення їх ціни, або норми процента
(див. мал. 25).
76

На горизонтальній осі
позначена кількість гро-
шей, а на вертикальній -
ціна грошей, або процент,
що є платою за користу-
вання грошима (2,). Лінія
ВО відображає залежність
між попитом на гроші та
величиною процента, а
лінія 55 - залежність
між пропозицією та про-
центом.

Грошову пропозицію на Малюнок 25. Попит та пропозиція
графіку зображено прямою на грошовому ринку і норма
вертикальною лінією (55), процента
бо для нормально функціонуючої ринкової економіки маса
грошей в обігу є величиною відносно стабільною. Гі не
можна довільно збільшити або зменшити. Попит на гропгі
є тим більшим, чим менша норма процента, тому він
зображується спадною лінією 00. Перетин ліній попиту
та пропозиції дає рівноважну ставку процента (2е).
В Україні, на противагу іншим ринкам (товарів, праці),
які вже починають функціонувати, грошовий ринок роз-
винутий найгірше. Гострими проблемами заляпаються роз-
балансування грошової маси, інфляція, невиконання гро-
шима їх функцій.
Ринок цінних паперів тісно повязаний з ринками гро-
шей і капіталів. Продаж цінних паперів, як і використання
кредиту, є джерелом додаткових коштів. Цінними паперами
є акції та облігації. Випуск акцій дає можливість акці-
онерному товариству одержати гроші, які фактично на-
завжди стають його влаогістю, а власник акції набуває
статусу співвласника капіталу й отримує частину доходів
від його функціонування. Власник акції не має права
вимагати від акціонерного товариства повернення своїх
грошей. Єдина можливість їх повернути - продати акцію
на ринку.
Продаж облігації робить того, хто її випустив - емі-
тента, боржником того, хто її придбав. Купівля облігації
є своєрідною формою кредитування. Емітент зобовязується
не лише викупити облігацію через 5,10 або більше років,
а й періодично сплачувати провент.
Iснують первинний та вторинний ринки цінних паперів.
Первинний рийок повязаний з емісією (випуском) та про-
дажем цінних паперів за номінальною ціною, вторинний -
77

з перепродажем пінних паперів за курсовою ціною. Курсова
ціна формується під впливом попиту і пропозиції.
Попит на цінні папери залежить від обсягу тимчасово
вільних коштів, від величини доходу (дивіденду), що його
дають цінні папери своїм власникам, та від величини
доходу при іншому використанні грошей, скажімо, тоді,
коли вони надаються в користування як позичка.
Пропозиція цінних паперів визначається потребою емі-
тентів (ними можуть бути акціонерні підприємства чи
держава) в інвестиціях.
ПIДСУМКИ
1. Національний ринок поділяється на ринки товарів, при-
родних ресурсів, праці, капіталів, грошей, цінних паперів.
2. Ринок товарів складається зі споживчого ринку, на
якому здійснюються купівля і продаж предметів спожи-
вання, та ринку засобів виробництва.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67