5. Окремим фактором виробництва вважається інфор-
мація, необхідна для його функціонування.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ Ї ЗАВДАННЯ
1. Земля одночасно є і засобом, і предметом праці. Опишіть таку ситуацію,
коли земля є засобом праці, і таку - коли є предметом праці.
2. Працездатне населення України в недалекому минулому було так роз-
поділене за галузями економіки:
Галузі
1985 р

1993 р


кількість
Ї/
/0
кількість
Ї/
/0

чоловік, тис.

чоловік, тис.

Промисловість і будівництво
10000

8800

Сільське і лісове господарство
5400

4900

Транспорт і звязок
2 100

1 600

Торгівля і громадське харчуван-





ня, матеріально-технічне по-





стачання і збут, заготівлі
2000

1 700

Охорона здоровя, фізкультура




і спорт, соціальне забезпечення
1 300

1 500

Народна освіта, культура 1 ми-





стецтво, наука і наукове обслу-





говування
2900

2700

Iнші галузі
1 900

2200

Усього
25600

23400


Виконайте такі завдання: 1) заповніть колонки 3 і 5, тобто розрахуйте, який
процент становили зайняті у кожній з галузей; 2) визначте, які зміни у
структурі зайнятості відбулися за 8 років.
3. Як пояснити, чому, незважаючи на вдосконалення техніки та її впровад-
ження у виробництво матеріальних благ і послуг, роль людини у виробництві
не зменшується?
26

Тема 4. Обмеженість
виробничих ресурсів.
Проблема економічного вибору
Розвиток виробництва має межі. Вони спричинені тим, що
у кожний момеит часу суспільство володіє лише певним об-
сягом виробничих ресурсів, миттєве збільшення яких є ие-
реальним. Через обмеженість ресурсів суспільство завжди
стоїть перед проблемою; як розподілити їх таким чииом, щоб
досягти найкращого результату, тобто як створити таку кіль-
кість споживчих благ, щоб мати змогу якнайповніше задо-
вольнити потреби?
Перш ніж безпосередньо перейти до розгляду цієї про-
блеми, домовимось, що поняття <виробничий ресурс> і
<фактор виробництва> ми для спрощення вважатимемо
тотожними, хоча між ними, безумовно, є певна відмінність.
Фактор (від латинського їасіог - той, що робить), або
чинник, є рушієм певного процесу. Ресурс (від французь-
кого ге88оигсе - цінність, запас, джерело засобів) потен-
ційно може стати фактором.
Пригадаємо, що факторами виробництва, а отже, і ви-
робничими ресурсами є земля, праця, капітал та здатність
до підприємництва.
Виробничі ресурси поділяються на відтворювані і не-
відтворювані.
До відтворюваних виробничих ресурсів нале-
жать ті, що створюються і відновлюються природою (грунт,
вода, повітря, ліс) і суспільством (засоби виробництва).
До відтворюваних одночасно і природою, і суспільством
належать трудові ресурси: людина зявляється на світ як
біологічна істота і набуває у суспільстві знань та навичок,
необхідних для виробничої діяльності.
До невідтворюваних виробничих ресурсів нале-
жать корисні копалини, що споживаються як сировина. Крім
того, час відтворення деяких ресурсів є таким тривалим, що
їх можна віднести до невідтворюваних. Йдеться, зокрема,
про знищені чорноземи, вирубані ліси, забруднені водойми.
Ця проблема, на жаль, є дуже актуальною для України. ЇЇ
найбільше багатство - чорноземи - перебувають у жахли-
вому стані, а головну водну артерію - Дніпро - перетина-
ють <мертві моря>, створені греблями кількох гідроелектро-
станцій. Для відтворення цих напівзиищених ресурсів
потрібні загальнонаціональні зусилля і не одне десятиліття.
27

Виробничі ресурси обмежені, одні - відносно, інші -
абсолютно.
Віднесна обмеженість існує тому, що потреби виперед-
жать можливості виробництва, а останні обмежені наявними
ресурсами. Обмеживши потреби, можна відносно зменшити
й обмеженість ресурсів. Проте таке пояснення причин об-
меженості ресурсів стосується лише одного боку проблеми.
Необхідно також зазначити, що окремі види ресурсів, і на-
самперед невідтворювані, обмежені самою природою, отже,
раніше чи пізніше настане час їх вичерпання. Вчені вже
підрахували загальні розміри запасів нафти, газу, вугілля й
інших корисних копалин та строки їх вичерпання. Обмеже-
ними є площі чорноземів, лісів, водойм, басейнів річок. Щодо
цих ресурсів можемо говорити про їх абсолютну обмеженість.
Обмеженість виробничих ресурсів зумовлює появу цілої
низки складних економічних процесів і ситуацій. По-пер-
ше, в кожний дайми момент при досягнутому рівні наукв-
во-техмічиого прогресу наявні виробничі ресурси обмежу-
ють виробничу діяльність. По-друге, виникає потреба в
пркскорвяні технічного прогресу, який допомагає вводити
в обіг усе нові й нові ресурси. По-третє, виникає необ-
хідність всебічної економії виробничих ресурсів, ефектив-
ного і раціояалмюго їх використання. I, по-четверте, ак-
туальною стає проблема вибору виробничих ресурсів і
пошуку альтернативних варіантів їх використання.
Для характеристики стану використання ресурсів вжи-
вають поняття <повна зайнятість> і <повний обсяг вироб-
ництва>.
Повна зайнятість ресурсів означав, що всі придатні
ресурси використовуються у виробництві. Придатність же
ресурсів до використаная визначається їх фізичним станем
I соціальними обставинами. Якщо йдеться про трудові ре-
сурси, тобто про працівників, то придатними до роботи є
особи в працездатному віці. Його тривалість, продовження
або змояшення залежать і від суспільства: добробуту, си-
стеми охорони здоровя, державного законодавства. Сус-
пільство також визначає придатність до використання таких
ресурсів, як земля, виробничі фонди. Так, частина орних
авмвль свідомо вилучається із сівозміни під пар. Може
виникнути потреба в зупинці цеху з метою його технічної
реконструкції або на період економічних криз.
Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ре-
сурси суспільства використовуються в такій комбінації і
на такій техиічній основі, що забезпечують найбільший
економічний результат.
28

В умовах обмеженості ресурсів, як зазначалося вище, п-
ред суспільством і окремими виробниками виникає проблема
вибору, пошуку альтернативних варіантів використання
ресурсів. Вибір альтернативних варіантів полягає у пвшуках
найефективнішої комбінації ресурсів, а отже, і найраці-
ональнішого їх використання. Соціально-економічні орієн-
тири цього процесу, тобто його цілі, такі; 1) задоволення по-
треб людей у тих чи інших споживчих благах, оптимізація
процесу споживання; 2) збереження й охорона навколиш-
нього середовища; 3) економія ресурсів; 4) зростання віддачі
ресурсів; 5) здешевлення продукції та послуг;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67