Прихильники структурного пояснення причин безробіт-
тя пропонують: вивчати ринок праці та широко інформу-
вати населення про ного стан і тенденції, зробити гнуч-
кішою систему освіти, створити мережу закладів з
перекваліфікації працівників, стимулювати та забезпечу-
вати в разі потреби зміну роботи і місця проживання
(державна допомога, податкові пільги тощо).
Пояснення 4. Безробіття виникає через те, що в про-
цесі нагромадження капіталу дедалі менша його частка
158
спрямовується для найму робітників і дедалі більша -
у засоби виробництва. Отже, зменшується попит на ро-
бочу силу. Це пояснення грунтується на ідеї, яка дістала
назву <загального закону капіталістичного нагромаджен-
ня>. Цей закон сформулював Карл Маркс. Він стверд-
жував, що збільшення багатства капіталістичного суспіль-
ства водночас призводить до погіршення становища
пролетаріату й одним із проявів цього погіршення є зро-
стання безробіття. Маркс вважав, шо технічний прогрес
спонукає власника капіталу спрямовувати дедалі більшу
його частину в засоби виробництва і дедалі меншу - в
робочу силу. Але <винним> у цьому є не технічний
прогрес, а характер виробничих відносин. Звідси робився
висновок: подолати безробіття можна лише позбавившись
капіталістичних відносин.
Якщо повернутись до нашої схеми і співвщнести фактори
попиту і пропозиції на ринку праці з поясненнями причин
безробіття, то можна переконатися, що кожне з пояснень
спирається на якийсь один фактор. Так, класичне пояснення
акцентує увагу на заробітній платі, кейнсіанське - на попиті
на товари і послуги, структурне - на динамічному впливові
технологій виробництва на ринку праці. Яке з цих пояснень
є правильним? Навряд чи в даному випадку можна було б
дати однозначну відповідь. Усе залежить від того, в якій
конкретній ситуації виникло безробіття. Якщо йдеться про
безробіття в період циклічного спаду виробництва, то, без-
перечно, слід звернутися до кейнсіанського пояснення. Якщо
безробіття виникає в період докорінної зміни технології ви-
робництва, то треба згадати структурне пояснення і висновки,
що з нього випливають. Якщо йдеться про ймовірні наслідки
масового підвищення заробітної плати, то не варто забувати
про можливий звязок між рівнем зарплати і рівнем зайня-
тості (класичне пояснення).
В економіці виділяють три види безробіття (див.
мал. 50).
Циклічне безробіття виникає у фазі спаду вироб-
ництва, коли скорочення попиту на товари і послуги зу-
мовлює скорочення попиту на працю.
Структурне безробіття виникає через зміни в тех-
нології виробництва і в структурі споживчого попиту, в
звязку з чим зменшується потреба в одних професіях і
зявляється потреба в інших.
Фрикційне безробіття виникає у звязку із постій-
ною плинністю трудових ресурсів. Масовим явищем є зміна
роботи за власним баханням, а також через сезонність
159
Види
б
е
зробіття
V
СтруктурнеФрикційне
Малюнок 50
певних робіт. Зявляються нові пропозиції з боку тих, хто
тільки що закінчив навчання. Отже, частина людей по-
стійно перебуває у тимчасовому безробітті (між роботами).
Фрикційне безробіття є необхідним, а часом і бажаним,
оскільки воно сприяє раціональному розподілу і викори-
станню трудових ресурсів.
Проблема безробіття набуває дедалі більшої актуаль-
ності в Україні. Можна передбачити, що вона стане ще
гострішою. За часів соціалістичного господарювання в
Україні, як і в інших соціалістичних країнах, безробіття
існувало у прихованому вигляді. Держава штучно під-
тримувала повну зайнятість, яка була неефективною і
важким тягарем лягала на суспільство, гальмуючи його
розвиток. Сьогодні складається інша ситуація: падіння
виробництва, значний дефіцит державного бюджету зму-
сили державу відмовлятися від утримання частини пра-
цівників державного сектора; почалися скорочення. Нові
робочі місця створюються повільно. По-перше, тому, що
повільно створюється інший, недержавний сектор еконо-
міки, який би міг надати роботу вивільненим працівни-
кам. По-друге, Україна не має досвіду ні активної по-
літики держави у сфері працевлаштування, ні організації
служб зайнятості.
Баланс ринку праці в Україні показано в таблиці 8.
Як свідчать наведені цифри, найбільшу частку у пропо-
зиції 1992 р. становили люди, які звільнились у пошуках
іншої роботи (38,5 %). Значна частка припадає на вивіль-
нених з галузей народного господарства (31,3 %). Оскільки
працевлаштування головним чином (на 80 %) здійснювалося
через використання вільних робочих місць, можна зробити
висновок, що проблема вирішувалася за рахунок тих резервів,
які залишилися від командної економіки. Остання, як відомо,
характеризувалася постійним дефіцитом певних професій.
Створення нових робочих місць не відігравало значної ролі,
а діяльність державного фонду сприяння зайнятості взагалі
не позначилась на працевлаштуванні.
160
Таблиця 8
Баланс ринку праці України у 1992 р.
Пропозиція
Кількість
Попит
Кількість
(тис. чол.)
(тис. чол.)
Пропозиція робочої
Попит на робочу силу,
сили, всього
618,4
всього
193,5
у тому числі:
у тому числі:
кількість не зайіЛггих,
працевлаштування на
для яких вирішується
вільні робочі місця
155,4
проблема працевлаш-
і
тування
60,2
вивільнено з причин
працевлаштування на
і-
плинності
238,3
новостворені робочі
,
звільнено з галузей
місця за рахунок усіх
;
народного господар-
джерел фінансування
38,1
ства
193,4
:
випускники навчаль-
працевлаштування на
них закладів
59,9
додаткові робочі місця
:
раніше зайняті у до-
за участю коштів фонду
машньому господар-
сприяння зайнятості
-
стві
11,4
ПIДСУМКИ
1. Явище безробіття є наслідком тих процесів, що від-
буваються на ринку праці, в першу чергу перевищення
пропозиції праці (трудових ресурсів) над попитом (наяв-
ністю вільних робочих місць). Пропозиція праці визнача-
ється: рівнем заробітної плати, рівнем добробуту су-
спільства, віковою структурою населення, його освітнім і
культурним рівнем та традиціями, впливовістю профспі-
лок. Попит на працю визначається: рівнем заробітної
плати, попитом на товари і послуги, технічною оснащеністю
праці, технологією виробництва.
До найвідоміших пояснень явища безробіття належать
такі: 1) безробіття виникає через надмірно високу заро-
бітку плату (класичне пояснення; 2) причина безробіття -
недостатність попиту на товари і послуги (пояснення кейн-
аанців і представників Стокгольмської школи);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67